Постанова

від 24.02.2020 по справі 543/1136/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/1136/15-ц Номер провадження 22-ц/814/475/20Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Г.А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Ачкасовій О.Н.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2019 року, ухвалене суддею Смілянським Є.А., повний текст рішення складено - 02 грудня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: Оржицька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним та про визнання свідоцтв про право на спадщину за заповітом недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, третя особа: Оржицька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту нікчемним та про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-36 від 21.01.2014 р. на ім`я ОСОБА_3 недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5323688200:00:002:0005, площею 5,54 га на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що підтверджується державним актом на землю серії ІІ-ПЛ№ 008182 від 17.10.2001 року. Крім того, ОСОБА_4 мав інше майно, про що відсутнє документальне підтвердження. За життя батько ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 , що склав заповіт на своє майно на нього та його брата ОСОБА_3 . У встановлений законом термін ОСОБА_1 подав заяву до Оржицької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, а у жовтні 2013 року дізнався, що у нотаріуса з`явився заповіт, згідно якого все своє майно ОСОБА_4 заповідає ОСОБА_3 . На підставі вищевказаного заповіту ОСОБА_3 отримав в Оржицькій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.01.2014 року № 1-36, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 4339017 за ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 недійсність заповіту мотивує тим, що секретар Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області на час оформлення заповіту була підлеглою дружини відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , яка на той час працювала головою Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області. Крім того, вважає, що його батько не міг так вчинити і відповідач просто скористався його хворобою та наявністю дружини на посаді голови Яблунівської сільської ради. ОСОБА_1 просив визнати недійсність заповіту з підстав його посвідчення особою, яка не мала на це права, та з підстав порушення його форми.

09.02.2016 р. позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи, виявив друге свідоцтво на спадщину за реєстровим №1-38 на другу аналогічну земельну ділянку згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ПЛ №010798, виданого 28.01.2004 р., кадастровий номер 5323688200:00:002:0007, яке також підлягає скасуванню. Також вказав, що він ознайомився із заповітом батька від 19.02.2013 р., в якому текст, виконаний від руки людиною та підпис, не відповідають почерку покійного батька, вказав, що батько не мав можливості писати, мав великі проблеми із зором та знаходився у стані після двох інсультів. Просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером 1-38 від 21.01.2014 р. на ім`я ОСОБА_3 на другу земельну ділянку, кадастровий номер 5323688200:00:002:0007, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №010798, виданого 28.01.2004 р. (т.1 а.с. 73).

04.11.2016 р. позивач ОСОБА_1 подав заяву, якою доповнив предмет та підстави позову, додатково вказав підставу позову - порушення вільного волевиявлення заповідача та просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 , визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим номером 1-36 від 21.01.2014 р. на ім`я ОСОБА_3 (т.1 а.с. 190 - 193).

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - відмовлено.

Позов ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області - задоволено.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 від 19.02.2013 року, зареєстрований в реєстрі Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за № 18.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в реєстрі за № 1-36 та видане Оржицькою державною нотаріальною конторою 21.01.2014 року ОСОБА_3 щодо успадкування земельної ділянки після померлого ОСОБА_4 загальною площею 5,54 га з кадастровим номером 5323688200:00:002:0006, розташованої на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 008182, виданого Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області 21.03.2002 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 243.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину зареєстроване в реєстрі за № 1-38 та видане Оржицькою державною нотаріальною конторою 21.01.2014 року ОСОБА_3 щодо успадкування земельної ділянки після померлого ОСОБА_4 загальною площею 5,54 га з кадастровим номером 5323688200:00:002:0007, розташованої на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 010798, виданого Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області 28.01.2004 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 48.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1525,60 грн. та за проведення експертизи в сумі 8 473,60 грн. стягнуто з Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зібраними доказами по справі, а саме, висновком експерта від 22.09.2016р. № 367 та висновком експертів від 24.10.2018 р. № 16981/16982/17-32/16983/17-32 підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, складеному 19.02.2013 р. у Яблунівській сільській раді Оржицького району Полтавської області, зареєстрованому у реєстрі за № 18 та посвідченому секретарем сільської ради ОСОБА_6 ., виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою, встановлено, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Зазначені позивачем підстави позову щодо недійсності заповіту з підстав його посвідчення особою, яка не мала на це право, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки чинне законодавство (ЦК України, Закон України Про нотаріат та інші) та підзаконні нормативні акти не містять заборони посвідчення заповіту секретарем сільської ради на користь чоловіка голови сільської ради, будь-який вплив голови Яблунівської сільської ради Сисенко Лідії Григорівни на секретаря Маляренко І.А. при посвідченні спірного заповіту не встановлено, секретар Яблунівської сільської ради мала повноваження на посвідчення заповіту згідно рішення сесії Яблунівської сільської ради від 04.01.2012 р. №1. Виходячи з того, що заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що спадкові права позивача порушені Яблунівською сільською радою, а вимоги до цього відповідача підлягають задоволенню, у задоволенні позову до ОСОБА_3 слід відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставини, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, стягнути понесені витрати по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав до позову достатніх доказів та документальних підтверджень обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Зазначає, що якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог до нього, то мав би також відмовити і у задоволенні позовних вимог до Яблунівської сільської ради. Зазначає, що його права на правову допомогу були проігноровані судом першої інстанції, а саме суд за клопотанням не відклав розглядом справу для забезпечення участі представника відповідача в судовому засіданні. Рішення ухвалено суддею, якому був завлений відвід і підстави для відводу були обгрунтовані. Судом першої інстанції не врахованого того, що висновок експерта не має завчасно встановленої сили та оцінюється в сукупності з іншими доказами у справі. ОСОБА_3 вказує, що він не реалізував своє право підготувати з участю свого представника та подати клопотання про проведення у справі комплексної судово-почеркознавчої експертизи з наданням додаткового дослідницького матеріалу, справа була розглянута без повідомлення його представника про день і час розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

18.02.2020 р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, проте, у судовому засіданні 24.02.2020 р. позивач та його представник її не підтримали, на її задоволенні не наполягали.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_4 (батько ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.07.2013 року серії НОМЕР_1 , видане повторно (т.1 а.с. 5).

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5323688200:00:002:0006, площею 5,54 га, розташована на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що належала спадкодавцю згідно державного акту на землю серії ІІ-ПЛ №008182, виданого 21.03.2002 р. (т.1 а.с. 6,44) та земельної ділянки (паю), кадастровий номер 5323688200:00:002:0007, площею 5,54 га, розташована на території Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ №010798, виданого 28.01.2004 р. Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області (т.1 а.с. 45).

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 подав заяву до Оржицької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується заявою від 21.01.2014 р. (т.1 а.с. 40).

Згідно заповіту на ім`я ОСОБА_3 від 19.02.2013 року, зареєстрованого в реєстрі Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за № 18, ОСОБА_4 належні йому земельні ділянки (паї) згідно державних актів на право приватної власності ІІ-ПЛ № 008182, виданого 21.03.2002 р. Яблунівською сільською радою, розміром 5,54 га, та ПЛ № 010798, виданого 28.01.2004 р. Яблунівською сільською радою, розміром 5,54 га, заповів ОСОБА_3 повністю (т.1 а.с. 35).

На підставі складеного заповіту в Оржицькій державній нотаріальній конторі ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.01.2014 р. № 1-36 на земельну ділянку, кадастровий номер 5323688200:00:002:0006, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії 11-ПЛ №008182, виданого 21.03.2002 р. Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 4339017 за ОСОБА_3 (т.1 а.с. 44).

Також на підставі складеного заповіту в Оржицькій державній нотаріальній конторі ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21.01.2014р. № 1-38 на земельну ділянку, кадастровий номер 5323688200:00:002:0007, що належала спадкодавцю згідно державного акту на право приватної власності на землю, серії ПЛ №010798, виданого 28.01.2004 р. Яблунівською сільською радою Оржицького району Полтавської області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 4340230 за ОСОБА_3 (т.1 а.с. 45).

Згідно висновку №367 судово-почеркознавчої експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 22.09.2016 р., проведеного на підставі ухвали суду від 24.02.2016 р., підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті, складеному 19.02.2013 р. у Яблунівській сільській раді Оржицького району Полтавської області, зареєстрованому у реєстрі за № 18 та посвідченому секретарем сільської ради ОСОБА_7 .А., виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (т.1 а.с. 154-156).

Згідно висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) № 16981/16982/17-32/16983/17-32 від 24.10.2018 р., проведеного на підстави ухвали суду від 24.02.2016 р., підпис від імені ОСОБА_4 у заповіті від 19.02.2013 р., зареєстрованому у реєстрі за № 18 та посвідченому секретарем Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області ОСОБА_7 .А., виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (т.2 а.с. 205-212).

Згідно висновку №1-03/11 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_4 від 03.11.2016 р., виконаного Українським центром судових експертиз за заявою адвоката Верпети В.О. від 28.10.2016 р., встановити чи виконаний підпис від імені ОСОБА_4 , зображення якого міститься в електрофотокопії заповіту від 19.02.2013 р., посвідченого секретарем виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області Маляренко І.А., зареєстрованого в реєстрі за №18, самим ОСОБА_4 або іншою особою, не виявляється можливим з причин, викладених в дослідницькій частині (т.1 а.с. 241-245).

Суд першої інстанції визнав вказаний висновок №1-03/11 експертного почеркознавчого дослідження підпису ОСОБА_4 недопустимим доказом, оскільки він складений експертом, свідоцтво про право зайняття експертною діяльністю якого анульовано.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені висновки експертів свідчать про те, що ОСОБА_4 заповіт від 19.02.2013 р., зареєстрований у реєстрі за № 18 та посвідчений секретарем Яблунівської сільської ради Оржицького району Полтавської області Маляренко І.А. не підписував, що свідчить про порушення вільного волевиявлення заповідача при складанні заповіту.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За правилами статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статей 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247, 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Частина перша статті 1257 ЦК України встановлює, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України визначено такі вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заповіт, як односторонній правочин, має відповідати загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів.

Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).

З огляду на наведені положення закону, апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності обставин, які зумовлюють недійсність оспорюваного заповіту, оскільки встановлено, що ОСОБА_4 його не підписував.

Доводи апеляційної скарги про те, що, відмовивши у задоволенні позову до ОСОБА_3 , суд повинен був відмовити у позові і до нього, оскільки позовні вимоги були ідентичними і позивач їх не розмежував, то ці доводи не заслуговують на увагу, виходячи з того, що підстави позову до відповідачів були різними, відповідач Яблунівська сільська рада не оскаржила рішення, тобто погодилася з ним Рішенням суду у позові до відповідача ОСОБА_3 відмовлено і у даному випадку відповідач ОСОБА_3 не наділений повноваженнями від сільської ради на представництво її інтересів. По справі вбачається, позовні вимоги складалися з: визнання заповіту, який посвідчений саме секретарем сільської ради, а не відповідачем ОСОБА_3 , недійсним та визнання недійсними свідоцтво про право на спадщину за цим заповітом. Судом першої інстанції встановлено, що заповіт, який посвідчений секретарем сільської ради, підписаний іншою особою, а не заповідачем ОСОБА_4 , тобто має місце порушення вільного волевиявлення заповідача при складанні заповіту. Рішення суду є зрозумілим, законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду суперечливе, є надуманими.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував право відповідача ОСОБА_3 на правову допомогу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що провадження у ній відкрито 04.01.2016 р. (т.1 а.с. 22). 17.10.2016 р. відповідач ОСОБА_3 уклав договір №83 про надання правової допомоги з адвокатом Верпета В.О. без зазначення строку його дії на представництво інтересів ОСОБА_3 в Оржицькому районному суді, що підтверджується вказаним договором та ордером адвоката (т.1 а.с. 165, 166). Як вказано вище, за заявою цього адвоката від 28.10.2016 р. було надано висновок №1-03/11 експертного почеркознавчого дослідження підпису від імені ОСОБА_4 від 03.11.2016 р., що вказує на те, що адвокат брав участь у справі. Далі по справі вбачається, що 03.04.2019 р. відповідач ОСОБА_3 надав суду клопотання, в якому вказав, що у нього закінчилася угода з адвокатом Верпета В.О. та він бажає особисто брати участь у судових засіданнях, але є хворим, просив відкласти розгляд справи (т.3 а.с. 34). Матеріали справи не містять відомостей коли саме закінчилася угода відповідача ОСОБА_3 з його адвокатом. 04.04.2019 р., 20.05.2019 р., 24.06.2019 р. справа слуханням була відкладена за заявами відповідача ОСОБА_3 про хворобу (т.3 а.с. 43, 53). 09.10.2019 р. відповідач ОСОБА_3 надав суду клопотання про наявність у нього захворювання та про перебування на тривалому лікуванні, просив провадження у справі зупинити, вказав, що угода з його адвокатом Верета В.О. закінчила дію, іншого представника у нього немає, свої інтереси в суді він буде захищати сам, просив справу розглядом 10.10.2019 р. відкласти, до заяви додав ксерокопію листка непрацездатності від 09.10.2019 про лікування амбулаторно у сімейного лікаря (т.3 а.с. 68,69). 11.11.2019 р. адвокат Верпета В.О. надав суду ордер адвоката на представництво інтересів відповідача ОСОБА_3 в Оржицькому суді (т.3 а.с. 77), договір про надання правничої допомоги не було надано. 11.11.2019 р. адвокат Верпета В.О. брав участь у розгляді справи як представник відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом судового засідання, з якого вбачається про оголошення перерви у засіданні до 26.11.2019 р. (т.3 а.с. 79-80). Також 11.11.2019 р. адвокат Верпета В.О. надав суду заяву, в якій вказав, що при ознайомленні з матеріалами справи 11.11.2019 р. йому стало зле, по телефону повідомив ОСОБА_3 про те, що не зможе брати участь у подальшому розгляді справи та відбуває на лікування у медичний заклад, що ОСОБА_3 висловив бажання особисто брати участь у справі та здійснювати захист своїх інтересів та у подальшому визначитися з представником, вказав також, що не виключено, що сторони домовляться про мирову угоду (т.3 а.с.78). Згідно розписки адвокат Верпета В.О. був повідомлений про судове засідання 26.11.2019 р. (т.3 а.с. 88). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 14.11.2019 р. відповідач ОСОБА_3 повідомлений про дату, час і місце судового засідання (т.3 а.с. 89). 26.11.2019 р. від адвоката Верпети В.О. надійшло клопотання, що станом на 26.11.2019 р. він перебуває на лікуванні, у зв`язку з чим просив справу слуханням відкласти на іншу дату, також надав ксерокопію медичної довідки про перебування на амбулаторному лікуванні з 25.11.2019 р. по 28.11.2019 р. у сімейного лікаря (т.3 а.с. 97,98). Також 26.11.2019 р. надійшло клопотання відповідача ОСОБА_3 про перенесення справи розглядом на іншу дату у зв`язку хворобою його адвоката Верпети В.О., що він не згоден слухати справу без представника, орієнтовний термін лікування представника - два тижні (т.3 а.с. 99).

З урахуванням викладених обставин, аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення судом права відповідача ОСОБА_3 на правову допомогу у судовому засіданні 26.11.2019 р., то в цій частині колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не заслуговують на увагу, оскільки в діях відповідача ОСОБА_3 та його адвоката Верпети В.О. вбачається зловживання процесуальними права в частині неодноразового відкладення розгляду справи із-за хвороби, у зв`язку з закінчення дії договору про правову допомогу, із-за відсутності представника. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що з адвокатом він уклав договір про надання правової допомоги, проте, такий договір, якщо він був укладений повторно, у матеріалах справи відсутній, на підтвердження повноважень адвокат надав лише ордер адвоката від 11.11.2019 р. (т.3 а.с. 77). У квітні 2019 р. відповідач заявляв суду про закінчення угоди з адвокатом, лише у листопаді 2019 р. адвокат надав суду ордер на підтвердження повноважень по представництву інтересів відповідача, що вказує на затягування розгляду справи по суті, яка перебуває у провадженні суду з січня 2016 р., вбачається порушення судом строків розгляду справи, передбачених ст.157 ЦК України (у редакції до 15.12.2017 р.) та ст. 210 ЦК України у діючій редакції.

Також 26.11.2019 р. відповідач ОСОБА_3 надав суду заяву про відвід судді, в якій зазначив, що 26.11.2019 він з`явився до суду, бо бажав відкласти справу із-за відсутності його адвоката, але суд справу не відклав і він зрозумів, що суддя виробив свою думку про кінцевий результат справи, що у минулому засіданні його адвокат надав суду ордер і суд робив перерву для ознайомлення адвоката з матеріалами справи, але у зв`язку погіршенням здоров`я адвоката, він не зміг ознайомитися зі справою, що суддя не став дотримуватися його прав на правову допомогу, що суддя однобоко та упереджено розгляне справу, що немає віри в об`єктивність судді (т.1 а.с. 100-101). Ухвалою Оржицького районного суду м. Полтави від 26.11.2019 р. у задоволенні заяви відповідача про відвід судді - відмовлено за безпідставністю (т.1 а.с. 102).

Виходячи з підстав відводу судді, які були зазначені відповідачем ОСОБА_3 у суді першої інстанції, то в цій частині апеляційний суд прийшов до висновку про те, що вони є необгрунтованими, оскільки відповідач не надав доказів того, що суддя заінтересований у розгляді справи, що є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не є підставою для обов`язкового скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення на підставі п. 2 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_3 не реалізував своє право підготувати з участю адвоката та подати клопотання про проведення по справі комісійної судово-почеркознавчої експертизи з наданням додаткового дослідницького матеріалу, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не був позбавлений такого процесуального права незалежно від наявності у нього адвоката, проте таке клопотання від нього не надходило.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що справа була розглянута без повідомлення представника відповідача, то вони спростовуються розпискою адвоката Верпети В.О. про отримання ним судової повістки у судове засідання на 26.11.2019 р. (т.3 а.с. 88), тобто він був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що вказує на відсутність в цій частині порушення судом процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 28 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2020 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов