Ухвала

від 17.02.2020 по справі 420/7722/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7722/19

У Х В А Л А

17 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Гордієнко Я.С., - за довіреністю

від відповідача: Носкіна І.М., - за ордером

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 38016923, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Приватного підприємства Рілансіо (код ЄДРПОУ 36436086, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 1) в частині позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56 622, 73 грн. та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться ця справа.

На відкритому судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56 622, 73 грн. та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт.

На обґрунтування цього клопотання представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України Про основ соціальної захищеності інвалідів в Україні , адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Відповідач вважає, що саме з 16 квітня 2018 року у позивача виникло право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум у судовому порядку, а закінчилося дане право 16 липня 2018 року, а тому позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт, представник відповідача в усному порядку зазначив, що ці позовні вимоги не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки жодним нормативним актом не передбачено право позивача на звернення до суду з такими позовними вимогами до адміністративного суду.

Представник позивача на відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача, зазначивши, що право на звернення до суду у позивача виникло з дати складання та отримання акту Головного управління Держпраці в Одеській області від 02.10.2019 року, який був отриманий Фондом 22.11.2019 року, та складання розрахунку адміністративно-господарських санкцій від 11.12.2019 року. Щодо вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт, представник позивача наголошував на тому, що такі вимоги є обов`язком відповідача.

Заслухавши думку представників учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача не належить задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, суд встановив, що підставою для звернення до суду з цим позовом є несплата у добровільному порядку сум адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2017 рік, що послугувало підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Таким чином, підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 4 цієї статті Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною п`ятої статті 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, розрахунок санкції здійснюється самостійно підприємством відповідно до частини першої статті 20 № 875-XII, та для розрахунку використовуються показники середньої річної заробітної плати.

Факт неподачі підприємством звіту у встановленому порядку та несплата у добровільному порядку сум санкцій відбулись 16.04.2018.

При цьому, станом на 16.04.2018 позивач не мав у розпорядженні підтвердження недодержання підприємством нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, відсутніми були й показники кількості працюючих, наявності або відсутності працевлаштованих інвалідів, тобто підстави стверджувати про допущене підприємством порушення та заявлення позову із відповідним обґрунтуванням у позивача були відсутні.

Суд встановив, що при одержанні акту Головного управління Держпраці в Одеській області від 02.10.2019 року №15-01-010/0272, складеного за результатами проведеної документальної перевірки ПП Рілансіо з питань додержання законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач дізнався про порушення з боку ПП Рілансіо вимог чинного законодавства щодо реєстрації у відділенні Фонду за своїм місцезнаходженням та порушення вимог ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Також, суд встановив, що позивач, отримавши інформацію від Пенсійного органу про середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу у 2017 році ПП Рілансіо (лист від 10.12.2019 року вих. №32766/05-5), склав розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2017 рік від 11.12.2019 року вих. №03-1/1525, який направлено ПП Рілансіо .

Таким чином, суд вважає, що про порушення законодавства ПП Рілансіо позивач дізнався з акту Головного управління Держпраці в Одеській області від 02.10.2019 року №15-01-010/0272, а право звернення до суду у позивача виникло з моменту застосування адміністративно-господарських санкцій до відповідача шляхом складання розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2017 звітний рік від 11.12.2019 року № 03-1/1525.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Отже, на застосування штрафних санкцій не розповсюджуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України. У свою чергу, з моменту застосування таких санкцій, позивач звернувся з позовом до суду у тримісячний термін.

Враховуючи вищевикладені та встановлені обставин, суд доходить висновку, що строк звернення до суду, встановлений аб.з 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем не пропущено, в зв`язку з чим клопотання в цій частині не належить задоволенню.

Стосовно клопотання представника позивача щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт, суд вважає, що воно теж не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Представник відповідача в усному порядку зазначив, що ці позовні вимоги не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки жодним нормативним актом не передбачено право позивача на звернення до суду з такими позовними вимогами до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто мають обов`язок у подачі такого звіту.

Аналізуючи зміст вказаних вимог, суд доходить висновку, що за складом правовідносин, такі правовідносини відносяться до публічно-правових. У свою чергу, оцінка щодо правомірності звернення до суду з такими вимогами може бути надана судом тільки під час розгляду та вирішення справи по суті.

Тому, враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що вказане клопотання представника відповідача є безпідставним та необґрунтованим, а тому не належить задоволенню.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 238, 240, 248,256,293,295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 38016923, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Приватного підприємства Рілансіо (код ЄДРПОУ 36436086, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 1) в частині позовних вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 56 622, 73 грн. та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання зареєструватись та надати звіт, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 24 лютого 2020 року.

Суддя: Л.Р. Юхтенко