Рішення від 13.02.2020 по справі 915/2241/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Справа № 915/2241/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС", вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36881089)

адреса для листування: вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, 54028

до відповідача Фізичної особи - підприємця Бойченко Наталії Віталіївни, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА", вул. Фізкультури, 30-В, м. Київ, 03150 (код ЄДРПОУ 30965655)

про стягнення грошових коштів в сумі 74 331, 40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ткаленко Г.І., посвідчення адвоката № 001637 від 21.06.2019; довіреність № 1 від 03.07.2019 року;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС" з позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця Бойченко Наталії Віталіївни про стягнення заборгованості за Договором № 357 суборенди обладнання від 03.11.2014 року в розмірі 74 331, 40 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 12.12.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 23.01.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/2241/19 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 13.02.2020 року.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судові засідання 12.12.2019 року, 23.01.2020 року та 13.02.2020 року не забезпечили.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.11.2019 року, від 12.12.2019 року та 23.01.2020 року, надіслані на адресу відповідача Фізичної особи - підприємця Бойченко Наталії Віталіївни, АДРЕСА_1 повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти "адресат відсутній" (арк. 29-32, 60-63, 72-74).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Ухвали суду направлялись на адресу відповідача Фізичної особи - підприємця Бойченко Наталії Віталіївни, АДРЕСА_1 , вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. 25-26).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 64, 75). Причини неявки суду не повідомлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 13.02.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 357 від 03.11.2014 року суборенди обладнання, укладеного між сторонами, а саме щодо повернення переданого в користування обладнання у зв`язку із закінченням строку дії договору. Враховуючи невиконання відповідачем взятих за договором зобов`язань щодо повернення майна після припинення дії договору суборенди, майно в силу умов договору вважається втраченим, а позивач має право на стягнення вартості цього майна. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Правова позиція третьої особи.

Третя особа не скористалась наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Між ПАТ "САН ІнБев Україна", правонаступником якого є ПрАТ "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА" (орендодавець) та ТзОВ "Ківіт Плюс" (орендар) було укладено два договори № НО-2/2012 оренди операційного торговельного обладнання від 01.01.2012 року та № НК-1/20/2 оренди обладнання для розливу від 01.01.2012 року (арк. 34-49).

Предметом договорів оренди є надання в користування операційного торговельного обладнання та обладнання для розливу пива з кегів (п. 1.1 договорів).

В подальшому між ТзОВ "Ківіт Плюс" (орендар) та ФОП Бойченко Н.В. (суборендар) було укладено договір № 357 суборенди обладнання від 03.11.2014 року (акр. 10-14).

Відповідно до п. 11.1 договору суборенди цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 року.

Відповідно до п. 11.2 договору суборенди дія цього договору припиняється у випадку, зокрема, закінчення строку, на який він був укладений.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.

Умовами договору суборенди пролонгації договору не передбачено. Доказів пролонгації договору шляхом укладення письмових угод відповідно до п. 12.3-12.5 договору сторонами суду не подано, а, отже, договір суборенди припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 31.12.2018 року.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату операційне торговельне обладнання та обладнання для розливу пива, яке надалі іменується "обладнання".

Відповідно до п. 1.2 Договору обладнання належить орендарю на праві користування відповідно до договору оренди операційного торговельного обладнання № НО-2/2012 від 01.01.2012, договору оренди обладнання для розливу № НК-1/2012 від 01.01.2012 р., укладеними із ПАТ САН ІнБев Україна (далі - власник).

Відповідно до п. 1.3 Договору обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту та кількість комплектів узгоджується сторонами, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 2.1 Договору обладнання повинно бути передано орендарем та прийнято суборендарем після підписання сторонами цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання в суборенду є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору перелік, модель, серійний номер (за наявності), місце розташування, заставна вартість та кількість обладнання, що передається суборендарю узгоджується шляхом підписання актів прийому-передачі. Загальна кількість та перелік переданого за цим договором обладнання визначається шляхом додавання кількості відповідного обладнання усіх актів прийому-передачі з урахуванням повернення обладнання орендарю, якщо таке відбувалось.

Відповідно до п. 2.4 Договору дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі обладнання в суборенду. Обов`язок підготовки акта прийому-передачі обладнання в суборенду лежить на орендарі.

Відповідно до п. 3.1 Договору по закінченню строку суборенди суборендар зобов`язаний повернути орендарю обладнання за актами прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.2 Договору в разі припинення дії цього договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.3, 11.5 цього договору, суборендар зобов`язаний повернути обладнання орендарю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі обладнання з суборенди є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.4 Договору обладнання рахується фактично переданим орендарю з суборенди з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов`язок підготовки акта прийому-передачі обладнання з суборенди лежить на суборендарі.

Відповідно до п. 3.5 Договору суборендар зобов`язаний повернути обладнання орендарю в тому ж самому стані, в якому воно було передано в суборенду з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 4.9 Договору передача суборендарю обладнання в суборенду не зумовлює одночасної передачі права власності на нього, а надає суборендарю тільки право користуватись протягом терміну дії даного договору.

Відповідно до п. 6.4.14 Договору суборендар зобов`язується по закінченню дії цього договору негайно повернути обладнання орендодавцю в стані, в якому воно було отримано в суборенду з урахуванням нормального зносу. В разі неповернення обладнання або повернення в неповній комплектації відшкодувати орендареві вартість тієї кількості або частини обладнання, що не було повернуто.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку повернення орендарю пошкодженого обладнання або втрати обладнання суборендар відшкодовує орендарю вартість пошкодженого або втраченого обладнання, що вказана у акті прийому - передачі обладнання.

Відповідно до п. 7.5 Договору якщо суборендар не виконує обов`язку щодо повернення обладнання на протязі 30 календарних днів з моменту закінчення терміну дії договору, або з моменту припинення договору з підстав, передбачених п.п. 4.11, 11.2, 11.5 цього договору, майно вважається втраченим та суборендар зобов`язується сплатити орендарю вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання.

Відповідно до п. 11.6 Договору в разі припинення цього договору з підстав, передбачених п.п. 11.2, 11.3 і 11.5 цього договору, суборендар зобов`язаний передати обладнання орендарю в порядку та строки, передбачені ст. 3 Порядок передачі обладнання з суборенди цього договору.

На виконання умов договору суборенди ТзОВ "Ківіт Плюс" (орендар) передав, а ФОП Бойченко Н.В. (суборендар) прийняв обладнання на загальну суму 74 331, 40 грн., про що між сторонами складено та підписано акти приймання-передачі обладнання (арк. 15-20), а саме:

- акт приймання-передачі обладнання № 2020 від 04.11.2014 року на суму 22 533, 12 грн.;

- акт приймання-передачі обладнання № 625 від 24.04.2015 року на суму 7 361, 28 грн.

- акт приймання-передачі обладнання № 1219 від 12.08.2015 року на суму 4 968, 00 грн.;

- акт приймання-передачі обладнання № 1380 від 29.09.2015 року на суму 6 480, 00 грн.;

- акт приймання-передачі обладнання № 624 від 31.05.2016 року на суму 15 389, 00 грн.;

- акт приймання-передачі обладнання № 630 від 31.05.2016 року на суму 17 600, 00 грн.

Акти підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.

Суду не подано доказів повернення майна суборендарем орендарю з користування.

Позивач, керуючись умовами договору, вказує, що майно з суборенди не повернуто, що є підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування вартості вказаного майна, оскільки останнє за умовами договору вважається втраченим. Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору суборенди обладнання № 357 від 03.11.2014 року врегульовано нормами параграфу 5 глави 30 ГК України та параграфу 1 глави 58 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно ст. 188 ГК України встановлений порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, ТзОВ "Ківіт Плюс" (орендар) передав, а ФОП Бойченко Н.В. (суборендар) прийняв обладнання на загальну суму 74 331, 40 грн., про що між сторонами складено та підписано акти приймання-передачі обладнання (арк. 15-20).

Договір № 357 суборенди обладнання від 03.11.2014 року припинив свою дію 31.12.2018 року, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Доказів пролонгації договору, внесення змін до договору в частині строку його дії суду не подано.

Як визначено умовами п. 3.1, п. 3.2 договору суборенди в разі припинення дії цього договору з підстав закінчення строку, на який він був укладений, суборендар зобов`язаний повернути обладнання орендарю за актами прийому-передачі не пізніше 3 (трьох) календарних днів з моменту припинення договору.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу майна, переданого в суборенду (не подано належним чином складених та підписаних сторонами в порядку п. 3.3 договору актів приймання-передачі майна).

В силу умов п. 7.5 договору якщо суборендар не виконує обов`язку щодо повернення обладнання на протязі 30 календарних днів з моменту закінчення терміну дії договору, майно вважається втраченим та суборендар зобов`язується сплатити орендарю вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання.

Враховуючи, що відповідачем ФОП Бойченко Н.В. (суборендар) не повернуто передане в орендне користування майно, в силу умов п. 7.5 договору майно вважається втраченим, що зумовлює виникнення у відповідача (суборендаря) обов`язку сплатити позивачу (орендарю) вартість обладнання, що вказана у акті приймання-передачі обладнання. Суду не подано доказів виконання відповідачем взятого на себе за договором обов`язку, передбаченого п. 7.5 договору, як щодо повернення майна, так і щодо сплати орендарю вартості обладнання, що вказана у актах приймання-передачі обладнання (загальна сума 74 331, 40 грн.), як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем умов договору суборенди обладнання № 357 від 03.11.2014 року, який в силу ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання, порушує права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Отже, позов є обґрунтованим, підставним та підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фізичної особи - підприємця Бойченко Наталії Віталіївни, АДРЕСА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ ПЛЮС", вул. 12 Поздовжня, 84, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 36881089):

- 74 331, 40 грн. (сімдесят чотири тисячі триста тридцять одна грн. 40 коп.) - заборгованості за договором суборенди обладнання № 357 від 03.11.2014 року;

- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.02.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш