Рішення

від 18.04.2007 по справі 18/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/111

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/111                                                                                                         18.04.07 р.

За позовом:          ТОВ „Київський універсальний банк”;

До:                    ТОВ „Приватна торгівельна компанія”;

Третя особа:          Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна;

Про:                     визнання права власності.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Чубар Т.М., представник, довіреність №01/02 від 30.10.2006 р.;

Від відповідача:            не з”явились;

Від третьої особи:          не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 21.02.2007 р. до 13.03.2007 р., з 13.03.2007 р. до 18.04.2007 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 21.02.2007 р. та від 13.03.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача залучено Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати за останнім право власності на нерухоме майно, а саме: частини нежитлового приміщення (літера А) 1-й поверх: приміщення №3: приміщення 1 площею 159,4 кв.м., приміщення 1а площею 9,5 кв.м., приміщення 2 площею 14,4 кв.м., приміщення 3 площею 8,9 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова  у м. Києві під №3; групи приміщень літера А, а саме, 2-й поверх: група приміщень №9: з 1 по 14 площею 160,7 кв.м., група приміщень №10: приміщення 7, 8, 11-17, та частини коридору №22 площею 11,00 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова у м. Києві під №3, загальною площею 434,9 кв.м. згідно з договором іпотеки від 14.11.2005р. з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Приватна торгівельна компанія”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Третя особа письмових пояснень по суті поданого позивачем позову не надала, повноважних представників сторін у судове засідання не направила.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

14.11.2005 р. між сторонами укладений кредитний договір №34/05, за умовами якого позивач зобов'язався відкрити відповідачеві відновлювальну відкличну кредитну лінію у сумі 7 800 000,00 грн. на строк з 14.11.2005 р. по 13.11.2015 р. зі сплатою 20% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між сторонами укладений договір іпотеки, згідно з яким відповідач для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед позивачем за кредитним договором №34/05 від 14.11.2005 р. та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за кредитним договором та цим договором, передає в іпотеку позивачеві належне йому майнове право вимоги на отримання у власність у майбутньому нерухомого майна, а саме, частини нежитлового приміщення (літера А) 1-й поверх: приміщення №3: приміщення 1 площею 159,4 кв.м., приміщення 1а площею 9,5 кв.м., приміщення 2 площею 14,4 кв.м., приміщення 3 площею 8,9 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова  у м. Києві під №3; групи приміщень літера А, а саме, 2-й поверх: група приміщень №9: з 1 по 14 площею 160,7 кв.м., група приміщень №10: приміщення 7, 8, 11-17, та частини коридору №22 площею 11,00 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова у м. Києві під №3, загальною площею 434,9 кв.м., право власності на яке відповідач набуде у майбутньому відповідно до Попереднього договору від 11.11.2005 р., укладеному між відповідачем та Кузіною А.В.

Згідно з умовами попереднього договору від 11.11.2005 р., укладеного між відповідачем та Кузіною А.В., останні зобов'язались у строк до 31.12.2005 р. укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення по вул. Сабурова, 3 у м. Києві.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов кредитного договору позивачем на користь відповідача був наданий кредит у розмірі 6 785 680,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №4 від 14.11.2005 р. на суму 5 907 840,00 грн., №3 від 26.12.2005 р. на суму 874 960,00 грн., №11 від 31.01.2006 р. на суму 2 880,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, наданий позивачем кредит та відсотки за його користування не погасив.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки після закінчення набуття права власності на предмет іпотеки за отримання оформленого у відповідності до чинного законодавства України документа про право власності іпотекодавця на нерухомість, що є предметом іпотеки, іпотекодержатель за рахунок іпотекодавця реєструє у встановленому законом порядку обтяження права власника на збудовану нерухомість, та ця нерухомість продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов іпотечного договору.

Частиною 1 статті 52 Закону України „Про заставу” передбачено, якщо боржник заставодавця до виконання заставодавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, виконає своє зобов'язання, все, одержане при цьому заставодавцем, стає предметом застави, про що заставодавець зобов'язаний негайно повідомити заставодержателя.

Згідно зі статтею 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Постановою Правління Національного банку України від 25.05.2006 р. №191 „Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський універсальний банк” ініційована процедура ліквідації ТОВ „Київський універсальний банк”; ліквідатором ТОВ „Київський універсальний банк” призначено Тимофеєва Євгена Івановича.

Пунктом 3 статті 91 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Підпунктом 3.1.1. договору іпотеки передбачено, що при порушенні іпотекодавцем умов основного зобов'язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, а також при порушенні іпотекодавцем умов договору іпотеки у іпотекодержателя виникає право задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки договором іпотеки визначена передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, а саме підпунктом 3.2.2.1. договору іпотеки передбачено, що право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів іпотекодавець на задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов'язання та/або умов договору іпотеки.

Відповідно до пп. 3.2.2.2. договору іпотеки право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцяти денного строку відповідні на вимогу, що надсилається іпотекодержателем.

19.04.2006 р. за вих. №1761 на адресу іпотекодателя  (відповідача) була надіслана письмова вимога про учення порушень щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та повернення наданих кредитних коштів протягом 30 днів.

Про направлення вищезазначеної вимоги на адресу відповідача свідчить поштове повідомлення від 18.04.2006 р.

Як визначено статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно зі статтею 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави (в тому числі шляхом набуття права власності) здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Київський універсальний банк” (інд. 02098, м. Київ, проспект П.Тичини, 8, код ЄДРПОУ 14263173) право власності на нерухоме майно, а саме, частини нежитлового приміщення (літера А) 1-й поверх: приміщення №3: приміщення 1 площею 159,4 кв.м., приміщення 1а площею 9,5 кв.м., приміщення 2 площею 14,4 кв.м., приміщення 3 площею 8,9 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова  у м. Києві під №3; групи приміщень літера А, а саме, 2-й поверх: група приміщень №9: з 1 по 14 площею 160,7 кв.м., група приміщень №10: приміщення 7, 8, 11-17, та частини коридору №22 площею 11,00 кв.м., що знаходяться по вул. Сабурова у м. Києві під №3, загальною площею 434,9 кв.м. згідно з договором іпотеки від 14.11.2005р.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватна торгівельна компанія” (інд. 02232, м. Київ, вул. Сабурова, 3, код ЄДРПОУ 33693302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Київський універсальний банк” (інд. 02098, м. Київ, проспект П.Тичини, 8, код ЄДРПОУ 14263173) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко