Рішення

від 19.02.2020 по справі 910/13025/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/13025/19

За позовом до третя особа,Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" Товариства з обмеженою відповідальністю "Уарест" яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" про стягнення 187 785, 00 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Сербуль О.Ю. - представник за довіреністю; від відповідача: від третьої особи:Власенко О.С. - представник за довіреністю; Бригинець С.М. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.09.2019 Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уарест" (надалі - відповідач) про стягнення паушальної суми в розмірі 250 380,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що він є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності щодо реалізації права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою (п. 3) абз. 3 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав") та виступає в інтересах правовласників творів, що визначені у зазначеній статті, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача сум роялті (винагороди), які останній зобов`язаний сплатити позивачеві в якості паушальної суми збитків з урахуванням положень ст. 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 (суддя Блажівська О.Є.) позовну заяву Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уарест" про відшкодування збитків у розмірі 250 380,00 грн залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

01.10.2019 від позивача до суду надійшли документи про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/2478 від 02.10.2019 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з призначенням судді Блажівської О.Є. членом Вищої ради правосуддя.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019, позовну заяву передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13025/19 вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01.11.2019.

31.10.2019 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано відзив на позовну заяву у якому він заперечив проти позовних вимог про завдання йому збитків, що сталися в результаті порушення зобов`язання в сфері суміжних прав, вказує на те, що вимоги позивача є необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з приписами як спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності, так і цивільного законодавства. Зокрема, відповідач вказує на наступне:

- відповідно до рішення суду у справі № 640/6326/19 скасовано наказ про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління;

- позивач не є єдиним в Україні суб`єктом (а лише одним з трьох), на підставі договору з яким користувач отримує можливість законного використання фонограми способом публічного виконання. Такими суб`єктами також є суб`єкт суміжних прав особисто через свого повіреного, а тому відповідач не зобов`язаний був укласти для законного використання фонограми способом публічного виконання договір виключно з позивачем;

- відповідач вказує на укладення із Товариством з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" ліцензійного договору № 92-ТОВ "Індормедіа" від 01.01.2018, яким засвідчено право відповідача щодо використання розміщених в каталозі зазначеного Товариства, як Ліцензіара, об`єктів авторського права і об`єкти суміжних прав - музичних творів, які у своїй комерційній діяльності використовує відповідач;

- роялті ("дохід від прав") що заявлений до стягнення з відповідача не належить позивачеві, а це власність правовласників, а відтак неотримання позивачем такого "доходу від прав" не є порушенням прав позивача;

- приписи ст. 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони не містить тлумачення терміну "потерпілий", яким вважає себе позивач, при тому що у розумінні терміну "дохід від прав", викладеному у ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", позивач не є суб`єктом якому належить "дохід від прав", а отже позивач не може бути потерпілим у зв`язку з невиплатою йому коштів за використання фонограм способом публічного виконання;

- посилання позивача на ст. 22 Цивільного кодексу України (відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди) є необґрунтованим, з огляду на одночасне посилання на ст. 240 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами;

- посилання позивача на Тарифи, що затверджені останнім, при розрахунку заявленого позивачем до стягнення з відповідача розміру відшкодування є необґрунтованим;

Також відповідач надав клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, оскільки з даним Товариством, як на те вказує відповідач, був укладений відповідний ліцензійний договір, на підставі якого відповідач отримав право на використання об`єктів авторського права і об`єкти суміжних прав - музичні твори, які відповідач використовує у власній комерційній діяльності.

01.11.2019 позивачем через канцелярію надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою ГО "Українська ліга авторських та суміжних прав" просить суд стягнути з відповідача паушальну суму в розмірі 187 785, 00 грн.

Судом прийнято вказану заяву в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до розгляду та визначено, що новою ціною позову, з урахуванням якої буде вирішено спір є - 187 785, 00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 до участі у справі вирішено залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Індормедіа" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача (надалі також - третя особа), у зв`язку із чим також відкладено підготовче судове засідання на 11.12.2019.

14.11.2019 позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що аргументи відповідача є поверхневими та по своїй суті жодним чином не спростовують позицію позивача, що викладена у позовній заяві.

29.11.2019 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано заперечення на відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

Також 29.11.2019 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано письмові пояснення щодо наданих позивачем відеозвукозаписів, на які останній посилається на підтвердження факту використання фонограм зафіксованих у них виконань музичних творів.

09.12.2019 третьою особою через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано письмові пояснення, у яких він також зазначив про те, що твердження позивача про завдання йому збитків, що сталися в результаті порушення зобов`язання в сфері суміжними правами, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з приписами як спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності так і цивільного законодавства, а відтак підлягають відмові у їх задоволенні. Також третя особа надала копію договору, що укладений між нею та ТОВ (ООО) "Експерт Мьюзік" на підтвердження факту передачі прав на використання фонограм зафіксованих у них виконань музичних творів.

11.12.2019 відповідачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано клопотання про витребування у третьої особи доказів, а також подано письмові пояснення з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку для звернення із клопотанням про витребування.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 вирішено витребувати у третьої особи належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність у третьої особи майнових авторських і суміжних прав щодо музичних творів, фонограм та зафіксованих у фонограмах виконань музичних творів, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.

30.01.2020 третьою особою через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано CD-RW Samsung 700mb/80min (серійний номер диску 3221w031 0875320) та витяг з каталогу музичних творів третьої особи, що засвідчують права третьої особи на використання спірних музичних творів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.02.2020.

19.02.2020 позивачем через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) надано заяву щодо заявлення судових витрат після прийняття рішення, а також заяву щодо взяття уваги інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.10.2017 від 01-06/1478/17.

За приписами ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

У судовому засіданні, що відбулось 19.02.2020 було досліджено електронні докази - СD-диски, на яких містяться відеозвукозаписи фіксацій представником позивача використання фонограм музичних творів у закладі, в якому відповідач здійснює комерційну діяльність.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України, в судовому засіданні, що відбулось 19.02.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі також - Закон № 3792-XII).

Стаття 1 Закону № 3792-XII визначає наступні поняття:

- фонограма - це звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);

- виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом;

- публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

- організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - це організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Відповідно до пункту "б" статті 35 вказаного Закону - об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.

Згідно з пунктами "а" і "б" частини першої статті 36 Закону № 3792-XII - суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 40 Закону № 3792-XII, до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.

Поряд із тим, суд приймає до уваги директиви статті 240 Угоди про асоціацію (далі також - Угода) між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яка визначає, що сторони гарантують, що коли судові органи встановлюють збитки:

а) вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, зокрема негативні економічні наслідки, у тому числі втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, зокрема моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або

b) як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть у відповідних випадках встановити збитки як паушальну суму на базі таких елементів, як принаймні сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права інтелектуальної власності.

Із зазначеною нормою кореспондуються приписи частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у які були внесені змін відповідно до частини 6 Прикінцевих положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон № 2415-VIII) та відповідно до яких суд має право постановити рішення чи ухвалу про:

г) виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Крім того, статтею 1 Закону № 2415-VIII надано визначення розширеному колективному управлінню, яке є колективним управлінням майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до частини першої статті 5 зазначеного Закону, організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.

Згідно з положеннями статті 5 Закону № 2415-VIII, принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами. Правовласники мають право вилучати свої майнові права з управління організації колективного управління, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:

1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам;

4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;

5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація;

6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (ч.ч. 3, 5 ст. 12 Закону № 2415-VIII).

Чинним законодавством визначено, що розширене колективне управління:

- поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами;

- передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

- здійснюється виключно в таких сферах, зокрема: право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.

Частина 1 статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" встановлює, що організації колективного управління повинні будувати відносини з користувачами на засадах неупередженості, справедливості, обґрунтованості тарифів, вільного доступу до інформації. Умови надання дозволів на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав повинні базуватися на об`єктивних і недискримінаційних критеріях.

Збирання організаціями колективного управління винагороди з користувачів здійснюється згідно із сферою, за якою організація зареєстрована і (або) акредитована та внесена до Реєстру організацій колективного управління, а також на підставі та в межах повноважень, отриманих від правовласників і (або) організацій колективного управління, і (або) аналогічних іноземних організацій на підставі договорів, укладених у письмовій (електронній) формі, або встановлених цим Законом.

За змістом частини 2 статті 20 Закону № 2415-VIII, тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів. Проекти попередніх тарифів визначаються на загальних зборах організації колективного управління та встановлюються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат платежів, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотки від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів. Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження попереднього проекту тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом, зокрема, опублікування на своєму веб-сайті.

При цьому, за вимогами частини 3 статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Процедура оскарження у судовому порядку тимчасових тарифів чи затверджених тарифів, опублікованих Установою, не може бути підставою для ухиляння користувачів від укладення договору. У разі якщо договір між користувачем та організацією колективного управління укладено на основі тимчасового тарифу, він має бути переукладений (шляхом підписання нового договору або укладення сторонами додаткової угоди) після оприлюднення Установою затвердженого тарифу.

Таким чином, організація колективного управління, відповідно до акредитації, отриманої в порядку, шо встановлений чинним законодавством здійснює, зокрема, розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав в сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, тобто має право на збір доходу (винагороди) від використання фонограм іншими особами в інтересах їх виконавців та виробників, а особи, що здійснюють використання таких фонограм, у свою чергу, зобов`язані укласти з організацією колективного управління відповідний договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до приписів частини 3 статті 20 Закону №2415-VIII.

Разом із тим, з системного аналізу наведених вище приписів законодавства, слід дійти висновку, що винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань в інтересах їх виконавців та виробників, збирання якої забезпечує організація колективного управління в межах відповідної акредитації є за своєю правовою природою різновидом паушальної суми, тобто комісійними платежами (роялті), які на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів зобов`язані сплатити особи, що здійснюють їх використання без наявності на те достатніх правових підстав та при цьому збирання такої паушальної суми у вигляді винагороди є одним із різновидів розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав.

Водночас, у разі відсутності у особи, яка здійснює використання фонограм і зафіксованих у них виконань, відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав - організація колективного управління може визначити розмір винагороди відповідно до затверджених нею Тарифів, що є у розумінні частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 240 Угоди про асоціацію комісією (паушальною сумою), яку мав би сплатити користувач на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань у разі їх звернення із відповідною заявою про надання дозволу на використання фонограм. Тобто у разі волевиявлення про укладення договору, оскільки укласти такий договір користувач зобов`язаний в силу частини 3 статті 20 Закону №2415-VIII.

Водночас, суд вважає безпідставними посилання ГО "Українська ліга авторських та суміжних прав" на положення статі 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України, що визначають поняття збитків, оскільки в даному випадку позивач, як організація колективного управління не є суб`єктом, який поніс збитки, але, натомість, є особою, яка виступає на захист прав правовласників - виробників фонограм і зафіксованих у них виконань.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує також на те, що 17.07.2019 та 15.08.2019 представником позивача були проведені фіксації використання об`єктів суміжних прав у закладі, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, а саме - ресторані "Star Burger", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 37 та при цьому позивачем було зафіксоване публічне виконання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань наступних музичних творів:

- "Feel", виконавець "Sollax";

- "Shut It Down (Instrumental version)", виконавець "Akon, Pitbull";

- "Take Me Away", виконавець "Allex Boom";

- "Life Bless", виконавець "Tribeleader";

- "They Don't Know Whats", виконавець "Various Artists";

- "My Name Is Току", виконавець Ilkan Gunuc ;

- "Let's Go Back/ Oscar R", виконавець Tim Vel;

- "Wan Derer", виконавець The Distance;

- "Darkness", виконавець Blank and Jones;

- "You and I" /feat. Novem Ligh, виконавець Novemder Lights;

- "Just a Memory", виконавець Robert Cristian;

- "Sometimes", виконавець Robert Cristian;

- "Get Better /Feat Yalen Ahmet K Stoto", виконавець: Dj Tarkan (надалі також - Спірні музичні твори).

Відповідач, у свою чергу, вказує на те, що зазначені музичні твори відповідачем використовувались правомірно, на підставі ліцензійного договору №92-ТОВ "Індормедіа", що був укладений між відповідачем та третьою особою, яка, у свою чергу, уклала інший ліцензійний договір (заключено 01/06/2017 в м. Варшаві) із Товариством з обмеженою відповідальністю (ООО) "ЕкспертМюзик".

Так, в матеріалах справи міститься копія ліцензійного договору №92-ТОВ "Індормедіа" від 01.01.2018, що був укладений між відповідачем (Ліцензіат) та третьою особою (Ліцензіар), за умовами якого (п. 2.1 даного договору) Ліцензіар на умовах, визначених цим Договором, надає Ліцензіату майнове право (невиключну ліцензію) на використання Бази ліцензованого контенту та публічне виконання Об`єктів авторського права і Об`єктів суміжних прав з Каталогу Ліцензіара Ліцензіатом (на території закладів Ліцензіата зазначених в мовленнях, надалі - Територія), а Ліцензіат зобов`язується виплачувати винагороду (роялті) та сплачувати послуги Ліцензіару відповідно до положень цього Договору. Права на Базу ліцензійного контенту та Об`єкти інтелектуальної власності з Каталогу Ліцензіара вважаються наданими Ліцензіату з моменту отримання Ліцензіаром від Ліцензіата роялті на строк визначений в Замовленні. Ліцензіар, на умовах визначених цим Договором, надає Ліцензіату послуги, періодичність та обсяг надання яких зазначаються в Замовленнях, що є додатками до Договору та його невід`ємною частиною.

Також в матеріалах справи міститься копія ліцензійного договору (заключено 01/06/2017 в м. Варшаві) між третьої особою (Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю (ООО) "ЕкспертМюзік" (Ліцензіар), за умовами якого (п. 1.1 даного договору) в рамках цього договору, Ліцензіар, якому належать майнові авторські права і суміжні права на аудіовізуальні твори, музичні твори з текстом і без тексту, зазначені на порталах https://business.expertmusic.net & https://author.expertmusic.net & https://expertmusic.net, зафіксовані у фонограмі та/або відеограмі і фонограми та/або відеограми та базу даних ліцензійного контенту (далі - "твори") надає Компанії виключне право на використання майнових авторських прав та суміжних прав, з правом субліцензії, що розуміється як право Компанії надавати дозвіл третім особам на використання Творів (як повністю, так і частково), а також право Компанії уповноваження, субліцензіатів на право видачі наступних субліцензій на Твори без необхідності отримання окремого дозволу ліцензіар протягом терміну дії цього Договору на території України щодо наступних способів, щодо зазначених у даному договорі (п. п. 1.1.1-1.1.9 даного договору).

Між тим, частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, на підтвердження факту наявності у відповідача прав на використання згідно вищезазначених ліцензійних договорів фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів, третя особа надала суду СD-диск, з аудіо-файлами у яких містяться відтворення Спірних музичних творів, а також витяг з каталогу музичних творів третьої особи, у яких зазначені Спірні музичні твори.

Разом із тим, вказаний витяг з каталогу музичних творів не є додатком до жодного із вказаних вище ліцензійних договорів, є одностороннім документом, що складений третьою особою та з якого неможливо достовірно встановити факт передачі прав на Спірні музичні твори третій особі від Товариства з обмеженою відповідальністю (ООО) "ЕкспертМюзік".

При цьому, з умов ліцензійного договору (заключено 01/06/2017 в м. Варшаві) вбачається, що перелік творів які підлягають передачі за договором та міститься на порталах https://business.expertmusic.net & https://author.expertmusic.net & https://expertmusic.net .

Натомість суду не надано жодних достовірних доказів на підтвердження того факту, що Спірні музичні твори містяться в музичних каталогах на вказаних порталах. Зі змісту вказаних порталів неможливо встановити належність у їх каталогах Спірних музичних творів, позаяк відповідної бази даних музичних творів у відкритому доступі на вказаних сайтах не виявлено.

Також третьою особою не обґрунтовано, яким чином наданий нею СD-диск, на якому містяться аудіо-файли, підтверджують факт наявності у третьої особи прав на Спірні музичні твори, оскільки неможливо достовірно встановити яким чином і з якого джерела третьою особою отримані вказані аудіо-файли.

В силу приписів 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому частина 1 статті 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, відповідачем та третьою особо не доведено того факту, що третя особа отримала права на використання фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів згідно ліцензійного договору (заключено 01/06/2017 в м. Варшаві) та відповідно - що надалі такі права перейшли від третьої особи до відповідача згідно ліцензійного договору №92-ТОВ "Індормедіа".

Окрім того, надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо правомірності використання фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів за означеними ліцензійними договорами , суд вважає за необхідне зазначити наступне .

Приписами статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права", передбачені права суб`єктів авторського права і суміжних прав щодо управління своїми правами, зокрема, особисто, або через організацію колективного управління,.

При цьому виходячи зі змісту статей 426, 1107, 1109 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб та при цьому розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватися на підставі, зокрема, ліцензійного договору.

Водночас, як вбачається із витягу із реєстру організацій колективного управління (додаток № 3 до Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1741 від 20.11.2018), копія якого міститься в матеріалах справи, позивач є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

Тобто станом на момент використання відповідачем у своїй комерційній діяльності фонограм та зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів (17.07.2019 та 15.08.2019) позивач є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління, діяльність якої стосується, зокрема, надання дозволів у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань.

При цьому, як зазначалося вище, відповідно до абзацу першого частини 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами

Разом із тим, суд приймає до уваги що частинами 8, 9, 11 та 12 статті 13 Закону №2415-VIII передбачено, що правовласники мають право на підставі письмової заяви вимагати вилучення своїх майнових прав з управління організації колективного управління, припинення дій щодо надання дозволів на використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дій щодо збирання винагороди за використання їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (далі - заява про вилучення). У заяві про вилучення зазначаються майнові права, які вилучаються з управління організації, та перелік об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. У заяві про вилучення правовласники зазначають перелік об`єктів, щодо яких подається заява, та правові підстави набуття майнових прав на ці об`єкти. У разі подання правовласниками до організації колективного управління заяви про вилучення щодо їхніх об`єктів авторського права і (або) суміжних прав організація зобов`язана протягом шести місяців з дня отримання таких заяв виплатити правовласникам, які звернулися із заявою про вилучення, належну їм винагороду, внести відповідні зміни до договорів із користувачами, припинити управління щодо відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав (припинити дії щодо надання дозволів на використання відповідних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, дії щодо збирання винагороди за їх використання, дії щодо звернень до суду за захистом прав правовласників щодо цих об`єктів тощо) та розмістити на своєму веб-сайті інформацію про таке вилучення із списком правовласників, які здійснили вилучення, та переліком об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких здійснено вилучення. Організація колективного управління не має права відмовляти правовласникам у вилученні майнових прав з управління, за умови дотримання ними порядку вилучення, передбаченого цією статтею. Правовласники можуть також вилучити свої майнові права з управління організації, що акредитована для здійснення розширеного колективного управління правами. У такому разі на території України управління майновими правами, вилученими з колективного управління, може здійснюватися правовласником.

З наведеного випливає, що організацією колективного управління, в рамках розширеного колективного управління щодо збирання винагороди на користь виробників фонограм та зафіксованих у них виконань, незалежно від обраного такими виробниками способу управління належними їм правами (в тому числі шляхом укладення відповідних ліцензійних договорів щодо передачі прав на використання фонограм та зафіксованих у них виконань) організація колективного управління наділена правами на збирання винагороди, до моменту виключення правовласником своїх майнових прав щодо фонограм та зафіксованих у них виконань із управління організації колективного управління.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що виробниками фонограм та зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів, на підставі вказаних вище приписів законодавства були вилучені з управління позивача відповідні права щодо збирання винагороди за використання фонограм та зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів.

Таким чином, укладення зазначених ліцензійних договорів не спростовує наявності у позивача, як організації колективного управління, права на збирання винагороди до моменту виключення прав на Спірні музичні твори із розпорядження позивачем, як організації колективного управління.

Водночас, відповідач та третя особа звертають увагу суду на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2019, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 07.10.2019 у справі №640/6326/19 за позовом Громадської організації "Об`єднання Кінематографістів "Кіно-Логос" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства юстиції України, яким визнано протиправним та нечинним наказ Міністерства від 04.01.2019 № 8, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2019 за № 77/33048, яким у свою чергу затверджено Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління.

З цього приводу, суд зауважує, що наказом Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912 позивача, як організацію колективного управління, акредитовано у сфері розширеного колективного управління, а саме - права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів втрати чинності чи визнання недійсним наказу від 29.05.2019 № 912, а натомість, втрата чинності наказом Мінекономрозвитку від 04.01.2019 № 8 свідчить про іншу обставину - що Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління вже не діє.

Тобто відповідачем та третьою особою не спростовано того факту, що на момент фіксування фактів використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів (17.07.2019 та 15.08.2019) так і на даний час позивач, з огляду на включення до Реєстру організацій колективного управління у сфері збирання винагороди від публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань, мав права на розширене колективне управління, зокрема, у сфері права на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань.

Поряд із тим, суд зазначає, що позивачем затверджені Тарифи щодо сфери "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою", які також розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України http://me.gov.ua/ (надалі також - Тарифи).

Відповідно до пункту 3 Тарифів, при використанні особою у своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення.

Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає: 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання.

Доказів оскарження вказаних Тарифів у встановленому законом порядку суду не надано.

Так, використанням твору в силу статті 441 Цивільного кодексу України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

При цьому, суд зазначає, що позивач має право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", за яким, суб`єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Відтак, позивач наділений правом фіксувати факти комерційного використання музичних творів способом публічного виконання/публічного сповіщення.

Як зазначалося вище, в судовому засіданні, що відбулось 19.02.2020 відбулось дослідження СD-дисків, на яких містяться відеозвукозаписи, здійснені представником позивача 17.07.2019 та 15.08.2019 та на які останній посилається в якості підтвердження факту використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів з комерційною метою у приміщенні ресторану "Star Burger", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 37.

Так, під час дослідження відеозвукозапису з фіксацією використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів 17.07.2019 судом встановлено факт використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань наступних музичних творів:

- " My Name Is Току ", виконавець Ilkan Gunuc ;

- "Wan Derer", виконавець The Distance;

- "You and I"/feat. Novem Ligh, виконавець Novemder Lights ;

- "Just a Memory", виконавець Robert Cristian;

- "Sometimes", виконавець Robert Cristian;

- "Get Better /Feat Yalen Ahmet K Stoto", виконавець: Dj Tarkan .

Разом із тим, засвідчити факт виконання на даному відеозвукозаписі фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів "Let's Go Back/ Oscar R ", виконавець Tim Vel та "Darkness", виконавець Blank and Jones, про які зазначає позивач у акті фіксації №16/07/19 від 17.07.2019, копія якого міститься в матеріалах справи, не вбачається можливим, оскільки в епізодах відеозвукозапису, у які представник позивача вказує за допомогою додатку "SHAZAM" на факт виконання зазначених двох фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів, звучали інші твори, а саме - "Still Alive", виконавець NA-NO та "Wan Derer", виконавець The Distance відповідно.

