Ухвала

від 25.02.2020 по справі 913/113/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

25 лютого 2020 року Справа № 913/113/20

Провадження №7/913/113/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви виконуючого обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Монастирська, 15) в інтересах держави в особі

позивача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 17, корп. 2, ідентифікаційний код 39771244)

до відповідача - Фермерського господарства Геркулес (92834, Луганська область, Біловодський район, с. Первомайськ, вул. Клубна, 6, ідентифікаційний код 25353900)

про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

Без повідомлення та виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з позовом до Фермерського господарства Геркулес про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, в якому заявив вимогу про:

- витребування із незаконного володіння Фермерського господарства Геркулес на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,8 га, розташованої на території Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області, яка була надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 13.11.1997 серії ЛГ № 2020000135.

В обгрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що Старобільською місцевою прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері земельних відносин виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави, використання ФГ Геркулес земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 41,8 га.

Так, він вказує, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 , який на підставі державного акта на права постійного користування земельною ділянкою площею 41,8 га отримав право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом про смерть №34 від 13.11.2015, ФГ Геркулес продовжує утримувати та без відповідних правових підстав використовувати дану земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур.

А тому вважає, що у нього є достатні підстави для звернення до суду з заявленим позовом та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння шляхом віндикації на підставі ст. 387 ЦК України.

Разом з тим, прокурор обґрунтовуючи на виконання вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України порушення інтересів держави та необхідність їх захисту вказує, що внаслідок протиправних дій ФГ Геркулес незаконно утримує та використовує спірну земельну ділянку державної власності, чим позбавляє український народ в цілому володіти, розпоряджатися та отримувати належний дохід від її використання, а тому його звернення з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки, що перебуває під особливою охороною держави, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, захист якого відповідає функціям прокурора.

У зв`язку з цим, вважає, що позбавлення держави правомочностей володільця земельною ділянкою і, як наслідок, права розпорядження нею, становить як суспільний, так і публічний інтерес.

Крім цього, прокурор наводячи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в суді відзначає те, що даний державний орган є уповноваженим державою на розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснення контролю у відповідній сфері, однак, він, не зважаючи на надані повноваження та проінформованість про наявність порушень інтересів держави в частині неповернення земельної ділянки, яка залишилася після смерті ОСОБА_1 , не здійснює заходи, у тому числі шляхом ведення претензійно-позовної роботи, та будь-яких інших дій, спрямованих на усунення порушень та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, що, на думку прокурора, свідчить про нездійснення уповноваженим державним органом покладеного на нього обов`язку із захисту державних інтересів у сфері раціонального використання земель.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивача в суді, суд відзначає наступне.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 також встановлено, що прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Так, доводи прокурора зводяться до того, що має місце порушення інтересів держави, яке є наслідком незаконного володіння земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, що у свою чергу призвело до порушення права власності у сфері земельних правовідносин.

Тому, враховуючи, що правовідносини з незаконного використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення становлять суспільний інтерес, а володіння і користування відповідачем спірною земельною ділянкою може здійснюватися без відповідних правових підстав, то може мати місце порушення інтересів держави у сфері земельних правовідносин.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

- функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;

- функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ч. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Як вбачається з позовних матеріалів, спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту на території Данилівської сільської ради Біловодського району Луганської області, та є державною власністю, цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та належить до земель агропромислового комплексу, тому, у цьому випадку, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області наділене повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства наділяють Головне управління Держгеокадастр у Луганській області правом самостійного звернення до суду із позовом.

Отже, саме Головне управління Держгеокадастру у Луганській області виступає належним позивачем у даній справі.

Однак, у листі від 30.01.2020 року №10-12-0.42-588/2-20 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повідомляє, що державний нагляд (контроль) за додержанням вимог земельного законодавства при використанні ФГ Геркулес земельної ділянки площею 41,8 га Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Луганській області за період з 2018 по 2019 рік не здійснювався.

А також повідомило, що управління у зв`язку з браком фахівців - державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, на даний час не має можливості проведення заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) вищевказаної земельної ділянки.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 цієї норми, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Частиною 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Так, на виконання вказаних вимог закону, на підтвердження підстав представництва, виконуючим обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в суді, до матеріалів справи долучено копію лист Старобільської місцевої прокуратури Луганської області до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.12.2019 №31-1-396вих19, який за своєю суттю в силу приписів ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру є повідомленням прокурора Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про намір звернутися з заявленим позовом до суду.

Крім того, як було зазначено вище, у матеріалах справи міститься копія листа від 30.01.2020 року №10-12-0.42-588/2-20 Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, в якій позивач, зокрема, повідомляє, що державний нагляд (контроль) за додержанням вимог земельного законодавства при використанні ФГ Геркулес земельної ділянки площею 41,8 га за період з 2018 по 2019 рік не здійснювався.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У рішенні у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27) Суд звертав увагу на те, що участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності .

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

У свою чергу, з огляду на викладене, слід відзначити, що у даному випадку участь прокурора у даній справі не порушує принципу справедливої рівноваги (справедливого балансу) між сторонами, оскільки сторона відповідача також не позбавлена ефективної можливості захищати свої права та інтереси у судовому порядку.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до висловленої у постанові від 16.04.2019 року у справі №910/3486/18 Верховним Судом позиції, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт незвернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Так, дослідивши матеріали справи, суд констатує, що у даному випадку має місце не формальне зволікання позивача на звернення з відповідним позовом до суду, а його дійсна, реальна та не заперечувана бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

За таких обставин, зважаючи на те, що у даному випадку з боку позивача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області має місце нездійснення захисту інтересів держави, що очевидно виявляється в його усвідомленій пасивній поведінці, яка полягає у тому, що він усвідомлює порушення інтересів держави, але всупереч цим інтересам протягом тривалого проміжку часу бездіє та за їх захистом до суду не звертається, проти чого не заперечує і останній у своєму листі, а також беручи до уваги доцільність та необхідність захисту інтересів держави, і те, що дії прокурора спрямовані на недопущення незаконного, без відповідної правової підстави використання спірної земельної ділянки та запобігання порушенню права власності на неї, тобто на захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в суді та підтверджує їх.

Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 ГПК України).

При цьому, відповідно до частини 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями ст. 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, характер спірних правовідносин і предмет доказування, а також необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст. 2 ГПК України, зокрема, принципів змагальності сторін, диспозитивності та пропорційності у господарському судочинстві, суд приходить до висновку про доцільність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та вважає необхідним розпочати підготовче провадження, призначивши підготовче засідання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 234, 235, ч. 3. ст. 247 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Підтвердити наявність підстав для представництва виконуючим обов`язки керівника Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в суді.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №913/113/20.

3. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

4. Призначити підготовче засідання у справі на 17.03.2020 року о 10 годині 10 хвилин.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал №109.

5. Викликати для участі у підготовчому засіданні представників сторін по справі, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у ст. 60 ГПК України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

6. Попередити сторін по справі про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 ГПК України.

7. Зобов`язати позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

8. Встановити, у відповідності до ст. 165 ГПК України, відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду: обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову; доказів направлення відзиву з доданими до нього документами на адресу позивача.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду.

9. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 ГПК України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України).

10. Усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 16.03.2020 року з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст. 170 ГПК України.

11. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 ГПК України.

12. Звернути увагу учасників справи на положення ст.ст. 74, 80, ГПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

13. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).

14. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.

15. Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку її функціонування.

16. Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Тацій