Ухвала

від 24.02.2020 по справі 200/2011/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

24 лютого 2020 р. Справа №200/2011/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зеленов А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама про забезпечення позову по адміністративній справі №200/2011/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та визнання не чинним наказу №310 від 23 грудня 2019 року про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, -

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама , звернулося до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та визнання не чинним наказу №310 від 23 грудня 2019 року про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Одночасно із позовом подано заяву про забезпечення доказів.

Підставою для звернення з`явилось те, що 23 грудня 2019 року начальником головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради, видано наказ № 310 Про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами про здійснення демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами в порядку, передбаченому рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 16 березня 2011 року №95 Про затвердження Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м. Маріуполя у новій редакції за рахунок коштів міського бюджету м. Маріуполя з подальшим відшкодуванням за рахунок розповсюджувача реклами за наступною адресою: пр-т. Миру (АС-2) (схема № 620).

Необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що в разі демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які відповідно договору купівлі продажу належать ТОВ Востокспецреклама , поновлення свого права, а саме монтаж рекламних конструкцій буде потребувати значних зусиль, оскільки для проведення таких робіт необхідно залучати організацію, яка має всі необхідні дозволи на виконання таких робіт, а також необхідно задіяти спеціальну техніку зокрема автомобільні крани з великою вантажно-спроможністю. При цьому всі ці монтажні роботи необхідно узгоджувати з усіма органами, відповідальними за безпеку руху, зокрема із відповідачем, який вже чинить спротив, щодо розміщення спірних спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. При цьому всі ці монтажні роботи будуть коштувати значних сум грошей.

Більш того у разі проведення неякісного демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами може буде пошкоджено конструктивні властивості цих конструкцій, що в подальшому унеможливить їх подальше безпечне використання.

У разі демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На теперішній час існує очевидна загроза демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами які належать на праві приватної власності ТОВ Востокспецреклама , про що свідчить укладений договір №33 від 05 лютого 2020 року на надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради та ФО-П ОСОБА_1 .

Просить суд забезпечити позов шляхом заборони Маріупольській міській раді та будь якій іншій особі, яка буде діяти від імені та в інтересах Маріупольської міської ради, зокрема ФО-П ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) вчиняти будь-які дії з демонтажу рекламних конструкцій зовнішньої реклами визначених у наказі №310 від 23 грудня 2019 року Про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами розташованих на пост мосту за схемою 620; зупинити дію наказу №310 від 23 грудня 2019 року Про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами , а саме зупинити дію рішення про демонтаж рекламних конструкцій зовнішньої реклами за схемою 620.

У відповідності до ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що застосування такого інституту як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. Отже, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Такий спосіб захисту має відповідати завданню адміністративного судочинства, яким, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначено у рекомендації N R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня та 30 вересня 2019 року у справах №826/10936/18, №420/5553/18 відповідно.

Суд звертає увагу на те, що загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в частині другій статті 150 КАС України.

В заяві про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав юридичних чи фізичних осіб із обов`язковим підтвердженням цього відповідними доказами, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень без посилання на конкретні факти. Відсутнє посилання на явну протиправність оскаржуваного подання, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті, що є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Керуючись ст. 77, 150, 151, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама про забезпечення позову по адміністративній справі №200/2011/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Востокспецреклама до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та визнання не чинним наказу №310 від 23 грудня 2019 року про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами- відмовити.

Ухвала постановлена та підписана 24 лютого 2020 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя А.С. Зеленов