Поряд із тим, під час дослідження відеозвукозапису з фіксацією використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів 15.08.2019 судом встановлено факт використання відповідачем творів "Feel", виконавець "Sollax" та "Take Me Away", виконавець "Allex Boom".

Натомість факт виконання на відеозвукозаписі від 15.08.2019 музичних творів "Shut It Down (Instrumental version)", виконавець "Akon, Pitbull", "Life Bless", виконавець "Tribeleader" та "They Don't Know Whats", виконавець "Various Artists" встановити за допомогою додатка "SHAZAM" не вбачається можливим через недостатню якість звуку для здійснення ідентифікації музичних творів за допомогою вказаного додатку.

Поряд із тим, суд приймає до уваги, що під час здійснення відеозвукозапису 15.08.2019 представником позивача починаючи із 27-ї (двадцять сьомої) хвилини 36-ї (тридцять шостої) секунди, відображено перелік музичних творів, зафіксованих за допомогою додатку "SHAZAM" із зазначенням часу з моменту здійснення фіксації кожного із творів до моменту їх перегляду у меню додатка "SHAZAM", що засвідчується на відеозвукозаписі, а саме:

- музичний твір "Feel", виконавець "Sollax" відображено у відеозвукозаписі на екрані смартфону у додатку "SHAZAM" через 18 хвилин з моменту його фіксації за допомогою вказаного додатку;

- музичний твір "Shut It Down (Instrumental version)", виконавець "Akon, Pitbull" відображено у відеозвукозаписі на екрані смартфону у додатку "SHAZAM" через 17 хвилин з моменту його фіксації за допомогою вказаного додатку;

- музичний твір "Take Me Away", виконавець "Allex Boom" відображено у відеозвукозаписі на екрані смартфону у додатку "SHAZAM" через 15 хвилин з моменту його фіксації за допомогою вказаного додатку;

- музичний твір "Life Bless", виконавець "Tribeleader" відображено у відеозвукозаписі на екрані смартфону у додатку "SHAZAM" через 10 хвилин з моменту його фіксації за допомогою вказаного додатку;

- музичний твір "They Don't Know Whats", виконавець "Various Artists" відображено у відеозвукозаписі на екрані смартфону у додатку "SHAZAM" через 4 хвилини з моменту його фіксації за допомогою вказаного додатку.

Відтак, з огляду на те, що загальна тривалість відеозвукозапису здійсненого 15.08.2019 становить 28 хвилин, слід дійти висновку, що зазначені вище музичні твори зафіксовано представником позивача саме у цей день та під час здійснення відеозвукозапису у приміщенні відповідача, а відтак, приймаючи до увагу можливість ідентифікації в судовому засіданні двох із п`яти музичних творів, що зафіксовані у акті № 33/08/19 від 15.08.2019, копія якого міститься в матеріалах справи та з огляду на те, що представником позивача встановлено та ідентифіковано за допомогою додатку "SHAZAM" всі п`ять музичних творів безпосередньо у приміщенні відповідача (в тому числі й ті що було встановлено й ідентифіковано у судовому засіданні), суд приходить до висновку, що зазначені обставини та докази в сукупності свідчать про факт публічного сповіщення відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів "Feel", виконавець "Sollax", "Take Me Away", виконавець "Allex Boom", "Shut It Down (Instrumental version)", виконавець "Akon, Pitbull", "Life Bless", виконавець "Tribeleader" та "They Don't Know Whats", виконавець "Various Artists".

Окрім того, на відеозвукозаписах від 17.07.2019 та від 15.08.2019 представником позивача зафіксовані, адреса місцезнаходження приміщення - вул. Сагайдачного, буд. 37 (місто Київ), джерело походження звуку в даному приміщенні, а також фіскальні чеки, що засвідчують здійснення у відповідачем власної господарської діяльності у даному приміщенні.

Так, за приписом частини 1 статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (часина 1 статті 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 ГПК України).

При цьому частина 2 статті 79 ГПК України визначає, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом із тим, за змістом приписів статті 86 ГПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд приходить до висновку, що СD-диски із відеозвукозаписами, акти фіксації № 16/07/19 від 17.07.2019 та № 33/08/19 від 15.08.2019, а також фіскальні чеки, в сукупності дозволяють встановити факт публічного використання з комерційною метою фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів "Feel", виконавець "Sollax", "Shut It Down (Instrumental version)", виконавець "Akon, Pitbull", "Take Me Away", виконавець "Allex Boom", "Life Bless", виконавець "Tribeleader", "They Don't Know Whats", виконавець " Various Artists", "My Name Is Току", виконавець Ilkan Gunuc , "Wan Derer", виконавець The Distance, "You and I" /feat. Novem Ligh, виконавець Novemder Lights , "Just a Memory", виконавець Robert Cristian , "Sometimes", виконавець Robert Cristian, "Get Better /Feat Yalen Ahmet K Stoto", виконавець: Dj Tarkan, тобто у загальній кількості 11 фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів.

В силу приписів частини 1 та частини 2 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що права виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань одинадцяти Спірних музичних творів, що були зазначені вище - порушені з боку відповідача, а тому позивач, як організація колективного управління, що у свою чергу виступає на захист прав виробників фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів, набуває права стягнення з відповідача, компенсації (винагороди), що визначена судом як паушальна сума, розрахована відповідно до Тарифів, встановлених позивачем, як організацією колективного управління у вказаній сфері.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 Тарифів, при використанні особою у своїй господарській діяльності фонограм та/або виконань без дозволу (без договору з акредитованою організацією колективного управління) застосовуються наступні тарифи для їх подальшого закріплення у договорі із акредитованою організацією колективного управління щодо періоду в якому такою організацією було зафіксоване зазначене порушення.

Тариф за використання однієї фонограми та/або одного виконання без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) складає 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось бездозвільне (бездоговірне) використання.

Судом встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з січня 2019 року становить 4 173, 00 грн. (відповідно до статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Так, виплата згаданої винагороди підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені винагороди, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1 921, 00 гривні.

Отже, при визначенні розміру відповідної винагороди слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 921,00 грн.

Так, позивачем заявлено до відшкодування з відповідача 187 785, 00 грн паушальної суми (виходячи з розрахунку 45 мінімальних заробітних плат). А відтак, слід дійти висновку, що позивачем під час визначення суми винагороди застосовано невірну розрахункову величину, а саме мінімальну заробітну плату замість прожиткового мінімуму працездатних осіб.

Натомість, за розрахунком суду згідно тарифів позивача за використання однієї фонограми без дозволу (без укладення договору з акредитованою організацією колективного управління) підлягає відшкодуванню 10 (десять) мінімальних місячних заробітних плат в розмірі передбаченому законом на початок календарного року в якому сталось неправомірне використання Спірних музичних творів, що розраховується за наступною формулою: 1 921, 00 грн (прожитковий мінімум)*10*11 (фонограм), що становить 211 310,00 грн.

Разом із тим, враховуючи зменшення позивачем позовних вимог, з огляду на те, що їх розмір не перевищує суму, що визначена за розрахунком суду та враховуючи доведення факту неправомірного використання відповідачем фонограм і зафіксованих у них виконань Спірних музичних творів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача паушальної суми в розмірі 187 785, 00 грн. є обґрунтованими, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на те, що при подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 755, 70 грн., однак враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 938, 92 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Поряд із тим, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 816, 77 грн відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уарест" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 24; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38649284) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42502769) паушальну суму в розмірі 187 785, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 816, 77 грн.

3. Повернути Громадській спілці "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42502769) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 938, 93 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 232 від 12.09.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/13025/19.

4. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24.02.2020 року.

Суддя Ю.О. Підченко