Постанова

від 24.02.2020 по справі 804/721/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2020 року

Київ

справа №804/721/14

адміністративне провадження №К/9901/8806/18,К/9901/8811/18,К/9901/8815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана директором ТОВ НВФ Константа-строй Кутькіною О.М.), Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана представником ТОВ НВФ Константа-строй Рак Т.С.), Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана представником ТОВ НВФ Константа-строй Більцан К.М.)

на окрему ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 (головуючого суддя- Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.)

у справі № 804/721/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма Константа-строй

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступник - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (далі - позивач, ТОВ НВФ Константа-строй ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 № 0004521502.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2014 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні, що відбулося 10 лютого 2015 року, були присутні представники сторін, як позивача, так і відповідача. Відводи складу суду до початку розгляду справи по суті заявлені не були, про що внесено відповідний запис до журналу судового засідання від 10.02.2015. На стадії з`ясування обставин справи, після запитань суддів до представника позивача, за клопотанням останнього була оголошена перерва для надання додаткових пояснень та доказів.

26.02.2015 представником позивача Більцан К.М. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

26.02.2015 представником позивача Рак Т.С. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

05.03.2015 директором ТОВ НВФ Константа-строй Кутькіною О.М. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

24.03.2015 представником позивача Рак Т.С. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

24.03.2015 представником позивача Більцан К.М. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

24.03.2015 директором ТОВ НВФ Константа-строй Кутькіною О.М. подано заяву про відвід колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/721/14 у складі головуючого судді- Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.

Заяви про відвід були обґрунтовані тим, що під час судового засідання колегія суддів суду апеляційної інстанції ставила питання представнику позивача, які не стосувалися доводів апеляційної скарги, що суперечить вимогам частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, у поведінці колегії суддів вбачалося упереджене та зухвале ставлення до представника позивача та поважне ставлення до представника відповідача. Також, підставою для відводу стала отримана від представника відповідача, під час позапроцесуальної розмови, інформація про вирішення питання про задоволення апеляційної скарги за допомогою телефонного права .

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.03.2015 заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй Рак Т.С. та Більцана К.М., директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй Кутькіної О.М. про відвід колегії суддів залишив без задоволення, не вбачаючи підстав, передбачених статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на вказану ухвалу не включалися позивачем до касаційної скарги на рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду справи.

24.03.2015 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу.

За змістом вказаної ухвали в заявах про відвід представники безпідставно звинувачують колегію суддів в упередженому та зухвалому ставленні до представників позивача, зазначаючи при цьому, що їм відомо від представника податкової інспекції про результат розгляду апеляційної скарги, а саме, що спір буде вирішено на користь відповідача, оскільки це питання вирішено на рівні керівництва суду та податкового органу.

Судом задавалися запитання чи зверталися представники позивача до правоохоронних органів із відповідною заявою про злочин, останні повідомили, що так, проте жодних доказів цьому надано не було. Не було додано відповідних доказів і до заяв про відвід, в яких неодноразово наголошувалося про звернення до прокуратури лише з метою притягнення суддів до відповідальності. При цьому, заявниками до закінчення розгляду справи також направлялися різного роду скарги на нетактовну поведінку суддів, що слідує зі змісту спірної ухвали.

Такі дії представників Рак Т . С., Більцана К.М. та директора ТОВ "Науково-виробнича фірма "Константа-строй" були розцінені судом як один із способів втручання у діяльність судді, зокрема, намаганням ще до закінчення розгляду справи впливати на його результат. Дії зазначених представників позивача у справі ТОВ Науково-виробнича фірма Константа-строй , за висновком суду, є такими, що компрометують особи суддів, підривають авторитет до судової системи в цілому, а також, за висновком суду, мають ознаки злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України (направлені на втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ними службових обов`язків або добитися винесення неправосудного рішення).

Відтак, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалив про допущені порушення закону довести до відома Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області для організації перевірки та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли такому порушенню. Про вжиті заходи повідомити Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-Строй звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами. Касаційні скарги підписано директором ТОВ НВФ Константа-строй Кутькіною О.М., представником ТОВ НВФ Константа-строй Рак Т.С., представником ТОВ НВФ Константа-строй Більцан К.М.

Зміст та доводи кожної касаційної скарги зводяться до того, що твердження колегії суду апеляційної інстанції, що подання заяв про відвід є способом втручання у діяльність суддів та намагання впливати на результат розгляду справи є помилковим. Право на заявлення відводу є законним правом позивача, наданим процесуальним законом. Постановлення окремої ухвали, в якій зазначено, що дії представників позивача мають ознаки злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України є суб`єктивною думкою колегії суддів та спонукають органи внутрішніх прав до незаконного порушення кримінального провадження. Вказаними діями суддями було порушено положення Кодексу суддівської етики. Підставою для відводу суддів стало, на думку представників позивача, зневажливе, упереджене та принизливе ставлення колегії суддів, яке негативно вплинуло на довіру представників до колегії. Крім того, підставою для відводу також стала отримана від представника відповідача, під час позапроцесуальної розмови, інформація про вирішення питання про задоволення апеляційної скарги за допомогою телефонного права .

Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційні скарги та матеріали справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Наведене свідчить про закріплену на законодавчому рівні незалежність суддів та захист їх від впливу та втручання будь-яких осіб чи державних органів.

У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений відносно будь-якої особи, яка бере участь у справі.

Безсторонність суду як відсутність упередженості необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку відповідно до суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, суб`єктивний критерій визначається на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, а за об`єктивним критерієм підлягають дослідженню питання, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов`язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) передбачено право особи, яка бере участь у справі, заявляти відводи.

При вирішенні справи Biluha v. Ukraine Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. Пуллар проти Сполученого Королівства , 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється . На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. Де Куббер проти Бельгії , 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).

Відповідно до частини 3 статті 47 Закону України Про судоустрій і статус суддів (чинний в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов`язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.

Відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на дату прийняття окремої ухвали) суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Звернення осіб, які беруть участь у справі, до суду із необґрунтованими клопотаннями та заявами про відвід може свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством.

Однак, необґрунтований, на думку суду, сумнів позивача в неупередженості та об`єктивності суддів є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід. При цьому, таке суб`єктивне ставлення сторони у справі чи його представників до поведінки судді та заявлення у зв`язку з цим відводу, не є порушенням закону та підставою для прийняття окремої ухвали. Заявлення відводу судді не суперечить положенням процесуального законодавства, та не є доказом спроби тиску чи впливу на суддю.

Таким чином, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційних скарг та скасування окремої ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана директором ТОВ НВФ Константа-строй Кутькіною О.М.), Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана представником ТОВ НВФ Константа-строй Рак Т.С.), Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Константа-строй (підписана представником ТОВ НВФ Константа-строй Більцан К.М.) задовольнити.

Окрему ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 по справі № 804/721/14 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко