Ухвала

від 13.04.2020 по справі 911/2968/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" квітня 2020 р. Справа№ 911/2968/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в приміщенні суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 (повний текст підписано 25.02.2020)

у справі №911/2968/19 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Селищенський сад"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд"

про стягнення 205 063,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2968/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Селищенський сад" 167 594,00 грн. основного боргу, 26 369,72 грн. пені, 2 662,09 грн. 3% річних, 2 679,60 грн. інфляційних втрат, 2 989,57 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 25.03.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове рішення про відмову в позові в частині стягнення пені. В іншій частині рішення залишити без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України у редакції, що набрала чинності з 15.12.2017, до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Перевіривши матеріали вказаної апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Так, згідно цього закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд", скаржником не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість в апеляційній скарзі скаржником викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Як вбачається з клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянт посилається на те, що у зв`язку з запровадженням карантину до 03.04.2020 та зупинкою господарської діяльності відповідача на час карантину, останній не має можливості сплатити судовий збір на час подання апеляційної скарги.

Заявлене скаржником клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

В порушення приписів ст.74 ГПК України апелянтом не доведено обставин, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору. Заявником апеляційної скарги не подано належних доказів на підтвердження зупинення господарської діяльності на час карантину, яке унеможливлює сплату останнім судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.

Оскільки скаржником не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання, відповідно у суду відсутні підстави для відстрочення скаржникові сплати судового збору.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржуване рішення прийнято судом 10.02.2020, повний текст підписано 25.02.2020, отже, останнім днем для подання апеляційної скарги є 16.03.2020 включно.

Тобто, звернувшись до суду 25.03.2020 з апеляційною скаргою, що підтверджується поштовим штрихкодовим ідентифікатором за №0421017915997 на поштовому конверті, апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що під час підготовки апеляційної скарги виникли обставини непереборної сили, а саме було впроваджено карантин постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", внаслідок чого представником відповідача було затримано подання апеляційної скарги через обмеження пересування під час карантину.

Вказує, що про наявність судового рішення йому стало відомо лише на початку березня 2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши вищевикладене клопотання апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

До матеріалів апеляційної скарги апелянтом не додано жодних доказів на підтвердження ознайомлення з текстом оскаржуваного рішення на початку березня 2020.

Як вбачається з наявних в матеріалів справи поштових повернень (а.с. 124-125, 141-144), поштова кореспонденція направлялась відповідачу на адресу, яка міститься в ЄДРПОУ, а саме: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 32, оф. 5.

Колегія суддів зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зазначено у постанові Верховного Суду у від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними регулюються Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009.

Відповідно до вказаних Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв`язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

А тому, наведені скаржником доводи суд апеляційної інстанції не може визнати поважною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що для вирішення клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020, з підстави, вказаної в заяві, слід запропонувати апелянту надати відповідні докази або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2968/19 підлягає залишенню без руху на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства з огляду на неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, необхідності надати відповідні докази або вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішення колегією суддів протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху , повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19" (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215), продовження карантину до 24 квітня та запровадження режиму надзвичайної ситуації на всій території України, строк для усунення недоліків апеляційної скарги не може бути менше ніж до 24 квітня 2020.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айватрейд" на рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2020 у справі №911/2968/19 залишити без руху, надавши скаржнику строк до 27.04.2020 для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

3. Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айватрейд", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська