Ухвала

від 24.02.2020 по справі 904/3938/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/3938/13

За поданням головного державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа

у справі

За позовом Приватного підприємства "Ліга", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича, м. Дніпро

про стягнення 354 503,48 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Ліга", м. Дніпропетровськ

про визнання договору купівлі-продажу № 105 від 01.11.2012 р. удаваним

Суддя Назаренко Н.Г.

Без участі представників сторін

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/3938/13 за первісним позовом Приватного підприємства "Ліга" до Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича про стягнення 354 503,48 грн. та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича до Приватного підприємства "Ліга" про визнання договору купівлі-продажу № 105 від 01.11.2012 р. удаваним.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013р. первісний позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з Фізичної особи - підприємця Трегуба Євгена Миколайовича на користь Приватного підприємства "ЛІГА" суму основного боргу - 328 127,10 грн., суму пені - 24 542,11 грн., суму 3% річних - 8 387,53 грн.; судового збору - 7 221,13 грн. Провадження у справі за зустрічним позовом припинено.

28.10.2013 видано наказ про примусове виконання зазначеного рішення.

Ухвалою від 18.04.2017 поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 у справі № 904/3938/13 до виконання

Ухвалою від 27.04.2017 видано дублікат наказу.

07.08.2017 від Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року по справі №904/3938/13 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі №904/3938/13 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року по справі № 904/3938/13 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Трегуба Євгена Миколайовича залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2017 року у справі № 904/3938/13 - залишено без змін.

21.02.2020 від головного державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до господарського суду надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, в якому заявник просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_2, АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 27.10.2017, органом видачі 1202 до виконання зобов`язань, покладених на нього наказом-дублікатом №904/3938/13 виданий 28.10.2013 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця Трегуба Євгена Миколайовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "ЛІГА" (49000, м. Дніпро, вул. Немировича-Данченко, 62, код ЄДРПОУ 32052217) суму основного боргу - 328 127,10 грн., суму пені - 24 542,11 грн., суму 3% річних - 8 387,53 грн.; судового збору - 7 221,13 грн.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, головний державний виконавець посилається на те, що на виконанні Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №55636147 з виконання наказу - дублікату №904/3938/13 виданого 28.10.2013 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Трегуб Євгена Миколайовича на користь Приватного підприємства ЛІГА суму основного боргу - 328 127,10 грн., суму пені - 24542,11 грн., суму 3 % річних - 8387,53 грн., судового збору - 7221,13 грн.

Головний державний виконавець зазначає, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України Про виконавче провадження .

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наданої на запити від 15.03.2018 року боржнику належне на праві власності АДРЕСА_3 квартири АДРЕСА_4 . Однак, боржник надав до відділу ДВС Договір дарування 1/3 частки зазначеної квартири від 31 липня 2013 року, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення суду шляхом арешту майна боржника.

Виконавцем 12.06.2018 року на адресу боржника надіслано виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду. Боржник на виклик з`явився надав документи про відсутність права власності на нерухоме майна та копію паспорта громадянина для виїзду за кордон, однак не надав документів про виконання рішення суду або пояснення про його невиконання.

За твердженням головного державного виконавця, ОСОБА_1 відповідно до відповідей Державної фіскальної служби України не має номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, відсутні джерела отримання доходів, Пенсійного фонду України пенсію боржник не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює.

Виконавцем 19.07.2019 року на адресу боржника надіслано виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду. Боржник на виклик з`явився надав пояснення щодо не виконання рішення суду у зв`язку із відсутністю коштів та не працевлаштування та наявність дітей. Однак боржником з моменту відкриття виконавчого провадження (29.01.2018 року) не сплачено, жодної суми в рахунок погашення боргу перед стягувачем та не надано будь-яких відомостей щодо наявності іншого рухомого чи не рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок боргу, що в свою чергу призводить до невиконання боржником вимог виконавчого документа.

Відповідно до наданих боржником документів, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 27 жовтня 2017 року, органом видачі 1202. Також, за твердженням головного державного виконавця, боржник не виконуючи вимог виконавчого документа перетинав кордон, що підтверджується відповіддю ДПС України від 11.02.2020 року.

Посилаючись на викладені вище обставини, головний державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив суд задовольнити подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

24.02.2020 Фізична особа-підприємець Трегуб Євген Миколайович подав до суду письмові пояснення та заперечення про подання Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа. У вказаних поясненнях боржник заперечував проти подання посилаючись на те, що державний виконавець безпідставно та необґрунтовано заявляє, що боржник ухиляється від виконання судового рішення по справі. Відповідач (боржник) зазначив, що він усвідомлює наявність боргу за судовим рішенням, однак жодним чином не ухиляється від виконання судового рішення по справі. За твердженням боржника сама по собі відсутність у останнього грошових коштів в потрібному розмірі для сплати боргу за судовим рішенням не означає автоматичного ухилення від виконання рішення. Боржник ніколи не чинив жодних свідомих та умисних дій, спрямованих на таке ухилення та був готовий максимально сприяти органам ВДВС у проведенні дій з виконавчого провадження.

Також боржник зазначив, що він є особою зрілого віку, немає наразі роботи і джерел доходу (важко працювати, вік і стан здоров`я не дозволяють), відсутнє рухоме чи інше майно, пенсію не отримує. На всі виклики державного виконавця боржник з`являється максимально швидко, надаються заявнику всі необхідні усні та письмові пояснення.

Також боржник зазначив про безпідставність посилань державного виконавця на договір дарування 1/3 частки квартири № 17 в буд. 30 по вул. Чичерина в м. Дніпро від 31 липня 2013 року, оскільки наказ по справі було видано 28 жовтня 2013 року, виконавче провадження було відкрите 29 січня 2018 року (тобто через майже 5 років після укладення вказаного договору). Таким чином, на момент укладення договору дарування цього виконавчого провадження не було, як не було і самого рішення суду по справі.

Боржник вказує, що випадки перетинання кордону були поодинокі та короткочасні. Домінуючу частину часу боржник перебуває в Україні і повністю доступний для заявника задля будь-якої співпраці.

Враховуючи вищевикладене, боржник вважає, що на дату подання вказаного подання відсутні законодавчі підстави для його задоволення.

Дослідивши подання головного державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні на підставі наступного.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об`єктивність.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного чи приватного виконавця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" слід розуміти як будь - які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Поряд з цим, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Отже, під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню .

Слід зауважити, що якщо боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на виконання грошового зобов`язання, а саме, до державного виконавця не прибув, не надав своєчасно у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах та пояснень стосовно причин невиконання рішення не надав, а державний виконавець зі свого боку вчинив всі дії передбачені законом, в такому разі, обставини свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України та вчинення інших дій передбаченим Законом.

В даному випадку, державний виконавець не надав суду доказів, які б доводили необхідність застосування судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника. Натомість, як зазначає сам державний виконавець у поданні, боржник не ухиляється від явки до виконавця та з`являється на його виклики для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.

Також судом враховано, що згідно з наданою державним виконавцем інформацією про перетин боржником державного кордону України станом на 11.02.2020, боржником було здійснено перетин державного кордону України два рази: 18.03.2018 (виїзд) - 25.03.1018 (в`їзд) та 16.10.2018 (виїзд)-24.10.2018 (в`їзд).

За роз`ясненнями Верховного Суду України від 1 лютого 2013 року, викладеними в постанові пленуму про Судову практику вирішення питань про тимчасове обмеження права виїзду за межі України , Законом передбачено санкцію у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язання, а за ухилення від їх виконання.

Така ж позиція простежується у рішенні Європейського суду з прав людини щодо незаконності обмеження у праві виїзду за кордон у справі Хлюстов проти Росії (№ 28975/05). Суд звернув увагу на необґрунтованість обмеження права заявника залишити країну, оскільки причиною було зазначено лише факт несплати боргу, без пояснення, як заборона сприятиме швидшому його погашенню, з урахуванням індивідуальних особливостей заявника. ЄСПЛ дійшов висновку, що уряд порушив свої зобов`язання встановлювати такі обмеження виправдано і пропорційно, відповідно до частин 2 і 3 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода залишати свою країну і обмеження цього права виключно на підставі закону і якщо це необхідно у демократичному суспільстві).

Тому підставою для відмови у задоволенні подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України може слугувати невиправданість застосування такого обмеження та надання доказів того, що боржник не ухиляється від виконання зобов`язань.

Судом також враховано, що відсутність майна та коштів боржника не свідчить про його ухилення від виконання рішення суду, і що саме такий захід як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - підприємця (боржника) буде ефективним для виконання судового рішення і не порушить визначене ст. 33 Конституції України право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, тощо.

Правовими нормами, що містяться у ч. ч. 1, 3, 4 ст. 313 Цивільного кодексу України обумовлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, унормовано, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з наведених головним державним виконавцем підстав, може призвести до необґрунтованого обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке гарантоване Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та виїзду в Україну", ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа у справі №904/3938/13

Ухвала набирає законної сили 24.02.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко