Ухвала

від 18.02.2020 по справі 456/2060/16-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2060/16-ц

Провадження № 4-с/456/9/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий скаргу ОСОБА_1 на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області /Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)/, заінтересована особа ОСОБА_2 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55535137,

в с т а н о в и в :

Вимоги скарги про скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні та узагальнені доводи особи, що її подала.

Скаржник ОСОБА_1 /боржник у виконавчому провадженні/ звернулась до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про опис та арешт майна у ВП №55535137 від 28.11.2019, видану Стрийським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про накладення арешту на її будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. Свої вимоги мотивує тим, що 28.11.2019 старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Федоришин Н.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №456/2026/16-ц від 15.01.2018, видано постанову про опис та арешт майна боржника у ВП №55535137 та описано і накладено арешт на її майно: житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. 27.09.2018 Стрийський міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 про стягнення з неї в користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 73 581, 37 грн., моральної шкоди в розмірі 350 000, 00 грн. та судових витрат в розмірі 4 468, 70 грн. Вказана ухвала суду від 27.09.2018 залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.2019. На виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017, згідно Закону України Про виконавче провадження , Стрийським міськрайонним ВДВС ГТУЮ у Львівській області проводиться відрахування 50 % з її пенсії на користь ОСОБА_2 , в якості погашення нею матеріальної та моральної шкоди. Вказаний житловий будинок, в якому вона проживає, є єдиним її житлом та членів її сім`ї, в тому числі неповнолітньої внучки ОСОБА_3 , 2011 р.н., яка має зареєстроване місце проживання у вказаному житловому будинку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду із скаргою на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Короткий зміст поданих заперечень на скаргу та відзив скаржника на заперечення.

17.12.2019 старшим державним виконавцем Федоришин Н.С. на адресу суду подано відзив на скаргу ОСОБА_1 , який виконавець мотивує тим, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження АСВП №55535137 по примусовому виконанню виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №456/2060/16-ц від 15.01.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 73 581, 37 грн. та моральної шкоди в сумі 350 000, 00 грн., а всього 428 050, 07 грн. Сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, боржником не погашена, а тому звертається стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій знаходиться будинок. На сьогоднішній день проводиться стягнення з пенсії боржника, стягнуто кошти в сумі 16 651, 79 грн. 29.11.2019 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Скаржник вважає, що за виконавчим провадження стягнення на житловий будинок, в якому вона проживає та має зареєстроване місце проживання її онука не може бути накладено, однак звернула увагу на той факт, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не належить до членів сім`ї ОСОБА_1 в розумінні ст. 64 ЦК України, ч.1 ст. 176 СК України, а відтак реалізація будинку жодним чином не порушує житлового права неповнолітньої особи.

10.01.2020 на адресу суду скаржником ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, який остання мотивує тим, що житловий будинок, на який накладено арешт є єдиним житлом для її проживання та членів її сім`ї, в тому числі неповнолітньої внучки ОСОБА_3 , яка має зареєстроване місце проживання у житловому будинку АДРЕСА_1 . Внучка ОСОБА_3 була і є членом її сім`ї, як і її батько та син ОСОБА_4 , який був зареєстрований та проживав у вказаному будинку до дня смерті - 2016 року. У зв`язку із смертю батька, неповнолітня внучка тимчасово проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , із своєю матір`ю та вітчимом.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та її представник, адвокат Крушельницька У.О. підтримали вимоги скарги, просять її задоволити. Представник скаржника вказала, що на будинок вже раніше було накладено арешт і його реалізація у виконавчому провадженні порушує права скаржника, оскільки у житловому будинку зареєстрована неповнолітня онука.

Старший державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Федоришин Н.С. в судовому засіданні заперечила вимоги скарги з підстав, викладених у запереченні. Вказала, що арешт накладено на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження , а реалізація житлового будинку та земельної ділянки у випадку невиконання судового рішення в добровільному порядку відбуватиметься згідно закону. Вказала на правову позицію Верховного Суду, викладену в Постанові №1612/2343/12 від 20.03.2019, прийнятої у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, в якій Верховним Судом зроблено висновок, що згода органу опіки та піклування на продаж житла у якому зареєстрована дитини, але таке житло не належить батькам дитини, не потрібна, та на Постанову Верховного Суду по справі №463/4728/15 від 16.01.2019, в якій Верховним Судом зроблено висновок про те, що не потрібно попереднього дозволу органу опіки та піклування на вчинення державним виконавцем правочину відносно майна, право користування яким мала неповнолітня дитина.

Заінтересована особа ОСОБА_2 /стягувач у виконавчому провадженні/ в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, рекомендоване повідомлення на 18.01.2020 повернулось на адресу суду з відміткою інші причини невручення ; рекомендоване повідомлення на 18.02.2020 повернулось на адресу суду з відміткою про вручення конверта адресату. Крім того, про дату та час розгляду скарги ОСОБА_2 була повідомлена оголошенням на офіційному веб-порталі Судова влада .

Суд, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1 та її представника - адвоката Крушельницької У.О., які підтримали вимоги скарги, пояснення старшого державного виконавця Федоришин Н.С., яка заперечила щодо задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним доказам по справі, приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 73 581, 37 грн., моральну шкоду в сумі 350 000, 00 грн. та судові витрати в сумі 4 468, 70 грн. /а.с. 5-7/. Рішення набрало законної сили.

15.01.2018 Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 73 581, 37 грн., моральну шкоду в сумі 350 000, 00 грн. та судові витрати в сумі 4 468, 70 грн. /а.с. 27/.

16.01.2018 старшим державним виконавцем Федоришин Н.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55535137 /а.с. 28/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2018 в задоволенні заяви старшого державного виконавця Стрийського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Львівській області про встановлення або зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017 шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , яке знаходиться по АДРЕСА_1 відмовлено /а.с. 8-10/.

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.02.2019 ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2018 залишено без змін /а.с. 12-14/.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008. 27.09.2018 на праві приватної власності належать ОСОБА_1 ; на все нерухоме майно, що на праві власності належить ОСОБА_1 накладено арешт /а.с. 29-30/. Факт належності ОСОБА_1 на праві власності вказаного житлового будинку та земельної ділянки також підтверджується довідкою сільського голови Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_5 .І. /а.с. 42/.

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 28.11.2019 Про опис та арешт майна боржника у ВП №55535137, описано та накладено арешт на майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0, 1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008 в с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області /а.с. 3-4/.

Актом державного виконавця Федоришин Н.С. від 19.09.2018 встановлено, що ОСОБА_3 - внучка ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживає, а проживає без реєстрації разом з матір`ю ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 34/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області №37/02-14 від 12.02.2018, у житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 32/. Даний факт також підтверджується довідкою сільського голови Воля-Задеревацької сільської ради Стрийського району Львівської області Хомин Р.І ОСОБА_7 від 11.12.2019 з якої вбачається, що в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час в господарстві проживає тільки ОСОБА_1 , а її внучка ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_2 без реєстрації /а.с. 38/.

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 28.09.2018 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у ВП №55535137/а.с. 37/.

Мотиви суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути незаформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), Воловік проти України від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03.

У Рішенні в справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В постанові Великої палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Тобто, і право на звернення зі скаргою, і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1-2 ст.56 ЗУ Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до Постанови №6 ВССУ від 07.02.2014 року у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

Відповідно до п. 10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.

Частиною 3 ст. 56 56 ЗУ Про виконавче провадження визначено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно із ч.5 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Судом встановлено, що у зв`язку із добровільним невиконанням виконавчого листа №456/2060/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 73 581, 37 грн. матеріальної шкоди, 350 000, 00 грн. моральної шкоди та судових витрат в сумі 4 468, 70 грн., такий за заявою стягувача ОСОБА_2 пред`явлено до відділу ДВС для примусового виконання.

З боржника ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за виконавчим листом № №456/2060/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 73 581, 37 грн. матеріальної шкоди, 350 000, 00 грн. моральної шкоди та судових витрат в сумі 4 468, 70 грн., стягнуто та перераховано ОСОБА_2 кошти в сумі 15 627, 79 грн., що підтверджується довідкою начальника Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області Іваніва А.О. від 18.12.2019 /а.с. 52/.

Постановою старшого державного виконавця Федоришин Н.С. від 28.11.2019 Про опис та арешт майна боржника у ВП №55535137, описано та накладено арешт на майно: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0, 1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008 в с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області /а.с. 3-4/.

10.12.2019 старшим державним виконавцем Федоришин Н.С. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні №55535137 /а.с. 40/.

Як на підставу для задоволення скарги, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Крушельницька У.О. покликаються на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.09.2018, якою відмовлено у задоволенні заяви Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про зміну способу виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.08.2017, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та на реєстрацію у вказаному житловому будинку неповнолітньої онуки скаржника - ОСОБА_3 , 2011 року народження.

Суд вважає вказані доводи безпідставними та такими, що суперечать правовим приписам закону, зважаючи на відсутність у Законі України Про виконавче провадження заборони державному виконавцю на накладення арешту на майно боржника у випадку відмови в задоволенні подання про зміну способу виконання судового рішення, натомість суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Аналогічно закон не забороняє державному виконавцю накласти арешт на майно у випадку, якщо в житловому будинку зареєстровані неповнолітні /малолітні/діти, або в минулому на майно було накладено арешт.

Суд вважає, що скаржник передчасно покликається на реєстрацію в помешканні, на яке накладено арешт неповнолітньої дитини - онучки скаржника, як на підставу для задоволення скарги, суд звертає увагу, що державним виконавцем ще не вчинено дій з реалізації арештованого майна, а питання про отримання дозволу від органу опіки і піклування на реалізацію майна у випадку реєстрації неповнолітньої дитини лежить за межами скарги, та не оцінюється судом, оскільки як встановлено в судовому засіданні така реалізація майна державним виконавцем ще не проводилася.

Доводи скаржника про часткове погашення боргу, як на підставу для скасування арешту майна, не можуть бути взяті судом до уваги, так як сума погашення боргу є невеликою в порівнянні з заборгованістю; державний виконавцеь ОСОБА_8 , описуючи та накладаючи арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0, 1526 га кадастровий №4625380300:01:002:0008 в с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, які на праві власності належать ОСОБА_1 , діяла правомірно, в межах Закону України Про виконавче провадження та вжила всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання судового рішення та стягнення суми боргу з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.129-1 Конституції України, ст.ст. 18, 447-451 ЦПК України, ст.ст.48, 56, 57 Закону України Про виконавче провадження , рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. у справі № 18-рп/2012, п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішеннями ЄСПЛ у справі Круз проти Польщі від 19.06.2001 року, Воловік проти України від 03 квітня 2008 року, Мельник проти України від 28 березня 2006 року , суд

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області /Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)/, заінтересована особа ОСОБА_2 про скасування постанови про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні №55535137.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська

Повний текст ухвали

виготовлено 21.02.2020