Рішення

від 17.02.2020 по справі 463/5955/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/5955/18

Провадження № 2/463/146/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі - Кисиличин М.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мелешка М.І.

представника третьої особи - Шнира О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будєвростиль , третьої особи ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення боргу. Просить ухвалити рішення про стягнення суми боргу внаслідок боргового зобов`язання по борговим розпискам від 27.03.2005р., 25.01.2007р., 12.07.2012р. в розмірі 875 411,55 грн., що складається з: 357 500,00 грн. - основного боргу, 362 563,79 грн. - пені, 122232,76 грн. - інфляційних втрат, 33115,00 грн. - 3% річних.

У судовому засіданні позивач вимоги підтримав, пояснив, що відповідач отримав на підставі розписок від 27.03.2005р. та 25.01.2007р. грошові кошти в розмірі 7500 грн. та 350000 грн. відповідно, для розрахунку за проведення ремонту, приєднання і перереєстрацію нежитлових приміщень площею 26 кв.м. по АДРЕСА_1 . 25.05.2012р. позивачем було вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю Будєвростиль вимогу про повернення позичених коштів, на загальну суму 357500,00 грн. 12.07.2012 року директор товариства власноручно написав розписку про те, що дійсно згідний з розпискою від 27.03.2005р. написаною директором ОСОБА_3 про отримання коштів в розмірі 7500 грн., та його розпискою від 25.01.2007р. про отримання коштів в розмірі 350000,00 грн., які від імені товариства зобов`язався повернути до 01.10.2015 року. У випадку неповернення зобов`язався сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, втрати від інфляції та 3% річних за весь час прострочення зобов`язання, що передбачено п. 6 договору позики від 12.07.2012р. До відповідача було пред`явлено письмову вимогу про повернення коштів, однак такий на вимогу не відреагував. Таким чином просить позов задоволити та стягнути судові витрати по справі. У підтвердження вимог покликається на копії боргових розписок та інші долучені до справи документи.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав, однак пояснив, що товариство на даний час неспроможне їх задовольнити, оскільки на даний момент існує тяжкий фінансово-господарський стан товариства та відсутність коштів.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти обґрунтованості позову заперечив, мотивуючи тим, що на даний час існує спір, який розглядається Господарським судом Львівської області, щодо виходу ОСОБА_2 із вказаного товариства. Позивач, який являється батьком учасника товариства ОСОБА_4 даним позовом намагається зменшити суму, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 у зв`язку із виходом з товариства. Вважає, що має місце підробка документів (розписок), оскільки отримання в позику коштів не відображено ніяким чином в фінансовій звітності товариства.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

З долучених до матеріалів справи копій розписок вбачається, що ТзОВ Будєвростиль отримав на підставі розписок від 27.03.2005р. та 25.01.2007р. грошові кошти в розмірі 7500 грн. та 350000 грн. відповідно, для розрахунку за проведення ремонту, приєднання і перереєстрацію нежитлових приміщень площею 26 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).

П. 8.1 статуту ТзОВ Будєвростиль регламентовано, що виконавчим органом товариства є директор. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Згідно п.8.3. директор діє від імені товариства в межах, встановлених діючим законодавством та установчими документами.

25.05.2012р. позивачем було вручено директору Товариства з обмеженою відповідальністю Будєвростиль вимогу про повернення позичених коштів, на загальну суму 357500,00 грн. (а.с. 0)

12.07.2012 року директор товариства ОСОБА_5 власноручно написав розписку про те, що дійсно згідний з розпискою від 27.03.2005р. написаною директором ОСОБА_3 про отримання коштів в розмірі 7500 грн., та його розпискою від 25.01.2007р. про отримання коштів в розмірі 350000,00 грн., які від імені товариства зобов`язався повернути до 01.10.2015 року. У випадку неповернення зобов`язався сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, втрати від інфляції та 3% річних за весь час прострочення зобов`язання, що передбачено п. 6 договору позики від 12.07.2012р. (а.с. 10, 11)

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов`язання повинно виконуватись належним чином. Договір позики є одним з його видів. За змістом ст. 1046 ЦК України - за договором позики, одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками. За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики або його умов може бути представлена розписка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Що стосується вимоги ОСОБА_2 про застосування позовної давності до вимоги про стягнення суми боргу і штрафних санкцій, то у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а оскільки ОСОБА_2 не являється стороною у даному спорі, таку вимогу слід відхилити.

При таких обставинах суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України та інфляційних втрат. Судом перевірено і прийнято до уваги представлений розрахунок суми, яка підлягає до стягнення.

Крім того, суд надає віри поясненням свідка ОСОБА_5 , який являється директором ТзОВ Будєвростиль , що пояснив про отримання позики в ОСОБА_1 а також те, що на даний час таку не повернуто у зв`язку із відсутністю грошей на підприємстві; також поясненням свідка ОСОБА_4 , яка являється засновником і учасником ТзОВ Будєвростиль , яка пояснила про надання її батьком ОСОБА_1 коштів на проведення ремонту, приєднання і перереєстрацію нежитлових приміщень площею 26 кв.м. по АДРЕСА_1 , оскільки товариство коштів не мало; також поясненням свідка ОСОБА_6 , яка являється колишнім бухгалтером товариства, яка пояснила про те, що їй було відомо що в ОСОБА_1 позичались кошти на ремонт та приєднання приміщень підвалу, оскільки товариство було неприбуткове і коштів на це не було, а отже даними поясненнями свідків підтвердилось проведення ремонту, приєднання і перереєстрацію нежитлових приміщень площею 26 кв.м. по АДРЕСА_1 та неспроможність товариства оплатити дані витрати через його неприбутковість.

Оскільки позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, а відповідач, як позичальник, зобов`язаний повернути позику, а саме суму боргу внаслідок боргового зобов`язання по борговим розпискам від 27.03.2005р., 25.01.2007р., 12.07.2012р. в розмірі 875 411,55 грн., що складається з: 357 500,00 грн. - основного боргу, 362 563,79 грн. - пені, 122232,76 грн. - інфляційних втрат, 33115,00 грн. - 3% річних, тому суд знаходить підставними вимоги до відповідача.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 8754,12 гривень. (а.с. 1)

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 533, 549-552, 1046 - 1050 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будєвростиль (місце знаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 253, ЄДРПОУ 30583457) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму боргу за період з жовтня 2015 року по вересень 2018 року в розмірі 875 411,55 грн. (вісімсот сімдесят п`ять тисяч чотириста одинадцять грн. п`ятдесят п`ять коп.), що складається з: 357 500,00 грн. - основного боргу, 362 563,79 грн. - пені, 122232,76 грн. - інфляційних втрат, 33115,00 грн. - 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будєвростиль (місце знаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 253, ЄДРПОУ 30583457) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8754,12 грн. сплаченого судового збору.

Дата складення повного судового рішення - 25.02.2020 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Нор Н. В.