Рішення

від 13.02.2020 по справі 902/546/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/546/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області (вул. Центральна, буд. 96, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 04328275)

до : Споживчого товариства "Продторг-К" (вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 36022411)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Козятинське міське споживче товариство (22100, м. Козятин, вул. Червоноармійська, 54, код 01740615)

про стягнення 197 544 грн 09 коп. заборгованості за Договором оренди земельної ділянки від 15.12.2014 року

за участю представників:

позивача: Голівський Вадим Валерійович, ордер серії ВН № 110271 від 01.07.2019 року, свідоцтво № 677 від 25.01.2010 року, посвідчення адвоката

відповідача: Арустамян Анаїт Едвардівна, ордер серії ВН № 093813 від 23.09.2019 року, свідоцтво № 351 від 19.12.2004 року

третя особа: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

09.07.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 01.07.2019 року Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області до Споживчого товариства "Продторг-К" про стягнення 197 544 грн 09 коп. заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2014 року.

В якості підстави заявлених вимог позивач посилається на порушення Споживчим товариства "Продторг-К" прав позивача шляхом невиконання зобов`язань в частині здійснення орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року позов залишено без руху відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

29.07.2019 року до суду надійшов супровідний лист позивача б/н від 29.07.2019 року щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.08.2019 року відкрито провадження у справі № 902/546/19 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 03.09.2019 року.

За результатами проведеного 03.09.2019 року судового засідання, суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/546/19 на 02.10.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 06.09.2019 року учасників процесу повідомлено про місце, дату та час наступного судового засідання.

19.09.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 18.09.2019 з додатками на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2019 року.

19.09.2019 року до суду від Головного управління ДФС у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2019 року надійшли відомості щодо того, на якій системі оподаткування перебувало Споживче товариство "Продторг - К".

30.09.2019 року до суду від представника відповідача надійшов супровідний лист б/н від 26.09.2019 року з додатками на виконання вимог ухвали суду від 06.09.2019 року.

02.10.2019 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи Витягу з Державного земельного кадастру.

За результатами судового засідання 02.10.2019 року судом постановлено ухвали про залучення до участі у справі Козятинського міського споживчого товариства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі № 902/546/19 на 22.10.2019 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року повідомлено сторін про дату наступного судового засідання.

16.10.2019 року до суду від представника позивача надійшла заява щодо виконання вимог ухвали суду б/н від 11.10.2019 року.

17.10.2019 року на електронну адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 795/407-19-0.23 від 17.10.2019 року.

18.10.2019 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 0-2-0.23-152/107-19 від 16.10.2019 року.

18.10.2019 року від приватного нотаріуса Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Свідерської О.В. на виконання вимог ухвали суду (вих. № 680/01-16 від 15.10.2019 року), додатком до якого додано ряд додаткових документів.

22.10.2019 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надійшов лист № 795/407-19-0.23 від 17.10.2019 року. В якості додатків до листа додано ряд додаткових документів.

22.10.2019 року до суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 22.10.2019 року на виконання вимог ухвали суду.

Крім того, 22.10.2019 року до суду від третьої особи (Козятинське міське споживче товариство) надійшли матеріали технічної документації із землеустрою, щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці Козятинському міському споживчому товариству для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У судовому засіданні 22.10.2019 року 22.10.2019 року постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/546/19 на 04.11.2019 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2019 року повідомлено сторін та третю особу про дату судового засідання.

В судовому засіданні 04.11.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/546/19 для судового розгляду по суті на 21.11.2019 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Про наступну дату судового засідання повідомлено сторін під розпис, в розписці суду від 04.11.2019 року.

Ухвалою суду від 21.11.2019 року зупинено провадження у справі № 902/546/19 до розгляду Великою палатою Верховного Суду справи № 917/1739/17 та Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 689/26/17.

Зазначена ухвала оскаржувалась в апеляційному порядку.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2020 року апеляційну скаргу Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області га ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.11.2019 року у справі № 902/546/19 повернуто заявнику. Матеріали справи № 902/546/19 повернуто на адресу Господарського суду Вінницької області.

20.01.2020 року матеріали справи надійшли до Господарського суду Вінницької області.

Судом встановлено, що 04.12.2019 року Постановою Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1739/17 касаційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити частково; Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 березня 2019 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 11 грудня 2017 року у справі № 917/1739/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року поновлено провадження у справі № 902/546/19 та призначено судове засідання до розгляду по суті на 13.02.2020 року.

В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

При неявці в судове засідання третьої особи суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 17, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу/фізичну особі-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останніх.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане третя особа не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 27.01.2020 року про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідача.

Суд акцентує увагу на тому, що провадження у справі № 902/546/19 відкрито 05.08.2019 року і при цьому усі без виключення ухвали по даній справі надсилались на адреси учасників справи.

У судовому засіданні 13.02.2020 року представник позивача вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви, в якості підстави заявлених вимог позивач зазначає, про те що Споживче товариство "Продторг-К" (Відповідач) без належного оформлення правових підстав використовує земельну ділянку площею 0,0823 га (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), розташовану за адресою: вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, на якій знаходиться нежитлова будівля кафе-бару, а саме: будівля кафе-бар літ "А" з прибудовою літ. "а", загальною площею 129,5 кв. м., основною площею - 83,3 кв. м.

15.02.2013 року між Козятинським міським споживчим товариством (Продавець), та Споживчим товариством "Продторг-К" (Покупець), укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність, а Покупець набув у власність нежитлову будівлю кафе-бару, а саме: будівлю кафе-бар літ "А" з прибудовою літ. "а", загальною площею 129,5 кв. м., основною площею 83,3 кв. м., що розташована за адресою: Вінницька область, Козятинський район, село Козятин, вулиця Жовтнева, 92.

З моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у Відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Однак, Договір оренди земельної ділянки площею 0,0823 га (кадастровий номер- 0521482800:01:002:1305) по вул. Центральна, 98 (колишня вул. Жовтнева 92) у селі Козятин укладено не було не було.

За твердженнями Позивача, в порушення вимог ст. 126 Земельного кодексу України Відповідач використовує вказану земельну ділянку без оформлення права користування, що є підставою для відшкодування Козятинській сільській раді Козятииського району Вінницької області недоотриманого доходу за використання земельної ділянки без достатніх правових підстав на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування чого Позивач зазначає, що Рішенням 16 сесії 6 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 24.06.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для комерційного використання для Відповідача встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки, а саме у межах, визначених вимогами пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, що розташована на території Козятинської сільської ради за № 6682, який виданий 13.12.2014 року управлінням Держземагенства у Козятинському районі, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. по вул. Жовтнева, 92 в с. Козятин, складає 12 0047 грн. Тобто, орендна плата за використання земельної ділянки в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки становить 14405,64 грн. (120047 х 0,12) в рік, а в місяць - 1200,47 грн.

З урахуванням того, що використання земельної ділянки відбулось з 15.02.2013 року, то нарахування орендної плати в 2013 році повинно здійснюватись з 01.03.2013 року на протязі 10 місяців. Отже, сплаті Відповідачем підлягає орендна плата за 2013 рік в сумі 12004,70 грн. (1200,47 х 10), а за 2014 рік у повному обсязі - 14405,64 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий 17.07.2018 року за №386/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, за 2015 рік складає 215521 грн. Тобто, орендна плата за використання земельної ділянки в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки становить 25862,52 грн. (215521 х 0,12).

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які видані 17.07.2018 року за №387/0/197-18 та № 385/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, за 2016 та 2017 роки складає 228452 грн. Тобто, орендна плата за використання земельної ділянки в розмірі 12 % від її нормативно-грошової оцінки становить 27414,24 грн. (228452 х 0,12) в рік. Отже, сплаті Відповідачем підлягає орендна плата за 2016-2017 роки в сумі 54828,48 грн. (27414,24x2).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий 27.06.2018 року за № 371/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (копія витягу додається), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, на даний час складає 228428 грн. Тобто, орендна плата за використання земельної ділянки в розмірі 12% від п нормативно-грошової оцінки становить 27411,36 грн. (228428 х 0,12) в рік а в місяць - 2284,28 грн. Отже, сплаті Відповідачем підлягає орендна плата за 2018 рік у повному обсязі - 2741 1,36 грн., а за 6 місяців 2019 року - в сумі 13705,68 грн. (2284,28 х 6).

З урахуванням вищевикладеного, сума недоотриманого доходу за використання землі виходячи з розміру орендної за період з 01.03.2013 року по 30.06.2019 року складає 148 218,38 грн (12 004,70 + 14 405,64 + 25 862,52 + 54 828,48 + 27 411,36 + 13 705,68).

Вказану кошти Споживчим товариством "Продторг-К" так і не сплачено.

Враховуючи викладене Козятинська сільська рада Козятинського району Вінницької області звернулась з позовом до суду про стягнення з Споживчого товариства "Продторг-К" безпідставно збережених коштів за період з 01.03.2013 року по 04.07.2019 року в сумі 148 218,38 грн.

Також, позивачем за період з 01.07.2016 по 01.07.2019 рр. нараховано інфляційні втрати в сумі 40 715,71 грн та 3% річних за прострочення сплати грошових коштів.

У відзиві на позовну заяву відповідач вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову, зазначаючи про наступні обставини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.02.2013 року відповідач придбав у Козятинського міського споживчого товариства нежитлову будівлю кафе-бар, зазначене приміщення розташовано на земельній ділянці, кадастровий номер 0521482800:01:002:1305, площею 0,0945га. Дана земельна ділянка, як зазначено в п. 3 договору купівлі-продажу від 15.02.2013 року, перебувала у продавця приміщення на праві постійного користування згідно Державному акту серії ВН 22, виданого Козятинською районною радою народних депутатів Вінницької області та зареєстрована в Книзі записів державних актів на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Як стверджує Відповідач, за нормами чинного законодавства до нього автоматично перейшло право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташований придбаний об`єкт нерухомого майна.

Козятинське міське споживче товариство як попередній власник об`єкта нерухомого майна, мав належним чином оформлені права на землекористування, а саме Державний акт серії ВН 22, а відтак, вказані обставини виключають використання Споживчим товариством "Продторг-К" земельної ділянки без належних правових підстав.

Згідно норм ст. 206 Земельного кодексу України формою здійснення плати за землю є земельний податок. Водночас з 01.07.2017 року Споживче товариство "Продторг-К" зареєстровано як платник єдиного податку 3 групи, а отже з 01.07.2017 року по даний час відповідач звільнений від обов`язку сплачувати земельний податок.

При цьому, Відповідач зазначає, що Позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення орендної оплати за період з 01.03.2013 року по 30.06.2019 року (а.с.69-72, т.1).

У відповіді на відзив Позивач не визнає доводи Відповідача та зазначає, що Відповідачем на наведено обґрунтованих та достатніх заперечень проти заявлених позовних вимог, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також не додано до відзиву будь-яких документів і доказів, які б спростовували обставини та правові підстави заявлених позовних вимог.

Відповідачем у відзиві не висвітлено, яким чином здійснювалась оплата за користування відповідною земельною ділянкою з моменту придбання нерухомості (15.02.2013 року) до дати переходу на спрощене оподаткування (01.07.2017 року), а саме у період з 15.02.2013 року по 30.06.2017 року.

Також, твердження Відповідача, що Козятинське міське споживче товариство, як попередній власник об`єкта нерухомості, мало належним чином оформлені права на це землекористування не підтверджено доказами та не надано до суду жодних документів, які б свідчили про реєстрацію у Державному земельному кадастрі будь-якого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 0521482800:01:002:1305 за Козятинським міським споживчим товариством або Відповідачем.

У зв`язку з не оформленням Відповідачем будь-якого речового права на земельну ділянку кадастровий номер 0521482800:01:002:1305, на підставі Рішення 11 сесії 6 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 28.03.2013 року та Рішення 16 сесії 6 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 24.06.2014 року з врахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, у Позивача виникло право на стягнення на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України з Споживчого товариства "Продторг-К", як власника об`єкту нерухомого майна та фактичного користувача земельної ділянки, безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

При цьому, як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 27.08.2019 року, відсутні відомості про використання Споживчим товариством "Продторг-К" земельної ділянки кадастровий номер 0521482800:01:002:1305 (а.с.55-63, т.1).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази. судом встановлено наступне.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 15.02.2013 року між Козятинським міським споживчим товариством (Продавець), та Споживчим товариством "Продторг- К" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.16-17, т.1)

Відповідно п. 1 Договору Продавець на підставі протоколу загальних зборів працівників-пайовиків Козятинської районної спілки споживчих товариств від 10.07.2012 року, постанови Вінницької обласної спілки споживчих товариств № 131-р від 16.07.2012 року, постанови Козятинської районної спілки споживчих товариств № 20 від 22.11.2012 року та протоколу засідання аукціонної комісії, затвердженого головою аукціонної комісії від 08.02.2013 року з відчуження нерухомого майна, передає у власність (продає), а Покупець набуває у власність (купує) нежитлову будівлю кафе-бар, а саме: будівлю кафе-бар літ. "А" з прибудовою літ. "а", загальною площею 129,5 кв. м., основною площею - 83,3 кв.м., що розташована за адресою: Вінницька область, Козятинський район, село Козятин, вулиця Жовтнева, 92.

Згідно п. 2 Договору нерухоме майно, що відчужується, належить Продавцю на підставі Свідоцтва про право власності № 11, виданого Козятинською сільською радою Козятинського району Вінницької області 21.05.2012 року на підставі рішення виконком Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 27.04.2012 року № 31, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Козятинським районним структурним підрозділом комунального підприємства 2 Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 14.08.2012 року номер запису 1 в книзі: № 4, реєстраційний номер : 37371967 та зареєстрованого державним реєстратором Молявчик О.В. приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про право власності : 152925, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9773705214.

За змістом п. 3 Договору земельній ділянці площею - 0,0945 га, на якій розташована відчужувана нежитлова будівля, присвоєно кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305. Державний акт на праві постійного користування землею серії ВН 22 виданий Козятинською районною Радою народних депутатів Вінницької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 44.

Відповідно до Рішення 11 сесії 6 скликання Козятинської сільської ради Козятииського району Вінницької області від 28.03.2013 року "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Споживчому товариству "Продторг-К", надано дозвіл голові Споживчого товариства "Продторг-К" Куценку Денису Володимировичу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,0945 га, на якій розташована нежитлова будівля кафе-бар "Адлен" в с. Козятин по вул. Жовтневій, буд. 92 та зобов`язано Споживче товариство "Продторг-К" замовити у землевпорядній організації, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки для оформлення права оренди на земельну ділянку (а.с.18, т.1).

14.05.2014 року складено Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, за змістом якого межі земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Жовтнева, 92, м. Козятин, закріплені межовими ознаками в кількості 5 штук і проходять по кутам повороту земельної ділянки (а.с.24, т.1).

Відповідно до Рішення 16 сесії 6 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 24.06.2014 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для комерційного використання" затверджено Споживчому товариству "Продторг-К" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для комерційного використання під розміщення об`єкту торгівлі в с. Козятин, вул. Жовтневева, 92 - 0,0823 га.

Зобов`язано Козятинську сільську раду укласти договір оренди з Споживчим товариством "Продторг-К" на земельну ділянку протягом 5 років, а також встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки. Крім того, зобов`язано Споживче товариство "Продторг-К" зареєструвати укладений договір згідно діючого законодавства в реєстраційній службі Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (а.с.19, т.1) .

За твердженнями позивача, останнім виготовлено проект договору оренди землі від 15.12.2014 року, та акт прийому-передачі орендованої земельної ділянки примірники яких передано голові Споживчого товариства "Продторг-К" Куценко Д.В. для подальшого оформлення та державної реєстрації (а.с.21-23, т.1).

Однак, в порушення вимог рішення сесії сільської ради Споживчим товариством "Продторг-К" вказані дії не виконано, внаслідок чого договір оренди залишається не оформленим.

В подальшому, відповідно до Рішення 3 сесії 7 скликання Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області від 16.02.2016 року "Про перейменування вулиці Жовтневої на території Козятинської сільської ради та впорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна даної вулиці" вулицю Жовтневу було перейменовано на вулицю Центральну, а також визначено адресу нежитлової будівлі, яка належить Споживчому товариству "Продторг-К" - с. Козятин, вул. Центральна, буд. 98, замість колишньої адреси - с. Козятин, вул. Жовтнева, буд. 92 (а.с.20, т.1).

Як зазначає позивач, в порушення вимог ст. 126 Земельного кодексу України Споживче товариство "Продторг-К" без належного оформлення правових підстав використовує земельну ділянку площею - 0,0823 га (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), розташовану за адресою: вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, на якій знаходиться нежитлова будівля, що йому належить.

Споживче товариство "Продторг-К" з 15.02.2015 року є власником нежитлової будівлі літ. "А" з прибудовою літ. "а", загальною площею 129,5 кв.м., основною площею - 83,3 кв.м., що розташована на земельній ділянці по вул. Центральна, 98 (колишня вул. Жовтнева, 92) с. Козятин, Козятииський район, Вінницька область.

Матеріали справи не містять доказів оформлення права власності, оренди чи постійного користування на землю відповідачем.

При цьому, Рішенням Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області №12-11-06 від 28.03.2013 року (том. 1 а.с. 94) припинено право постійного користування попереднього власника нерухомого майна - Козятинського міського споживчого товариства, дане рішення не оскаржено відповідачем.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, набутого на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою та державної реєстрації такого права.

Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без оформлення відповідних прав на землю.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене Споживче товариство "Продторг-К" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем в ході її розгляду, Споживчим товариством "Продторг-К" у період з 01.03.2013 по 01.07.2019 не сплачено за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі.

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належні йому кошти від орендної плати.

Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.

Суд вважає встановленим факт використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0823 га (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), розташованої за адресою: вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, оскільки відповідачем самостійно визначено її розмір у процесі оформлення у 2014 році договору оренди землі, замовлено технічну документацію, погоджено межі даної земельної ділянки, що підтверджується наявними у справі доказами (том. 1 а.с. 91-171).

Також, суду не надано доказів зміни складу нерухомого майна після набуття 15.02.2013 року Споживчим товариством Продторг-К права власності, не містять таких відомостей і матеріали інвентаризаційної справи, котрі було оглянуто судом (том 1 а.с. 203-225), інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том. 1 а.с. 195, 196).

Межі вказаної земельної ділянки співпадають з відомостями Державного земельного кадастру (том. 1 а.с. 64).

Всупереч вимогам ст. ст. 76-80 ГПК України, відповідач не клопотав про призначення експертизи з метою спростування підстав заявленого позову в частині розміру використовуваної земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача стосовно автоматичного переходу права постійного користування на земельну ділянку на підставі ст. 377 ЦК України , суд виходить з наступного.

Дійсно в силу ч. 1 ст. 377 ЦК України в редакції від 19.01.2013 року, яка була чинною на момент переходу права власності на нерухоме майно, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Пунктом е частини першої статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, у тому числі, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Отже, перехід права власності на нерухоме майно - є підставою припинення, у тому числі - права постійного користування земельною ділянкою.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-2225цс16 від 12.10.2016.

Крім того, згідно подібного правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України № 908/27/18 від 15.01.2019, перехід права власності на нерухоме майно - є підставою припинення, у тому числі - права оренди земельною ділянкою.

Наведена правова позиція, також, викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18.

Відповідач, набувши право власності на нерухоме майно, яка розташовано на земельній ділянці, котра перебувала у постійному користуванні, на підставі ч. 5 ст. 79 1 ЗК України зобов`язаний оформити правовстановлюючі документи за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, нормативною підставою припинення права постійного користування на землю є припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій (пункт в ч. 1 ст. 141 ЗК України).

Відповідач не є комунальною установою (том. 2 а.с. 37-44), внаслідок підписання договору купівлі - продажу на земельній ділянці припинилася діяльність Козятинського міського споживчого товариства.

Тобто, відповідач невірно тлумачить норми чинного законодавства, наполягаючи на автоматичному переході права постійного користування землею.

Позиція Великої Палати Верховного суду від 05.11.2019 року у справі №906/392/18 стосується протиправного припинення права постійного користування особи, яка є первісним набувачем такого права, тому не містить правового висноку у подібних правовідносинах.

Положеннями ч. 2 ст. 92 ЗК України в редакції від 05.01.2013 року, яка була чинною на моменту переходу права власності на нерухоме майно, закріплено вичерпний перелік суб`єктів, які можуть набувати права постійного користування на землю.

Однак, відповідач до таких осіб не віднесений.

ч. 2 ст. 92 ЗК України не визначає окремої підстави виникнення права постійного користування у випадку зміни власника нерухомого майна.

Подібні висновки містить Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16.

Так, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Однак передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування.

Адже стаття 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок.

Також, в силу ст. ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Однак, відповідач не вчинив визначених законом дій щодо належного оформлення та державної реєстрації права на землю, що є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Суд також критично оцінює позицію СТ Продторг-К відносно неможливості нарахування плати за користування землею внаслідок сплати єдиного податку.

За пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 269.2 статті 269 ПК України також передбачено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).

За підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №№ 826/14615/16, 814/3427/13-а, 826/10930/13-а, 826/9948/16, 820/3488/16.

Отже, суд відхиляє надані відповідачем докази сплати єдиного податку (том. 1 а.с. 53; 131; 152) та передачі нерухомого майна в оренду (том. 2 а.с. 82-86) як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, що розташована на території Козятинської сільської ради за № 6682, який виданий 13.12.2014 року управлінням Держземагенства у Козятинському районі (копія витягу додається), нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. по вул. Жовтнева, 92 в с. Козятин, складає 12 0047 грн. Тобто, сума недоотриманого доходу внаслідок використання земельної ділянки в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки становить 14 405,64 грн. (120047 х 0,12) в рік, а в місяць - 1200,47 грн (а.с. 27, т.1).

З урахуванням того, що використання земельної ділянки відбулось з 15.02.2013 року, то нарахування орендної плати в 2013 році повинно здійснюватись з 01.03.2013 року на протязі 10 місяців. Отже, розмір безпідставно збережених Відповідачем коштів за 2013 рік складає 12004,70 грн. (1200,47 х 10); за 2014 рік - 14405,64 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий 17.07.2018 року за №386/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (копія витягу додається), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, за 2015 рік складає 215521 грн. Тобто, сума недоотриманого доходу внаслідок використання земельної ділянки в розмірі 12% від її нормативно-грошової оцінки становить 25 862,52 грн. (215521 х 0,12) (а.с.28,т.1).

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, які видані 17.07.2018 року за №387/0/197-18 та № 385/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (копії витягів додаються), нормативно- грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, за 2016 та 2017 роки складає 228452 грн. Тобто, сума недоотриманого доходу внаслідок використання земельної ділянки за використання земельної ділянки в розмірі 12 % від її нормативно-грошової оцінки становить 27 414,24 грн. (228452 х 0,12) в рік.

Отже, розмір безпідставно збережених Відповідачем коштів за 2016-2017 роки складає 54 828,48 грн. (27414,24x2) (а.с.29-30, т.1).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який виданий 27.06.2018 року за № 371/0/197-18 відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (копія витягу додається), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 823 кв. м. (кадастровий номер: 0521482800:01:002:1305), що розташована за адресою: вул. Центральна, 98 (колишня Жовтнева, 92) в с. Козятин, на даний час складає 228428 грн. Тобто, плата за використання земельної ділянки в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки становить 27 411,36 грн. (228428 х 0,12) в рік, в місяць - 2284,28 грн. Отже, розмір безпідставно збережених Відповідачем коштів за 2018 рік складає - 2 741 1,36 грн., а за 6 місяців 2019 року - в сумі 13705,68 грн. (2284,28 х 6) (а.с. 31, т.1).

З урахуванням вищевикладеного, загальна сума недоотриманого позивачем через використання земельної ділянки за період з 01.03.2013 по 30.06.2019 складає 148 218,38 грн. (12004,70+14405,64+ 25862,52+54828,48+ 27411,36+13705,68).

Крім того, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати та 3% річних в зв`язку з прострочення перерахування коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Так, згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/10156/17 (постанова від 10.04.2018 року) підтверджено висновки Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/2899/14 щодо поширення вимог частини другої статті 625 ЦК України на усі види прострочення виконання грошових зобов`язань.

Оскільки, використання землі є платним (ст. 206 ЗК України), тому відповідач зобов`язаний був щомісячно сплачувати за фактичне використання земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів.

Водночас, визначення остаточної суми, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає за необхідне здійснити з урахування перебігу строків позовної давності.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На підставі ч.1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв`язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (ч. 2 ст. 255 ЦК України).

Згідно із статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності у відзиві на позовну заяву (том. 1 а.с. 69)

Суд виходить з того, що відомості про перехід права власності на нерухоме майно до Споживчого товариства "Продторг-К" є офіційними та загально доступними, містились у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 15.02.2013 року (том. 1 а.с. 195).

28.03.2013 року Козятинською сільською радою надавався дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, тобто позивач міг дізнатися та був обізнаний про факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, мав змогу визначити розмір безпідставно збережених коштів.

Оскільки, позивачем визначено суму безпідставно збережених коштів з 01.03.2013 року шляхом щомісячного обчислення сум, які підлягають сплаті, то строк позовної давності за вимогами, що є предметом позову, починав перебіг з 01.04.2013 року зі спливом кожного місяця нарахування безпідставно збережених коштів за кожним платежем.

Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчили б про переривання строків позовної давності або поважних причин, котрі перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Оскільки, позивач надіслав позов поштою 06.07.2019 року (том. 1 а.с. 34), то строк позовної давності було перервано відносно вимог з 06.07.2016 року.

Таким чином, вимоги про стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів, інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.03.2013 по 05.07.2016 рр. пред`явлені за межами трирічного строку позовної давності.

Верховний Суд України у постанові від 26.04.2017 у справі № 3-1522гс16 зробив висновок, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Тому, суд вважає правомірним нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості станом на 05.07.2016 року, незалежно від спливу строку позовної давності до основної вимоги.

Враховуючи викладене задоволенню підлягають вимоги у межах предмету позову за період з 06.07.2019 року по 01.07.2019 рр.

Здійснивши розрахунок сум безпідставно збережених коштів судом встановлено, що за 2013 рік позивачем нараховано 12 004,47 грн; 2014 рік - 14 405,64 грн; 2015 - рік - 25 862,52 грн; за 2016 рік - 27 414,24 грн.

Станом на 05.07.2016 року сума безпідставно збережених коштів становила 66 355,29 грн (12 004,47 + 14 405,64 + 25 862,52) + (27 414,24/2 = 13 707,12) + (27 414,24/365х5 = 375,54) грн.

Таким чином, підлягає стягненню на користь позивача 148 218,38 - 66 355,29 = 81 863,09 грн - безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Центральна, 98 (Жовтнева 92) у с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 рр.

Судом встановлено, що при визначенні суми інфляційних нарахувань за період з 01.01.2018 року по 01.07.2019 року позивачем помилково включено індекс інфляції за грудень 2017 року, дійсних розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 3 777,56 грн.; за період з 01.01.2019 року по 01.07.2019 року позивачем помилково включено індекс інфляції за грудень 2018 року, дійсних розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 999,42 грн.

Тому, вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за дані періоди в сумі 763,25 грн не підлягають задоволенню у зв`язку з порушенням порядку їх визначення.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат судом визначено, що у тексті позовної заяви позивач здійснив нарахування на суму боргу в розмірі 65 979,98 грн станом на 01.07.2016 року (том. 1 а.с. 8).

Позивачем не змінювались підстави позову з огляду на перебіг строків позовної давності.

Оскільки, судом встановлено, що за межами строків давності заявлено суму 66 355,29 грн., однак позивачем не змінено підстави позову, тому за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 рр. розмір інфляційних втрат та 3% річних слід визначити з огляду на суму вказану позивачем у позові, яка є меншою, ніж встановлена судом.

При обчисленні відсотків річних та інфляційних втрат позивачем самостійно визначено періоди їх нарахування шляхом визначення суми оплат за календарний рік з початком періоди обчислення починаючи з першого дня наступного року.

Також, позивачем, визначаючи нарахування інфляційних втрат обмежено строк нарахування травнем 2019 року.

Суд не управнений змінювати підстави та предмет позову, отже розрахунок проведено з огляду на визначені позивачем періоди.

Тому, на суму 65 979,98 грн розмір інфляційних втрат за період з 06.07.2016 по 31.05.2019 рр. становить 25 839,52 грн.; 3% річних за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 рр. - 5 913,85 грн.

Сума боргу за 2016 рік (за період з 06.07.2016 по 31.12.2016 рр. з урахуванням строку позовної давності) складає 27 414,24 - 14 082,66 = 13 331,58 грн.

Тому, за прострочення оплати 13 331,58 за період з 01.01.2017 по 01.07.2019 рр. (період визначений у позовній заяві) розмір 3% річних складає 999,32 грн.; інфляційних втрат по травень 2019 року - 3 997,04 грн.

Сума боргу за 2017 рік складає 27 414,24 грн. Тому, за прострочення оплати 27 414,24 за період з 01.01.2018 по 01.07.2019 рр. (період визначений у позовній заяві) розмір 3% річних складає 1 232,51 грн. (у позові заявлено до стягнення 1 232,50 грн, тому суд виходить з меж позовних вимог і враховує до стягнення суму визначену позивачем); інфляційних втрат з січня 2018 року по травень 2019 року - 3 934,31 грн.

Сума боргу за 2018 рік складає 27 411,36 грн. Тому, за прострочення оплати 27 411,36 за період з 01.01.2019 по 01.07.2019 рр. (період визначений у позовній заяві) розмір 3% річних складає 410,04 грн.; інфляційних втрат з січня 2019 року по травень 2019 року - 1 142,18 грн.

Загалом до стягнення суд присуджує 8 555,71 грн - 3% річних та 34 913,05 грн - інфляційних втрат

Підсумовуючи суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, вимоги позивача в сумі 72 212,24 грн суд відхиляє.

Оскільки, представником відповідача у судових дебатах заявлено про надання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат буде здійснено судом при винесенні додаткового судового рішення (ст. 221 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Продторг-К" (вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 36022411) на користь Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області (вул. Центральна, буд. 96, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 04328275) 81 863,09 грн. - безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Центральна, 98 (Жовтнева 92) у с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 рр.; 8 555,71 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 06.07.2016 по 01.07.2019 рр.; 34 913,05 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.07.2016 по 31.05.2019 рр.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Споживчого товариства "Продторг-К" (вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 36022411) на Козятинської сільської ради Козятинського району Вінницької області (вул. Центральна, буд. 96, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109, ідентифікаційний код 04328275) - 72 212,24 грн.

4. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 19.02.2020 року о 10:00 год.

5. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 18.02.2020 року включно.

6. Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 24 лютого 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Центральна, буд. 96, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109)

3 - адвокату позивача Голівському В.В. (вул. Визволення, 8, оф. 41, м. Вінниця, 21050)

4 - відповідачу (вул. Центральна, буд. 98, с. Козятин, Козятинський район, Вінницька область, 22109)

5 - адвокату відповідача Арустамян А.Е. ( вул. Єрусалимська, буд. 15, оф. 8, м. Вінниця)

6 - Козятинське міське споживче товариство (22100, м. Козятин, вул. Червоноармійська, 54)