Рішення

від 15.02.2007 по справі 18/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/52                                                                                                         15.02.07 р.

За позовом:          ТОВ „Легенда Карпат”;

До:                    ТОВ „Асконі –центр”;

Про:                     стягнення 114 422,59 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Фарисей Р.С., представник, довіреність б/н від 09.02.2007 р.;

Від відповідача:            Полєтаєв І.О., представник, довіреність б/н від 09.02.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовні заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 113 350,89 грн. (112 568,51 грн. основного боргу + 782,38 грн. інфляційних втрат), 655,36 грн. пені, 416,34 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 144,23 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов, а представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, які позивач просить стягнути з відповідача;

—договір, на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача, є неукладеним, а тому, як вважає відповідач, у останнього не виникло господарських зобов'язань перед позивачем;

—сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов господарського договору, а тому, як стверджує відповідач, договір є таким, що не відбувся.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 04.08.2004 р. укладений договір №4/08 купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а останній зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до п. 4.1. договору термін оплати товару складає 30 банківських днів з моменту одержання товару за кожною накладною.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 490 482,03 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№77 від 09.08.2004 р. на суму 2 736,00 грн.;

—№197 від 19.08.2004 р. на суму 2 044,80 грн.;

—№303 від 07.09.2004 р. на суму 1 670,40 грн.;

—№302 від 07.09.2004 р. на суму 1 200,00 грн.;

—№323 від 14.09.2004 р. на суму 1 674,00 грн.;

—№324 від 14.09.2004 р. на суму 1 710,00 грн.;

—№325 від 14.09.2004 р. на суму 1 728,00 грн.;

—№306 від 17.09.2004 р. на суму 900,00 грн.;

—№314 від 20.09.2004 р. на суму 1 680,00 грн.;

—№329 від 24.09.2004 р. на суму 4 878,00 грн.;

—№328 від 24.09.2004 р. на суму 14 923,33 грн.;

—№319 від 26.10.2004 р. на суму 15 886,94 грн.;

—№320 від 27.10.2004 р. на суму 1 203,22 грн.;

—№330 від 22.12.2004 р. на суму 11 450,40 грн.;

—№349 від 23.12.2005 р. на суму 13 446,14 грн.;

—№347 від 14.12.2005 р. на суму 16 164,48 грн.;

—№346 від 28.11.2005 р. на суму 11 468,95 грн.;

—№345 від 28.10.2005 р. на суму 12 313,87 грн.;

—№344 від 30.09.2005 р. на суму 16 961,14 грн.;

—№343 від 09.09.2005 р. на суму 16 735,90 грн.;

—№342 від 30.08.2005 р. на суму 17 171,33 грн.;

—№341 від 16.08.2005 р. на суму 15 617,11 грн.;

—№340 від 26.07.2005 р. на суму 14 654,77 грн.;

—№339 від 05.07.2005 р. на суму 17 273,40 грн.;

—№338 від 17.06.2005 р. на суму 17 597,68 грн.;

—№337 від 03.06.2005 р. на суму 17 385,18 грн.;

—№336 від 13.05.2005 р. на суму 16 869,92 грн.;

—№335 від 27.04.2005 р. на суму 16 206,36 грн.;

—№334 від 19.04.2005 р. на суму 160,52 грн.;

—№333 від 18.04.2005 р. на суму 14 397,84 грн.;

—№332 від 14.03.2005 р. на суму 13 304,16 грн.;

—№331 від 24.01.2005 р. на суму 13 194,00 грн.;

—№РН-0000010 від 29.08.2006 р. на суму 16 070,16 грн.;

—№РН-000009 від 15.08.2006 р. на суму 18 977,65 грн.;

—№РН-0000008 від 24.07.2006 р. на суму 16 504,54 грн.;

—№РН-0000007 від 04.07.2006 р. на суму 17 186,11 грн.;

—№РН-0000006 від 30.05.2006 р. на суму 17 081,93 грн.;

—№РН-0000005 від 27.04.2006 р. на суму 20 931,13 грн.;

—№РН-0000004 від 07.04.2006 р. на суму 14 705,54 грн.;

—№РН-0000003 від 29.03.2006 р. на суму 14 797,94 грн.;

—№РН-0000002 від 22.02.2006 р. на суму 15 613,38 грн.;

—№РН-0000001 від 02.02.2006 р. на суму 14 005,81 грн.

Вищезазначені обставини свідчать про те, що остання поставка продукції була здійснена позивачем 29.08.2006 р. відповідно до видаткової накладної №РН-0000010, а отже відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки за отриману продукцію 10.10.2006 р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 112 568,51 грн. Наявна заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2006 р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів підприємницької діяльності.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 655,36 грн., передбачена п. 8.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, позивачем нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 113 350,89 грн. (112 568,51 грн. основного боргу + 782,38 грн. інфляційних втрат) та 416,34 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Твердження відповідача на те, що договір є неукладеним та у ньому відсутні істотні умови договору спростовується матеріалами справи, а саме, договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками суб'єктів господарської діяльності.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що позивач відвантажує товар за цінами, які вказані в накладних, які повинні бути оформлені для кожного випадку поставки товару; пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки здійснюються протягом 30 банківських днів з моменту одержання товару за кожною накладною.

Твердження відповідача про те, що матеріали справи не містять розрахунку суми позову є хибним, оскільки у самому тексті позовної заяви позивачем наведений розрахунок сум, які останній просить стягнути з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Асконі центр” (інд. 04212, м. Київ, вул. Тимошенко, 19, код ЄДРПОУ 31611370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Легенда Карпат” (інд. 03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, кв. 15, код ЄДРПОУ 32954933) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 113 350 (сто тринадцять тисяч триста п'ятдесят) грн. 89 коп., 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 36 коп. пені, 416 (чотириста шістнадцять) грн. 34 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 23 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко