Ухвала

від 19.02.2020 по справі 149/3376/16-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 149/3376/16-а

19 лютого 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дії Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам.

Також, позивач просив зобов`язати Хмільницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області у зв`язку з підвищенням заробітної плати здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсії за вислугою років в розмірі 80% із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 06.06.2016 № 18/195.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2017 року позов задоволено частково.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В січні 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами.

Підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою за виключними обставинами стало рішення Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 справа № 3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 відкрито провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання вчинення певних дій та призначено до розгляду.

Разом з тим, в заяві за виключними обставинами заявник просить про заміну відповідача на належного з Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Хмільницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ - 37730452) реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зважаючи на те, що Хмільницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України припинено, як юридичну особу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в заяві, просив її задовольнити, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 скасувати та прийняти нову, якою постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 залишити в силі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, матеріали справи підтверджують його належне повідомлення про місце, дату та час розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши, суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію призначену та нараховану відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80 % середньомісячного заробітку.

У зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам, позивачем подано до відповідача заяву щодо перерахунку раніше призначеної пенсії у розмірі 80% середньомісячного заробітку відповідно до довідки прокуратури Вінницької області № 18/195 від 06.06.2016.

Листом від 22.06.2016 № 25/Ш-10 Хмільницьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" №213 від 02 березня 2015 року у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія (щомісячне) довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку із чим відсутні підстави для перерахунку пенсії.

Не погодившись із відмовою відповідача у перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 січня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам.

Зобов`язано Хмільницьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області у зв`язку з підвищенням заробітної плати здійснити з 27.06.2016 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років в розмірі 80% із середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Вінницької області від 06.06.2016 № 18/195.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок раніше призначеної йому пенсії за період з 01.01.2016 по 26.06.2016, залишено без розгляду.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18.01.2017 скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року - без змін.

В січні 2020 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру передбачено пенсійне забезпечення працівників прокуратури.

Разом із тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України внесено зміни до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України .

15.07.2015 набув чинності Закон України Про прокуратуру згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України Про прокуратуру , крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (червень 2016) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України Про прокуратуру втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Зі змісту постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року встановлено, що оскільки чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв`язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України Про прокуратуру ) не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.

Згідно з ст.362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1, 5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч.5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

В силу приписів частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов`язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України Положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону № 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Таким чином, саме з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.

В свою чергу, відповідно до ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

За таких обставин, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії, вказане рішення Конституційного Суду України не може бути застосовано до правовідносин з приводу перерахунку пенсії позивачеві за період до 13.12.2019.

Схожі правові позиції викладені Верховним Судом у постанові від 19.11.2018 у справі №755/4893/18, від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 15 травня 2019 року у справі №640/20317/16-а.

Отже, станом на день звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, адже на момент вчинення таких дій частина двадцята статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, яка передбачала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, була чинною.

Оскільки предметом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції були правовідносини, що існували до прийняття рішення Конституційного суду України у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) від 13 грудня 2019, а судове рішення, яке позивач просить переглянути за виключними обставинами, не містило вимог зобов`язального характеру (не було зобов`язано відповідача вчинити дії, у тому числі нарахувати та виплатити, стягнути кошти), оскільки за наслідком апеляційного перегляду в позові позивача було відмовлено, відсутні підстави для задоволення такої заяви

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами у справі № 149/3376/16-а, оскільки рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 не вплинуло на правильність висновків апеляційного суду під час ухвалення постанови про перегляд якої просив заявник.

Відповідно до ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно з ч.1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами у справі №149/3376/16-а, а тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Разом з тим, заявником було подано заяву про повернення сплаченого судового збору (а.с.189).

Розглядаючи дане питання колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що при поданні заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 за виключними обставинами, ОСОБА_1 сплатив судовий збір відповідно до квитанції про сплату №61963 від 28.01.2020 в розмірі 15 грн. 00 коп. (а.с.175) та квитанції про сплату №19360 від 10.01.2020 на суму 826 грн. 80 коп. (а.с.163), разом 841 грн. 80 коп.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що задля не створення додаткових умов доступу до правосуддя у вигляді вимоги сплатити судовий збір за подання заяви, оскільки ЗУ "Про судовий збір" це не передбачається (аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в постанові від 22.01.2020 справа №440/207/19) та враховуючи неоднозначне тлумачення КАС України щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами в редакції до 08.02.2020, відсутності в ЗУ "Про судовий збір" вимоги щодо сплати судового збору за подання заяви за виключними обставинами, колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви щодо повернення судового збору ОСОБА_1 за подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами в розмірі 841 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язання вчинення певних дій - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 841 грн. 80 коп. сплачений відповідно до квитанції про сплату №61963 від 28.01.2020 в розмірі 15 грн. 00 коп. та квитанції про сплату №19360 від 10.01.2020 на суму 826 грн. 80 коп. за подання заяви про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року за виключними обставинами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329, 369 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2020 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.