Рішення

від 20.02.2020 по справі 927/942/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2020 року м. Чернігів справа № 927/942/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка , за участю секретаря судового засідання Степаненко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОАРХПРОМБУД 03150, м. Київ, вул. К.Малевича, 83 14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 145 (адреса для листування) До Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області 15331, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, вул. Миру, 1 про стягнення 400 975 грн. 88 коп.

у присутності представників сторін:

від позивача: Васильєв О.М. - адвокат (ордер серії ЧН № 071937 від 20.11.2019р.), Кураков В.В. (директор, наказ №14-к від 16.11.2016)

від відповідача: Корх О.А. - заст. селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Холминської селищної ради (в порядку самопредставництва); Таран Л.О. - спец-т з юр. питань Холминської селищної ради (в порядку самопредставництва)

Рішення ухвалюється після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 03.02.2020 по 20.02.2020, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.02.2020, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОАРХПРОМБУД подано до Господарського суду Чернігівської області позовну заяву про стягнення з Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області 316 131 грн. 24 коп. заборгованості по оплаті робіт, 64 174 грн. 64 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 20 670 грн. 00 коп. трьох процентів річних з простроченої суми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору підряду № 1 від 20.12.2016 позивачем виконано роботи по об`єкту Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області загальною вартістю 349 131 грн. 24 коп. Відповідач, за твердженням позивача, здійснив лише часткову оплату робіт шляхом сплати в грудні 2016 року попередньої оплати в розмірі 33 000 грн. 00 коп., остаточний розрахунок за роботи, перелік яких визначений в акті приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, відповідачем не проведений, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг. Також за прострочення оплати робіт позивач застосовує до відповідача передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України заходи відповідальності у вигляді сплати трьох процентів річних та інфляційних нарахувань та просить стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

За результатами автоматизованого розподілу вказана позовна заява передана на розгляд судді Оленич Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2019 позовна заява залишена без руху з підстав подання її без додержання вимог, викладених в п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та зобов`язано позивача протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом: зазначення ціни позову в сумі, яка відповідає прохальній частині позовної заяви, та надання суду обґрунтованого розрахунку суми, яка заявлена до стягнення.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 02-01/70/19 від 27.11.2019 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/942/19 у зв`язку з прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 26.11.2019 про звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, проведено повторний автоматизований розподіл справи, за наслідками якого справа № 927/942/19 передана на розгляд судді Сидоренка А.С.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400046160950 (а.с. 3) копія ухвали від 25.11.2019 про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 26.11.2019.

Враховуючи, що ухвала суду від 25.11.2019 отримана позивачем 26.11.2019, тому останнім днем подання до суду заяви про усунення недоліків є 02 грудня 2019 року, оскільки останній день процесуального строку припав на вихідний день - неділю.

29 листопада 2019 року, в межах встановленого судом процесуального строку, позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків разом з позовною заявою, в якій резолютивна частина викладена в новій редакції та розрахунком заборгованості.

Після усунення позивачем допущеного під час подання позовної заяви порушення ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 26 грудня 2019 року;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позов - протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення даної ухвали;

викликано для участі в засіданні представників сторін.

Як свідчить наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 1400046518650, копія ухвали від 04.12.2019 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 05.12.2019.

Враховуючи, що ухвала суду від 04.12.2019 отримана відповідачами 05.12.2019, тому останнім днем подання до суду відзиву є 20 грудня 2019 року.

19 грудня 2019 року, в межах встановленого судом строку, відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якій він проти позовних вимог заперечує та вказує, що:

у спірних правовідносинах колишнім головою Холминської селищної ради Запорожцем В.О. було порушено вимоги бюджетного законодавства, яке полягало у порушенні порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань. Зокрема, відповідач стверджує, що відповідно до вимог чинного законодавства України, перш за все повинен бути зареєстрований в органах казначейства основний довгостроковий передбачений на 2016-2017 роки договір підряду; по-друге, повинно взятись зобов`язання у 2016 році на сплату передоплати в сумі 33 000 грн. 00 коп. по цьому основному договору, а не по додатковій угоді до нього без основного договору; по-третє, при затвердженні рішення сесії стосовно селищного бюджету на 2017 рік повинна була бути передбачена сума коштів на інші етапи будівництва вуличного освітлення згідно з умовами основного договору; по-четверте, після підписання 2 додаткових угод до цього договору підряду в 7-денний строк до органу казначейства повинні були бути поданні всі необхідні документи стосовно змін до взятих зобов`язань, чого зроблено не було;

відповідно до даних, які містяться на інтернет ресурсах у вільному доступі по юридичній особі ТОВ Енергоархпромбуд на час підписання договору підряду у період з 17.11.2016 по 10.10.2017 власником ТОВ Енергоархпромбуд був Драчов І.О. Кураков В.В. став власником з 10.10.2017 і з цієї дати міг підписувати всі договори. Тобто на момент підписання договору підряду Кураков В .В. не мав відповідних повноважень на підписання даного договору, оскільки довіреності на представництво інтересів від даної юридичної особи у селищної ради відсутні, тому, на думку, відповідача договір підряду є нікчемним, додаткові угоди до нього недійсними;

додаткові угоди до договору є неукладеними, оскільки не містять таких істотних умов як місце укладення, дата укладення, у зв`язку з чим у відповідача не виникли цивільні права та обов`язки;

ціна договору була неправомірно збільшена, оскільки зміна системи оподаткування позивача не є підставою для збільшення ціни договору підряду, оскільки ч. 5 ст. 844 ЦК України має вичерпний перелік обставин зміни ціни договору підряду;

у відповідача відсутній акт приймання виконаних будівельних робіт, в зв`язку з чим селищна рада не взмозі розрахуватися з підрядником;

роботи виконані не в повному обсязі та неякісно, що було виявлено створеною на підставі розпорядження № 2 від 04.01.2019 комісією по обстеженню об`єкта згідно робочого проекту Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області та зафіксовано в складеному за результатами комісійного обстеження акті від 04.01.2019, затвердженому рішенням виконавчого комітету Холминської селищної ради;

акт приймання виконаних будівельних робіт був підписаний колишнім головою селищної ради з порушенням чинного законодавства без укладення договору на здійснення технічного нагляду по даному об`єкту будівництва та без представника технічного нагляду та контролю;

до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували повноваження представника, яким підписано позовну заяву.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти визначеного позивачем попереднього розміру судових витрат у сумі 30 000 грн. 00 коп.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 26.12.2019, прийняв участь представник позивача.

Відповідач в підготовче засідання 26.12.2019 не з`явися.

24 грудня 2019 року на електронну скриньку суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, призначеного на 26.12.2019, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

В підготовчому засідання, яке відбулось 26.12.2019, судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.01.2020, про що присутній в засіданні представник позивача повідомлений судом під розписку, а відповідач шляхом направлення ухвали від 26.12.2019 про повідомлення про призначення засідання на 23.01.2020. Крім того, позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив до 02 січня 2020 року включно, та строк для подання відповідачем заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідь на відзив позивачем не подана.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 23.01.2020 прийняли участь представники сторін.

В підготовчому засіданні 23.01.2020 відповідачем подано клопотання про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки повноваження представника, яким підписано позовну заяву, на представництво інтересів позивача в суді, на думку відповідача, не підтверджені належним чином.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви, про що в підготовчому засіданні постановлено протокольну ухвалу, а також мотиви відхилення клопотання наведено і в ухвалі від 23.01.2020.

Ухвалою від 23.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.02.2020.

03 лютого 2020 року в судовому засіданні після початку розгляду справи по суті відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Клопотання обґрунтовано тим, що у відповідності до листа Менської місцевої прокуратури Чернігівської області № 63-111вих-19 від 04.09.2019 за результатами розгляду заяви Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про скоєння колишнім головою селищної ради кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими ч. 1 ст. 364 КК України, 04.09.2019 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за № 42019271170000152 щодо підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, чим спричинено збитки селищній раді. Відповідач вказує, що у даній кримінальній справі буде вирішуватися питання щодо законності прийняття будівельних робіт актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року по договору підряду № 1 від 20.12.2016, які є предметом спору у даній справі. На думку відповідача, подальший розгляд даної справи в рамках господарського судочинства неможливий у зв`язку з тим, що обставини, які є підставою позову та заперечень проти нього є предметом дослідження в іншій кримінальній справі і відповідне рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору в даній справі.

В судовому засіданні 03.02.2020 суд, керуючись ст. 195, 227 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну увалу про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на таке:

відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 - 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Наявність зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі досудового розслідування кримінального провадження в силу вищевказаних норм господарського процесу не є підставою для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті.

До того ж відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом вищенаведеної процесуальної норми під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

При цьому іншим судом є орган, що входить до складу судової системи України згідно зі ст. 3, 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів ; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Оскільки відповідачем на надано доказів наявності на розгляді іншого суду кримінальної справи, а тому дана обставина виключає можливість зупинення провадження у справі з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.02.2020, судом оголошено перерву до 20.02.2020, про що присутні в засіданні представники сторін повідомлені під розписку.

До початку судового засідання 20.02.2020 відповідачем подано заяву про відвід судді.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.02.2020, прийняли участь повноважні представник сторін.

Ухвалою від 20.02.2020 судом заяву відповідача про відвід судді залишено без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОАРХПРОМБУД (позивач у справі, підрядник за договором) та Холминською селищною радою Корюківського району Чернігівської області (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір підряду № 1 (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач зобов`язався, використовуючи власні матеріали, виконати власними силами, або силами та засобами залучених субпідрядників, у встановлений цим договором термін роботи по об`єкту Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області (роботи), а замовник, в свою чергу, зобов`язався надати підрядникові обсяг робіт, передати затверджену кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані підрядником роботи на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору підряду, роботи виконуються засобами та з матеріалів підрядника, за неналежну якість яких він несе відповідальність.

В розділі 3 договору підряду сторонами врегульовано умови щодо ціни договору та встановлено, що договірна ціна у цьому договорі визначається на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ включає всі необхідні витрати підрядника, що пов`язані із виконанням робіт, є твердою та погоджена сторонами у додатку № 1 до цього договору - Договірній ціні на Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області, що здійснюється в 2016-2017 році, що є його невід`ємною частиною (п. 3. 1.). Загальна ціна робіт за цим договором становить 346 205, 52 грн. (триста сорок шість тисяч двісті п`ять грн. 52 коп.), з урахуванням єдиного податку (п. 3.2.). Уточнення загальної ціни робіт можливе лише у випадках, якщо: замовник змінюватиме в процесі виконання робіт проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; виникнення обставин непереборної сили; зміниться законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов`язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт (п. 3.3.).

У зв`язку зі зміною системи оподаткування, а саме переходом ТОВ ЕНЕРГОАРХПРОМБУД з єдиного податку на загальну систему оподаткування та згідно з п. 6.3.2.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (з доповненнями та змінами) сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 30.01.2017, якою внесено зміни до п. 3.2. договору підряду шляхом викладення його в такій редакції: загальна ціна робіт за цим договором становить без ПДВ 290 942,70 грн. (двісті дев`яносто тисяч дев`ятсот сорок дві грн. 70 коп.), крім того ПДВ 20% - 58 188,54 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят вісім грн. 54 коп.), що разом з ПДВ складає суму - 349 131,24 грн. (триста сорок дев`ять тисяч сто тридцять одна грн. 24 коп.).

Твердження відповідача про неправомірне збільшення ціни договору судом не приймається до уваги, оскільки ч. 3 ст. 844 Цивільного кодексу України передбачено можливість внесення змін до твердого кошторису за погодженням сторін, а п. 3.3. договору підряду визначено обставину, за якою можуть відбутися такі зміни, яка пов`язана зі змінами в оподаткуванні.

Згідно із п. 11.1. договору підряду цей договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині здійснення розрахунків - до їх повного виконання.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи копій примірника договору підряду та додаткової угоди № 1 від 30.01.2017, останні підписані сторонами та скріплені їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Твердження відповідача про те, що:

-договір підряду є недійсним, оскільки на момент підписання договору підряду Кураков В.В. не мав відповідних повноважень на підписання даного договору від імені ТОВ Енергоархпромбуд , так як довіреності на представництво інтересів від даної юридичної особи у селищної ради відсутні, а відповідно до даних, які містяться на інтернет ресурсах у вільному доступі по юридичній особі ТОВ Енергоархпромбуд на час підписання договору підряду у період з 17.11.2016 по 10.10.2017 власником ТОВ Енергоархпромбуд був Драчов І.О. Кураков В.В. став власником з 10.10.2017 і з цієї дати міг підписувати всі договори;

-додаткова угода є неукладеною, оскільки не містить істотних умов,

не приймаються судом до уваги з огляду на таке:

Згідно із наявним в матеріалах справи наказом № 14-к від 16.11.2016 Кураков Віталій Володимирович приступив до виконання обов`язків директора ТОВ ЕНЕРГОАРХПРОМБУД з 17 листопада 2016 року, а тому з вказаної дати відповідно до норм чинного законодавства вправі представляти позивача в господарських правовідносинах в силу свого посадового становища без відповідної довіреності. Договір підряду, покладений в основу позову, укладений 20.12.2016, тобто під час виконання Кураковим В.В. повноважень директора ТОВ ЕНЕРГОАРХПРОМБУД .

До того ж в силу ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

З огляду на вищенаведену норму господарського процесу за відсутності відповідної заяви позивача питання недійсності правочину не може бути предметом розгляду в даній справі, а тому під час вирішення спору суд має виходити з встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину.

Крім того, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Доказів розірвання або визнання недійсними договору підряду і додаткової угоди до нього в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому суд доходить висновку, що в силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір підряду № 1 від 20.12.2016 та додаткова угода № 1 від 30.01.2017 є обов`язковими для виконання сторонами.

Аналіз змісту договору № 1 від 20.12.2016, свідчить, що у зв`язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини будівельного підряду, які регулюються нормами § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 6.1. договору підряду передача та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом та Довідкою згідно п. 5.4. цього договору.

На підтвердження виконання робіт, які є предметом договору підряду № 1 від 20.12.2016, позивачем надано суду довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 року форми КБ-3, відповідно до якої вартість робіт склала 349 131 грн. 24 коп., та акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року загальною вартістю 349 131 грн. 24 коп.

Вищевказані довідка та акт підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Твердження відповідача про те, що роботи за договором були виконані неякісно та не в повному обсязі судом не приймається до уваги, оскільки:

в силу ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

За змістом п. 5.4. договору підряду довідка про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та Акт приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні після завершення виконання робіт (етапу робіт) оформлюються належним чином підрядником і передаються замовнику. Замовник повинен розглянути та підписати такі Довідку та Акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх одержання або в цей самий строк направити підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт (етапу робіт). У випадку неодержання у вказаний строк підписаних Довідки та Акту або мотивованої письмової відмови від прийняття робіт, замовник вважається таким, що погодився з належним виконанням робіт за цим договором, відповідні Довідки та Акт вважаються підписаними замовником днем закінчення строку, який встановлений в цьому п. 5.3 договору, а роботи вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником без зауважень.

Відповідно до п. 6.2 договору підряду у випадку наявності у замовника претензій до виконаних робіт замовник у строк, визначений для розгляду та підписання Довідки та Акту, надає підряднику мотивовані зауваження з переліком недоліків/дефектів у роботах. У такому випадку сторонами складається дефектний акт із зазначенням необхідних доопрацювань та строків їх усунення.

Враховуючи, що на момент здачі-прийняття робіт відповідачем не заявлено у порядку та строки, встановлені договором, претензій до виконаних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 року підписані відповідачем без зауважень, що свідчить про погодження з якістю, обсягом та вартістю виконаних робіт на момент їх прийняття.

Згідно із ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника .

За умовами договору підряду позивач взяв на себе гарантійні зобов`язанням щодо якості виконаних робіт протягом гарантійного строку - 12 місяців з дати прийняття робіт.

Так відповідно до п. 2.4. договору підряду підрядник відповідає за дефекти, виявленні у закінчених роботах, протягом гарантійного строку, якщо буде доведено, що дефекти виникли з його вини, і усуває їх за власний рахунок у строки, визначені дефектним актом.

За змістом п. 2.5. договору підряду у разі виявлення замовником протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) у закінчених роботах, замовник не пізніше 10-ти робочих днів з дати їх виявлення в письмовому вигляді, шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або особистого вручення під підпис, повідомляє підрядника про необхідність направлення представника підрядника для складання дефектного акту. В повідомленні вказується місце прибуття представника підрядника та термін, в який йому необхідно з`явитися. Явка представника підрядника обов`язкова. Перелік недоліків (дефектів), що виявлені протягом гарантійного строку в закінчених роботах, та строки їх усунення представники замовника та підрядника фіксують у дефектному акті. У разі нез`явлення представника належним чином повідомленого підрядника у визначений термін для складання дефектного акту, замовник має право скласти дефектний акт самостійно і надіслати його підряднику.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про недоліки в закінчених та прийнятих роботах та необхідність складання дефектного акту, а тому складений 04.01.2019 поза межами гарантійного строку акт обстеження лінії по робочому проекту Будівництво ПЛІ-0,4 кВ вуличного освітлення частини вулиць Центральна, вул. Миру, вул. Михайлівська, вул. Спортивна в смт. Холми, Корюківського району, Чернігівської області в силу норм чинного законодавства та умов договору не може бути прийнятий судом як належний доказ неякісного виконання позивачем робіт.

Таким чином, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань в частині виконання робіт загальною вартістю 349 131 грн. 24 коп., які є предметом цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Порядок оплати робіт сторони узгодили в розділі 5 договору підряду та домовились, що оплата за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний у р. 12 цього договору (п. 5.1.).

Відповідно до п. 5.2. договору підряду, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.01.2017, замовник здійснює оплату робіт згідно Календарного плану та додаткових угод до цього договору в два етапи:

І етап - 33 000,00 грн. - предоплата

ІІ етап - 316 131,24 грн. з ПДВ (триста шістнадцять тисяч сто тридцять одна грн. 24 коп.) - остаточний розрахунок.

Розрахунки за виконані роботи (етапи робіт) здійснюються замовником на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 (довідка) та акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2В (акт), підписаними уповноваженими представниками сторін (п.5.3. договору підряду).

Замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання відповідних Довідки та Акту (п. 5.5. договору підряду).

Оскільки в акті приймання виконаних будівельних робіт та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не вказано конкретної дати їх підписання сторонами, за загальним правилом, довідка та акт вважаються підписаними в останній день відповідного місяця.

Таким чином, суд доходить висновку, що акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2017 року підписані сторонами 30 квітня 2017 року.

Відповідно до ст. 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому в силу ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

З огляду на вищенаведені умови договору підряду та правила обчислення строків, закріплені в ст. 253, 254 Цивільного кодексу України, а також враховуючи святкові дні у травні 2017 року, встановлені ст. 73 Кодексу законів про працю України, а саме: 1, 2, 9 травня; вихідні дні, встановлені ст. 67 Кодексу законів про працю України, а саме - субота та неділя, а також встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 850-р від 16.11.2016 Про перенесення робочих днів у 2017 році вихідний день - 8 травня 2017 року, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок за виконані позивачем роботи до 11 травня 2017 року включно.

За повідомленням позивача, відповідач в грудні 2016 року сплатив лише визначену договором предоплату у сумі 33 000 грн. 00 коп.

Даний факт підтверджується платіжним дорученням № 14 61 від 22.12.2016 на суму 33 000 грн. 00 коп.

За твердженням позивача, більше коштів в рахунок оплати виконаних робіт від відповідача на рахунок позивача не надходило, внаслідок чого виник борг у розмірі 316 131 грн. 24 коп., який він і просить стягнути з останнього в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати вартості виконаних на підставі договору підряду робіт, а також доказів, які спростовують наявність заявленого до стягнення боргу, в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді також не надав.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов`язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 316 131 грн. 24 коп. заборгованості є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану цивільно-правову норму позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання відповідачем зобов`язання 64 174 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з червня 2017 року по травень 2019 року, та 20 670 грн. 00 коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 12.05.2017 по 18.07.2019.

Здійснивши перевірку розрахунку індексу інфляції на суму боргу та трьох процентів річних, судом встановлено, що фактично розмір інфляційних нарахувань за визначений позивачем період становить 71 347 грн. 32 коп., а трьох процентів річних - 20 734 грн. 74 коп., який є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Разом з тим, за змістом ч. 1, 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Тобто відповідно до норм господарського процесу при зверненні до суду позивач самостійно визначає обсяг порушення свого права, спосіб його захисту, та тільки він вправі розпоряджатись предметом спору під час провадження у справі шляхом, зокрема, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а суд лише оцінює наявність підстав для захисту в межах заявленої вимоги. До того ж, з огляду на принцип рівності учасників судового процесу перед судом і законом суд не вправі самостійно змінювати (збільшувати) розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних розглядається судом в межах заявленого розміру.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних нарахувань задовольняються судом в повному обсязі в розмірі, заявленому позивачем.

Твердження відповідача про порушення колишнім головою селищної ради бюджетного законодавства у спірних правовідносинах, не приймається судом до уваги і не є підставою для невиконання відповідачем взятих на себе за договором підряду зобов`язань, оскільки на підставі укладеного сторонами договору підряду № 1 від 20.12.2016 між ними виникли господарські правовідносини будівельного підряду, які підпадають під регулювання нормами господарського та цивільного законодавства.

В свою чергу, відповідно до ст. 1 Бюджетного кодексу України цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу фінансові відносини за участі суб`єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.

В силу ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, до спірних правовідносин, що розглядаються в межах даної справи, не можуть бути застосовані норми бюджетного законодавства.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги належить задовольнити повністю у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 316 131 грн. 24 коп. заборгованості по оплаті робіт, 64 174 грн. 64 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 20 670 грн. 00 коп. трьох процентів річних з простроченої суми.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого:

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В позовній заяві позивачем наведено орієнтовний розмір судових витрат, без зазначення конкретного виду та розміру, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти визначеного позивачем розміру судових витрат заперечував, та стверджував, що в позовній заяві не обґрунтовано і не підтверджено такі витрати.

Квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 за подання позову до господарського суду ТОВ ЕНЕРГОАРХПРОМБУД сплачено судовий збір у сумі 6 017 грн. 52 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2019 у справі № 927/614/19 за позовом ТОВ Енергоархпромбуд до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 про стягнення 400 942 грн. 14 коп. позовну заяву залишено без розгляду та повернуто позивачу з Державного бюджету України судовий збір у сумі 6 017 грн. 52 коп., сплачений згідно з квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019.

До позовної заяви, яка розглядається в межах даної справи, як доказ сплати судового збору позивачем додано квитанцію № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 на суму 6 017 грн. 52 коп.

Під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України судом за виписками з рахунку (а. с. 45 - 79) встановлено, що судовий збір, сплачений ТОВ ЕНЕРГОАРХПРОМБУД за квитанцією № 0.0.1419934775.1 від 25.07.2019 у сумі 6 017 грн. 52 коп., зарахований до держбюджету та не повернутий платнику.

Згідно із ч. 1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір як один із видів судових витрат сплачується в розмірі визначеному Законом, підлягає розподілу між сторонами за результатами розгляду справи за правилами, встановленими в ч. 1 - 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, без можливості відмови у його відшкодуванні стороні, яка його сплатила, або зменшення розміру такого відшкодування.

А тому, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір, у розмірі, в якому він підлягав сплаті за даним позовом згідно із Законом України Про судовий збір , а саме у сумі 6 014 грн. 64 коп., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

03 лютого 2020 року позивачем подано заяву б/н від 03.02.2020 про приєднання до матеріалів справи документів, до якої додано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 765 грн. 00 коп., а саме: договір № 03/01/19 про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2019, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020, квитанцію до прибуткового касового ордера № 14 від 03.02.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких в силу ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України відносяться і витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач проти розміру та співмірності витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, заперечував та просив їх зменшити.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне зменшити їх до 11 181 грн. 00 коп. з огляду на таке:

в акті виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020 вказано, що на складання тексту позовної заяви адвокатом витрачено 4 год., разом з тим з огляду на об`єм позовної заяви (4 арк.), категорію та складність спору, в якому виник спір, а саме у відносинах будівельного підряду, обсяг доданих до позовної заяви доказів, суд вважає, що 2 год. є достатнім часом для складання тексту відповідної позовної заяви;

підрахунок пені в даній справі взагалі не здійснювався, оскільки відповідна вимога не міститься в позовній заяві, а тому часом достатнім для здійснення розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат є 1 год. замість вказаних в акті 2 год.;

в межах справи адвокатом не здійснювалось складання необхідних по справі процесуальних документів (заяв, клопотань, тощо) , а тому час витрачений на їх складання не може включатися в обсяг виконаних робіт.

Крім того, такі роботи як опрацювання наданої замовником документації; аналіз правозастосовної практики та опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини з метою формулювання правової позиції; проведення консультування замовника в усному порядку; складання тексту позовної заяви; підрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат виконані адвокатом ще до подання позовної заяви до суду, тобто до 20.11.2019.

Разом з тим, як вбачається із акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 03.02.2020 вартість робіт визначена адвокатом виходячи з 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 03.02.2020 у сумі 2 102 грн. 00 коп., за годину роботи, що є неправомірним, оскільки на момент виконання робіт згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік в період з 1 липня до 1 грудня 2019 року для працездатних осіб діяв прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2007 грн. 00 коп.

Таким чином співмірним та підтвердженим матеріалами справи є розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у сумі 11 181 грн. 00 коп., які і підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача в повному обсязі в зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОАРХПРОМБУД до Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення 400 975 грн. 88 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Холминської селищної ради Корюківського району Чернігівської області (15331, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, вул. Миру, 1; код 04412596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОАРХПРОМБУД (03150, м. Київ, вул. К.Малевича, 83; код 37095358) 316 131 грн. 24 коп. заборгованості, 64 174 грн. 64 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 20 670 грн. 00 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 6 014 грн. 64 коп. судового збору та 11 181 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2020 року.

Суддя А.С.Сидоренко