Рішення

від 24.02.2020 по справі 922/4189/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4189/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО-5" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 6/14, офіс 5) про стягнення 172337,33 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО-5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" про стягнення 172337,33 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договорами №1/пфд від 10.07.2017 та №2/пфд від 18.08.2017 в частині повного та своєчасного повернення грошових коштів, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача заявлено:

- 147963,36 грн., що складається із: 125000,00 грн. - сума заборгованості за договором №1/пфд від 10.07.2017; 16275,00 грн. - інфляційні втрати; 6688,36 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості;

- 24373,97 грн., що складається із: 20000,00 грн. - сума заборгованості за договором №2/пфд від 18.08.2017; 3100,00 грн. інфляційні втрати, 1273,97 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості.

Попередній розрахунок судових витрат складається зі суми сплаченого судового збору за подання даного позову до господарського суду у розмірі 2579,17 грн. та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем зазначено, що докази реального понесення витрат, їх детальний розрахунок та обґрунтованість буде надано в подальшому під час розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

10.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 494) з оригіналами документів, копії яких подано разом із відзивом на позов для огляду суду.

Судом досліджені оригінали документів, копії яких подано разом із позовною заявою.

21.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив (вх. № 1506), в якому відповідач просить проводити розгляд справи з викликом сторін та залучити до участі у справі в якості третьої особи Міністерство оборони України.

Відзив на позов досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2020 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено, у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи відмовлено.

30.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 2442), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.07.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО-5" (позикодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" (позичальник) було укладено Договір № 1/пфд про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір № 1/пфд від 10.07.2017), відповідно до умов п. 1.1. якого, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного Договору № 1/пфд від 10.07.2017, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 105000,00 грн.

Також, 18.08.2017 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО-5" (позикодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" (позичальник) було укладено Договір № 2/пфд про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (далі - Договір № 2/пфд від 18.08.2017), відповідно до умов п. 1.1. якого, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного Договору № 2/пфд від 18.08.2017, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 20000,00 грн.

Так, відповідно до положень пункту 1.2. вищевказаних Договорів, які є тотожними, сторонами зазначено, що поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів а національній валюті України, що надійшла (надана) позикодавцем позичальнику у користування за цим Договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Умовами пунктів 2.2., 2.3. та 2.4. вищевказаних Договорів, поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів, зазначених у п. 2.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника в установі банку України. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. спірних Договорів, сторони погодили та встановили порядок повернення поворотної фінансової допомоги.

Так, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 жовтня 2017 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом їх перерахунку на банківський рахунок позикодавця в установі банку України.

Згідно з п. 8.1. Договорів № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов`язань за Договором. Договір може бути припинено (розірвано) за домовленістю сторін.

Всі зміни та доповнення до цього Договору укладаються в письмовій формі та підписуються обома сторонами (п. 8.2. спірних Договорів).

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що на виконання вимог п. 2.1 та п. 2.3. Договору № 1/пфд від 10.07.2017 позикодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО-5" перерахував на банківський рахунок позичальника - Товариством з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" грошові кошти у розмірі, обумовлені цим Договором в сумі 105000,00 грн. Про вказане посилається на платіжні доручення: № 148 від 12.07.2017 на суму 35000,00 грн., № 165 від 26.07.2017 на суму 15000,00 грн., №170 від 01.08.2017 на суму 35000,00 грн., № 179 від 08.08.2017 на суму 20000,00 грн. (а.с. 16-17).

Позивачем у позові також вказано, що на виконання вимог п. 2.1 та п. 2.3. Договору № 2/пфд від 18.08.2017 позикодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «НПО-5" перерахував на банківський рахунок позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" грошові кошти у розмірі, обумовлені цим Договором в сумі 20000,00 грн., про що посилається на платіжне доручення № 208 від 23.08.2017 на суму 20000,00 грн. (а.с. 18).

З урахуванням наведеного, позивачем вказано, що останнім, належним чином виконано свої зобов`язання за спірними Договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017 та перераховано на рахунок відповідача обумовлені вказаними Договорами грошові кошти. Натомість відповідач, у порушення пунктів 3.1., 3.2. спірних Договорів, грошові кошти у встановлений Договорами строк (до 31.10.2017) позивачу не повернув, у зв`язку із чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 125000,00 грн., з яких 105000,00 грн. - заборгованість за Договором № 1/пфд від10.07.2017 та 20000,00 грн. - заборгованість за Договором № 2/пфд від 18.08.2017 р.

З метою досудового врегулювання спору, 29.11.2019 позивачем на адресу відповідача було надіслано Претензію про погашення заборгованості за Договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017 у загальному розмірі 125000,00 грн. (а.с. 25-28).

Однак відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість позивачу не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За умовами частин 1 та 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Як вже зазначалось судом вище, згідно положень пункту 1.2. Договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017, сторонами визначили, що поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів а національній валюті України, що надійшла (надана) позикодавцем позичальнику у користування за цим Договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Відповідно до умов пунктів 2.2., 2.3. та 2.4. вищевказаних Договорів, поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів, зазначених у п. 2.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника в установі банку України. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника.

За умовами пункту 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. ч. 1, 3 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось судом вище, згідно з п. 2.1. Договору № 1/пфд від 10.07.2017, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 105000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 2/пфд від 18.08.2017, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 20000,00 грн.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями пунктів 3.1., 3.2. спірних Договорів, сторони погодили та встановили порядок повернення поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 жовтня 2017 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом їх перерахунку на банківський рахунок позикодавця в установі банку України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови Договору, де сторони чітко погодили та встановили суму поворотної фінансової допомоги, а також погодили порядок та троки повернення позичальником суми поворотної фінансової допомоги, тому у відповідача існує обов`язок зі своєчасного та повного повернення отриманої від позикодавця безвідсоткової фінансової допомоги.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання з повернення позивачу поворотної фінансової допомоги за Договором № 1/пфд від 10.07.2017 у розмірі 105000,00 грн. та за Договором 2/пфд від 18.08.2017 у розмірі 20000,00 грн. а відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначених сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам сторін, суд дійшов висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову в частині заявленої до стягнення заборгованості за Договорами про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" заборгованості за Договором № 1/пфд від 10.07.2017 у розмірі 105000,00 грн. та заборгованості за Договором 2/пфд від 18.08.2017 у розмірі 20000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Водночас, судом було надано належну оцінку відзиву відповідача на позовну заяву. Проте доводи відповідача щодо невідповідності окремих призначень платежу змісту договорів є необґрунтованими, оскільки вказані доводи не спростовують позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що доказів існування між сторонами будь-яких інших цивільно-правових відносин, окрім спірних Договорів про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017, що є предметом розгляду даної справи, відповідачем суду не надано.

Окремо суд зауважує, що розмір перерахованих відповідачу грошових коштів повністю відповідає обумовленою сумою безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за спірними Договорами № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017.

У своїй відповіді на відзив (вх. №2442) позивачем було повідомлено суд про те, що листи позивача про уточнення окремих платежів за Договором № 1/пфд від 10.07.2017 надавались уповноваженому представнику відповідача особисто, а факт подальшого укладання відповідача із позивачем Договору № 2/пфд від 18.08.2017 зайвий раз свідчить про отримання таких листів.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано обставин, які були повідомлені позивачем у позовній заяві, тому аргументи, наведені у відзиві на позов судом не приймаються, як такі, що позбавлені свого документального підтвердження.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних та інфляційних нарахувань входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, у тому числі статті 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за неналежне виконання умов Договору №1/пфд від 10.07.2017: 3% річних у розмірі 6688,36 грн. та інфляційні витрати у розмірі 16275,00 грн.; за неналежне виконання умов Договору №2/пфд від 18.08.2017: 3% річних у розмірі 1273,97 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3100,00 грн.

У наданих суду розрахунках 3 % річних та інфляційних позивачем враховано, що останнім днем виконання зобов`язань за спірними Договорами № 1/пфд від 10.07.2017 та № 2/пфд від 18.08.2017 є 31.10.2017, з урахуванням чого, обчислення 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням вимог статті 625 ЦК України, позивачем проводиться з наступного дня, тобто з 01.11.2017.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов спірних Договорів, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про в частині стягнення за Договором №1/пфд від 10.07.2017: 3% річних у розмірі 6688,36 грн. та інфляційні витрати у розмірі 16275,00 грн.; за Договором №2/пфд від 18.08.2017: 3% річних у розмірі 1273,97 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3100,00 грн. - підлягають задоволенню повністю.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не спростовано розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, та власного контррозрахунку вказаних сум до суду не подано.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекс-газ" (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 6/14, офіс 5, код ЄДРПОУ 34630463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО-5" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 21248856) - 125000,00 грн. заборгованості за договором №1/пфд від 10.07.2017; 6688,36 грн. 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за договором №1/пфд від 10.07.2017; 16275,00 грн. інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання за договором №1/пфд від 10.07.2017; 20000,00 грн. заборгованості за договором №2/пфд від 18.08.2017; 1273,97 грн. - 3% річних за прострочення грошового зобов`язання за договором №2/пфд від 18.08.2017; 3100,00 грн. інфляційні втрати за прострочення грошового зобов`язання за договором №2/пфд від 18.08.2017; 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "24" лютого 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв