Ухвала

від 24.02.2020 по справі 1340/5013/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1340/5013/18 пров. № А/857/2104/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гінди О. М. суддів -Заверухи О. Б. Ніколіна В. В.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 1340/5013/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рава-Руська теплостанція" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рава-Руська теплостанція" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Крім цього, подано клопотання про заміну стророни правонаступником, про відстрочення сплати судового збору, заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скаги.

Щодо клопотання про заміну сторони відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України, судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200, контролюючий орган поділений на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, вказані органи є правонаступниками та до них відповідно переходять права та обов`язки реорганізованої Державної фіскальної служби України.

Постановою Кабінету Міністрів від 19.06.2019 № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДПС у Львівській області, також реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби, зокрема Головне управління ДФС у Львівській області до Головного управління ДПС у Львівській області

Наказом голови ДПС України від 12.07.2019 № 14 затверджено Положення територіальних органів Державної податкової служби, в тому числі Головного управління ДПС у Львівській області. Положенням визначено, що Головне управління ДПС у Львівській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Львівській області.

Відомості про Головне управління ДПС у Львівській області, 31.07.2019 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи те, що відповідач у справі реорганізований шляхом приєднання до територіального органу Державної податкової служби, а спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про заміну відповідача на правонаступника підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір", встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані відповідачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, і могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Враховуючи наведене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, необхідно відмовити.

Щодо поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 05.02.2019, повний текст складено 15.02.2019.

Апеляційну скаргу подано, через поштове відділення зв`язку, 05.02.2020, тобто з пропуском, встановленого ст. 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що 18.03.2019 вже подавалася апеляційна скарга. Однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 первинну апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку несплатою судового збору. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2019 апеляційну скаргу повернуто, оскільки не було виконано вимог ухвали від 26.03.2019. Крім цього, до клопотання подано повідомлення про безспірне списання коштів, органами Держаної казначейської служби України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що зупинення на рахунку фінансових операцій, зокрема в частині видатків, призначених на сплату судового збору і, як наслідок невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може слугувати підставою поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, й також не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги, що в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які контролюючий орган вступає в інших сферах своєї діяльності (зокрема, з приводу грошових зобов`язань за виконавчими документами про стягнення коштів і їх примусового виконання тощо), оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Крім того, на виконання пункту дев`ятого розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (пункт перший цього Порядку).

Положеннями абзаців першого, другого та четвертого пункту 25 Порядку № 845 (в редакції, з урахуванням змін, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 № 154, набрала чинності 16.03.2018) встановлено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, проведення безспірного списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для здійснення видатків бюджету, призначених для сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція наведена в ухвалах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 808/1776/18, від 06.06.2019 у справі № 820/4759/18.

Крім цього, суд апеляційної інстанції завуважує, що з моменту подання первинної апеляційної скарги і повторного звернення до суду з апеляційною скаргою минув тривалий проміжок часу. Однак, скаржником не подано жодних доказів, вчинення послідовних та регулярних дій, протягом цього часу, для отримання фінансування для сплати судового збору у цій справі.

Враховуючи наведене, вказана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору, подано апеляційну скаргу з пропуском строку звернення на апеляційне оскарження.

Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України Про судовий збір .

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2019 року становить 1921 грн.

Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Адміністративний позов у цій справі містить вимоги майнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 2133 грн 51 коп (142234*1,5 = 2133,51).

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 3200 грн 27 коп (2133,51*150/100=3200,27).

Враховуючи те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, таку слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків.

Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначення інших підстав для такого строку, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3200 грн 27 коп за наступними реквізитами Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд .

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, про заміну сторони правонаступником у справі № 1340/5013/18 - задовольнити.

Замінити Головне управління ДФС у Львівській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області у справі № 1340/5013/18.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити, визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 1340/5013/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рава-Руська теплостанція" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у Львівській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню лише в частині заміни сторони у справі, протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін