Рішення

від 18.02.2020 по справі 316/1874/16-ц

ЕНЕРГОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 316/1874/16-ц

Провадження № 2/316/2/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді Бульби О.М.

за участю секретаря судового засідання Черкашиної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар Запорізької області цивільну справу №316/1874/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області, Садово-городницьке товариство Будівельник , про усунення перешкод у користуванні власністю,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника: адвоката Галька Назара Олександровича (а.с.11, 12), звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області, Садово-городницьке товариство Будівельник , в якій просить суд: усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , за його рахунок, знести (пов ністю демонтувати) некапітальну споруду - туалет та садовий двоповерхо вий будинок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на території Садово-городницького товарист ва Будівельник (ЄДРПОУ 20509898).

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0642 га вул АДРЕСА_2 , на території СГТ Будівельник , яка належить йому на праві приватної власності відповідно до рішення Енергодарської міської ради Запорізької області №51 від 27.08.2016 р., яка надана для здійснення індивідуального садівництва, кадастровий номер земельної ділянки 2312500000:06:026:0179.

Сусідньою земельною ділянкою АДРЕСА_1 СГТ Буді вельник , володіє відповідач ОСОБА_3 , на якій, з порушенням вимог закону, побудовано садовий будинок та туалет. Про виявлені порушення, відповідач повідомля вся СГТ Будівельник , зокрема, листом на підставі рішення пра вління товариства №4 від 06.03.2013 р., проте відпові дач порушення не усунув.

Розташування туалету впритул до паркану позивача сприяє розповсюдженню смороду у дворі, розмноженню різних шкід ливих комах, забрудненню землі, також розташування садового будинку від повідача з порушенням норм спричиняє затінення земельної ділянки її пі дтоплення дощовими водами та втрату родючості.

Сторона позивача вважає, що наявність порушень законодавчих норм, які створюють перешкоди позивачу у користуванні власною садовою ділянкою та порушують його права мають бути відновлені шляхом демонтажу спірних споруд (а.с.2-3).

Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинського М.В. від 09.12.2016 р. справу призначено до розгляду (а.с.15).

У зв`язку з закінченням повноважень судді Енергодарського міського суду Запорізької області Капустинського М.В., розпорядженням №13-94 від 23.05.2018 р. було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями (а.с.140) та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, її розподілено до провадження судді Енергодарського міського суду Запорізької області Вільямовської Н.О. (а.с.141).

У зв`язку з закінченням повноважень судді Енергодарського міського суду Запорізької області Вільямовської Н.О., розпорядженням №13-363 від 07.11.2018 р. було призначено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями (а.с.146) та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, її розподілено до провадження судді Енергодарського міського суду Запорізької області Бульби О.М. (а.с.145).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача: адвокат Галька Н.О., повідомлені належним чином про розгляд даної справи судом, не з`явились за відсутності причин які б вказували на їх поважність. Представником позивача: адвокатом Галька Н.О. надано до суду 18.02.2020 р. письмову заяву про розгляд справи без участі сторони позивача (а.с.230).

Відповідач ОСОБА_3 , повідомлений належним чином про розгляд справи судом (а.с.203, 217) та/або його представники: ОСОБА_4 (а.с.46), ОСОБА_5 (а.с.53), адвокат Сірко Л.П. за письмовим дорученням (а.с.114) - в судове засідання не з`явились, заяв або клопотань про відкладення слухання справи до суду не надали, поважності причин неявки суду не повідомили.

Крім того, 01.03.2017 р. відповідачем ОСОБА_3 було надано до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначаючи, що він, є власником земельної ділянки по АДРЕСА_3 на праві приватної власності, вважає безпідставними посилання сторони позивача на порушення положень Статуту СГТ Будівельник , також зазначає, що позивачем не доведено у чому полягають перешкоди позивача у користуванні ним своєю власністю, не надає жодного доказу на підтвердження його посилань щодо того, як саме відповідач унеможливлює використання позивачем своєї земельної ділянки за цільовим призначенням та в чому полягає порушення прав позивача у користуванні ним своєю земельною ділянкою. Заперечує, що вказані позивачем споруди будувались саме ним, посилаючись на довідку СГТ Будівельник №7 від 22.01.2017 р. в якій зазначено, що господарські споруди на ділянці відповідача були побудовані у 80-х роках минулого століття. Просить в задоволенні позову відмовити, розглянувши справу у відсутності відповідача (а.с.33-35).

Представник третьої особи: Енергодарської міської ради Запорізької області, повідомлений належним чином про розгляд справи судом (а.с.225) у судове засідання не з`явився повторно, не повідомивши суд про поважність причин неявки, заяв або клопотань про відкладення слухання справи представником суду надано не було.

Крім того, 23.01.2017 р. Енергодарською міською радою Запорізької області надано до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника ЕМР, проти задоволення позову не заперечують (а.с.24).

Представник третьої особи: СГТ Будівельник у судове засідання повторно не з`явився, поважності причин неявки, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, заперечень проти позову - суду не надав. Про розгляд даної справи судом третя особа: СГТ Будівельник повідомлена належним чином (а.с.104).

Враховуючи, що явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою (п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України), відсутність заяв або клопотань про відкладення слухання справи та поважних причин неявки, наявність заяв про розгляд справи без участі, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявну у суду докази відповідно до положень ст.89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч.1 ст.264 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує також такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту 2 Рішення сесії Енергодарської міської ради п`ятого скликання №157 від 16.06.2010 р. (далі - Рішення №157) ОСОБА_3 було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0600 га, місцезнаходження: місто Енергодар, Садово-господарське товариство Будівельник , без зміни цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) для ведення садівництва (а.с.36).

Згідно змісту інформаційного листа Відділу Держкомзему у м.Енергодарі Запорізької області Головного управління Держкомзему у Запорізькій області Державного комітету України із земельних ресурсів вих.№381 від 03.08.3011 р., ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , яку йому було передано йому у власність Рішенням сесії Енергодарської міської ради №157 від 16.06.2010 р. (а.с.38-39).

Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується як Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 з планом меж земельної ділянки 2312500000:06:026:0105 датованого 09.09.2020 р. (далі - Державний акт) (а.с.37-37зворот) так і Витягом номером: НВ-0004593502020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровим номером 2312500000:06:026:0105, виданого Центром надання адміністративних послуг Єдиний офіс Енергодарської міської ради, з додатком до нього (далі - Витяг), датованого 18.02.2020 р., тобто на дату розгляду даної справи судом, відповідно до якого вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид користування: для індивідуального садівництва та знаходиться у приватній власності ОСОБА_3 (а.с.231-232).

З зазначених доказів, судом встановлено, що саме відповідач по справі ОСОБА_3 , і на дату розгляду справи судом, є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 кадастровим номером 2312500000:06:026:0105, розташованої за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи зазначене, суд вважає неналежним доказом Довідку від 22.04.2019 р. голови правління СГТ Будівельник (а.с.181) надану відповідачем по справі до заяви від 23.05.2019 р. (а.с.180), відповідно до якої ОСОБА_3 не має земельної ділянки в СГТ Будівельник .

Відповідно до положень ст.103 Земельного Кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Сторона позивача зазначає, що на земельній ділянці яка належить ОСОБА_3 було побудовано садовий будинок та туалет, які порушують як права відповідача так і законодавство.

Згідно Рішення Енергодарської міської ради Запорізької області №51 від 27.08.2016 р. ОСОБА_1 (позивачу по справі) було надано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,0642 га. кадастровим номером: 2312500000:06:026:0179 розташовану по АДРЕСА_2 (а.с.4).

З Висновку експерта за результатами проведення судово-будівельної експертизи №297-18 від 14.12.2018 р. (далі - Висновок) (а.с.151-161) з доданою до нього фототаблицею, яка є Додатком №2 до Висновку (а.с.164-166), на виконання ухвали Енергодарського міського суду Запорізької області 27.02.2018 р. (а.с.104), судом встановлено, що дійсно земельна ділянка АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (відповідачу по справі) (далі - земельна ділянка № НОМЕР_2 ), межує з земельною ділянкою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (позивачу по справі) (далі - земельна ділянка № НОМЕР_3 ), які між собою фактично розмежовані парканом з металевої сітки (рабиця), яка встановлена на металевих стовпах, а також межує із земельними ділянками АДРЕСА_4 та

АДРЕСА_5 має дві будівлі: вбиральню та садовий двоповерховий будинок, які розташовані вздовж межі земельної ділянки № НОМЕР_2 зі сторони земельної ділянки № НОМЕР_3 та їх побудовано як з порушенням вимог ДБН360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , які втратили чинність у зв`язку з набранням чинності ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій так і збудовані з порушенням зазначених ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій , у тому числі, щодо відстані між даними будівлями та межами земельної ділянки (а.с.158-161).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України, об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Таким чином, будівлі розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 мають ознаки самочинного будівництва та побудовані з порушенням вимог чинного законодавства.

Сторона позивача просить суд зобов`язати відповідача за його рахунок знести (демонтувати) споруди які розташовані на земельній ділянці № НОМЕР_2 .

Статтею 104 Земельного кодексу України передбачено, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики Судова практика щодо права власності при розгляді цивільних справ Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 01.07.2014 р. в розділі Захист права власності. Превентивний спосіб захисту права власності роз`яснив судам, що відповідно до положень норм статей 16, 391, 386 ЦК України, власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

За змістом ч.7 ст.376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно пункту 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи №6 від 30.03.2012 р. Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) (далі - Постанова №6 від 30.03.2012 р.), знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Відповідач заперечує будівництво ним двох споруд, про які зазначає позивач, на земельній ділянці АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності відповідача, надаючи на підтвердження Довідку вих.№7 від 22.02.2017 р. СГТ Будівельник , у змісті якій зазначено, що на земельній ділянці 600 м.кв. по АДРЕСА_1 господарські споруди буди збудовані у 80-х роках минулого століття (а.с.40).

Стороною позивача не було надано будь-яких належних доказів того, що саме відповідачем по справі ОСОБА_3 були збудовані дві споруди: туалет та садових двоповерховий будинок, на земельній ділянці АДРЕСА_1 , яка з вересня 2010 року перебуває у власності ОСОБА_3 ..

Враховуючи зазначене, а також те, що у суду відсутні беззаперечні докази того, що саме відповідачем ОСОБА_3 здійснено спорудження двох зазначених об`єктів, які знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_1 , суд вважає безпідставним вимогу позивача щодо зобов`язання саме відповідача знести (демонтувати) споруди які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_6 НОМЕР_2 за рахунок відповідача.

Крім того, слід зауважити наступне.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 р. у справі №6-1721цс16 та постанові Верховного Суду від 16.01.2019 р. провадження №61-13282св18, знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Європейський суд з прав людини у справі Іванова і Черкезов проти Болгарії [Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria] (№46577/15) від 21.04.2016 р., підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

За змістом п.17 Постанови №6 від 30.03.2012 р., позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав передбачених ст.ст.391, 396 ЦК України, ст.103 Земельного кодексу України.

При цьому, відповідно до роз`яснень, які містяться в пункті 5 Постанови №6 від 30.03.2012 р., відповідно до вимог статті 376 ЦК, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Положеннями ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи зазначені положення законодавства, вимоги про знесення самочинного будівництва, інші особи, можуть заявляти за умови доведеності факту порушення їх прав самочинною забудовою.

Відповідно до положень ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проте, крім словесних посилань у змісті позовної заяви, стороною позивача не надано суду будь-яких доказів на доведення того, що об`єкти розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_6 НОМЕР_2 , які, як з`ясовано судом є самочинним будівництвом, порушують права позивача, а судом таких доказів не встановлено.

Враховуючи недоведеність самого факту порушення відповідачем прав позивача, відсутні і підстави для захисту судом прав позивача які відповідачем не порушувались, а отже і підстав для задоволення позову.

З урахуванням вищезазначеного, за встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Вимоги зі сторони третіх осіб до відповідача, стосовно предмету спору, під час розгляду справи, суду не заявлялись.

Згідно п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, про яке зазначається також у резолютивній частині рішення.

Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати (ст.133 ЦПК України) понесені стороною позивача - розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Енергодарська міська рада Запорізької області, Садово-городницьке товариство Будівельник , про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду (з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. із змінами).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Бульба