ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2020 року м. Київ № 640/21740/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Груп до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Груп (далі - позивач або ТОВ Прайд Авто Груп ) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000279/2 від 20.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що при митному оформленні ручних інструментів, які увозились на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.
Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що додані позивачем до митної декларації документи не містять всіх відомостей, що підтверджують задекларовані числові значення складових митної вартості.
Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що подані позивач документи не давали можливості однозначно з`ясувати умови поставки товару та його дійсну вартість.
У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте органом доходів і зборів з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій вказав, що твердження відповідача щодо відсутності документів на підтвердження заявленої митної вартості товару є безпідставними та необґрунтованими.
16 грудня 2019 року через канцелярію суду від Київської міської митниці ДФС надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить здійснювати розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 у задоволенні заявленого клопотання відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
26 червня 2019 року компанією "Drewix Invest OU" на ім`я ТОВ Прайд Авто Груп був виставлений рахунок на оплату (інвойс) від 26.06.2019 № 1-THRV-LIN на суму 3 550,94 дол. США за товар - інструменти ручні з робочою частиною зі сталі, без вмісту природніх або штучних алмазів, країна походження - Китай, торговельна марка - THORVI K, виробник - Linshu Saibo Tools Co., LTD (а.с.20).
19 серпня 2019 року позивачем до Київської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) № UA100010/2019/346845, у якій для митного оформлення було пред`явлено товар: інструменти ручні з робочою частиною зі сталі, без вмісту природніх або штучних алмазів: молоток столярний з фібергласовою рукояткою 450 гр., арт. PHCH45 - 72 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 1000 гр., арт. PHH001 - 72 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 300 гр., арт. PHH300 - 96 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 500 гр., арт. PHH500 - 96 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 800 гр., арт. PHH800 - 108 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 2 кг, арт. PSH002 - 60 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 1,25 кг, арт. PSH125 - 36 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 3 кг, арт. SLSHP5 - 20 шт., кувалда з дерев`яною рукояткою 3 кг, арт. SLSHW3 - 42 шт., кувалда з дерев`яною рукояткою 5 кг, арт. SLSHW5 - 12 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 1000 г, арт.WHH001 - 120 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 200 гр, арт.WHH200 - 72 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 300 г, арт.WHH300 - 60 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 500 гр, арт.WHH500 - 144 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 600 г, арт.WHH600 - 90 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 800 г, арт.WHH800 - 96 шт., кувалда з дерев`яною ручкою 2 кг, арт.WHH002 - 60 шт., кувалда з дерев`яною ручкою 1,25 кг, арт.WSH125 - 48 шт., країна походження - Китай, торговельна марка - THORVI K , виробник - Linshu Saibo Tools Co., LTD (а.с. 25).
Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 3634,73 євро і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).
На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:
- інвойс від 26.06.2019 № 1-THRV-LIN (а.с.20);
- коносамент від 01.07.2019 № SHAODS114469 (а.с.21-22);
- автотранспортна накладна від 18.08.2019 № 114469;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.08.2019 № 16/8-3 (а.с.24);
- зовнішньоекономічний договір від 02.01.2019 № 2-DR (а.с.16-17);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.04.2019 № 1 (а.с.14-15);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 08.04.2019 № 1-THRV-LIN (а.с.43-44);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.05.2019 № 2 (а.с.12-13);
- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA 100010.2019.346845 від 19.08.2019 (а.с.25).
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ВМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності.
Посилаючись на положення частини 2 статті 53 Митного кодексу України, митний орган запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: транспортні документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.
На вказаний запит декларантом був наданий, зокрема, рахунок на оплату транспортування, прайс-лист контрактотримача, прайс-лист виробника.
20 серпня 2019 року Київською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості №UA100010/2019/000279/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № UA 100010/2019/346845 від 19.08.2019 скоригував до рівня 4118,91 дол. США (а.с. 19).
Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, оскільки у прайс-листі виробника адреса зазначена Xipang Village Zhucang Lishu Country Shandong China, разом з тим адреса відправника, зазначена в декларації - Binhai High Tech Industry Park Linshu Country, Linyi sity, Shandong province China, крім того, довідка про транспортні витрати та рахунок про сплату транспортних витрат виставлений ООО Хиллдом Логистикс , хоча в коносаменті перевізником виступає International Cargo Service. Поряд з цим, у п.2.3 контракту 2-DR від 02.01.2019 зазначено, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 1 до контракту, у п. 2.3 додатку № 1 вказано, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 2 до контракту, натомість у додатку № 2 до контракту інформація щодо пункту 2.3 договору взагалі відсутня.
Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митної декларації від 19.08.2019 №UA807170/2019/44433, від 16.08.2019 № UA500010/2019/22472.
На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019 (а.с. 43).
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, а також карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі МК) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).
Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).
Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частиною другої статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 53 МК, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України" Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Відповідно до частини 3 статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відмовляючи позивачеві визнати митну вартість, зазначену ним у ВМД від 20.08.2019 UA100010/2019/000279/2, відповідач виходив з того, що у прайс-листі виробника адреса зазначена Xipang Village Zhucang Lishu Country Shandong China, разом з тим адреса відправника, зазначена в декларації - Binhai High Tech Industry Park Linshu Country, Linyi sity, Shandong province China, довідка про транспортні витрати та рахунок про сплату транспортних витрат виставлений ТОВ Хіллдом Логістікс , хоча в коносаменті перевізником виступає International Cargo Service, а також у п.2.3 контракту 2-DR від 02.01.2019 зазначено, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 1 до контракту, у п. 2.3 додатку № 1 вказано, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 2 до контракту, натомість у додатку № 2 до контракту інформація щодо пункту 2.3 договору взагалі відсутня.
Водночас суд зауважує, що відповідач, приймаючи спірне рішення, не зазначив про наявність у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості товару (ручних інструментів) чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а також ознак підробки.
Покликання митного органу як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару на те, що інформація у прайс-листі виробника щодо адреси виробника, відмінна від тієї, що зазначена у декларації є необґрунтованими, оскільки прайс-лист є додатковим документом та не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 МК. Такі документи носять виключно інформаційний характер.
Суд також відхиляє зауваження митниці про те, що довідка про транспортні витрати та рахунок про сплату транспортних витрат виставлений ТОВ Хіллдом Логістікс , хоча в коносаменті перевізником виступає International Cargo Service, як на підставу, що свідчить про не підтвердження числових значень складових митної вартості.
З матеріалів справи судом установлено, що поставка товару за контрактом від 02.01.2019 № 2-DR проводилась на умовах FCA (Інкотермс 2010).
Умова поставки товару FCA згідно Інкотермс 2010 ( Франко-перевізник (...назва місця призначення ) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Зі змісту коносаменту від 01.07.2019 № SHAODS114469 слідує, що місце отримання товару place of receipt - Шанхай, порт погрузки port of loading - Шанхай, Китай, місце доставки place of delivery - Одеса (а.с.21).
Судом встановлено, що 10.10.2018 між ТОВ Хіллдом Логістікс (експедитор) та ТОВ Прайд Авто Груп було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 6-XL, за умовами якого експедитор зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземних транспортом, а також надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та узгоджені в заявках до цього договору (а.с.35-38).
03 липня 2019 року сторонами договору від 10.10.2018 № 6-XL узгоджено додаткові умови транспортування вантажу, визначені у заявці № 1-LIN, зокрема порт відправки - FCA Шанхай, порт доставки - Одеса, Україна (а.с.40).
19 серпня 2019 року ТОВ Хіллдом Логістікс виставлено ТОВ Прайд Авто Груп рахунок на оплату послуг з транспортування вантажу за договором від 10.10.2018 № 6-XL (а.с.28) та видано довідку про транспортні витрати від 16.08.2019 № 16/08-3 (а.с.24).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що транспортування товару (ручних інструментів) здійснювалось ТОВ Хіллдом Логістікс . Водночас, зазначений, на думку відповідача, у якості перевізника у коносаменті International Cargo Service LTD , фактично не є перевізником, а лише контактною особою з приводу доставки вантажу, про що в коносаментів зазначено for delivery please apply to International Cargo Service LTD , що в перекладі з англійської мови означає з приводу доставки будь ласка звертатися до International Cargo Service LTD (а.с.21).
Доводи митного органу про те, що у додатках до контракту 2-DR відсутній перелік фірм-виробників товарів, що унеможливлює, на думку відповідача, встановити заявлену митну вартість товару, суд вважає безпідставними, позаяк у пункті 2 додатку №2 до контракту від 02.01.2019 № 2-DR визначено перелік компаній, що можуть бути виробниками товарів за даним контрактом, серед якого, зокрема, зазначено Linshu Saibo Tools Co, TLD (а.с.14 зворотній бік).
Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 МК, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ Прайд Авто Груп митної вартості товару судом не встановлено.
Зі змісту спірного рішення відповідача від 20.08.2019 № UA100010/2019/000279/2 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ Прайд Авто Груп - за ціною договору.
Щодо джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать та встановлено судом, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом також взято визнану митну вартість товару, оформленого за митною декларацією від 19.08.2019 № UA807170/2019/44433, від 16.08.2019 № UA500010/2019/22472, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).
Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості ручних інструментів є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митної декларації 19.08.2019 №UA807170/2019/44433, від 16.08.2019 № UA500010/2019/22472 є протиправним.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів.
За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.08.2019 № UA100010/2019/000279/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З урахуванням викладеного картка відмови Київської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.11.2019 № 3446 (а.с.6).
Ураховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Груп (ідентифікаційний код 39893830, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. І. Брановицького, 3, поверх 2, кабінет 26) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000279/2 від 20.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Груп (ідентифікаційний код 39893830, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. І. Брановицького, 3, поверх 2, кабінет 26) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39422888, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8 А) судовий збір у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2020 |
Оприлюднено | 24.02.2020 |
Номер документу | 87767573 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Балась Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні