Рішення

від 14.03.2007 по справі 18/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/112

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/112                                                                                                         14.03.07 р.

За позовом:          ТОВ „Магнезит –2004”;

До:                    ТОВ „Укркапіталінвест”;

Про:                     стягнення 631 566,84 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Стрільчук І.В., представник, довіреність б/н від 03.01.2007 р.;

Від відповідача:            не з”явились.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 21.02.2007 р. до 14.03.2007р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 21.02.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 550 298,15 грн. заборгованості, 32 780,35 грн. пені, 7 766,28 грн. збитків, 40 722,06 грн. неодержаних прибутків, 6 315,67 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Укркапіталінвест”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов'язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

09.06.2006 р. укладений договір поставки №51-УК, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити продукцію.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата вартості продукції здійснюється протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку –фактури. З моменту зарахування на поточний рахунок відповідача 100% оплати, ціна не підлягає зміні.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що поставка продукції повинна здійснюватися протягом  трьох –десяти робочих днів з моменту отримання попередньої оплати продукції.

На виконання умов договору позивач в порядку попередньої оплати перерахував на користь відповідача 1 257 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

—№1232 від 15.06.2006 р. на суму 20 000,00 грн.;

—№1266 від 23.06.2006 р. на суму 1 000,00 грн.;

—№1230 від 15.06.2006 р. на суму 20 000,00 грн.;

—№1231 від 15.06.2006 р. на суму 20 000,00 грн.;

—№1359 від 20.07.2006 р. на суму 100 000,00 грн.;

—№1358 від 20.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1350 від 19.07.2006 р. на суму 70 000,00 грн.;

—№1351 від 19.07.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1265 від 23.06.2006 р. на суму 19 000,00 грн.;

—№1288 від 30.06.2006 р. на суму 20 000,00 грн.;

—№1223 від 14.06.2006 р. на суму 125 000,00 грн.;

—№1329 від 18.07.2006 р. на суму 25 600,00 грн.;

—№1346 від 18.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1348 від 18.07.2006 р. на суму 26 400,00 грн.;

—№1328 від 18.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1345 від 18.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1326 від 17.08.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1347 від 18.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1324 від 17.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—б/н від 17.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1322 від 17.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1323 від 17.07.2006 р. на суму 50 000,00 грн.;

—№1293 від 03.07.2006 р. на суму 45 000,00 грн.;

—№1294 від 03.07.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1291 від 03.07.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1292 від 03.07.2006 р. на суму 45 000,00 грн.;

—№1279 від 30.06.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1280 від 30.06.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1261 від 22.06.2006 р. на суму 30 000,00 грн.;

—№1278 від 30.06.2006 р. на суму 40 000,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, оплачену позивачем продукцію поставив частково на суму 706 701,85 грн., що підтверджується накладними:

—№176 від 17.08.2006 р. на суму 13 003,20 грн.;

—№175 від 15.08.2006 р. на суму 24 829,70 грн.;

—№168 від 08.08.2006 р. на суму 24 909,90 грн.;

—№165 від 21.07.2006 р. на суму 26 873,28 грн.;

—№161 від 19.07.2006 р. на суму 49 669,20 грн.;

—№159 від 19.07.2006 р. на суму 41 857,20 грн.;

—№158 від 18.07.2006 р. на суму 64 134,00 грн.;

—№153 від 18.07.2006 р. на суму 49 795,20 грн.;

—№152 від 17.07.2006 р. на суму 50 047,20 грн.;

—№151 від 05.07.2006 р. на суму 37 749,60 грн.;

—№148 від 05.07.2006 р. на суму 41 106,01 грн.;

—№147 від 04.07.2006 р. на суму 41 504,40 грн.;

—№146 від 01.07.2006 р. на суму 24 544,80 грн.;

—№145 від 27.06.2006 р. на суму 17 967,60 грн.;

—№144 від 26.06.2006 р. на суму 15 326,40 грн.;

—№143 від 22.06.2006 р. на суму 22 471,80 грн.;

—№139 від 20.06.2006 р. на суму 19 169,40 грн.;

—№138 від 16.06.2006 р. на суму 26 052,04 грн.;

—№137 від 16.06.2006 р. на суму 5 115,60 грн.;

—№136 від 15.06.2006 р. на суму 55 031,40 грн.;

—№135 від 15.06.2006 р. на суму 55 043,92 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не була поставлена оплачена позивачем продукція у розмірі 550 298,15 грн.

Як визначено частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист №06/11/10/01 від 10.11.2006 р., в якому позивач просив відповідача в семиденний термін перерахувати на користь позивача заборгованість у розмірі 550 298,15 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня у розмірі 32 780,00 грн., передбачена п. 5.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нараховані позивачем збитки у розмірі 7 766,28 грн. та 40 722,06 грн. неодержаного прибутку (втраченої вигоди) не підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Як визначено статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Слід зазначити про те, що у даному випадку відсутній причинно – наслідковий зв'язок між настанням збитків у позивача внаслідок укладення між ним та відповідачем договору поставки та укладення між позивачем та банками договору овердрафту.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення, до якого відноситься: протиправна поведінка особи; шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б однієї із складових цивільного правопорушення на особу не може бути покладена відповідальність.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укркапіталінвест” (інд. 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 32524420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнезит –2004” (інд. 01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 11, код ЄДРПОУ 33235442) 550 298 (п'ятсот п'ятдесят тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 15 коп. заборгованості, 32 780 (тридцять дві тисячі сімсот вісімдесят) грн. 35 коп. пені, 5 830 (п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 63 коп. витрат по сплаті держмита та 108 (сто вісім) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко