Постанова

від 12.02.2020 по справі 185/3803/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 185/3803/15-ц

провадження № 61-12620св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Банк Розвитку ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Лаб , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Лаб на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року у складі судді Врони А. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Банк Розвитку (далі - ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку ) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Лаб (далі - ТОВ Бізнес Лаб ), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ТОВ Бізнес-Лаб укладений кредитний договір № KKIPG.1442.008, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 3 800 000 грн на строк до 13 травня 2018 року, зі сплатою відсотків у розмірі 22,5 % на рік.

На виконання умов кредитного договору, 11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ОСОБА_1 укладений договір поруки № PX029031.894.005, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли із зазначеного кредитного договору.

11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ОСОБА_2 укладений договір поруки № PX029031.438.009, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли із зазначеного кредитного договору.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, станом на 26 січня 2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 4 246 815 грн 39 коп.

Ураховуючи викладене, ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку , просив солідарно стягнути з ТОВ Бизнес-Лаб , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 4 246 815 грн 39 коп., яка складається з 3 590 244 грн поточної заборгованості з основної заборгованості за кредитом; 89 756 грн простроченої заборгованості з основної заборгованості за кредитом; 56 546 грн 34 коп. поточної заборгованості за процентами; 493 602 грн 51 коп. простроченої заборгованості за процентами; 16 666 грн 54 коп. пені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ Бізнес-Лаб , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку заборгованість за кредитним договором від 11 березня 2014 року № KKIPG.1442.008 у розмірі 4 246 815 грн 39 коп., яка складається з 3 590 244 грн - поточна заборгованість за кредитом; 89 756 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 56 546 грн 34 коп. - поточна заборгованість за процентами; 493 602 грн 51 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 16 666 грн 54 коп. - пеня.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник не виконав обов`язки за кредитним договором у встановлений строк, заборгованість станом на 26 січня 2015 року становила 4 246 815 грн 39 коп. Враховуючи умови кредитного договору та договору поруки, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення солідарно заборгованості на користь позивача з позичальника та поручителів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2019 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2015 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ТОВ Бізнес-Лаб та ОСОБА_1 на користь ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 230 148 грн 85 коп., яка складається із основної заборгованості за кредитом у розмірі 3 590 244 грн; простроченої заборгованості з основної заборгованості у розмірі 89 756 грн; поточної заборгованість за процентами у розмірі 56 546 грн 34 коп. та простроченої заборгованість за процентами у розмірі 493 602 грн 51 коп.

Стягнуто солідарно з ТОВ Бізнес-Лаб та ОСОБА_2 на користь ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 4 230 148 грн 85 коп., яка складається із основної заборгованості у розмірі 3 590 244 грн; простроченої основної заборгованості за кредитом у розмірі 89 756 грн; поточної заборгованості за процентами у розмірі 56 546 грн 34 коп. та простроченої заборгованість за процентами у розмірі 493 602 грн 51 коп.

В іншій частині позову ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, суд апеляційної інстанції посилався на те, що боржник зареєстрований у місті, яке належить до переліку населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція, а відповідно до вимог статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ТОВ Бізнес-Лаб подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 06 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2020 року справу за позовом ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку до ТОВ Бізнес-Лаб , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили умови кредитного договору щодо порядку реалізації позивачем права на дострокове повернення кредиту. Крім того, про намір витребувати всю суму позики, яка надавалася, позикодавець має повідомити позичальника, надіславши йому відповідну вимогу.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У серпні 2019 року ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана судова постанова є законною і обґрунтованою, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи. З 27 листопада 2014 року припинено приймання поштових відправлень на територію Донецької та Луганської областей до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Крім того, відповідачі не повідомляли банк про зміну адреси або місця перебування.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ТОВ Бізнес-Лаб укладений кредитний договір № KKIPG.1442.008, за умовами якого позичальнику ТОВ Бізнес-Лаб наданий кредит у розмірі 3 800 000 грн, з виплатою процентної ставки у розмірі 22,5 % річних, зістроком повернення до 13 травня 2018 року.

07 липня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ТОВ Бізнес-Лаб укладена додаткова угода, якою врегульовувались порядок надання і повернення кредиту та сплати процентів (а.с. 4-17).

На забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором, 11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ОСОБА_1 укладений договір поруки № PX029031.894.005, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 19-22).

На забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором, 11 березня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ОСОБА_2 укладений договір поруки № PX029031.438.009, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитного договору (а.с. 25-27).

07 липня 2014 року між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та поручителями укладена додаткова угода до договору поруки (а.с. 23-24,29-30).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № KKIPG.1442.008, станом на 26 січня 2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 4 246 815 грн 39 коп., яка складається з 3 590 244 грн поточної заборгованості за кредитом; 89 756 грн прострочена заборгованість з кредиту; 56 546 грн 34 коп. поточної заборгованості за процентами; 493 602 грн 51 коп. простроченої заборгованості за процентами; 16 666 грн 54 коп. пені (а.с. 42-43).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 28 березня 2018 року справа № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18).

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості боржником здійснено 03 червня 2014 року.

Відповідно до пункту 3.1.9 кредитного договору від 11 березня 2014 року № KKIPG.1442.008, укладеного між ПАТ Всеукраїнський Банк Розвитку та ТОВ Бізнес-Лаб , банк має право достроково стягнути кредит та проценти в порядку, передбаченому пунктами 2.10, 2.11, 3.1.5., 3.1.6, а також шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених пунктом 6.1 договору.

Згідно з пунктом 6.1 кредитний договір банк на свій розсуд має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року за № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Згідно з пунктом 4.2 частиною другою статті 1 вказаного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до статті 2 Закону України від 02 вересня 2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Про неухильне дотримання вимог Закону України від 02 вересня 2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції неодноразово наголошував банкам України і Національний банк України у своїх листах від 13 жовтня 2014року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483.

Як визначено у прикінцевих та перехідних положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (стаття 11) дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Місто обласного значення - м. Донецьк (Донецька міська рада) входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши, що відповідач - позичальник ТОВ Бізнес-Лаб зареєстрований у АДРЕСА_3, поручитель ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 , поручитель ОСОБА_2 також зареєстрований у АДРЕСА_3 , дійшов правильного висновку, що нарахування неустойки (пені та штрафів) за кредитним договором від 11 березня 2014 року, яка утворилась станом на 26 січня 2015 року, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги ТОВ Бізнес-Лаб про те, що банк не мав права звертатися до суду з позовом, оскільки не пред`являв до боржників дострокових письмових вимог про стягнення заборгованості, є необґрунтованими, оскільки позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно визначився з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням, наданих сторонами доказів у їх сукупності, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Лаб залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк