Рішення

від 12.02.2020 по справі 1.380.2019.003978

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003978

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

за участю:

представника позивача Діль О.І.

представника відповідача Войтків З.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області.

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю" Український центр енергоремонт", звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.04.2019 р. №0005941412, № 0005961412 та № 0005951412, винесені ГУ ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов`язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував. Зазначає, що в Акті перевірки не зазначено про несплату його контрагентами-продавцями ТОВ Максвін (код ЄДРПОУ 41780279) та ТОВ Граніт Інвест Компані (код ЄДРПОУ 41659528), або будь-ким іншим в ланцюгу постачання, податкового зобов`язання з податку на додану вартість, який відносився у вартість придбаного позивачем товару. В акті не зазначено жодного випадку включення ТзОВ Український центр енергоремонт до податкового кредиту сум ПДВ не підтверджених, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, як того вимагає п.198.6 ст.198 Кодексу.

Позивач вказує, що ніколи не мав взаємовідносин із підприємством ТОВ Омега Плюс Сервіс (код ЄДРПОУ 41659470), ТОВ Стл-Новатор (код ЄДРПОУ 41628023), ТОВ Акрит Ленд (код ЄДРПОУ 41051224), ТОВ Артеміда Люкс (код ЄДРПОУ 41535662) та ТОВ Вель-Трейдінг-Центр (код ЄДРПОУ 41628065), а проведені посадовими особами контролюючого органу дослідження ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних за 2018 рік, ніяким чином не можуть ставити під сумнів господарські операції проведені між ТзОВ Український Центр Енергоремонт та ТОВ Граніт Інвест Компані . Вважає, що вищевказані висновки, зроблені посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області в акті перевірки, щодо встановлення ними порушень ТзОВ Український Центр Енергоремонт є неправомірними.

Ухвалою від 07.08.2019р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Відповідач подав 30.08.2019 до суду відзив у якому проти позову заперечує повністю.

Позиція відповідача полягає у правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства. Відповідач вказує, що позивачем не підтверджено факту отримання товару від продавців ТОВ Максвін та ТОВ Граніт Інвест Компані . Зазначає, що видаткові накладні не містять інформації щодо адреси місця постачання товару, посилань на договір, на підставі якого виписані, що позбавляє можливості ідентифікувати дані первинні документи як такі, що стосуються спірних поставок. ТзОВ Український Центр Енергоремонт до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва, щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника). До перевірки представлено ряд ТТН на перевезення товарно-матеріальних цінностей перевізником - ТзОВ Український Центр Енергоремонт автомобілем КАМАЗ НОМЕР_1 та ЗАЗ 110558 НОМЕР_2 . Однак, в таких ТТН у графі Здав та Відпуск дозволив підпис не ідентифікованої особи завірений печаткою ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані , у графі Прийняв підпис не ідентифікованої особи завірений печаткою ТОВ Український центр Енергоремонт . Відсутня інформація про вантажно-розвантажувальні операції в ТТН.

Відповідач вказує, що за результатами перевірки зазначені операції ТзОВ Максвін , ТзОВ Граніт Інвест Компані із ТзОВ Український Центр Енергоремонт не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного (протягом місяця) надання робіт та послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТзОВ Максвін , ТзОВ Граніт Інвест Компані є виключно чи переважно формування податкових зобов`язань на адресу контрагентів. Крім цього, перевіркою встановлено що відповідно до ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі № 756/2475/19 встановлено, що службові особи не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємств, внесли неправдиві відомості до статутних та установчих документів щодо реєстрації (перереєстрації) вказаних підприємств за грошову винагороду. Діяння попередньо кваліфіковане за ч.ч. 1, 2 ст. 205 КК України. Клопотання обґрунтовується тим, що вказані підприємства, в тому числі ТзОВ Максвін надавали незаконні послуги суб`єктам реального сектору економіки з формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ. Таким чином, ТзОВ Український центр енергоремонт , укладаючи договори на великі суми, за відсутності будь-якого ділового листування та особистих зустрічей з уповноваженими особами ТзОВ Максвін , без оцінки його ділової репутації на ринку відповідних товарів, робіт, послуг не може бути визнаний обачливим у такому виборі. Також, відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 червня 2018 року по справі №757/29710/18-к здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000004294 від 17.11.2017 року за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва в тому числі ТзОВ Граніт Інвест Компані , вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, умисного ухилення від сплати податків, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст, 358, ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України. Таким чином, ТзОВ Український центр енергоремонт , укладаючи договори на великі суми, за відсутності будь-якого ділового листування та особистих зустрічей з уповноваженими особами ТзОВ Граніт Інвест Компані , без оцінки його ділової репутації на ринку відповідних товарів, робіт, послуг не може бути визнаний обачливим у такому виборі. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач 26.09.2019 подав відповідь на відзив у якому з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що у відзиві не зазначено як саме, на підставі яких первинних документів, податкових декларацій, пояснень посадових осіб підприємства чи інших фактів позивач порушив зазначені в акті перевірки від 29.03.2019 р. №495/14.12/33583465 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Український Центр Енергоремонт (код за ЄДРПОУ 33583465) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Максвін (код ЄДРПОУ 41780279) та ТзОВ Граніт Інвест компані (код ЄДРПОУ 41659528) за період червень 2018 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період червень 2018 року та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік. (надалі Акт) та податковому повідомленні - рішенні від 24.04.2019 р. №0005941412 та №0005951412 вимоги п.198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 p., лише наводяться цитати даних пунктів з Податкового кодексу України. Зазначає, що посилання у відзиві на дані досудового розслідування у кримінальних провадженнях, та ухвали слідчого судді є безпідставними, оскільки належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні є обставини та факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили (ч.б ст. 78 КАС України). Жодної вказівки на існування обвинувального вироку суду щодо конкретних посадових осіб контрагентів у відзиві немає, як і відсутня така інформація у Єдиному реєстрі судових рішень.

Судом 02.10.2019 року допущено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача на ГУ ДПС у Львівській області

Ухвалою від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

встановив:

Відповідачем, ГУ ДФС у Львівській області, у період з 14.03.2019 р. по 22.03.2019 р. проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ „Український Центр Енергоремонт" (код ЄДРПОУ 33583465) з питань проведення взаємовідносин із ТОВ „Максвін"(код ЄДРПОУ 41780279) та ТзОВ „Граніт Інвест Компані" (код ЄДРПОУ 41659528) за період червень 2018 року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період червень 2018 реку та у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік., про що 29.03.2019р. складено акт №495/14.12/33583465 (т.1 а.с.19-49).

За наслідками перевірки відповідачем на підставі вказаного акта перевірки прийнято 24.04.2019:

- податкове повідомлення-рішення №0005961412 про збільшення позивачеві грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 905859 грн (603906 грн - основний платіж, 301953 грн - штрафна (фінансова) санкція) (т.1 а.с.50).

- податкове повідомлення-рішення №0005941412 про збільшення позивачеві грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 935070 грн (623380 грн - основний платіж, 311690 грн - штрафна (фінансова) санкція) (т.1 а.с.51).

- податкове повідомлення-рішення №0005951412 про зменшення позивачеві від`ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2018 на загальну суму 47627 (т.1 а.с.52-53).

Спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято згідно з викладеними у акті перевірки висновками про порушення позивачем:

- 1) П(С)БО 15; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.135,1 ст.135; п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 603 906 гри., в тому числі за 2018 рік в сумі 603 906 гривень.

2) п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI. із змінами і доповненнями, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2018 року на суму 47 627 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2018 року на суму 623 380 грн.

Таких висновків відповідач при перевірці позивача дійшов з огляду на не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ Максвін (код ЄДРПОУ 41780279) та ТОВ Граніт Інвест Компані (код ЄДРПОУ 41659528)

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідачу відповідно до ст. 20.1.1 ПК України надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р. (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Судом встановлено оформлення позивачем у м. Дрогобичі з ТзОВ Максвін договору №20 від 01.06.2018 предметом якого є поставка позивачеві товару згідно специфікацій, які оформлюються додатками до цього договору і є його невід`ємною частиною (т.1 а.с.71-73).

Згідно п.2.1 вказаного договору сторони обумовили, що поставка товару згідно кожного Додатку до Договору здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення покупцем повної оплати товару згідно кожного додатку до цього договору.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору оплата поставки товару згідно кожного додатку до договору здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) днів з дня підписання відповідного Додатку до цього Договору.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що продавець зобов`язується забезпечити якість товару згідно з умовами договору, вимогами державних стандартів, правил, ДСТУ (ТУ) України, а також вимогами інших нормативних документів, які чинні на території України.

Продавець відповідно до п.5.1.2. договору зобов`язався забезпечити перевірку якості та кількості товару.

Позивачем з ТзОВ Максвін у невизначеному місці та невизначений день оформлено додатки №1, №2, №3, №4 (т.1 а.с.74-77) до договору, у яких визначено товар, що має постачатися позивачеві.

ТзОВ Максвін виписало позивачеві видаткову накладну №16 від 04.06.2018 та №19 від 04.06.2018 (т.1 а.с.61,64).

Позивачем 04.06.2018 оформлено у м. Житомир з ТзОВ Максвін договір відповідального зберігання майна (т.1 а.с.78-79), відповідно до якого позивач передав ТзОВ Максвін на відповідальне зберігання оливу трансформаторну в кількості 17520 кг, що оформлено актом №1 від 04.06.2018 (т.1 а.с.80).

У подальшому ТзОВ Максвін оформило з позивачем акт №2 про передачу з відповідального зберігання оливи трансформаторної в кількості 17520 кг (т.1 а.с.81)

ТзОВ Максвін виписало позивачеві видаткову накладну №17 від 16.06.2018 та №18 від 16.06.2018, (т.1 а.с.62-63)

Позивачем 16.06.2018 оформлено у м. Житомир з ТзОВ Максвін договір відповідального зберігання майна (т.1 а.с.82-83), відповідно до якого позивач передав ТзОВ Максвін на відповідальне зберігання товар зазначений у видаткових накладних №17 від 16.06.2018 та №18 від 16.06.2018, що оформлено актом №1 від 16.06.2018 (т.1 а.с.84).

У подальшому ТзОВ Максвін оформило з позивачем акт №2 про передачу з відповідального зберігання товару зазначеного у видаткових накладних №17 від 16.06.2018 та №18 від 16.06.2018, що оформлено актом №2 від 20.06.2018 (т.1 а.с.85).

Судом також встановлено оформлення повністю ідентичного позивачем у м. Дрогобичі з ТзОВ Граніт Інвест Компані договору №19 від 01.06.2018 предметом якого є поставка позивачеві товару згідно специфікацій, які оформлюються додатками до цього договору і є його невід`ємною частиною (т.1 а.с.100-102).

Згідно п.2.1 вказаного договору сторони обумовили, що поставка товару згідно кожного Додатку до Договору здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення покупцем повної оплати товару згідно кожного додатку до цього договору.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору оплата поставки товару згідно кожного додатку до договору здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) днів з дня підписання відповідного Додатку до цього Договору.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що продавець зобов`язується забезпечити якість товару згідно з умовами договору, вимогами державних стандартів, правил, ДСТУ (ТУ) України, а також вимогами інших нормативних документів, які чинні на території України.

Продавець відповідно до п.5.1.2. договору зобов`язався забезпечити перевірку якості та кількості товару.

Позивачем з ТзОВ Граніт Інвест Компані у невизначеному місці та невизначений день оформлено додатки №1, №2, №3, №4 (т.1 а.с.103-106) до договору, у яких визначено товар, що має постачатися позивачеві.

ТзОВ Граніт Інвест Компані виписало позивачеві видаткову накладну №1103 від 01.06.2018, №1003 від 01.06.2018 та №903 (т.1 а.с.61119-121).

Позивачем після укладення 01.06.2018 р у м. Дрогобич договору №19 від 01.06.2018 (т.1 а.с.100-102), у той самий день, але вже у м. Києві оформлено з ТзОВ Граніт Інвест Компані договір відповідального зберігання майна (т.1 а.с.107-108), відповідно до якого позивач передав ТзОВ Граніт Інвест Компані на відповідальне зберігання Силікагель в кількості 5000 кг, що оформлено актом №1 від 01.06.2018 (т.1 а.с.109), місцем складання якого вже зазначено м. Житомир.

Також позивачем після укладення 01.01.2018 р у м. Дрогобич договору №19 від 01.06.2018 (т.1 а.с.100-102), у той самий день, але вже у м. Житомирі оформлено з ТзОВ Граніт Інвест Компані договір відповідального зберігання майна (т.1 а.с.111-112), відповідно до якого позивач передав ТзОВ Граніт Інвест Компані на відповідальне зберігання товар визначений у видаткових накладних №1103 від 01.06.2018, №1003 від 01.06.2018 (т.1 а.с.119-120), що оформлено актом №1 від 01.06.2018 (т.1 а.с.113), місцем складання якого зазначено м. Житомир.

ТзОВ Граніт Інвест Компані виписало позивачеві видаткову накладну №1503 від 04.06.2018, (т.1 а.с.122) на оливу трансформаторну в кількості 17580 кг.

Позивачем 04.06.2018 оформлено у м. Житомир з ТзОВ Граніт Інвест Компані договір відповідального зберігання майна (т.1 а.с.115-118), відповідно до якого позивач передав ТзОВ Граніт Інвест Компані на відповідальне зберігання оливу трансформаторну в кількості 17580 кг, що оформлено актом №1 від 04.06.2018 (т.1 а.с.117).

У подальшому ТзОВ Граніт Інвест Компані оформило з позивачем акт №2 від 30.07.2018 про передачу з відповідального зберігання Силікагель в кількості 5000 кг (т.1 а.с.110), акт №2 від 05.06.2018 про передачу з відповідального зберігання товару визначеного у видаткових накладних №1103 від 01.06.2018, №1003 від 01.06.2018 (т.1 а.с.119-120) та акт №2 від 20.06.2018р. про передачу з відповідального зберігання оливи трансформаторної в кількості 17580 кг (т.1 а.с.118)

Судом встановлено, що позивачем жодна оплата за придбання товару у ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані як на час проведення перевірки, так і на час розгляду справи судом не проведена.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 5-8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі - П(С)БО 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3.ст.198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Пунктом 177.4. статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015) встановлено, що фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначається у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 198 ПК встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Між тим, відповідно до ч. 1 та 2 статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати позивача, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На переконання суду долучені позивачем до справи документи не доводять фактичності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Максвін (код ЄДРПОУ 41780279) та ТОВ Граніт Інвест Компані (код ЄДРПОУ 41659528).

Зокрема позивачем не надано жодних доказів оплати вартості придбаного товару, який позивач згідно поданих документів придбавав у червні 2018 року, а згідно п.2.1 досліджених договорів сторони обумовили, що поставка товару згідно кожного Додатку до Договору здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення покупцем повної оплати товару згідно кожного додатку до цього договору. Відповідно до п.3.3 досліджених договорів оплата поставки товару згідно кожного додатку до договору здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) днів з дня підписання відповідного Додатку до цього Договору.

Тобто повна оплата вартості товару є передумовою поставки товару.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що продавець зобов`язується забезпечити якість товару згідно з умовами договору, вимогами державних стандартів, правил, ДСТУ (ТУ) України, а також вимогами інших нормативних документів, які чинні на території України.

Продавець відповідно до п.5.1.2. договору зобов`язався забезпечити перевірку якості та кількості товару.

Суду не надано жодних доказів того, що Продавець відповідно до п.5.1.2. договору забезпечив перевірку якості та кількості товару, оскільки не надано жодних документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва, щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника).

Дослідженні судом видаткові накладні від ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані не містять інформації щодо адреси місця постачання товару, посилань на договір, на підставі якого виписані, що позбавляє можливості ідентифікувати дані первинні документи як такі, що стосуються спірних поставок (Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 року у справі №813/4143/13-а.).

Відповідно до акта перевірки, відповідачем за результатами аналізу поданої податкової звітності ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані встановлено відсутність необхідних умов для досягнення відповідних фінансових результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу та встановлено при дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у 2018 році підприємствами підміну товару на першому ланцюгу постачання контрагентами - покупцями, що підтверджує нереальність господарських операцій. Підприємствами надано послуги з підміни позицій товарних груп (робіт, послуг), що в подальшому реалізуються на адресу інших суб`єктів господарювання, в тому числі ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані та відсутність фактів подальшої реалізації придбаних товарів по ланцюгу постачання до ТзОВ Український центр Енергоремонт .

Порушення правил обліку контрагентами позивача товару, який у подальшому реалізований позивачу не впливає на суть спірних правовідносин, разом із тим, відсутність такого товару у продавця вказує на неможливість його продажу. Дана позиція кореспондується у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №К/9901/54401/18.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що з огляду на технічні характеристики автомобіля ЗАЗ 110558 http://www.avtozaz.com/auto/models/13/53/ЗАЗ-Пикап%20110558, сумнівним є перевезення позивачем товару Уайт-спіріт в кількості 320 шт. літрових ємностей вагою 320 кг (т.1 а.с.68) та емалі ПФ -115 вагою 550 кг.

Не є можливим також на переконання суду особисте підписання в один день 01.06.2018 директором позивача договору з ТзОВ Граніт Інвест Компані в Дрогобичі, Києві та Житомирі та приймання передачі майна за договором відповідального зберігання.

Долучені до справи акти приймання передачі вказують на приймання товару з відповідального зберігання особисто директором позивача у м. Житомирі.

Однак жодних доказів відрядження директора позивача до м. Житомира для передачі товару на відповідальне зберігання та прийняття товарів з відповідального зберігання від ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані матеріали справи не містять, а відтак неможливо встановити у який спосіб водії отримували для перевезення товар і від кого саме.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із ТзОВ Максвін та ТзОВ Граніт Інвест Компані суд вважає, що такі не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаним контрагентам позивача по укладених договорах поставки.

Причини не оплати товару з червня 2018 року, при тому що умовою поставки товару була передоплата, представник позивача пояснити не зміг.

Таким чином, позивач взяв на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від вказаних контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагентів є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердженості права на формування у податковому обліку витрат і податкового кредиту.

Аналогічна позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 813/277/13-а.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так як у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки платник не підтвердив належним чином оформленими документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовісність податкової вигоди, на яку він претендує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр енергоремонт" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Львівській області - відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 21.02.2020р.

Суддя Коморний О.І.