Постанова

від 30.01.2020 по справі 598/2227/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/2227/18Головуючий у 1-й інстанції Левків А.І. Провадження № 22-ц/817/27/20 Доповідач - Щавурська Н.Б. Категорія - 302090000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Костів О. З., Сташків Б. І.,

секретаря - Сович Н.А.

сторін - представника позивача ОСОБА_1 - адвоката

Свиріпи-Депутат В.З., представника ПАТ

«Зернопродукт МХП» адвоката Лишака І.В.,

розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2019 року, постановлене суддею Левківим А.І., у цивільній справі № 598/2227/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що ПАТ «Зернопродукт МХП» неналежним чином виконує взяті на себе обов`язки в частині виплати орендної плати за 2016-2018 р.р. згідно умов укладеного між ними договору оренди земельної ділянки від 29 серпня 2015 року.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2019 року позов задоволено. Розірвано договір оренди № 91, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Зернопродукт МХП» земельної ділянки площею 2, 2631 га, кадастровий номер 6122484800:01:003:0040, розташованої на території Колодненської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 13247340. Стягнуто з ПАТ «Зернопродукт МХП» на користь ОСОБА_1 704 ,80 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Зернопродукт МХП» просить скасувати рішення суду, вважаючи його ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неврахування судом і не надання належної правової оцінки наявним у матеріалах справи угодам про залік зустрічних однорідних вимог, укладених між Товариством та позивачем у 2016-2017 роках, які підтверджують факт зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами (орендної плати за користування земельною ділянкою, обов`язок зі сплати якої мало Товариство перед відповідачем з одного боку та заборгованості ОСОБА_1 за придбані у Товариства згідно відповідних товарних накладних товари з іншого боку, а також - факту виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2018 рік шляхом направлення Товариством відповідного поштового переказу на суму 7059,70 грн, доказом чого є список згрупованих грошових переказів ПАТ «Укрпошта» від 12.06.2018 року.

Вважає, що укладення відповідних угод про залік однорідних вимог є доказом припинення зобов`язань ПАТ «Зернопродукт МХП» перед ОСОБА_1 щодо сплати орендної плати в 2016-2017 р.р. за договором оренди земельної ділянки.

При цьому, звертає увагу на необґрунтованість належними і допустимими доказами висновку суду, що в товарних накладних навпроти графи «отримувач» стоять різні підписи.

На думку апелянта, ОСОБА_1 не доведено факту порушення ПАТ «Зернопродукт МХП» вимог ст. 15. Закону України «Про оренду землі» в частині видачі орендної плати, порушення строків, порядку її внесення, що відповідно до ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, а натомість, бажання ОСОБА_1 на самостійний обробіток належної їй земельної ділянки ділянки при наявності укладеного договору оренди не може слугувати підставою для розірвання укладеного між сторонами договору.

У своєму відзиві ОСОБА_1 відносно задоволення апеляційної скарги заперечила, вважаючи її безпідставною, а рішення суду - постановленим з дотриманням норм права. Зазначає, що ПАТ «Зернопродукт МХП» не здійснювало виплату орендної плати за 2016-2018 роки, доказом чого є відсутність передбачених договором оренди і підписаних нею документів з приводу виплати/видачі орендної плати.

Вважає неналежним доказом надані Товариством на підтвердження фактів виконання орендарем обов`язків за договором оренди, копії товарних накладних, угод про взаємозалік однорідних зустрічних вимог, списки згрупованих грошових переказів, оскільки вони не містять інформації щодо призначення грошового переказу (виплати орендної плати) і суперечать умовам п.п. 9-12 Договору, які передбачають оформлення відповідних актів у разі виплати орендної плати не у грошовій формі, передачі продукції та надання послуг в рахунок орендної плати, які в матеріалах справи відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Зернопродукт МХП» адвокат Лишак І.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній. Додатково пояснив, що відповідні акти, які б свідчили про виплату орендної плати не у грошовій формі не укладалися, оскільки орендна плата не у грошовій формі позивачу товариством не виплачувалася. Факт придбання ОСОБА_1 у Товариства продукції не є тотожним виплаті орендної плати Товариством позивачу не у грошовій формі. Крім цього, сам по собі факт не укладення відповідних актів не може свідчити про існування заборгованості з виплати орендної плати за умови наявності угод про взаємозалік, які містять особистий підпис ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Свиріпа-Депутат В.З. апеляційної скарги не визнала, додатково пояснивши відсутність у сторони позивача необхідності спростовувати факт підписання саме нею угод про взаємозарахування однорідних вимог та в товарних накладних у межах розгляду даної справи шляхом проведення відповідної експертизи тим, що вказані докази, як такі, що не передбачені договором оренди, не є належними.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, перевіривши законність оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,2631 га з кадастровим номером 6122484800:01:003:0040, розташованої на території Колодненської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (а.с. 6-7).

29 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Зернопродукт МХП» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який 11.02.2016 року зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 13247340 (а.с. 6-7).

Відповідно до п.п. 8, 9 даного Договору оренди землі, його укладено терміном на 7 років. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 2610,06 грн.

У відповідності до п. 11 Договору орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року.

Згідно з п. 12 Договору у разі виплати орендної плати не у грошовій формі, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється письмовими актами (а.с. 8-9).

Згідно п. 36 Договору дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором. (а.с. 9).

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. При цьому, фундаментальне значення, крім ознаки систематичність , має значення саме несплата орендної плати.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 484/3687/16.

Таким чином, в разі систематичної несплати орендної плати, договір може бути достроково розірваний за рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Зернопродукт МХП» не сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за 2016-2018 роки у передбачені договором терміни та порядку, чим систематично порушувало умови укладеного між сторонами договору оренди землі.

Колегія суддів не може погодитися з висновком Збаразького районного суду, виходячи з наступних підстав.

Так, відхиляючи надані відповідачем докази (товарні накладні та угоди про зарахування зустрічних позовних вимог) на підтвердження факту відсутності в Товариства перед ОСОБА_1 заборгованості з виплати орендної плати, як неналежні, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що вказані докази спростовуються письмовими поясненнями позивача від 10.06.2019 року, в яких вона заперечувала факти підписання нею вказаних угод та отримання від відповідача будь-яких коштів та умовами укладеного між сторонами договору оренди, який містить положення щодо оформлення відповідними актами факту виплати орендної плати не у грошовій формі, яких Товариством суду не представлено, а також - наявністю різних підписів у графі «отримувач» у товарних накладних та відсутністю доказів про наявну в ОСОБА_1 перед Товариством заборгованість на суму 1 387, 16 грн.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду на наявність у наданих відповідачем товарних накладних різних підписів у графі «отримувач» від імені ОСОБА_1 , як такі що ґрунтуються на припущеннях, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями в галузі почеркознавства, а тому - не можуть бути покладені в основу рішення в даній справі.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є й висновки суду щодо неналежності наданих відповідачем доказів, таких як угоди про взаємозарахування однорідних вимог та товарні накладні, на підтвердження відсутності у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати перед позивачем і з посиланням на умови укладеного між сторонами договору оренди, який містить положення щодо оформлення відповідними актами факту виплати орендної плати не у грошовій формі, оскільки, по-перше, вищевказані товарні накладні, виписані на ім`я ОСОБА_1 , які містять підпис одержувача є доказом придбання в 2016-2017 р.р. позивачем у відповідача сільгосппродукції, а по-друге, з урахуванням відсутності в матеріалах справи належних і допустимих доказів сплати ОСОБА_1 коштів за придбану нею продукцію, колегія суддів вважає такими, що повністю узгоджуються з вимогами закону (ст.ст. 601, 602 ЦК України) дії сторін договору оренди, пов`язані з укладенням письмової угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, беручи до уваги наявність в матеріалах справи товарних накладних від 29.08.2016 року про придбання ОСОБА_1 у ПАТ «Зернопродукт МХП» пшениці на суму 910, 24 грн. (а.с. 47), ячменю на суму 728,18 грн. (а.с. 48), а також накладної від 25.11.2016 року про придбання нею кукурудзи на суму 637,16 грн. та цукру на суму 750, 00 грн. (а.с. 51), всього продукції - на загальну суму 3 025, 58 грн., а також беручи до уваги проіндексовану суму орендної плати, визначеної договором, що в 2016 році складала 3 025, 58 грн., і розмір якої позивачем не оспорювався, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок укладення між ОСОБА_1 і ПАТ «Зернопродукт МХП» 29.08.16 року та 25.11.2016 року угод про залік зустрічних позовних вимог, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 47-48, 51), зобов`язання між сторонами, а саме, зобов`язання ОСОБА_1 щодо проведення оплати за придбану в Товариства сільськогосподарську продукцію та зобов`язання ПАТ «Зернопродукт МХП» щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік припинилися.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з доводами представника відповідача щодо припинення зобов`язань Товариства з виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2017 рік, як такими, що не підтверджені достатніми доказами. Так, з матеріалів справи (угод про зарахування зустрічних однорідних вимог), укладених між сторонами 27.06.2017 року та 30.11.2017 року (а.с. 49-50) ПАТ «Зернопродукт МХП» мало перед ОСОБА_1 обов`язок зі сплати орендної плати за 2017 рік в сумі 5 042, 65 грн., в той час як згідно доданих до матеріалів справи товарних накладних за вищевказані дати борг ОСОБА_1 перед Товариством зі сплати коштів за придбану сільгосппродукцію складав лише 3 081, 48 грн., з яких: 750, 00 грн. - за цукор і 2 331, 48 грн. - за кукурудзу (а.с. 49-50), що свідчить про наявність у відповідача заборгованості зі сплати позивачу орендної плати за 2017 рік на суму 1 961, 17 грн. (5 042, 65 - 3 081, 48 = 1 961, 17 грн.) і не дає підстав колегії суддів зробити висновок про припинення зобов`язань відповідача зі сплати позивачу орендної плати за вказаний період.

Крім цього, судом не дано жодної правової оцінки долученому відповідачем до свого письмового відзиву списку № 42 згрупованих поштових переказів від 12.06.2018 року, з якого вбачається факт направлення ПАТ «Зернопродукт МХП» вказаного числа на прізвище ОСОБА_2 , що проживає в с. АДРЕСА_1 , 70 грн. у якості проіндексованої суми орендної плати за 2018 рік та не з`ясовано обставин, що мають значення для справи й стосуються факту отримання позивачем даного грошового переказу.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, зокрема, факту отримання адресатом вищевказаного грошового переказу, в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було досліджено письмову відповідь Філії Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» від 16.01.2020 року за № 27-03-27, наданої на запит ПАТ «Зернопродукт МХП» з копією форми 122 до поштового переказу 8/0218 від 12.06.2018 року на суму 7 059, 70 грн, з якої вбачається, що вказаний переказ 20.06.2018 року о 17 год 20 хв. був особисто одержаний ОСОБА_2 на підставі пред`явленого останньою паспорта НОМЕР_1 , виданого 21.01.2000 року Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області.

Таким чином, долучена відповідачем копія списку № 42 згрупованих поштових переказів від 12.06.2018 року (а.с. 53) в сукупності з доказами особистого отримання позивачем 20.06.2018 року переказу на суму 7 059, 70 грн. свідчать про відсутність у відповідача перед позивачем заборгованості зі сплати орендної плати за 2018 рік.

За вказаних обставин, враховуючи доведеність відповідачем факту припинення його зобов`язання перед позивачем зі сплати орендної плати за 2016 рік та відсутність такого зобов`язання за 2018 рік, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем ОСОБА_1 вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки недоплата відповідачем їй орендної плати лише за 2017 рік не носить ознак систематичності, в зв`язку з чим не може свідчити про суттєве порушення укладеного між сторонами договору.

Таким чином, апеляційна скарга ПАТ «Зернопродукт МХП» підлягає задоволенню, а рішення в даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому, заперечення представника позивача щодо доводів апеляційної скарги з посиланням на те, за умовами договору оренди виплата орендної плати не в грошовій формі без укладення відповідного актів, які в матеріалах відсутні, не передбачена колегія суддів відхиляє, оскільки як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, в даному випадку мала місце не виплата орендної прати в натуральній формі, як помилково вважає представник позивача, а існувало два окремих зобов`язання (у відповідача перед позивачем - щодо виплати орендної плати й у позивача перед відповідачем - щодо оплати вартості придбаної сільськогосподарської продукції), які були взаємозараховані на підставі відповідних угод. Крім цього, сам по собі факт не складання актів за відсутності належних і допустимих доказів на підтверження факту непідписання позивачем наявних у матеріалах справи накладних і угод про взаємозарахування зустрічних однорідних вимог (висновку відповідної експертизи) не може спростовувати факт припинення зобов`язань з виплати орендної плати за 2016 рік. Не зважаючи на роз`яснення представнику позивача колегією суддів можливості встановлення факту непідписання вищевказаних документів експертним шляхом, сторона позивача не вважала за необхідне заявляти відповідне клопотання, у зв`язку з чим самостійно несе передбачені законом наслідки недоведеності тих чи інших обставин, що мають значення для справи.

Відхиляє колегія суддів і доводи представника позивача в частині визнання недопустимим доказом наданої представником апелянта відповіді Вінницької дирекції з долученою до неї формою Ф 122 щодо отримання особисто позивачем орендної плати за 2018 рік з посиланням на порушення порядку засвідчення вказаної копії, доказом чого вважає відповідь Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» за № 14-03-63 від 28.01.2020 року з інформацією про відсутність посади юриста у вказаному Товаристві, в той час як на штампі про затвердження копії документа зазначено посаду та особу - «юрист ОСОБА_3 » , оскільки сама по собі інформація про відсутність посади юриста не свідчить про відсутність у Товариства трудових відносин з особою, прізвище якої вказано на штампі, а зазначення ОСОБА_3 скороченої назви своєї посади поряд з тим, що на копії документа наявний відтиск мокрої печатки Товариства та з тим, що на дану копію, як на додаток, міститься посилання безпосередньо у відповіді Вінницької дирекції від 16.01.2020 року за № 27-03-27, оформленій на фірмовому бланку юридичної особи та підписаній заступником директора ОСОБА_4 не дає колегії суддів підстав для сумнівів у даному доказі та визнанні його недопустимим.

Також, відхиляє колегія суддів і доводи представника позивача в частині визнання недопустимим доказом наданої форми Ф-122 щодо отримання особисто позивачем орендної плати за 2018 рік з посиланням на те, що наказ Державного комітету зв`язку та інформації України від 12.07.2002 року за № 139 «Про затвердження спеціалізованих форм, бланків, книг, ярлдиків, що застосовуються у поштовому зв`язку втратив чинність відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 23.03.2016 року за № 115, оскільки вказані доводи не спростовують наявності на Ф-122 особистого підпису ОСОБА_1 , підтвердженого підписом працівника відділення поштового зв`язку, якою такий переказ вручено, з зазначенням відповідних ідентифікаційних даних паспорта позивача про отримання поштового переказу саме позивачем, в той час, як відповідач, який представив даний доказ суду, не несе відповідальності за оформлення представництвами поштового зв`язку даних про вручення поштових переказів на тих чи інших формах бланків.

За змістом п.п. 1-4 ст. 376 ЦПК України підставами скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням того, що рішення Збаразького районного суду в даній справі прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими не доведені належними та допустимими доказами; зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, таке підлягає скасуванню з прийняттям апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно вимог п.п. в) п. 1 ч. 1 ст.382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції повинна містити, в тому числі, відомості про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, про що зазначається у його рішенні (п.п. в п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України).

У зв`язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції та прийняттям апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, скасуванню підлягає й рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про судові витрати.

Крім цього, з позивача підлягають стягненню в користь відповідача й судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1057 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 35 ч. ч. 1, 3; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. ; 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч. 1 п. 1; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» - задовольнити.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 липня 2019 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» про розірвання договору оренди землі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного Акціонерного товариства «Зернопродукт МХП» 1 057 (одну тисячу п`ятдесят сім) грн. 20 (двадцять) коп. судових витрат, пов`язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 04 лютого 2020 року.

Головуючий

Судді