Рішення

від 23.01.2020 по справі 200/6383/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 р. Справа№200/6383/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Картавих Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Добропільського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - 1-й відповідач), Добропільського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області (далі - 2-й відповідач), відповідно до якого, з урахуванням заяви від 28.05.2019 року, яка була прийнята судом просить суд:

- визнати протиправними дії 1-го відповідача щодо несвоєчасного розрахунку при звільненні позивача з посади заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу (з обслуговування м.Добропілля та Добропільського району) ГУ МВС України в Донецькій області у зв`язку зі скороченням штатів;

- зобов`язати 2-го відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) вихідну грошову допомогу за 03 роки 02 місяці 08 днів у сумі 6552 грн.;

- зобов`язати 2-го відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з посади заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу (з обслуговування м.Добропілля та Добропільського району) ГУ УМВС України в Донецькій області за період з 14.01.2019 року по день винесення рішення судом;

- зобов`язати 2-го відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за всі (124) дні невикористаної відпустки за період 2015-2019 роки в сумі 35 143 грн. 35 коп.

Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані тим, що до теперішнього часу позивачу не виплачена вихідна грошова допомога за 03 роки, 02 місяці, 08 днів., що складає 6552 грн., як це передбачено статтею 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року та наказом №1 о/с лк від 14.01.2019 року.

Позивач вважає, що у зв`язку з тим, що йому не виплачена вихідна грошова допомога у сумі 6552 грн., а також станом на 14.01.2019 року з ним не був проведений повний розрахунок, то станом на 14.05.2019 року йому повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки у сумі 24024,55 грн. (198.55 грн.*121 днів) за період з 14.01.2019 року по 14.05.2019 року, а також суму середнього заробітку, яка буде складатись на день винесення рішення судом.

У той же час у позові позивач вказує, що має право на грошову компенсацію за невикористані в році звільнення відпустку за період з 2015 по 2019 роки у сумі 24620,20 грн.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого проти по позову заперечує та, серед іншого посилається на те, що ГУМВС в області не здійснює розрахунку з особами, які проходили службу в Добропільському МВ.

Вказує, що позивач приховав від суду про те, що у період спірних правовідносин отримував дохід - допомогу по безробіттю, а також був офіційно працевлаштований на іншому підприємстві - ТОВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ на посаді начальника команди відділу охорони на ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , де отримував заробітну плату га не виключено - останньому надавались відпустки.

Зазначає, що з моменту поновлення по день звільнення, позивач жодного дня не перебував за місцем несення служби та не відпрацював ні одного дня.

Стверджує, що нормами спеціального законодавства чітко визначено, що компенсація виплачується тільки за чергову відпустку, невикористану у році звільнення, тому, вимога про зобов`язання виплатити компенсацію за невикористані відпустки з 2015 суперечить нормам чинного законодавства.

Відповідач звертає увагу суду на те, що позивачу вже була нарахована одноразова грошова допомога у розмірі 2592,00 грн (за три роки).

Ухвалою суду від 08.07.2019 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 200/6391/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення №1 о/с лк від 14.01.2019, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 04.11.2019 року провадження у даній справі було поновлено.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 січня 2020 року на 10 годину 00 хвилин.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 13.01.2020 року до 23.01.2020 року.

Представники сторін в призначене судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Через канцелярію суду від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, суд визнав за можливе розглянути дану справу по суті.

Дослідивши подані сторонами докази, встановивши всі обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на час розгляду справи сторонами не надано доказів про внесення запису про державну реєстрацію припинення ГУ МВС України в Донецькій області чи Добропільського МВ ГУМВС України в Донецькій області як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями трудової книжки позивача, він, з 05.08.1996 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №357 о/с його було звільнено з посади заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу (з обслуговування м.Добропілля та Добропільського району) згідно пункту 64 "г" за скороченням штатів

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 04.10.2018 року №27 о/с лк позивача поновлено на посаді заступника начальника міського відділу - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу з 07 листопада 2015 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі № 805/78/16-а.

Наказом ГУМВС України в Донецькій області № 1 о/с лк від 14.01.19 року - звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби (через скорочення штатів).

Предметом розгляду даної справи є питання проведення розрахунку з позивачем при звільненні саме на підставі наказу № 1 о/с лк від 14.01.19 року

Щодо позовних вимог, суд зазначає, що такої виплати як «середній заробіток (грошове забезпечення) вихідна грошова допомога» , зобов`язати здійснити яку 2-го відповідача позивач просить суд, чинне законодавство України не передбачає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач, серед іншого, посилається на ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).

Відповідно до ст. 9 Закону № 2262 особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 р. № 393, встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

- які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Крім цього позивач просить суд зобов`язати 2-го відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за всі (124) дні невикористаної відпустки за період 2015-2019 роки в сумі 35 143 грн. 35 коп.

Відповідно до п. 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Крім цього, позивач просить зобов`язати 2-го відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з посади заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу (з обслуговування м.Добропілля та Добропільського району) ГУ УМВС України в Донецькій області за період з 14.01.2019 року по день винесення рішення судом.

Щодо всіх вказаних позовних вимог, які пов`язані моментом виникнення обов`язку щодо їх виплати, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до тих же відповідачів, відповідно до якого просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 14.01.2019 №1о/с лк про звільнення з посади згідно пункту 64 "г" за скороченням штатів із постановленням на військовий облік;

- поновити на посаді заступника начальника міськвідділу - начальника міліції громадської безпеки Добропільського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області або на інший рівнозначній посаді з 14 січня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління МВС України в Донецькій області врахувати час вимушеного прогулу до вислуги років на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка зараховується для призначення пенсії, до вислуги років в спеціальному званні підполковник , а також безперервної вислуги років на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, яка враховується для виплати грошового забезпечення та надання відпусток;

- стягнути з Добропільського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на його користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу - з 14.01.2019 року по день фактичного поновлення на посаді;

- зобов`язати ГУ МВС України в Донецькій області розглянути рапорт, поданий 05.11.2015 року, про звільнення з органів внутрішніх справ України у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 06 листопада 2015 року, у зв`язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути рапорт для зайняття посади у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію та працевлаштувати його в Головне управління Національної поліції в Донецькій області шляхом видання наказу про призначення на рівнозначну посаду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року в справі № 805/6391/19-а між тими ж сторонами, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 року, у задоволенні позову відмовлено та, серед іншого, було встановлені такі обставини.

« ... з текстом оскарженого позивачем наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 1 о/с лк від 14.01.2019 року про звільнення позивач ознайомився 15.04.2019 року, що підтверджується відповідної розпискою…

… Крім того, з пояснень сторін та матеріалів справи випливає, що ані після звернення до негайного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року в частині поновлення на попередній посаді, ані після набрання законної сили цим рішенням у вказаній частині постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, позивач до виконання своїх службових обов`язків не приступив, в розпорядження свого безпосереднього керівника не прибув.

Надані представником відповідача відомості про перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності вищевказаного висновку не спростовують, оскільки листки непрацездатності за місцем служби позивач не надавав, а щодо періоду з 17.12.2018 року до звільнення 14.01.2019 року відомостей про непрацездатність позивача суду не надано…

...Вказаний висновок підтверджується доказами про роботу ОСОБА_1 в ТОВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ з 01.11.2016 року до 12.04.2019 року на посаді начальника команди відділу охорони (а.с.120), а також заявленими позивачем вимогами до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, ухвалою якого від 21.05.2019 року відкрито провадження у справі № 235/3393/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди (а.с.202).

Стосовно даного факту суд враховує, що як статтею 18 Закону України Про міліцію працівникам міліції було заборонено займатися будь-якими видами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) та підприємницької діяльності, так і відповідно до статті 66 Закону України №580-VІІІ поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.

За таких обставин продовження позивачем трудових відносин з іншим підприємством після поновлення на посаді в органах МВС, та позов до суду з вимогою про поновлення на роботу у вказане підприємство, свідчать про свідоме ухилення позивача від продовження службі на посаді в органах МВС та відсутність порушень з боку відповідачів, якими позивач обґрунтував свої вимоги...» .

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Жодних доказів на спростування обставин, встановлених у вказаному рішенні позивачем суду не надано.

Суд застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України), в частині визначення моменту розрахунку з позивачем при його звільненні та зазначає, що КЗпП України є законом та має вищу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже, приймаючи до уваги те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2019 року в справі № 805/6391/19-а, яке набрало законної сили, встановлено, що станом на день останнього звільнення - 14.01.2019 року, позивач фактично не працював у відповідачів (не перебував на місці проходження служби), а працював у ТОВ АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ , то, з огляду на положення ст. 116 КЗпП України, обов`язок щодо проведення розрахунку з позивачем виникає не у день звільнення позивача, а не пізніше наступного дня після пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок.

Проте, жодних доказів звернення позивача до будь - кого з відповідачів з вимогою про проведення відповідного розрахунку, у зв`язку зі звільненням зі служби наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 1 о/с лк від 14.01.2019 року, позивачем суду не надано.

Таким чином, строк виконання відповідачем обов`язку щодо розрахунку та виплати позивачу всіх сум, що йому належать ще не настав, отже підстави для проведення таких виплат позивачу, станом на момент прийняття рішення у даній справі відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати у даній справі відшкодуванню не підлягають,

Керуючись Кодексом законів про працю України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Добропільського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 23 січня 2020 року.

Рішення складено у повному обсязі 03 лютого 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Приймаючи до уваги те, що в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч