Рішення

від 10.02.2020 по справі 911/2968/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2968/19

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма

"Селищенський сад", с. Селище Черкаської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд", м. Бориспіль

Київської області

про стягнення 205 063,75 грн.

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Селищенський сад", с. Селище Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (далі по тексту - ТОВ "АФ "Селищенський сад" ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 27.11.2019 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд", м. Бориспіль Київської області (далі по тексту - ТОВ "Айватрейд"), в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 205 063,75 грн., з яких: 167 594,00 грн. основний борг за договором поставки №0510 від 05.10.2018, 26 369,72 грн. пені, 8 420,43 грн. 3% річних, 2 679,60 грн. інфляційних втрат, та покласти на відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 3 075,96 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2019 позовну заяву від 27.11.2019 ТОВ "АФ "Селищенський сад" залишено без руху. Зобов`язано ТОВ "АФ "Селищенський сад" усунути недоліки позовної заяви від 27.11.2019, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.12.2019 у справі №911/2968/19 винесено ухвалу про виправлення описки в ухвалі суду від 02.12.2019 у справі №911/2968/19.

04.12.2019 від ТОВ "АФ "Селищенський сад" до господарського суду Київської області надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2019.

Ухвалою суду від 09.12.2019 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2968/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою постановлено, що відповідач має право подати відзив протягом 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву, встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відповіді.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

13.12.2019 від ТОВ "АФ "Селищенський сад" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Рекомендоване поштове відправлення, яким суд направляв відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.12.2019, повернулось на адресу суду 15.01.2020 з відміткою підприємства зв`язку про відсутність адресата.

Відповідно до частини 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно до пункту 5 частини 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки станом на 10.02.2020 відповідач, який належно повідомлявся судом про судовий розгляд, відзив на позов не подав, не заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

05.10.2018 між ТОВ "АФ "Селищенський сад" (постачальник) та ТОВ "Айватрейд" (покупець) укладено договір поставки №0510, відповідно до умов якого:

- постачальник відповідно до умов цього договору зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукти харчування, надалі - "товар", у кількості, за найменуваннями та цінами, зазначеними в накладних (товарно-транспортних або товарних), що оформлюються на кожну партію товару (п. 1.1 договору);

- ціна за кожним найменуванням і на кожну партію товару визначається на підставі прас-листа. Ціна вказується в накладних на кожну партію товару та включає в себе податок на додану вартість, а також всі мита та збори, маркування, транспортування та інші витрати постачальника (п. 2.1 договору);

- оплата кожної партії товару здійснюється в безготівковій формі або шляхом внесення вартості отриманого від постачальника товару до каси постачальника. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці України. Розрахунки покупець проводить за реквізитами, зазначеними в пункті 9.6 договору (банківськими виписками) (п. 2.2 договору);

- покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. У разі затримки в оплаті партії товару постачальник припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та, крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору (п. 2.3 договору);

- днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на кореспондентський рахунок банку постачальника (п. 2.4 договору);

- товар поставляється партіями на підставі замовлення покупця, в якому зазначається асортимент, кількість товару, строк та умови поставки. Замовлення подається у письмовому вигляді (допускається передача по факсу з підтвердженням про отримання) не пізніше ніж за 1 робочий день до запланованої дати поставки. В разі відсутності у постачальника на момент подачі заявки вказаного асортименту або кількості товару, постачальник протягом 3 годин з моменту отримання заявки повідомляє про це покупця, і сторони узгоджують інший асортимент, кількість або інший строк поставки (п. 3.1 договору);

- датою поставки вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника (п. 3.2 договору);

- при передачі товару постачальник зобов`язаний передати усю необхідну документацію (сертифікати відповідності, якості, ветеринарні, санітарно-гігієнічні та інші, передбачені законодавством) на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар і підписати усі необхідні документи, що підтверджують передання товару (п. 3.3 договору);

- право власності на товар та пов`язані з ним ризики переходять до покупця з моменту передання йому товару, що підтверджується підписанням товарно-транспортної або товарної накладної уповноваженим представником покупця (п. 3.4 договору);

- договір набуває чинності з моменту підписання і діє до "31" грудня 2018 р. (п. 5.1 договору);

- у випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його припинення, то даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п. 5.5 договір);

- у разі невиконання сторонами своїх обов`язків за цим договором вони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 7.1 договору);

- за прострочення в оплаті товару покупець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 7.2 договору);

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 199 594,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями накладних:

-№1 від 05.10.2018 на суму 33 900,00 грн. (28 250,00 грн. без урахування ПДВ);

-№2 від 08.10.2018 на суму 22 360,00 грн.;

-№3 від 16.10.2018 на суму 22 920,00 грн.;

-№4 від 22.10.2018 на суму 14 692,00 грн.;

-№5 від 27.10.2018 на суму 22 648,00 грн.;

-№9 від 06.11.2018 на суму 21 840,00 грн.;

-№10 від 13.11.2018 на суму 14 520,00 грн.;

-№11 від 13.11.2018 на суму 24 092,00 грн.;

-№12 від 15.11.2018 на суму 11 628,00 грн.;

-№13 від 16.11.2018 на суму 16 644,00 грн.;

Судом встановлено, що відповідач оплатив позивачу лише частину вартості поставленого товару, в розмірі 32 000,00 грн., що підтверджується залученою до матеріалів справи банківською випискою за період з 01.10.2018 по 26.11.2019.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар у повному обсязі, згідно вище перерахованих видаткових накладних, суду не подано.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору поставки №0510 від 05.10.2018 сторони погодили, що покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. У разі затримки в оплаті партії товару постачальник припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та, крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору (п. 2.3 договору).

Враховуючи наведене, суд встановив, що строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар, згідно вище перерахованих видаткових накладних, суду не подано, в тому числі і на вимогу ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.12.2019, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

На підставі наведеного, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 167 594,00 грн. на підставі договору поставки №0510 від 05.10.2018, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з ТОВ "Айватрейд" 167594,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 26 369,72 грн. пені за період з 22.10.2018 по 22.04.2019.

Щодо зазначених вимог суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за прострочення в оплаті товару покупець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом враховано, що ч. 2 ст. 343 ГК України та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , обмежують максимальний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ. У наведених нормах закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між сторонами не встановлено.

Враховуючи те, що за заявлений позивачем період встановлений Постановами правління НБУ розмір подвійної облікової ставки в день є меншим, ніж передбачена договором пеня 0,5% в день, то при розрахунку штрафних санкцій має бути застосована саме подвійна облікова ставка НБУ, а не визначена договором (0,5% в день від суми прострочення), а також відповідно до правил обрахунку строків, пеня має нараховуватись з наступного для після спливу строку виконання зобов`язання за кожною з накладних та до переддня виконання грошового зобов`язання або до відповідного числа відповідного останнього місяця шестимісячного строку, встановленого частиною 6 ст. 232 ГК України.

Суд зазначає, що позивачем не визначено дату виникнення прострочення по кожній накладній окремо.

За таких обставин, здійснивши перевірку розрахунку пені (не виходячи за межі заявленого позивачем періоду та із врахуванням вірної дати виникнення прострочення):

ПідставаСтрок оплатиФактична оплатаПеріод нарахуванняСума боргуПеня Накладна №1 від 05.10.2018 на суму 33 900,00 грн. з ПДВ. Сума заявлена до стягнення 28 250,00 грн. без ПДВ 19.10.2018 20.10.2018 - 24.10.2018 28 250,00 грн. 139,32 грн. -5000,00 грн. (25.10.2018); 25.10.2018 - 30.10.2018 23 250,00 грн. 137,59 грн. -4000,00 грн. (31.10.2018); 31.10.2018 - 15.11.2018 19 250,00 грн. 303,78 грн. -3000,00 грн. (16.11.2018); 16.11.2018 - 20.11.2018 16 250,00 грн. 80,14 грн. -5000,00 грн. (21.11.2018); 21.11.2018 - 18.02.2019 11 250,00 грн. 998,63 грн. -15000,00 грн. (19.02.2019). Накладна №2 від 08.10.2018 на суму 22 360,00 грн. 22.10.2018 3 750,00 грн. (залишок від суми 15000,00 грн., яка була сплачена 19.02.2019) 23.10.2018 - 18.02.2019 22 360,00 грн. 2 624,39 грн. --- 19.02.2019 - 22.04.2019 18 610,00 грн. 1 156,37 грн. Накладна №3 від 16.10.2018 на суму 22 920,00 грн. 30.10.2018 --- 31.10.2018 - 22.04.2019 22 920,00 грн. 3 933,45 грн. Накладна №4 від 22.10.2018 на суму 14 692,00 грн. 05.11.2018 --- 06.11.2018 - 22.04.2019 14 692,00 грн. 2 434,44 грн. Накладна №5 від 27.10.2018 на суму 22 648,00 грн. 12.11.2018 --- 13.11.2018 - 22.04.2019 22 648,00 грн. 3 596,38 грн. Накладна №9 від 06.11.2018 на суму 21 840,00 грн. 20.11.2018 --- 21.11.2018 - 22.04.2019 21 840,00 грн. 3 295,75 грн. Накладна №10 від 13.11.2018 на суму 14 520,00 грн. 27.11.2018 --- 28.11.2018 - 22.04.2019 14 520,00 грн. 2 090,88 грн. Накладна №11 від 13.11.2018 на суму 24 092,00 грн. 27.11.2018 --- 28.11.2018 - 22.04.2019 24 092,00 грн. 3 469,25 грн. Накладна №12 від 15.11.2018 на суму 11 628,00 грн. 29.11.2018 --- 30.11.2018 - 22.04.2019 11 628,00 грн. 1 651,49 грн. Накладна №13 від 16.11.2018 на суму 16 644,00 грн. 30.11.2018 --- 01.12.2018 - 22.04.2019 16 644,00 грн. 2 347,49 грн. Всього: 199 594,00 грн. 32 000,00 грн. 28 259,35 грн. суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 28 259,35 грн.

Позивач заявив до стягнення 26369,72 грн. пені. Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимога про стягнення пені належить до задоволення повністю у заявленій сумі 26 369,72 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 8 420,43 грн. за період з 22.10.2018до 27.05.2019 та 2 679,60 грн. інфляційних втрат за період із жовтня 2018 по лютий 2019 суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок належних до сплати 3% річних, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду

ПідставаСтрок оплатиПеріод нарахуванняСума боргу 3% річних Накладна №2 від 08.10.2018 на суму 22 360,00 грн. 22.10.2018 23.10.2018-27.05.2019 18 610,00 грн. 331,92 грн. Накладна №3 від 16.10.2018 на суму 22 920,00 грн. 30.10.2018 31.10.2018-27.05.2019 22 920,00 грн. 393,72 грн. Накладна №4 від 22.10.2018 на суму 14 692,00 грн. 05.11.2018 06.11.2018-27.05.2019 14 692,00 грн. 245,14 грн. Накладна №5 від 27.10.2018 на суму 22 648,00 грн. 12.11.2018 13.11.2018-27.05.2019 22 648,00 грн. 364,85 грн. Накладна №9 від 06.11.2018 на суму 21 840,00 грн. 20.11.2018 21.11.2018-27.05.2019 21 840,00 грн. 337,47 грн. Накладна №10 від 13.11.2018 на суму 14 520,00 грн. 27.11.2018 28.11.2018-27.05.2019 14 520,00 грн. 216,01 грн. Накладна №11 від 13.11.2018 на суму 24 092,00 грн. 27.11.2018 28.11.2018-27.05.2019 24 092,00 грн. 358,41 грн. Накладна №12 від 15.11.2018 на суму 11 628,00 грн. 29.11.2018 30.11.2018-27.05.2019 11 628,00 грн. 171,07 грн. Накладна №13 від 16.11.2018 на суму 16 644,00 грн. 30.11.2018 01.12.2018-27.05.2019 16 644,00 грн. 243,50 грн. Всього: 2 662,09 грн. суд встановив, що вірно розрахований розмір 3% річних становить 2 662,09 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 8 420,43 грн. 3% річних, підлягає задоволенню частково у сумі 2 662,09 грн.

Суд зазначає, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Здійснивши власний розрахунок належних до сплати інфляційних втрат, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду,

ПідставаСтрок оплатиПеріод нарахуванняСукупний індекс інфляціїСума боргуІнфляційні втрати Накладна №2 від 08.10.2018 на суму 22 360,00 грн. 22.10.2018 01.11.2018-28.02.2019 1,037 18 610,00 грн. 697,78 грн. Накладна №3 від 16.10.2018 на суму 22 920,00 грн. 30.10.2018 01.11.2018-28.02.2019 1,037 22 920,00 грн. 859,38 грн. Накладна №4 від 22.10.2018 на суму 14 692,00 грн. 05.11.2018 06.11.2018-28.02.2019 1,037 14 692,00 грн. 550,87 грн. Накладна №5 від 27.10.2018 на суму 22 648,00 грн. 12.11.2018 13.11.2018-28.02.2019 1,037 22 648,00 грн. 849,18 грн. Накладна №9 від 06.11.2018 на суму 21 840,00 грн. 20.11.2018 01.12.2018-28.02.2019 1,023 21 840,00 грн. 506,04 грн. Накладна №10 від 13.11.2018 на суму 14 520,00 грн. 27.11.2018 01.12.2018-28.02.2019 1,023 14 520,00 грн. 336,43 грн. Накладна №11 від 13.11.2018 на суму 24 092,00 грн. 27.11.2018 01.12.2018-28.02.2019 1,023 24 092,00 грн. 558,22 грн. Накладна №12 від 15.11.2018 на суму 11 628,00 грн. 29.11.2018 01.12.2018-28.02.2019 1,023 11 628,00 грн. 269,43 грн. Накладна №13 від 16.11.2018 на суму 16 644,00 грн. 30.11.2018 01.12.2018-28.02.2019 1,023 16 644,00 грн. 385,65 грн. Всього: 5 012,98 грн. суд встановив, що вірно розрахований розмір інфляційних втрат становить 5 012,98 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 2 679,60 грн. інфляційних втрат, суд, ухвалюючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат належить до задоволення повність у заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позовних вимог, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню. Суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" на користь позивача 167 594,00 грн. основного боргу, 26369,72 грн. пені, 2 662,09 грн. 3% річних, 2 679,60 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.2. ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається судом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір у розмірі 2 989,57 грн., пропорційно розміру задоволених вимог, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Селищенський сад" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" (08300,

Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд 32, офіс 5, код 40315552)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Селищенський сад" (19443, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район, село Селище, код 36777238)

167 594,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто чотири гривні нуль копійок) основного боргу;

26 369,72 грн. (двадцять шість тисяч триста шістдесят дев`ять гривень сімдесят дві копійки) пені;

2 662,09 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні дев`ять копійок) 3% річних;

2 679,60 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят дев`ять грн. шістдесят копійок) інфляційних втрат;

2 989,57 грн. (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.02.2020.

Суддя О.В. Конюх