Ухвала

від 24.02.2020 по справі 916/2533/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" лютого 2020 р.Справа № 916/2533/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» вх. ГСОО № 2-196/20 від 19.02.2020 року на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси у справі № 916/2533/18

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С»

про виселення

та за зустрічним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С»

до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання строку дії договору оренди продовженим

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Смелянець Г.Є.) від 20.03.2019р. у справі №916/2533/18 позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було задоволено та виселено Приватне виробничо-комерційне підприємства «С С С» з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 467,4 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Геранієва, 2, а також, стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» судовий збір у розмірі 1762,00 грн. У задоволені зустрічних позовних вимог Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» було відмовлено.

На примусове виконання рішення суду 19.04.2019 року видано відповідні накази.

19.02.2020р. Приватним виробничо-комерційним підприємством «С С С» подано до господарського суду скаргу на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси, в якій, зокрема, просить суд:

1)поновити пропущений процесуальний строк на оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №59687867 від 01.08.2019р.;

2)скасувати постанову №59687867 про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2019р.;

3)скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника від 02.12.2019р по справі №59297425;

4)зняти арешт з рахунку Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С»

5)заборонити Першому Київському відділу державної виконавчої служби м. Одеси накладати арешт на єдиний рахунок ПВКП „С С С» з якого сплачується заробітна плата, податки до Держбюджету, в тому числі податок на додану вартість.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020р. скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» вх. ГСОО № 2-196/20 від 19.02.2020 року передано на розгляд судді Невінгловській Ю.М.

Враховуючи вищевикладене, зазначена скарга приймається до розгляду судді Невінгловської Ю.М.

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що постанова про арешт коштів від 02.12.2019 р. була винесена тим самим державним виконавцем Іскрою С.І. на суму 16 961 грн., після винесення ним же постанови про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн., як основну винагороду приватного виконавця за нібито виконання наказу №916/2533/18 від 19.04.2019, що був виданий Господарським судом Одеської області про виселення Приватного виробничо- комерційного підприємства С С С з відповідних нежитлових приміщень.

Так, скаржник зазначає, що рішенням господарського суду по справі №916/2533/18, яке нібито виконує державний виконавець, з Приватного виробничо-комерційного підприємства С С С мало бути стягнуто на користь стягувача судовий збір у розмірі 1762,00 гривні, а також вчиненні дії щодо виселення з нежитлових приміщень. При цьому, скаржник вважає, що при винесенні постанови про винагороду в сумі 16692,00 грн., державним виконавцем було неправомірно застосовано п. 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , в якій йдеться про визначення розміру виконавчого збору. Більш того скаржник зазначає, що насправді примусового виконання рішення немайнового характеру державним виконавцем не здійснювалося тому що Приватне виробничо-комерційне підприємство С С С звільнило відповідні приміщення в 2015 році після терористичного акту, яким приміщення було зруйноване і доступу у ПВКП ССС до вказаного приміщення не має.

Водночас скаржник стверджує, що листом б/н від 08.07.2019 року, державний виконавець Іскра С.І. був повідомлений, що наказ господарського суду № 916/2533/18, був фактично виконаний в 2015 році, тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Між тим на вказаний лист б/н від 08.07.2019 року ПВКП С С С ніякої відповіді не отримало та вважало, що державний виконавець Іскра C.І. після отримання вказаного листа б/н від 08.07.2019 року виконавче провадження закрив і тому дій щодо оскарження постанови про стягнення в якості винагороди державному виконавцю 16 692, 00 грн. не було. Крім того ПВКП ССС зазначає, що дізналося про те, що державний виконавець продовжує виконавчі дії тальки після накладання арешту на рахунок підприємства яке відбулось 27.01.2020 року, тобто через півроку після отримання від підприємства листа про фактичне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. При цьому скаржник наполягає, що в силу приписів п. 9 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження» у даному випадку виконавчий збір не стягується, а накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати є неправомірним.

Розглянувши матеріали скарги вх. ГСОО №2-196/20, суд вказує таке.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Водночас згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України Про виконавче провадження , згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України „Про виконавче провадження» , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення , дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, як встановлено судом з доданої скаржником постанови про відкриття виконавчого провадження №59687867 від 01.08.2019 року, яка безпосередньо оскаржується скаржником, вона винесена на підставі постанови №59297425 від 24.07.2019р. старшого державного виконавця Першого Київського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Іскра С.І. про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. Водночас, згідно постанови про арешт коштів боржника ВП №59687867 від 02.12.2019 року, арешт, який діє на рахунку скаржника, накладений старшим державним виконавцем Іскрою С.І. для забезпечення виконання ВП №59687867 за виконавчим документом постанови Старшого державного виконавця Першого Київського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Іскра С.І. №59297425 від 24.07.2019 року про стягнення виконавчого збору.

Із зазначеного вбачається, що ПВКП „С С С» фактично оскаржуються дії державного виконавця при виконанні виконавчого провадження №59687867 щодо виконання постанови державного виконавця №59297425 від 24.07.2019 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. Доказів зворотного матеріали скарги не містять.

При цьому законодавство, зокрема Господарський процесуальний кодекс України, не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору.

У зв`язку з цим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка зроблена у постанові від 06.06.2018р. у справі № 921/16/14-г/15 (п.26, 33, 34), та яка, у відповідності до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, є обов`язковою, крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного нормами процесуального законодавства, Закон України Про виконавче провадження встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а суд першої інстанції має застосовувати п.1 ч.1 ст.175 ГПК України, яким передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржник оспорює дії державного виконавця у рамках виконавчого провадження №59687867 щодо виконання постанови державного виконавця №59297425 від 24.07.2019р. про стягнення виконавчого збору та накладення відповідного арешту, відповідна скарга не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а її розгляд відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, твердження скаржника щодо роз`яснення йому Одеським окружним адміністративним судом про необхідність звернення з відповідною скаргою до Господарського суду Одеської області у рамках справи №916/2533/18 з посиланням на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2020р. по справі №420/990/20 судом до уваги не приймаються, оскільки згідно наявного тексту ухвали суду адміністративної юрисдикції у справі №420/990/20 (яка є в загальному доступі в мережі Інтернет) скарга Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2019р. №59687867 була повернута судом, оскільки не містила підпису скаржника. При цьому, скаржнику було роз`яснено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Доказів зворотного матеріали скарги не містять.

Частиною 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» на дії старшого державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби у справі №916/2533/18, у зв`язку з тим, що вказана скарга не підлягає розгляду у господарських судах, оскільки має бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд зазначає, що вимоги скаржника щодо зняття арешту та заборони вчиняти дії є похідними, від вимог про скасування постанов від 01.08.2019 р. №59687867 та від 02.12.2019р. №59297425 а тому обставини правомірності їх заявлення мають досліджуватись судом адміністративної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 175, 232,234, 339-340 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «С С С» вх. ГСОО № 2-199/20 від 19.02.2020 р. у справі № 916/2533/18 до свого провадження.

2.Відмовити у відкритті провадження за скаргою (вх. ГСОО №2-196/20 від 19.02.2020р.) на дії державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеса у справі №916/2533/18.

3.Роз`яснити скаржнику, що дана скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

4.Скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику .

Додаток: скарга з доданими до неї документами на 28 арк.

Ухвала набрала законної сили 24.02.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Ю.М. Невінгловська