Постанова

від 13.02.2020 по справі 12/1-09

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2020 року м. Дніпро Справа № 12/1-09

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Жукова Л.В.) від 16.11.2009р. (дата складання повного тексту рішення - 17.11.2009) у справі № 12/1-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промпоставка", м. Дніпро

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

Третя особа Відділ освіти Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради, м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпоставка-А", м. Дніпро

за участю прокурора Дніпропетровської області

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промпоставка" задоволено, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Промпоставка" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, код ЄДРПОУ 24610861, р/р № НОМЕР_1 в ДРАКБ "Форум" м. Дніпропетровськ, МФО 306878) право власності на 70/100 частини нерухомого майна, а саме - нежитлового приміщення будівлі майстерні літ. "Б-1", що складається з: 1. б 1 -1 -тамбуру, площею 4,6 кв.м.; 2. коридору, площею 29,9 кв.м.; 3. сортировальної, площею 77,0 кв.м.; 4. коридору, площею 11,9 кв.м.; 5. складу, площею 83,6 кв.м.; 6. коридору, площею 9,6 кв.м.; 7. підсобного приміщення, площею 12,3 кв.м.; 8. кабінету, площею 52,5 кв.м.; 9. кабінету, площею 23,0 кв.м.; 10. підсобного, площею 7,2 кв.м.; 11. кабінету, площею 19,0 кв.м.; 12. приймальної, площею 31,6 кв.м.; 13. санвузла, площею 13,1 кв.м.; 14. підсобного, площею 1,2 кв.м., всього по літ. Б-1, площею 376,5 кв.м., приміщення сараю літ. "В", площею 40,0 кв.м., сараю "Г", площею 26,9 кв.м., будівля металева тимчасова "Ж", площею 2,6 кв.м., літ. З-1, склад, площею 176,1 кв.м., літ. "Е"- навіс (тимчас.), площею 63,6 кв.м., літ. "І"- навіс (тимчас.), площею 51,4 кв.м., ганок б 2 , площею 3,9 кв.м., ворота № 5, площею 4,10 кв.м., огорожі № 6, площею 54,3 кв.м., огорожа № 9, площею 36,73 кв.м., огорожа № 11, площею 3,47 кв.м., хвіртка № 7, площею 2,10 кв.м., хвіртка № 10, площею 1,00 кв.м., ганок № 8, площею 2,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт у скарзі та додаткових письмових поясненнях, зокрема вказує наступне:

- спірні нежитлові приміщення належали до матеріально-технічної бази Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради, але останню не було залучено до участі у справі, що призвело до прийняття незаконного рішення та порушення прав і інтересів школи, оскільки на підставі оскаржуваного рішення позивач набув право власності на об`єкти освіти, які знаходилися на балансі школи та згідно з нормами законодавства України не могли використовуватися не за призначенням;

- судом першої інстанції під час розгляду справи не було встановлено власника спірних приміщень та не враховано, що їх орендодавцем у відносинах з ТОВ фірма Промпоставка виступав саме Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради, яким не надавалося орендарю дозволу на поліпшення орендованого майна та не погоджувалося його відчуження;

- спірні приміщеня перебували на балансі Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради, втім школу не було залучено до участі у справі, школою не надавалися будь-які документи для проведення, призначеної судом будівельно-технічної експертизи, а тому складений експертом висновок не може вважатися допустимим доказом;

- у 2018р. керівництву Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради стало відомо про планування на території школи будівництва багатоповерхового будинку, тому були здійснені заходи для з`ясування правового статусу спірних нежитлових примішень та їх законного власника, втім про існування оскаржуваного рішення, на підставі якого право власності виникло у ТОВ фірма Промпоставка , апелянт дізнався лише у жовтні 2019р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2019р. поновлено Комунальному закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.12.2019р.

12.12.2019р. першим заступником прокурора Дніпропетровської області у відповідності до ст. 53 ГПК України подано заяву про вступ прокурора у справу № 12/1-09 для захисту інтересів територіальної громади м. Дніпра, які не захищаються належним чином Дніпровською міською радою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2019р. у задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - відмовлено; у задоволенні клопотання Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради - відмовлено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 22.01.2020р.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2020р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпоставка-А" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 13.02.2020р.

У судовому засіданні по справі керівник Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу.

Представник Дніпровської міської ради у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими просив суд вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпоставка-А" у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим судом з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому, зокрема, на відсутність у Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради права на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою та пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Представник прокурора Дніпропетровської області у письмових поясненнях та в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вказуючи про недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Так, прокурор зазначає, що матеріалами справи не підтверджується існування між апелянтом та позивачем орендних відносин у період 2004-2008р.р. та здійснення позивачем невід`ємних поліпшень орендового майна, а наявний у справі висновок судової будівельно-технічної експертизи не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки експертизу проведено з грубим порушенням вимог чинного законодавства та на підставі документів, що відсутні в матеріалах справи.

При прийнятті рішення судом першої інстанції, також було застосовано ч. 4 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , якої не існувало на момент виникнення спірних правовідносин та не застосовано ст. 778 ЦК України, якою передбачено право наймача на поліпшення речі лише за згодою наймодавця, якої наймодавцем за договором оренди - Комунальним закладом освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради ТОВ фірма Промпоставка надано не було.

Позивач у справі - ТОВ фірма Промпоставка не надав відзив на апеляційну скаргу та не забезпечив явку представника в судове засідання. Про час та місце судових засідань позивач був повідомлений апеляційним судом за своїм зареєстрованим місцезнаходженням відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується матеріалами справи, втім відповідні поштові відправлення поверталися до апеляційного суду з відміткою органу зв`язку вибула , що свідчить про відсутність адресата за своїм зареєстрованим місцезнаходженням та є підставою для повернення відповідного рекомендованого поштового відправлення до суду згідно з п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМ України № 270 від 05.03.2009р. (зі змінами і доповненнями), яке в такому випадку вважається врученим в силу ч.ч. 3, 7 ст. 120, ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, неодноразове не з`явлення представника позивача до судових засідань, тривалість апеляційного провадження у справі, великий суспільний інтерес до розгляду даної справи в апеляційному суді та висвітлення її розгляду в місцевих засобах масової інформації, як і розгляду пов`язаної справи № 904/5525/18, що свідчить про можливість позивача дізнатися про розгляд справи з відкритих джерел, зокрема з Єдиного державного реєстру судових рішень, залучення апеляційним судом до участі у справі ТОВ "Промпоставка-А", яке на даний час є власником спірних нежитлових приміщень, апеляційний суд вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, а апеляційна скарга може бути розглянута по суті за відсутності представника позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників апелянта та інших учасників справи, дослідивши матеріали справи , судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій документів, 05.05.1998р. між Середньою школою № 10, як орендодавцем та ТОВ фірма Промпоставка , як орендарем було укладено договір оренди, згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення шкільних майстерень, загальною площею 330кв.м., що знаходяться на балансі СШ № 10, які будуть використовуватися під офіс та склад будматеріалів.

Згідно з п. 10.1. договору він діє з 05.05.1998р. по 05.05.1999р.

В подальшому між Середньою школою № 10 та ТОВ фірма Промпоставка щорічно переукладалися договори оренди приміщень шкільних майстерень, зокрема договір № 32Ж, строком дії з 01.04.1999р. по 01.04.2000р., договір № 56, строком дії з 01.04.2000р. по 01.04.2001р., договір № 82Ж, строком дії з 02.04.2001р. по 02.04.2002р., договір № 19/109Ж, строком дії з 01.04.2002р. по 01.04.2003р., договір № 127Ж строком дії з 01.04.2003р. по 01.04.2004р.

Договори було погоджено з Відділом освіти та Фінансовим відділом (управлінням) Виконавчого комітету Жовтневої районної ради міста Дніпропетровська, а також з Відділом (управлінням) освіти Дніпропетровського міськвиконкому.

Також, в матеріалах справи наявні копії Акту приймання-передачі приміщень та частини земельної ділянки СШ № 10 в строкове платне володіння ТОВ Промпоставка у 2000р. та Акту приймання-передачі приміщень СШ № 10 в строкове платне володіння ТОВ фірма Промпоставка у 2002р.

Долучено позивачем до матеріалів справи і копію листа Відділу освіти Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська від 08.04.2003р. № 157, згідно з яким відділ освіти не заперечує проти проведення, за кошти орендаря, невід`ємного поліпшення, зокрема, виконання робіт з укріплення фундаменту та відмосток з метою призупинення руйнації окремо розташованої будівлі майстерень СШ № 10 за адресою вул. Бригадна, 10, яка перебуває на балансі відділу освіти.

Продовження орендних відносин з оренди майстерень Середньої школи № 10 після 01.04.2004р. матеріалами справи не підтверджуються, зокрема копії відповідних договорів оренди в справі відсутні.

У грудні 2008р. ТОВ фірма Промпоставка пред`явлено у Господарському суді Дніпропетровської області позов до Дніпропетровської міської ради, згідно з яким позивач просив суд, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Промпоставка" право власності на 70/100 частини нерухомого майна, а саме - нежитлового приміщення будівлі майстерні літ. "Б-1", що складається з: 1. б 1 -1 -тамбуру, площею 4,6 кв.м.; 2. коридору, площею 29,9 кв.м.; 3. сортировальної, площею 77,0 кв.м.; 4. коридору, площею 11,9 кв.м.; 5. складу, площею 83,6 кв.м.; 6. коридору, площею 9,6 кв.м.; 7. підсобного приміщення, площею 12,3 кв.м.; 8. кабінету, площею 52,5 кв.м.; 9. кабінету, площею 23,0 кв.м.; 10. підсобного, площею 7,2 кв.м.; 11. кабінету, площею 19,0 кв.м.; 12. приймальної, площею 31,6 кв.м.; 13. санвузла, площею 13,1 кв.м.; 14. підсобного, площею 1,2 кв.м., всього по літ. Б-1, площею 376,5 кв.м., приміщення сараю літ. "В", площею 40,0 кв.м., сараю "Г", площею 26,9 кв.м., будівля металева тимчасова "Ж", площею 2,6 кв.м., літ. З-1, склад, площею 176,1 кв.м., літ. "Е"- навіс (тимчас.), площею 63,6 кв.м., літ. "І"- навіс (тимчас.), площею 51,4 кв.м., ганок б 2 , площею 3,9 кв.м., ворота № 5, площею 4,10 кв.м., огорожі № 6, площею 54,3 кв.м., огорожа № 9, площею 36,73 кв.м., огорожа № 11, площею 3,47 кв.м., хвіртка № 7, площею 2,10 кв.м., хвіртка № 10, площею 1,00 кв.м., ганок № 8, площею 2,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промпоставка" задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги позивача місцевий господарський суд виходив з того, що позивач у результаті здійснення невід`ємного поліпшення об`єкту нерухомого майна, який знаходиться в оренді у позивача з 1998р., за згодою Відділу освіти Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28.08.2009р., набув право власності на 70/100 частини нерухомого майна (шкільних майстерень), що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 328, ч. 1 ст. 331 ЦК України.

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивачем при проведенні ремонтно-будівельних робіт були самовільно збудовані приміщення складу літ. "З-1", площею 176,1 кв.м., приміщення навісу "Е" (тимчасов.), площею 63,6 кв.м., навісу "Г" (тимчасов.), площею 51,4 кв.м., тамбур б 1 -1, площею 4,6 кв.м., добудовано ганок б 2 , площею 3,9 кв.м., а також проведено самовільні переобладнання у приміщеннях поз. 2-14 нежитлової будівлі майстерні літ. "Б-1"площею 371,9 кв.м.

За наведених обставин та враховуючи, що таке самовільне будівництво було здійснено на земельній ділянці, на якій знаходилось передане позивачу в оренду нерухоме майно, а побудовані об`єкти відповідають будівельним та санітарним нормам, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав, встановлених ст. 376 ЦК України, для визнання за позивачем права власності на новостворене майно без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки місцевого господарського суду безпідставними та помилковими.

Так, згідно з ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., орендодавцями державного та комунального майна є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна що є державною власністю; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу орендодавців, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради приймаються рішення щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до п.п. 1, 4 п. а ч. 1 ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України Про освіту , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на: управління закладами освіти, що є комунальною власністю; організацію навчально-методичного забезпечення закладів освіти, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому Міністерством освіти України; координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім`ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку; контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію закладів освіти, що є комунальною власністю.

Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За ч. 1 ст. 63 Закону України Про освіту , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р., матеріально-технічна база закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Таким чином, а ні Середня школа № 10, яка є комунальним закладом освіти, а ні Відділ освіти Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, який мав повноваження лише здійснювати управління школою, як закладом освіти, не мали повноважень на управління та розпорядження майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська та перебувало на балансі СШ № 10, зокрема на передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю фірми "Промпоставка" приміщення шкільних майстерень, які становлять матеріально-технічну базу закладу освіти, а також на надання дозволів щодо здійснення реконструкції та поліпшення цього майна.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що згідно з умовами укладених між Середньою школою № 10 та ТОВ фірма Промпоставка договорів оренди приміщення шкільних майстерень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10, саме СШ № 10 була орендодавцем цього майна, а п. 6.2. цих договорів встановлено, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця вносити зміни в склад орендованого приміщення, проводити його реконструкцію і переобладнання.

Втім, дозвіл на проведення невід`ємного поліпшення, зокрема, виконання робіт з укріплення фундаменту та відмосток з метою призупинення руйнації окремо розташованої будівлі майстерень СШ № 10 за адресою вул. Бригадна, 10 надано Відділом освіти Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська листом від 08.04.2003р. № 157, тобто особою, яка не є орендодавцем спірного майна за договорами оренди та не уповноважена здійснювати управління та розпорядження комунальним майном.

Також, згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р. та на час надання позивачу дозволу на поліпшення орендованого майна - квітень 2003р., передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна не передбачала виникнення в орендаря права власності на новостворену річ внаслідок поліпшення орендованого майна та була доповнена частиною 4, на яку посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, лише 20.06.2007р., тобто на час надання Відділом освіти Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська дозволу на проведення поліпшень шкільних майстерень, чинне законодавство України не встановлювало наслідком таких поліпшень виникнення в орендаря права власності на орендоване майно, а відтак застосування місцевим господарським судом до спірних правовідносин ч. 4 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна є безпідставним.

До того ж, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про оренду державного та комунального майна , станом на час прийняття оскаржуваного рішення, якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Між тим, пунктами 5.3. та 10.5. договорів оренди, копії яких знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що орендар зобов`язаний своєчасно виконувати за власні кошти капітальний та поточний ремонт орендованого майна, а у разі розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснене орендарем за рахунок власних коштів, з дозволу орендодавця, признається власністю орендодавця.

У Акті приймання-передачі приміщень та частини земельної ділянки СШ № 10 в строкове платне володіння ТОВ Промпоставка у 2000р. та у Акті приймання-передачі приміщень СШ № 10 в строкове платне володіння ТОВ фірма Промпоставка у 2002р. також зазначено, що ремонт приміщення та додаткові побудови здійснюються за рахунок орендаря та по закінченню терміну оренди переходять до орендодавця.

Таким чином, умовами укладених між СШ № 10 та ТОВ фірма "Промпоставка" договорів оренди шкільних майстерень, як і ч. 3 ст. 23 Закон України Про оренду державного та комунального майна , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р. та на час надання позивачу дозволу на поліпшення орендованого майна - квітень 2003р., встановлено, що усі поліпшення, реконструкція та переобладнання орендованого майна здійснюються за згодою орендодавця - СШ № 10, наявність якої матеріалами справи не підтверджується, а здійснені поліпшення залишаються в орендодавця, тобто в орендаря не виникає право власності на поліпшене орендоване майно, в т.ч. у випадку створення нової речі.

Не враховані судом першої інстанції при розгляді справи і приписи Закону України Про освіту , в редакції станом на час виникнення спірних орендних правовідносин - травень 1998р. та на час ухвалення оскаржуваного рішення.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 цього Закону, навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 63 зазначеного Закону, основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, всупереч вищенаведеним імперативним приписам законодавства України судом першої інстанції визнано право власності за ТОВ фірма "Промпоставка" на шкільні майстерні СШ № 10, які становлять матеріально-технічну базу закладу освіти та знаходяться на його території, а СШ № 10, яка була балансоутримувачем цих майстерень, не було залучено до участі у справі.

Безпідставним є застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин, які врегульовані Законом України Про оренду державного та комунального майна , і норм ст.ст. 328, 331 ЦК України, якими встановлені загальні підстави набуття права власності на майно, зокрема новостворене.

В обґрунтування оскаржуваного рішення місцевим господарським судом також покладено висновок № 980 від 28.08.2009р. судової будівельно-технічної експертизи по справі № 12/1-09, який виготовлено Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у якому експертом, зокрема зазначено, що ринкова вартість офісних та складських приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 після проведення ремонтно-будівельних робіт складає 1 418 275 грн.

Ринкова вартість будівельних робіт згідно кошторисної документації, виконаних ТОВ фірмою "Промпоставка" за період з 1998р. по 2008р. по ремонту нежитлових приміщень: літ. "Б-1", площею 373,5кв.м., відновленню літ. "Г"- сарай, площею 26,9кв.м., літ. "В"- сарай, площею 40кв.м., розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 складає 1 003 654,80 грн.

У відсотковому співвідношенні частка затрат на ремонтно-будівельні роботи, прибудови, реконструкцію, здійснених позивачем протягом 1998-2008р.р. у приміщеннях, що орендуються до ринкової вартості об`єкту складає 70%.

Також, зазначеним висновком судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що в результаті проведених будівельних робіт з ремонту, реконструкції та перебудови будівель, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 було здійснено капітальний ремонт літ. "Б-1", літ. "Г", літ. "В" та здійснено нове будівництво приміщення літ. "З", літ "Е" та літ. "І". Огорожі, ворота, цокіль, мостіння - нові та реконструйовані.

Проведені роботи з ремонту, реконструкції, перебудови, прибудов та нових будівель, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 мають характер невід`ємних поліпшень та не можуть бути відокремлені без шкоди для речі. Тобто, в результаті ремонтно-будівельних робіт створено нову річ.

Втім, матеріалами справи не пітверджується здійснення ТОВ фірма "Промпоставка" протягом 1998-2008р.р. ремонтно-будівельних робіт в орендованих приміщеннях шкільної майстерні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10.

Так, на підтвердження виконання таких робіт позивачем подано до матеріалів справи лише копію Договірної ціни та розрахунків до неї з ремонтно-будівельних робіт у 2003р. по вул. Бригадній, 10, підписаному ТОВ фірма "Промпоставка" та ПП КВС .

Будь-яких інших первісних документів, якими б підтверджувалося здійснення позивачем ремонтно-будівельних робіт та їх вартість, зокрема кошторисів, актів прийому-передачі виконаних робіт, видаткових накладних, платіжних документів, тощо матеріали справи не містять. Судом першої інстанції такі матеріали також не витребувалися та для проведення судової експертизи експертній установі не передавалися.

З висновку ж судової будівельно-технічної експертизи № 980 від 28.08.2009р. та доданих до нього документів вбачається, що експертом при проведенні експертизи були досліджені документи, які відсутні в матеріалах справи та не долучені в якості додатків до висновку, а кошторисна документація на виконані ТОВ фірма "Промпоставка" протягом 1998-2008р.р. ремонтно-будівельні роботи, прибудови, реконструкцію у приміщеннях, що орендуються була складена експертом самостійно.

Отже, призначення та проведення судової експертизи відбулось з порушенням ст. 31 ГПК України, в редакції на час призначення експертизи, пунктів 2.3.2, 4.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та пунктів 171.4, 118, 121 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р. (зі змінами і доповненнями), а тому складений експертом висновок судової експертизи № 980 від 28.08.2009р. не може вважатися належним до допустимим доказом у справі.

За наведених обставин у місцевого господарського суду були відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на 70/100 частини нерухомого майна, переданого в оренду, а саме нежитлових приміщень будівлі майстерні літ. "Б-1", літ. "Г", літ. "В", яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10.

Відсутні були в місцевого господарського суду і підстави для визнання за позивачем права власності на здійснене ним нове будівництво приміщень літ. "З", літ "Е" та літ. "І", а також огорожі, ворота, цокіль, мостіння за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 у відповідності до ст. 376 ЦК України, оскільки на час ухвалення рішення позивачу не було передано в користування, під збудоване майно, земельну ділянку, на якій збудовані нові об`єкти нерухомості (відповідні докази в матеріалах справи відсутні). Не оформлювалося у відповідності до вимог земельного законодавства і право позивача на користування земельною ділянкою, на якій розташоване передане в оренду нерухоме майно.

Не підтверджується матеріалами справи і наявність у позивача проектно-дозвільної документації на будівництво об`єктів нерухомості за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бригадна, 10 та прийняття цих об`єктів в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, тобто спірні об`єкти побудовані самочинно, а тому право власності на них не виникає.

Так, згідно з ст. 376 ЦК України, в редакції станом на час ухвалення оскаржуваного рішення, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради є юридичною особою, отже заклад наділений власною правоздатністю та дієздатністю, спірне майно перебувало на балансі закладу, знаходиться на його території та відноситься до матеріально-технічної бази закладу освіти, що не підлягає приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням, отже рішення у справі безпосередньо стосується прав та інтересів закладу, зокрема щодо необхідності забезпечення належної та безпечної організації навчального процесу, який судом першої інстанції безпідставно не був залучений до участі у справі, що призвело до прийняття незаконного рішення і порушення прав апелянта та враховуючи приписи ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 254 ГПК України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи обумовлює необхідність розгляду апеляційної скарги Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" по суті та виходячи з приписів ст.ст. 50, 267 ГПК України залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

За наведених обставин та враховуючи не залучення апелянта до участі у справі, а відтак і об`єктивну необізнаність останнього щодо правових підстав набуття позивачем права власності на спірні шкільні майстерні, доводи ТОВ "Промпоставка-А" щодо відсутності в апелянта права на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та пропуск апелянтом строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та відхиляються апеляційним судом.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсягу.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання позову та сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 50, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2009р. у справі № 12/1-09 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Промпоставка".

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промпоставка" на користь Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа № 10 ім. І.І. Манжури" Дніпровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 401,56 грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 24.02.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Ю.Б. Парусніков