Постанова

від 24.09.2020 по справі 160/11592/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11592/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (суддя суду 1 інстанції Віхрова В.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-АНТІКОР" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-АНТІКОР" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області в якому просило

- визнати протиправним та скасувати Рішення №1315976/41750265 від 28.10.2019 р. ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації Податкової накладної №10 від 27.09.2019 р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР";

- зобов`язати ДЕРЖАВНУ ПОДАТКОВУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 27.09.2019р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМ-АНТІКОР" датою її фактичного отримання, а саме: 09.10.2019 р.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-АНТІКОР" до Державної податкової служби України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та фактично виконав дискреційні функції контролюючого органу, а не досліджував питання щодо правомірності прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації податкової накладної на підставі отриманого комісією пакету документів, який був надісланий платником податків до комісії, що приймала рішення, а самостійно вирішив питання про достатність документів, які надсилались до контролюючого органу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ТОВ Пром-Антікор подано 09.10.2019 р. на реєстрацію податкову накладну від 27.09.2019 р. №10, складену на адресу ТОВ АТ Каргілл . Філія .Степовий елеватор ТОВ АТ Каргілл по реалізації послуги: дорожня розмітка території у кількості 1 послуга, (по ціні 25107,00 грн./послуга) на загальну суму 30128,40 грн., у т.ч. ПДВ 5021,40 грн.

Реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №10 зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 п.201 Податкового кодексу України, підстава: ПН/РК відповідає вимогам п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За наслідками розгляду додатково надісланих позивачем документів для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, Комісією Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1315976/41750265 від 28.10.2019 р., яким в реєстрації податкової накладної №10 від 27.09.2019 р. було відмовлено.

У вказаному рішенні в якості підстав для відмови зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

В графі додаткова інформація рішення жодної інформації не вказана.

Згідно Протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №43 від 25.09.2019 р., ТОВ Пром-Антікор внесене до переліку (бази даних ІС Податковий блок як таке, що відповідає критеріям ризиковості.

Підставою для внесення слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму щодо ТОВ Пром-Антікор , яке за даними відповідного структурного підрозділу відповідає критеріям ризиковості.

В інформаційній довідці щодо включення до переліку ймовірних ризикових СГ ТОВ Пром-Антікор , на яку посилається відповідач, містяться наступні відомості.

В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) у періоді серпень-вересень 2019 року здійснює реалізацію послуг ремонту фасаду елеватора на виробничій ділянці №2, антикорозійного захисту цементних силосів та водонапірної башти, нанесення захисного покриття бензосховища, очищення складу шроту, ремонт покрівлі робочої вежі потокової лінії, комплексне очищення поверхонь нагріву котла Ваbсоск , зачищення силосів елеватора насіння, тощо.

Податковий кредит ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) за вказаний період сформовано за рахунок придбання вищевказаних послуг у ТОВ ДЕЛЬМАРБУД (код 42792437) та ТОВ БУД-СТРОМ (код 42534502).

Так, ТОВ ДЕЛЬМАРБУД (код 42792437) згідно даним ЄРПН здійснює придбання рису, цукру, жіночого взуття в асортименті, матраців та надає послуги оброблення даних, тощо. ТОВ БУД-СТРОМ (код 42534502) згідно даним ЄРПН імпортує Іграшки з полімерних матеріалів, призначені для дитячих розваг, у наборах, сумки-рюкзаки з лицьовою поверхнею з текстильних матеріалів.

Тобто, придбання вищевказаних послуг зазначеними підприємствами наданими в адресу ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) неможливо дослідити за допомогою даних ЄРПН.

Таким чином, податковий орган зробив висновок, що ТОВ ПРОМ-АНТІКОР (код 41750265) здійснює формування податкового кредиту по - ланцюгу за рахунок нереальних господарських операцій. Ризиковий зміст зазначеної схеми мінімізації податку на додану вартість полягає у факті реалізації послуг, походження яких невідомо та неможливо дослідити за допомогою даних Єдиного реєстру податкових накладних.

До Інформаційної довідки долучена схема руху ПДВ за серпень-вересень 2019 р. за даними ЄРПН.

Не погодившись з позицією відповідачів та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Вказане рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року( чинний у спірний період) (далі Порядок №117), пунктом 3 якого визначений перелік ознак за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, або податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості платника податку, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (Пункт13 Порядку).

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

На час складення податкових накладних Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом ДФС України від 05 листопада 2018 р. № 4065/99-99-07-05-04-18.

Згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Критерії ризиковості здійснення операцій передбачають, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, зокрема, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

2.1. обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Вказані Критерії ризиковості платника податку не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Так, колегія суддів зазначає, що визначення контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.

Разом з тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної наведено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості: обсяг постачання товару/послуги 43.99.90 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та не зазначено яку саме невідповідність обсягів придбання над обсягами постачання було встановлено, та обсягу яких саме послуг (товару) це стосується. Також не було визначено переліку документів, надання якого б надало підприємству можливість реєстрації податкової накладної.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію та переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує той факт, що платником податків надано контролюючому органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій (копію договору підряду від 21.09.2018 року №21/09, договірну вартість, рахунок від 26.07.2019 року, виписку з рахунку, трудові договори, договори оренди приміщень, документи підтверджуючі придбання матеріалів необхідних для виконання договору підряду від 21.09.2018 року, дефектний акт на дорожню розмітку, акт приймання виконання будівельних робіт, локальний кошторис загальновиробничих витрат, підсумкова відомість ресурсів тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що надані копії первинних документів повністю відображають зміст господарських операцій між позивачем та ТОВ АТ Каргілл та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки Комісія ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цієї податкової накладної, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Водночас, загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів як актів правозастосування є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення нормативно-правовим актом та, відповідно, контролюючим органом конкретної підстави віднесення господарської операції чи платника податку до категорії ризикових. Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Крім цього, суд вказує на те, що зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення комісії на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС від 05.11.2018р. №4065/99-99-07-05-04-18, є безпідставним.

З цього приводу суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 р. в справі № 822/1878/18.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо незареєстрованої накладної, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Також слід зазначити, що за приписами ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom), п.п. 28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що в даній справі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків позивача - у ситуації, що розглядається, є зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну датою її подання.

Щодо доводів апелянта, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе його повноваження шляхом зобов`язання прийняти певне рішення, що належить до компетенції суб`єкта владних повноважень, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Неправомірна відмова державного органу має розглядатися як зловживання наданими законом повноваженнями і зобов`язання судом усунути таке зловживання шляхом прийняття певного рішення за встановлених обставин не може вважатися неправомірним втручанням у дискреційні функції суб`єкта владних повноважень.

В даному випадку таке зобов`язання буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів особи.

Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для справи, та ухвалив судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального і дотриманням процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров