Постанова

від 21.02.2020 по справі 204/7793/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №204/7793/16-а

адміністративне провадження №К/9901/23823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2017 (в складі головуючого судді - Токар Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (у складі колегії суддів: Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.) у справі №204/7793/16-а за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії),

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (далі - Правобережне ОУПФУ, відповідач), в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови врахувати в загальний трудовий стаж період його роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю Міжрегіональне об`єднання Турінформ (далі - ТОВ Міжрегіональне об`єднання Турінформ ) з 25.11.1992 по 12.08.1996;

- зобов`язати Правобережне ОУПФУ провести перерахунок розміру пенсії з врахуванням в загальний трудовий стаж періоду роботи в ТОВ Міжрегіональне об`єднання Турінформ з 25.11.1992 по 12.08.1996.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Правобережного ОУПФУ щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового стажу роботи періоду його роботи на посаді маляра в ТОВ "Міжрегіональне об`єднання "Турінформ" з 25.11.1992 по 12.08.1996.

Зобов`язано відповідача зарахувати позивачу в загальний трудовий стаж роботи період його роботи на посаді маляра в ТОВ "Міжрегіональне об`єднання "Турінформ" з 25.11.1992 по 12.08.1996 та здійснити йому перерахунок пенсії з врахуванням зарахованого стажу роботи з 29.10.2016.

Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що період роботи позивача у ТОВ Міжрегіональне об`єднання Турінформ з 25.11.1992 по 12.08.1996 не підлягає зарахуванню до стажу роботи, оскільки в записі №14 трудової книжки позивача звільнення з роботи на засвідчене підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою, як передбачено п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993 року №58 зі змінами та доповненнями, та у вказаному записі є виправлення, яке не підтверджене підприємством. І враховуючи те, що підприємство, де працював позивач у спірний період, не ліквідоване, то вказаний період роботи позивача не може бути підтверджений показами свідків.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.

Позивач правом на подання заперечень чи відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в Правобережному ОУПФУ та з 29.10.2016 отримує пенсію за віком на підставі приписів Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

15 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про врахування до трудового стажу періоду роботи з 25.11.1992 по 12.08.1996 в ТОВ Міжрегіональне об`єднання Турінформ .

Відповідач листом від 21.11.2016 №Б/95/01/09 повідомив про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до стажу роботи позивача з посиланням на те, що запис №13 трудової книжки позивача про звільнення з роботи на засвідчений підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою, як передбачено п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок від 29.07.1993 №58 (зі змінами та доповненнями), та в запису №14 трудової книжки в році звільнення є виправлення, яке не підтверджене підприємством.

Не погодившись з відмовою у зарахуванні спірного періоду до стажу роботи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт роботи позивача в ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ підтверджується належним чином, що в свою чергу свідчить про необхідність його врахування до загального трудового стажу.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, в п. 13 трудової книжки позивача, яка визначає прийняття його на посаду маляра відсутнє засвідчення підписом керівника ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ , а в п.14 трудової книжки наявне виправлення, яке не підтверджене підприємством.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ починаючи з 26.09.2008 перебуває в стані припинення.

Відповідно до листа Архівного управління Дніпропетровської міської ради від 15.11.2016 №3/39-Б-1013т документи ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ на державне зберігання до архівного управління Дніпропетровської міської ради не надходили.

Тобто, в даному випадку відсутні додаткові документи, на підставі яких можливе підтвердження трудового стажу позивача.

Згідно з п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Так, в суді першої інстанції була допитана в якості свідка ОСОБА_2 , яка у період з 25.11.1992 по 12.08.1996 працювала в ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ та яка підтвердила факт роботи Позивача на вказаному підприємстві.

Судами попередніх інстанцій на підставі дослідження записів трудової книжки та показів свідка підтверджено спірний період роботи позивача в ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ на посаді маляра.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежний документообіг, зокрема, за те, що після припинення роботи підприємства документи ТОВ Міжрегіональне об`єднання Туринформ не були передані до архівної установи.

Отже, спірний період підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій оґрунтовано визнали неправомірними дії відповідача, та зобов`язали зарахувати позивачу в загальний трудовий стаж спірний період роботи та здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням зарахованого стажу.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі залишити без задоволення.

Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко