Рішення

від 19.02.2020 по справі 160/11592/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Справа № 160/11592/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ-АНТІКОР до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

19.11.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-АНТІКОР"(надалі - позивач) до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №1315976/41750265 від 28.10.2019 р. ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації Податкової накладної №10 від 27.09.2019 р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР";

- зобов`язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 27.09.2019 р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР" датою її фактичного отримання, а саме: 09.10.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірне рішення прийнято безпідставно та всупереч вимогам закону, оскільки ним були надані усі необхідні документи для реєстрації спірної ПН. Такі документи оформлені в рамках виконання Договору підряду і не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Надані пояснення та документальні матеріали не були взяті контролюючим органом до уваги. Натомість, Комісією контролюючого органу було прийнято рішення, яким позивачу було відмовлено в реєстрації податкової накладної без вказання конкретної підстави. Позивач вважає, що наявні усі підстави для скасування рішення, яке оскаржується та реєстрації податкової накладної датою її отримання контролюючим органом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/11592/19 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 11.12.2019 р. об 11:20 год.

У судове засідання 11.12.2019 р. представники ДПС України та ГУ ДПС у Дніпропетровській області не прибули, останнім подано клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін судом відкладено розгляд справи до 11:20 год. 23.12.2019 р.

21.12.2019 р. через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву.

У судове засідання 23.12.2019 р. прибули уповноважені представники позивача та ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Для надання додаткових доказів по справі, судове засідання відкладено до 10:00 год. 13.01.2020 р.

28.12.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву, відповідно до яких вимоги позову підтримані з підстав у ньому зазначених.

11.01.2020 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку суду подані додаткові письмові пояснення по справі з додатками, які були витребувані судом у судовому засіданні 23.12.2019 р.

У судове засідання 13.01.2020 р. прибули уповноважені представники позивача та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Представником позивача подані заперечення на додаткові пояснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 11.01.2020 р.

За клопотанням позивача судом ухвалено здійснити заміну відповідача у даній справі, а саме з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на Державну податкову службу України в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі - відповідач).

Розгляд справи вирішено розпочати спочатку, судове засідання призначено на 03.02.2020 р. о 10:40 год.

10.02.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяві, згідно якого повідомлено суд про незгоду з вимогами позову, оскільки спірне рішення було прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №10 зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України з наступних підстав: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (визначених листом ДФС України 07.08.2019 №1962/99-99-29-05-01-01 та погоджених із Міністерством фінансів України) та в період дії Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №10 від 27.09.2019 ДПС України зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Відповідно до норм чинного законодавства повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. У зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

У судове засідання 03.02.2020 р. прибули уповноважені представники сторін, для надання можливості надання відповіді на відзив на позовну заяву, судове засідання перенесено на 11:20 год. 19.02.2020 р.

12.02.2020 р. позивачем засобами елеронного зв`язку суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення з підстав, які викладені у позові.

У судове засідання 19.02.2020 р. представник відповідача не прибув, відповіді на відзив на позовну заяву не надав.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, поданням представником позивача клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, та у зв`язку із тим, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Пром-Антікор подано 09.10.2019 р. на реєстрацію податкову накладну від 27.09.2019 р. №10, складену на адресу ТОВ АТ Каргілл . Філія .Степовий елеватор ТОВ АТ Каргілл (код 20010397, 2810 Офіс Великих платників податків ДПС), основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, платник ПДВ з 03.07.1997) по реалізації послуги: дорожня розмітка території у кількості 1 послуга, (по ціні 25107,00 грн./послуга) на загальну суму 30128,40 грн., у т.ч. ПДВ 5021,40 грн.

Реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №10 зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України, підстава: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду додатково надісланих позивачем документів для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1315976/41750265 від 28.10.2019 р., яким в реєстрації податкової накладної №10 від 27.09.2019 р. було відмовлено.

У вказаному рішенні в якості підстав для відмови зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

В графі додаткова інформація рішення жодної інформації не вказана.

Згідно наданого відповідачем на вимогу суду Протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №43 від 25.09.2019 р., ТОВ Пром-Антікор внесене до переліку (бази даних ІС Податковий блок як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

Підставою для внесення слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму щодо ТОВ Пром-Антікор , яке за даними відповідного структурного підрозділу відповідає критеріям ризиковості.

В інформаційній довідці щодо включення до переліку ймовірних ризикових СГ ТОВ Пром-Антікор , на яку посилається відповідач, містяться наступні відомості.

В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) у періоді серпень-вересень 2019 року здійснює реалізацію послуг ремонту фасаду елеватора на виробничій ділянці №2, антикорозійного захисту цементних силосів та водонапірної башти, нанесення захисного покриття бензосховища, очищення складу шроту, ремонт покрівлі робочої вежі потокової лінії, комплексне очищення поверхонь нагріву котла Ваbсоск , зачищення силосів елеватора насіння, тощо.

Податковий кредит ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) за вказаний період сформовано за рахунок придбання вищевказаних послуг у ТОВ ДЕЛЬМАРБУД (код 42792437) та ТОВ БУД-СТРОМ (код 42534502).

Так, ТОВ ДЕЛЬМАРБУД (код 42792437) згідно даним ЄРПН здійснює придбання рису, цукру, жіночого взуття в асортименті, матраців та надає послуги оброблення даних, тощо. ТОВ БУД-СТРОМ (код 42534502) згідно даним ЄРПН імпортує Іграшки з полімерних матеріалів, призначені для дитячих розваг, у наборах, сумки-рюкзаки з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів.

Тобто, придбання вищевказаних послуг зазначеними підприємствами наданими в адресу ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) неможливо дослідити за допомогою даних ЄРПН.

Таким чином, податковий орган зробив висновок, що ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) здійснює формування податкового кредиту по - ланцюгу за рахунок нереальних господарських операцій. Ризиковий зміст зазначеної схеми мінімізації податку на додану вартість полягає у факті реалізації послуг, походження яких невідомо та неможливо дослідити за допомогою даних Єдиного реєстру податкових накладних.

До Інформаційної довідки долучена схема руху ПДВ за серпень-вересень 2019 р. за даними ЄРПН.

Досліджуючи рішення про відмову в реєстрації ПН №10 від 27.09.2019 р. на предмет його відповідності закону, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п.201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Судом встановлено, що ТОВ ПРОМ-АНТІКОР зареєстровано 21.11.2017 р. як юридичну особу приватного права за кодом 41750265; з 01.05.2018 р. є платником податку на додану вартість, основний вид діяльності 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи. н.в.і.у.

Для своєї діяльності позивач орендує нежитлове приміщення відповідно до Договору оренди нежилого приміщення від 20.05.2018 року, Акту прийому-передачі до Договору оренди № 08/18 нежилого приміщення від 20.05.2018 року, додаткової угоди від 01.01.2019 року до Договору оренди нежитлового приміщення № 08/18 від 20.05.2018 року, додаткової угоди від 01.08.2019 року до Договору оренди нежитлового приміщення № 08/18 від 20.05.2018 року, Акту прийому-передачі до Договору оренди № 08/18 нежилого приміщення від 01.08.2019 року.

Крім того, позивач використовує у своїй діяльності автотранспорт відповідно до Договору позички транспортного засобу №1 від 01.05.2018р. та Акту приймання- передачі транспортного засобу до Договору позички транспортного засобу №1 від 01.05.2018р.

Згідно штатного розпису від 01.08.2019 р. на підприємстві рахуються 5 штатних одиниць без урахування осіб, які виконували роботи за цивільно-правовими угодами.

З метою здійснення своєї господарської діяльності та у відповідності до видів своєї діяльності позивач уклав Договір підряду №21/09 від 21.09.2019 року та додаткову угоду №9 від 01.08.2019 року до вказаного Договору з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АТ КАРГІЛЛ" (замовник), за яким позивач зобов`язався за завданням замовника виконувати ремонтні та будівельні роботи на території замовника, склад і обсяг яких визначається в додатках до Договору та кошторисній документації.

Документи, що були оформлені сторонами в ході виконання Договору:

Договірна ціна на дорожню розмітку території;

Дефектний акт на дорожню розмітку території від 26.07.2019 року та пояснювальна записка дорожня розмітка території;

Акт № 39 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 27.09.2019 року;

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 27.09.2019 року;

Довіреність №2018/136 від 25.06.2018 року.

Довіреність №2019/113 від 19.06.2019 року.

Локальний кошторис на будівельні роботи № 2 -1-1 на Дорожня розмітка території на 26.07.2019 року.

Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2- 1-1 на Дорожня розмітка території.

Підсумкова відомість ресурсів об`єкт: Дорожня розмітка території.

Рахунок на оплату № 39 від 26.07.2019 року.

На виконання умов Договору підряду та на підставі рахунку №39 від 26.07.2019 р. для придбання будівельних матеріалів, необхідних для виконання замовлення замовником 02.08.2019 р. було перераховано на адресу підрядника авансовий платіж у розмірі 42000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 530 за 02.08.2019 р.

Відповідно до платіжного доручення № 666 від 27.09.2019 р. замовник згідно умов Договору остаточно розрахувався з позивачем у сумі 30128,40 грн.

Для виконання Договору позивачем було використано придбані у третіх осіб товари.

Для проведення робіт ТОВ ПРОМ-АНТІКОР використана фарба для дорожньої розмітки, яка була придбана у ТОВ "ПОЛІФАРБ УКРАЇНА", що підтверджується: видатковою накладною №19567 від 06.08.2019 р., рахунком на оплату № 95166 від 05.08.2019 року, платіжним дорученням № 371 від 05.08.2019 р. та товарно-транспортною накладною № 19567 від 06.08.2019 р.

Відповідно до вимог ПК постачальником було складено та зареєстровано податкову накладну №7 від 05.08.2019 р., реєстрація якої підтверджена наявною в матеріалах справи квитанцією №1.

Також для проведення робіт ТОВ ПРОМ-АНТІКОР використаний розчинник органічний Р-4П (Б/П), який був придбаний у ТОВ "ФАРБА ПЛЮС", що підтверджується: видатковою накладною №1832 від 17.07.2019 р., рахунком на оплату № 2026 від 17.07.2019 р., платіжним дорученням № 360 від 23.07.2019 року та товарно-транспортною накладною № 0717 від 17.07.2019 р.

Відповідно до вимог ПК України, постачальником було складено та зареєстровано податкову накладну №186 від 17.07.2019 р., реєстрація якої підтверджена наявною в матеріалах справи квитанцією №1.

Дослідження вказаних документів, копії яких наявні в матеріалах справи вказує, що вони складені відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та свідчать про придбання та наступний продаж товарів, що відображено в бухгалтерському та податковому обліку. В цих документах відображені операції щодо придбання ТМЦ, рух активів, зобов`язань по підприємству.

Відповідач проти наявності зазначених документів не заперечував, про недоліки їх складання не зазначив.

За правилом першої події відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час викикнення спірних правовідносин, позивачем було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну №10 від 27.09.2019 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, у суду відсутні сумніви щодо реального здійснення господарської операції згідно умов Договору підряду, виконання кого передувало складанню та направленню на реєстрацію в ЄРПН спірної накладної.

Як було встановлено судом і зазначено вище, згідно сформованої податковим органом квитанції №1 від 09.09.2019 р. реєстрація податкової накладної відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України зупинена, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.п.1.6 п.6 Критеріїв ризиковості платника податку та позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 від 17.10.2019 р. позивачем надані пояснення та долучені документи для підтвердження здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним.

Документи у кількості додатків - 29 були доставлені та прийняті податковим органом, що підтверджується відповідною квитанцією №2 від 18.10.2019 р.

Подання вказаних документів до реєстрації податкових накладних відповідачем не спростовується.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117).

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості. У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п.1.6 Критеріїв.

На час зупинення реєстрації спірної накладної критерії ризиковості платника податку були визначені у Листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 р. №1962/99-99-29-01-01-18.

При цьому, судом встановлено, що посилання на вказаний лист зазначено лише під час судового розгляду справи, ані квитанція №1 про зупинення реєстрації ПН/РК, ані протокол Комісії про віднесення позивача до переліку ризикових №43 від 25.09.2019 р., ані інформаційна довідка конкретних критеріїв ризиковості платника податку не містять.

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, відповідачем не надано до суду, згідно з п.1.6 Критеріїв будь-яких матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, іншої інформації, що розглядалась Комісією, яка згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Контролюючий орган зобов`язаний у квитанції та Протоколі засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку достатній для віднесення платника податків до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості, та зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, ані квитанції, ані матеріали справи вцілому не містять документів, в яких наведено обґрунтування віднесення позивача до підприємств, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що Критерії ризиковості платників податків існували на час спірних відносин виключно у вигляді листів, не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов`язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 та № 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно.

Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З викладеного слідує висновок, що позивач не міг самостійно виконати вимоги суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що господарські операції, за результатами яких складені податкові накладні мають, на переконання суду, реальний характер, адже контролюючим органом зворотного з посиланням на належні та допустимі докази не доведено.

Крім того, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження відповідного рішення суду).

У разі надходження рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Отже, чинним законодавством обов`язок щодо реєстрації ПН після зупинення покладено на Державну податкову службу, яка є правонаступником усіх прав та обов`язків реорганізованої ДФС.

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи повністю спростовані висновки податкового органу, які полягли в основу рішення про відмову в реєстрації спірної ПН/РК, в свою чергу відповідач не надав жодних обґрунтувань на підтвердження своєї правової позиції, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та задоволення яких матимуть наслідком належне відновлення порушеного права платника податку.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність своїх дій та рішень, перед судом не доведена.

При цьому, при вирішенні справи судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду даної справи, сплачений судовий збір за подання даного позову підлягає стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ-АНТІКОР до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати Рішення №1315976/41750265 від 28.10.2019 р. ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 27.09.2019 р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР";

Зобов`язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 27.09.2019 р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР" датою її фактичного отримання, а саме: 09.10.2019 р.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ-АНТІКОР документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова