Рішення

від 23.05.2007 по справі 18/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/153                                                                                                         23.05.07 р.

За позовом:          ЗАТ СК „Провідна”;

До:                    ТОВ „Автокредит”;

Про:                     стягнення 17 725,90 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Чеменко С.О., представник, довіреність №335/3 від 25.12.2006 р.;

                              Розбицький В.В., представник, довіреність №328 від 21.05.2007 р.;

Від відповідача:            Записний Д.Ю., представник, довіреність б/н від 27.03.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 29.03.2007 р. до 17.04.2007р., з 17.04.2007 р. до 23.05.2007 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 29.03.2007 р. та від 17.04.2007 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 725,90 грн. збитків, 177,26 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні просить провадження у справі припинити, посилаючись на те, що Поторока Роман Володимирович, що визнаний винним у порушенні п. 13.1. ПДД та був притягнутий до адміністративної відповідальності не працював на підприємстві відповідача на підставі трудового договору, не мав жодних посадових інструкцій, не мав визначеного робочого часу, а мав лише визначений обсяг роботи.

Відповідач вважає, що Поторока Роман Володимирович здійснював свої обов'язки, як окремий суб'єкт, а не як представник організації відповідача.

Відповідач посилається на п. 1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

26.12.2003 р. між ЗАТ „Міжрегіональна страхова компанія „Надра”, правонаступником якої є ЗАТ „СК „ІФД Капіталь Страхування”, правонаступником якої є ЗАТ „СК „Провідна”, та ПІІ „Макдональдз Юкрейн ЛТД” був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2510 відповідно до Правил страхування наземних транспортних засобів №06, зареєстрованих Міністерством фінансів України від 29.01.2001 р.

Відповідно до умов вищезазначеного договору та страхового полісу №2703 від 08.01.2004р. був застрахований автомобіль марки “Renault Clio” (державний номерний знак 460-81 КА), що належить ПІІ „Макдональдз Юкрейн ЛТД”.

15.09.2004 р. у м. Києві по проспекту Червонозоряному сталася ДТП за участю автомобіля марки „ЗАЗ –1102” (державний реєстраційний номер 493 –51 КА), який належить відповідачеві, під керуванням водія –Потороки Р.В., та автомобіля марки “Renault Clio” (державний номерний знак 460-81 КА), що належить ПІІ „Макдональдз Юкрейн ЛТД”, під керуванням водія –Липчука О.П.

В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобіля марки “Renault Clio” (державний номерний знак 460-81 КА) були спричинені механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.10.2004 р. у справі №3-13179/2004р., громадянина Потороку Р.В. було визнано винним у порушенні п. 13.1. Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

29.10.2004 р. позивачем складений страховий акт №3098, згідно з яким вищезазначена подія визнана страховою.

Позивачем здійснений розрахунок суми страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів №2510 від 26.12.2003 р., страхового полісу №2703 від 08.06.2004 р., акт автотоварознавчого дослідження №2492 від 24.09.2004 р., акту огляду транспортного засобу від 15.09.2004 р., наряду замовлення №3166 від 18.10.2004 р.

02.11.2004 р. позивач виплатив на користь ПІІ „Макдональдз Юкрейн ЛТД” страхового відшкодування у розмірі 17 725,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7846.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України „Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічний зміст вищезазначеній статті містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи встановлено, що Поторока Роман Володимирович на підставі трудової угоди від 01.01.2004 р., укладеної між останнім та ТОВ „Автокредит”, взяв на себе зобов'язання перевозити товар ТОВ „Автокредит” за попереднім замовленням.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 15.09.2004 р. у м. Києві по проспекту Червонозоряному визнано водія Потороку Р.В., який керував автомобілем марки „ЗАЗ –1102” (державний реєстраційний номер 493 –51 КА), який належить відповідачеві,  позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням шкоди.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автокредит” (інд. 03680, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 8, код ЄДРПОУ 30366438) на користь Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Провідна” (інд. 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, код ЄДРПОУ 23510137) 17 725 (сімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 90 коп. збитків, 177 (сто сімдесят сім) грн. 26 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко