Постанова

від 19.02.2020 по справі 321/796/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 19.02.2020 Справа № 321/796/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 321/796/18 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко Н.О.

Провадження № 22-ц/807/793/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Подліянової Г.С.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН у особі представника - адвоката Немченко Маргарити Вікторівни на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ ЛАН про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення і відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він працює на посаді бухгалтера ТОВ ЛАН . На підставі наказу директора вказаного підприємства № 6 від 30 травня 2018 року на нього було накладене дисциплінарне стягнення у виді догани. Підставою накладення дисциплінарного стягнення в наказі вказано невиконання обов`язків, визначених пунктом 3 розпорядження від 20 лютого 2018 року, щодо складання акту про обсяги використаної електроенергії за квітень 2018 року та надання керівникові для затвердження в термін до 2 травня 2018 року.

Позивач просив визнати наказ № 6 від 30 травня 2018р. незаконними і скасувати, оскільки він не вчиняв дисциплінарного проступку, а відповідний акт ним не був складний у зв`язку з тим, що йому не були надані показники лічильника електроенергії, доступу до якого він не має, про що він повідомив керівника службовою запискою. Крім того, зазначив, що через порушення його трудових прав відповідачем йому була спричинена моральна шкода, розмір якої ним визначено у сумі 5000 грн.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ директора ТОВ ЛАН ОСОБА_2 № 6 від 30 травня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Стягнуто з ТОВ ЛАН на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2019р. виправлено описки, допущені у вступній та резолютивній частині рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2019р., а саме: у вступній частині рішення учасниками розгляду справи зазначено представника позивача ОСОБА_3 . та представника відповідача ОСОБА_4 ; в резолютивній частині рішення другий абзац викладено в наступній редакції Визнати незаконним та скасувати наказ директора ТОВ ЛАН ОСОБА_2 № 6 від 30 травня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ ЛАН у особі представника - адвоката Немченко М.В. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити у їх задоволенні. Крім того, відповідач зазначає, що в ухвалі про виправлення описок безпідставно зазначено про присутність представника ТОВ ЛАН Немченко М.В., яка в судовому засіданні 19 липня 2019р. участі не приймала.

У відзиві на скаргу ОСОБА_1 зазначив, що судом рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині - без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання та підтримали кожен свою позицію, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що розпорядженням № 12 від 20 лютого 2018 року директором

ТОВ ЛАН ОСОБА_2 було зобов`язано бухгалтера ОСОБА_1 до 02 числа

місяця, наступного за звітним періодом, накопичувати інформацію, складати акт про обсяги використання електроенергії та надавати акт керівникові для затвердження та подальшого здійснення господарської операції (а.с. 6).

4 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ ЛАН ОСОБА_2 зі службовою запискою, в якій вказав, що не має можливості надати акт про спожиту електричну енергію, оскільки йому не були передані показники лічильника за квітень 2018 року (а.с. 7). Вказана службова записка була отримана ОСОБА_2 12 травня 2018 року (а.с. 8).

Листом без дати Щодо надання письмових пояснень директором ТОВ ЛАН було запропоновано бухгалтеру ОСОБА_5 надати пояснення щодо ненадання акту використання електроенергії, зокрема, за квітень 2018 року (а.с. 9).

Відповідно до акту від 8 травня 2018 року директор ТОВ ЛАН ОСОБА_2 в присутності працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 оголосив лист щодо надання письмових пояснень і провів розмову з бухгалтером ОСОБА_5 з приводу ненадання ним акту спожитої електроенергії за квітень 2018 року (а.с. 62).

24 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ ЛАН ОСОБА_2 із заявою, в якій вказав, що наведена у листі інформація не відповідає дійсності, потребує перевірки і надання правової оцінки (а.с. 63).

Листом № 25 від 24 травня 2018 року директором ТОВ ЛАН ОСОБА_2 було повторно запропоновано бухгалтеру ОСОБА_1 надати пояснення щодо ненадання акту використання електроенергії, зокрема, за квітень 2018 року (а.с. 9).

Відповідно до акту від 25 травня 2018 року директор ТОВ ЛАН ОСОБА_2 в присутності працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 оголосив лист щодо надання письмових пояснень від 24 травня 2018 року, але ОСОБА_5 отримувати вказаний лист відмовився (а.с. 62).

Наказом № 6 від 30 травня 2018 року на бухгалтера ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за невиконання ОСОБА_1 посадових обов`язків щодо накопичення інформації, складання акту про обсяги використаної електричної енергії за квітень 2018 року та надання його керівникові для затвердження в термін до 2 травня 2018 року (а.с. 13).

Відповідно до акту від 30 травня 2018 року директор ТОВ ЛАН ОСОБА_2 в присутності працівника ОСОБА_6 оголосив ОСОБА_5 наказ № 6 від 30 травня 2018 року, але ОСОБА_5 отримувати вказаний наказ відмовився (а.с. 66).

21 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ ЛАН із вимогою скасувати наказ № 6 від 30 травня 2018 року у зв`язку з його необґрунтованістю (а.с. 17), а через невиконання цієї вимоги відповідачем у добровільному порядку - до суду з відповідним позовом до ТОВ ЛАН .

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції визнав недоведеною винуватість ОСОБА_1 у ненаданні акту про обсяги використаної електроенергії за квітень 2018р., оскільки покази лічильника йому не були надані відповідальним у товаристві за обслуговування електрообладнання працівником ОСОБА_10 , про що позивач доводив до відома керівництва службовою запискою від 04.05.2018р. Також суд вважав, що роботодавцем не було дотримано порядок накладення дисциплінарного стягнення, оскільки в порушення ст. 149 КЗпП про відповідне стягнення ОСОБА_5 не був повідомлений під розписку.

В апеляційній скарзі наголошується на порушеннях норм процесуального права судом першої інстанції, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 198, ч1 2 ст. 223 ЦПК України, оскільки судом не було відкладено підготовче засідання за заявою представника ТОВ ЛАН Немченко М.В., яка завчасно 12.07.2019р. подала відповідну заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прийняття участі у засіданні 18.07.2019р., долучивши відповідні докази про виїзд за межі країни, тобто просила відкласти розгляд справи через поважні причини своєї відсутності. Проте суд провів підготовче засідання у відсутності представника ТОВ ЛАН , у якому постановив рішення по суті спору, чим позбавив можливості сторону відповідача на участь у справі на рівних засадах з позивачем, якого представляв у справі адвокат.

З цього приводу колегія зазначає, що до ухвалення у справі рішення по суті спору 18.07.2019р. справа перебувала в провадженні Михайлівського та Василівського районних судів Запорізької області з 05.07.2018р., тобто протягом року.

Так, позовну заяву ОСОБА_1 було подано до Михайлівського районного суду Запорізької області 26.06.2018р., але розпорядженням № 34 від 26.06.2018р. голови Михайлівського районного суду Запорізької області матеріали за цією позовною заявою направлені за підсудністю до Василівського районного суду Запорізької області , оскільки неможливо утворити склад суду для розгляду справи ( Т. 1 а.с. 22-23).

Ухвалою судді Василівського районного суду Запорізької області від 05 липня 2018р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ЛАН про визнання наказу незаконним та скасування і відшкодування моральної шкоди, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підтовче судове засідання на 22.08.2018р. (Т.1 а.с. 26).

Стороною відповідача 14.08.2018р. був наданий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , до якого долучені письмові докази (Т. 1 а.с. 38-46, 51-72), а також 19.11.2018р. надані додаткові докази (Т. 1 а.с. 112-122).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 10 січня 2019р. закрито підготовче провадження у цій справі та розпочався розгляд справи по суті (Т. 1 а.с. 129).

Отже, підготовче засідання вже було проведено судом та підготовче провадження було закрито ще 10 січня 2019р.

В подальшому через закінчення повноважень судді Степаненко Ю.А., а також через задоволені відводи суддям Василівського районного суду Запорізької області справа декілька разів передавалась іншим суддям, та була повернута розпорядженням № 1 від 19.06.2019р. голови Василівського районного суду Запорізької області до Михайлівського районного суду Запорізької області у зв`язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду цієї справи ( Т. 1 а.с.201).

Автоматизованим розподілом для розгляду справи визначено суддю Кравченко Н.О. (Т. 1 а.с. 204), та ухвалою від 26.06.2019р. справу прийнято до провадження цієї судді, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд в судовому засіданні на 18.07.2019р. ( Т. 1 а.с. 205).

Згідно з ч. 12 статті 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

У цій справі стадію підготовчого провадження було закрито попереднім складом суду та розпочато розгляд справи по суті, а останнім визначеним в порядку автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи суддею Кравченко Н.О. визначено розглядати справу у спрощеному провадженні, що не передбачає проведення підготовчого засідання ( ч. 3 ст. 279 ЦПКУ).

У відповідності до статті 275 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження справа має бути розглянута у строк не більший за шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 279 ЦПК України перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Між тим, провадження у справі було відкрито ще 05.07.2018р., а інші судді, які призначались для розгляду цієї справи, лише приймали сформовану справу до свого провадження та визначали порядок її розгляду.

Отже, на час отримання суддею Кравченко Н.О. цієї справи вже було проведено і закрито підготовче засідання, сторони надали чисельні заяви по суті справи та докази, справа цим суддею була призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження, з дня відкриття провадження у справі пройшов рік, відповідач не заявив клопотання про розгляд справи у іншому порядку, не заявив про обставини, визначені ч. 4 ст. 279 ЦПК України, був належним чином повідомлений про розгляд справи, є юридичною особою, яка може змінити представника замість вибулого у відпустку, що вказує на те, що суд мав право розглянути цю справу по суті у першому судовому засіданні та за відсутності представника відповідача.

В апеляційній скарзі відповідача зазначається, що обставини справи судом встановлені неповно та неправильно: не з`ясовувались обставини щодо подання ОСОБА_1 службової записки від 04.05.2018р., що є важливим для вирішення справи; щодо порядку зняття показів лічильника; щодо неврахування роботодавцем пояснень ОСОБА_1 при накладенні стягнення, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши вказані доводи, колегія знаходить їх частково обгрунтованими з огляду на такі обставини.

ОСОБА_1 займає посаду бухгалтера ТОВ ЛАН , а отже є посадовою особою, яка веде бухгалтерський облік у товаристві.

Розпорядженням № 12 від 20 лютого 2018 року директором ТОВ ЛАН ОСОБА_2 було зобов`язано бухгалтера ОСОБА_1 до 02 числа місяця, наступного за звітним періодом, накопичувати інформацію, складати акт про обсяги використання електроенергії та надавати акт керівникові для затвердження та подальшого здійснення господарської операції (а.с. 6).

Отже, запроваджено, що саме бухгалтер має вести облік спожитої товариством електроенергії кожного місяця.

У тексті розпорядження мався запис з розпорядженням ознайомлений та приймаю до виконання , який засвідчено підписом ОСОБА_1 , яким ніяких заперечень чи зауважень під розпорядженням не вказано, зокрема, щодо визначення порядку виконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним розпорядженням, та він не оскаржив його в будь-якому, зокрема, судовому порядку. А тому мав виконувати це розпорядження, яке було винесено керівником товариства.

З дня прийняття розпорядження 20.02.2018р. ОСОБА_1 мав скласти акти про спожиту електроенергію за лютий 2018р. - надати керівнику 02.03.2018р., за березень 2018р. - надати керівнику 02.04.2018р. та за квітень 2018р. - надати керівнику 02.05.2018р.

Наказом № 6 від 30.05.2018р. на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани лише за правопорушення - ненадання акту про обсяги використаної електроенергії за квітень 2018р. до 02.05.2018р.

Позивач в ході апеляційного розгляду надав пояснення, що акти ним не складались, оскільки посадова особа, яка обслуговувала електрообладнання у товаристві, не надавала йому покази електролічильника, а сам він не міг їх знімати, оскільки не мав доступу до трансформаторної будки, втручання у яку є небезпечним. Відповідальною за зняття показів лічильника у трансформаторній будці позивач зазначив ОСОБА_6 .

Проте, суд у своєму рішенні зазначив, що такою особою згідно зі штатним розкладом є електрик ОСОБА_10 .

Але, як вбачається з матеріалів справи, штатний розпис у них відсутній, та третя особа ОСОБА_2 , який на час спірних правовідносин обіймав посаду директора ТОВ ЛАН , вказував, що така особа не була працівником товариства, а лише встановлювала трансформатори як підрядник.

Отже, і позивач, і третя особа фактично визнають доводи апелянта про те, що судом ці обставини встановлені без перевірки, тобто є в такому разі припущеннями суду.

Відповідач і третя особа не заперечували, що покази лічильника мають зніматись у трансформаторній будці, світлини якої містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 100-101). Тому позивач мав мати дозвіл на доступ до цієї електроустановки.

Встановлено, що про таке становище ОСОБА_1 знав як друга посадова особа товариства після директора, і тому мав оформити такий доступ на виконання приписів розпорядження від 20.02.2018р., з яким погодився та прийняв до виконання, щодо зняття показів електролічильника, або узгодити порядок знімання показів, зокрема, шляхом покладення функції зняття показів електроенергії на відповідальну за обслуговування трансформаторної будки особу із подальшим наданням йому до певної дати для складання акту, або в будь-який інший спосіб вирішити це питання.

Разом з тим, не склавши жодного акту з дня покладення на нього цього обов`язку, про що сам позивач пояснив у судовому засіданні апеляційного суду, він не намагався вирішити це питання, зі службовими та доповідними записками до керівника ТОВ ЛАН до 04.05.2018р. не звертався, хоча до цього часу мав скласти акти за лютий та березень

2018р. Такі акти він не склав, а їх було складено замість нього іншими особами товариства, про що не заперечували сторони та третя особа у справі. А тому ОСОБА_1 про ті обставини, що він не визначився з порядком, в якому він буде отримувати покази лічильника, було відомо ще, принаймні, з 02.03.2018р., коли він не зміг скласти перший акт на виконання розпорядження.

Не перевіривши вказані обставини, суд помилково визнав відсутність винуватості ОСОБА_1 у невиконанні розпорядження від 20.02.2018р. щодо складання акту за квітень 2018р.

Зі службовою запискою про ненадання йому показів про споживання електроенергії товариством ОСОБА_1 вперше звернувся 04.05.2018р., в той час як такі дані він мав надати до 02.05.2018р., тобто із порушення строку для виконання цього обов`язку. До того ж, службову записку він направив поштовим відправленням, а не надав безпосередньо директору або іншій посадові особі ТОВ ЛАН , яку було отримано товариством лише 12.05.2018р. (Т, 1 а.с. 8).

В усних поясненнях в ході апеляційного розгляду справи вказував, що 01 та 02 травня 2018р. були вихідними днями у зв`язку із травневими святами, що, як вважає колегія, не є поважними причинами, оскільки мався ще робочий день 03.05.2018р., а також малась можливість довести такі обставини до відома керівника ТОВ ЛАН завчасно для забезпечення виконання цього обов`язку, оскільки таке становище відбувалось і у березні, і у квітні 2018р., що слідує з пояснень самого ж позивача.

Тому колегія вважає, що саме бухгалтером ОСОБА_1 не було забезпечено

виконання розпорядження № 12 від 20.02.2018р. в частині складання акту про обсяги використання електроенергії та надання його керівникові товариства до 02 травня 2018р.

Наслідками невиконання такого обов`язку є несвоєчасне надання товариством показників споживання електричної енергії енергопостачальній організації для виставлення рахунку на її оплату.

Отже, наказ № 6 від 30.05.2018р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за невиконання п. 3 розпорядження від 20.02.2018р. № 12 є правомірним, а застосоване дисциплінарне стягнення відповідає змісту правопорушення.

Крім того, колегія не погоджується із висновком суду, що наказ може бути визнано протиправним та скасовано через невручення його ОСОБА_1 , оскільки порушення порядку ознайомлення з наказом при встановленні його правомірності не може бути підставою для його скасування, а лише впливає на строк, з якого у працівника починається термін на його оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про наказ № 6 від 30.05.2018р., оскільки 21.06.2018р. він звернувся з листом до директора ТОВ ЛАН про його скасування через необгрунтованість ( Т. 1 а.с. 17).

Таким чином, в ході апеляційного розгляду справи колегія встановила, що порушень вимог ст.ст. 147-149 КЗпП України при виданні наказу № 6 від 30.05.2018р. не відбулось.

Пояснення ж з приводу вміненого порушення, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 сам не захотів надати, відписавшись на пропозицію керівника надати їх листом від 24.05.2018р. про необхідність здійснення перевірки за неправдивою інформацією про невиконання ним пункту 3 розпорядження № 12 від 20.02.2018р. (Т. 1 а.с. 9, 11), хоча у службовій від 04.05.2018р. сам підтвердив, що акт за квітень 2018р. ним складений не був.

В цьому сенсі, працівник ОСОБА_1 сам відмовився від виконання положень ст. 149 КЗП України, оскільки роботодавець зажадав таких пояснень, направивши йому листа з відповідною пропозицією, а останній не відповів змістовними поясненнями щодо факту вміненого порушення про невиконання покладеного обов`язку.

Зважаючи на все вищенаведене, колегія визнає частково обґрунтованою апеляційну скаргу відповідача, тому у відповідності до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 статті 376 ЦПК України скасовує рішення в оскаржуваній частині та ухвалює постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування оскаржуваного наказу.

Ухвалюючи нову постанову, апеляційний суд вирішує питання про компенсацію судових витрат у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, які належить стягнути з позивача на користь відповідача у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги у сплаченій сумі у розмірі 1057 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-394, 389. 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН у особі представника - адвоката Немченко Маргарити Вікторівни задовольнити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 липня 2019 рокуу цій справі в оскаржуваній частині - в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати та відмовити позивачу в цих позовних вимогах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЛАН судовий збір в сумі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) гривень 20 копійок.

В решті рішення не оскаржувалось та не переглядалось.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 24 лютого 2020 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

Подліянова Г.С.