Постанова

від 02.06.2020 по справі 640/21740/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21740/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Балась Т. П.

Суддя-доповідач:Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Авто Груп" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прайд Авто Груп звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000279/2 від 20.08.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що через наявність розбіжностей та ненадання на законні та обґрунтовані вимоги митного органу додатково витребуваних документів, митниця не змогла застосувати визначену позивачем митну вартість, що є підставою для визначення митної вартості у спосіб передбачений ст. 57 МК України із застосуванням резервного методу оцінки.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у ч. 2 ст. 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2019 року компанією Drewix Invest OU на ім`я ТОВ Прайд Авто Груп був виставлений рахунок на оплату (інвойс) від 26.06.2019 №1-THRV-LIN на суму 3550,94 дол. США за товар - інструменти ручні з робочою частиною зі сталі, без вмісту природніх або штучних алмазів, країна походження - Китай, торговельна марка - THORVI K, виробник - Linshu Saibo Tools Co., LTD.

19 серпня 2019 року позивачем до Київської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію (ВМД) № UA100010/2019/346845, у якій для митного оформлення було пред`явлено товар: інструменти ручні з робочою частиною зі сталі, без вмісту природніх або штучних алмазів: молоток столярний з фібергласовою рукояткою 450 гр., арт. PHCH45 - 72 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 1000 гр., арт. PHH001 - 72 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 300 гр., арт. PHH300 - 96 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 500 гр., арт. PHH500 - 96 шт., молоток столярний з фібергласовою рукояткою 800 гр., арт. PHH800 - 108 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 2 кг, арт. PSH002 - 60 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 1,25 кг, арт. PSH125 - 36 шт., кувалда з фібергласовою рукояткою 3 кг, арт. SLSHP5 - 20 шт., кувалда з дерев`яною рукояткою 3 кг, арт. SLSHW3 - 42 шт., кувалда з дерев`яною рукояткою 5 кг, арт. SLSHW5 - 12 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 1000 г, арт.WHH001 - 120 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 200 гр, арт.WHH200 - 72 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 300 г, арт.WHH300 - 60 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 500 гр, арт.WHH500 - 144 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 600 г, арт.WHH600 - 90 шт., молоток слюсарний з дерев`яною ручкою 800 г, арт.WHH800 - 96 шт., кувалда з дерев`яною ручкою 2 кг, арт.WHH002 - 60 шт., кувалда з дерев`яною ручкою 1,25 кг, арт.WSH125 - 48 шт., країна походження - Китай, торговельна марка - THORVI K, виробник - Linshu Saibo Tools Co., LTD.

Митна вартість товару за вказаною ВМД склала 3634,73 євро і була визначена із застосуванням основного методу за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані:

- інвойс від 26.06.2019 № 1-THRV-LIN;

- коносамент від 01.07.2019 № SHAODS114469;

- автотранспортна накладна від 18.08.2019 № 114469;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 16.08.2019 № 16/8-3;

- зовнішньоекономічний договір від 02.01.2019 № 2-DR;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 01.04.2019 № 1;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 08.04.2019 № 1-THRV-LIN;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору від 10.05.2019 № 2;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA 100010.2019.346845 від 19.08.2019.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості, митний орган направив позивачеві електронне повідомлення, у якому зазначив, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено відсутність у документах, приєднаних до ВМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а також виявлені у них розбіжності та посилаючись на положення ч. 2 ст. 53 МК України, відповідач запропонував надати додаткові документи для підтвердження митної вартості імпортованих товарів, а саме: транспортні документи, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На вказаний запит декларантом був наданий, зокрема, рахунок на оплату транспортування, прайс-лист контрактотримача, прайс-лист виробника.

20 серпня 2019 року Київською митницею ДФС було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості №UA100010/2019/000279/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № UA 100010/2019/346845 від 19.08.2019 скоригував до рівня 4118,91 дол. США (а.с. 19).

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що надані позивачем документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, оскільки у прайс-листі виробника адреса зазначена Xipang Village Zhucang Lishu Country Shandong China, разом з тим адреса відправника, зазначена в декларації - Binhai High Tech Industry Park Linshu Country, Linyi sity, Shandong province China, крім того, довідка про транспортні витрати та рахунок про сплату транспортних витрат виставлений ООО Хиллдом Логистикс , хоча в коносаменті перевізником виступає International Cargo Service. Поряд з цим, у п.2.3 контракту 2-DR від 02.01.2019 зазначено, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 1 до контракту, у п. 2.3 додатку № 1 вказано, що відправником вантажу можуть бути фірми-виробники товарів відповідно до переліку, визначеному додатком № 2 до контракту, натомість у додатку № 2 до контракту інформація щодо пункту 2.3 договору взагалі відсутня.

Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації митної декларації від 19.08.2019 №UA807170/2019/44433, від 16.08.2019 № UA500010/2019/22472.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2019/00953 від 20.08.2019.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.10.2019 №UA125000/2019/000625/2 та карткою відмови №/2019/00953 від 20.08.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено, а з оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного за ціною договору.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст. 257 МК України).

В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу.

Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

В апеляційній скарзі митний орган зазначає, що декларантом не подано відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а також не подано витрати на навантаження, транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Колегія суддів зазначає, що ст. 53 МК України передбачено, що декларантом для підтвердження заявленої митної вартості надаються, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, натомість, з матеріалів справи вбачається, що страхування товарів позивачем не здійснювалось, у зв`язку із чим останній не подавав до митного органу жодних страхових документів, таким чином посилання митного органу на відсутність страхових документів у позивача є безпідставним.

Посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують витрати на транспортування товарів також є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи наявний документ, що підтверджує вартість перевезення товару 16/08-3 від 16.08.2019, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 10.10.2018 № 6-ХЛ та рахунок № 2970 від 19.08.2019 на оплату транспортування.

Апелянт також зауважує, що у п. 2.3 Контракту 2-DR від 02.01.2019 зазначено, що: Отправителями груза могут являться фирмы-производители товаров согласно перечню, определённому Приложением №1 к настоящему Контракту : у додатку №1 п. 2 зазначено: 2.3. Отправителями груза могут являться фирмы-производители товаров согласно перечню, определённому Приложением №2 к настоящему Контракту . У Додатку №2 до зазначеного контракту інформація щодо пункту 2.3 договору взагалі відсутня.

Втім, як вбачається з Контракту 2-DR від 02.01.2019, у п. 2 додатку №2 визначено перелік компаній, що можуть бути виробниками товарів за даним контрактом, серед якого, зокрема, зазначено Linshu Saibo Tools Co, TLD .

Також в апеляційній скарзі апелянт зважає на те, що у прайс-листі від виробника адреса зазначена Xipang Village Zhucang Lishu Country Shandong China, разом з тим адреса відправника, зазначена в декларації - BINHAI HIGH TECH INDUSTRY PARK LINSHU COUNTY, LINYISITY, SHANDONG PROVINCE ,CHINA.

Натомість, колегія суддів підкреслює, що чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно з загальноприйнятної світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул та якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості, а тому посилання митного органу на неналежно оформлення поданого декларантом прайс-листа, як на підставу для неможливості застосування першого методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), є безпідставним.

Доводи апелянта в частині того, що справка про транспортні витрати та рахунок про сплату транспортних витрат виставлений ТОВ Хіллдом Логістікс , хоча в коносаменті перевізником виступає International Cargo Service також не приймаються судом до уваги з огляду на те, що в коносаменті International Cargo Service не визначене як перевізник, а визначене в графі For delivery please apply to , що в перекладі означає з приводу доставки будь-ласка звертатися до , тобто компанія є контактною особою для офісу морської лінії в пункті прибуття контейнера з товаром і звернення до неї щодо надання послуг не є обов`язком.

Водночас, при поставці товару на умовах FCA Франко перевізник (Free Carrier), перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні, тобто будь-яка особа з якою укладено договір. Таким чином, відповідно до принципу свободи договору, вільного вибору контрагента позивачем отримано послуги з транспортування товару від ТОВ Хіллдом Логістікс , що підтверджується договором № 6-ХЛ від 10.10.2018 та довідкою про транспорті витрати 16/8-3 від 16.08.2019.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що транспортування товару (ручних інструментів) здійснювалось ТОВ Хіллдом Логістікс . Водночас, зазначений, на думку відповідача, у якості перевізника у коносаменті International Cargo Service LTD , фактично не є перевізником, а лише контактною особою з приводу доставки вантажу, про що в коносаментів зазначено for delivery please apply to International Cargo Service LTD , що в перекладі з англійської мови означає з приводу доставки будь ласка звертатися до International Cargo Service LTD .

Крім того, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією є додатковими документами, зміст яких міг вплинути на результат оформлення декларантом митної декларації лише у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містили б розбіжності, наявні ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, втім, колегія суддів суддів дійшла висновку, що позивач на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надав митному органу усі необхідні документи, які відповідають переліку, визначеному в ч. 2 ст. 53 МК України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості.

Щодо застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 колегія суддів зауважує, що вимоги ч. ч. 3, 4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка фактично була сплачена постачальнику.

Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відтак, в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, в межах розгляду доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA100010/2019/000279/2 від 20.08.2019 прийняте митним органом необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, порушують права позивача, як суб`єкта декларування, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, прийнята на підставі рішення № UA100010/2019/000279/2 від 20.08.2019 картка відмови № UA100010/2019/00953 від 20.08.2019 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.