Рішення

від 19.02.2020 по справі 640/6300/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ № 640/6300/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Фірма -АІС до Державної архітектурно-будівельної інспекції, Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара про визнання протиправними дій, скасування приписів та постанов про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство Фірма -АІС (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві (далі по тексту - відповідач-1), Головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державно архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. (далі по тексту - відповідач-2), Товариство з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара , в якому просить:

- винести постанову про визнання протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29. 03.2019 р.

- винести постанову про визнання протиправними дії, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., та скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 р. № 58/19/10/26-13/0904/02/5.

- винести постанову про визнання протиправними дії, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., та скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 .04.2019 р. № 599/19/10/26-13/0904/02/5.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що на час проведення будівельних робіт по реконструкції приміщення, будинок по вул. Олеся Гончара 15/3 не був пам'ятником культурної спадщини, оскільки набув такого статусу лише після прийняття Управлінням охорони пам'яток історії , культури та історичного середовища 02 квітня 1998 року. Відтак на момент проведення будівельних робіт у 1995 році, жилий будинок, що знаходиться за даною адресою не був пам'ятником культурної спадщини.

Крім того, додатково представник позивача стверджує про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, оскільки останнім перевищено строки проведення такої перевірки та не вказано термін усунення вимог припису.

Також, представник позивача повідомив, що відповідачем порушено вимоги пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, в частині встановлення у оскаржуваних приписах строку для усунення виявлених порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

У відзиві на адміністративний позов, відповідачі у повному обсязі заперечували проти задоволення позовних вимог, навівши аналогічні посилання на норми чинного законодавства та зазначили, що позивачем було здійсненно реконструкцію жилого приміщення без отримання спеціального дозволу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем також заявлено клопотання про заміну відповідача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, оскільки Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві, не має статусу юридичної особи, відтак не може виступати самостійним учасником адміністративного процесу. Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне замінити сторону відповідача та визначити належним відповідачем у справі, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Черноморка на Гончара письмових пояснень по суті позову не надавало.

Між тим, 12.06.2019 року до суду надійшло клопотання про вступ у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору від об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Стрітенський 3/15 , однак суд не вбачає підстав для залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Так, залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, можливе лише до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2019 р. Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюк Л.Л. проведено позапланову перевірку "Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану "ЧЕРНОМОРКА на ГОНЧАРА" на вул. Олеся Гончара, 15/3, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2019 р. № б/н..

Вказаним актом встановлено наступні порушення:

- під час перевірки приміщень підвалу та першого поверху ресторану "Черноморка" на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва встановлено, що згідно з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.05.2014 р., номер запису про право власності № 5769848, власником нежитлового приміщення № 1, 2, 3 (групи приміщень № 80) (літера А) є ПП "Фірма - АІС", також відповідно до Реєстраційного посвідчення виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації від 14.10.1999 р. власником нежитлового приміщення в літ. А є ПП "Фірма - АІС", яким самовільно виконано будівельні роботи із перепланування нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 80) (літера А) поверх 1 шляхом демонтажу внутрішніх перегородок між приміщеннями №№ 1,2,3 (згідно технічного паспорта видано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна від 26.01.2912 р.) та зі сторони вул. Стрітенської влаштовано сходи до зазначеного вище приміщення,

- До нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 80)(літера А) прибудовано санвузол та додаткове приміщення невизначеного призначення.

- Між нежитловими приміщеннями підвалу літ. А № 16 та приміщеннями першого поверху № 6 (згідно по поверхових планів Київського міського бюро технічної інвентаризації (далі План БТІ) влаштовано проріз в плиті перекриття та сходинковий марш.

- З підвального нежитлового приміщення літ. А влаштовано додатковий шостий віконний проріз зі сторони вул. Стрітенської. Також фактичне планування перегородок, влаштування дверних прорізів підвального нежитлового приміщення літ. А не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи, а саме: відсутні перегородки між приміщеннями № 16 та №№ 10, 17; з приміщення № 16 влаштовано віконний та дверний проріз з приміщення кухні. З кухні замість дверних прорізів влаштовано вікна.

- Демонтовано перегородки нежитлових приміщень першого поверху літ А, а саме: між приміщеннями №№ 1,2,3,4,5,6,7, VII (згідно з планом БТІ).

- Повітроводи витяжної вентиляції із вищевказаних приміщень прокладені по фасаду житлового будинку.

Враховуючи зазначене, інспектор дійшов наступних висновків про те, що ПП АІС було допущено порушення вимог наступних нормативних документів:

- ч.1 ст. 34, ч.1 ст. 37 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності - відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт;

- ч. 8 ст. 39 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461 - після виконання будівельних робіт приміщення експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;

- п. 5.3.3. ДБН Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 витяжна вентиляція проведена неправильно, з порушеннями.

На підставі вищевказаних висновків, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винесено припис № б/н від 29.03.2019 р., яким: заборонено з 29.03.2019 р. експлуатацію нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану "ЧЕРНОМОРКА на ГОНЧАРА" на вул. Олеся Гончара 15/3 у Шевченківському районі м. Києва до усунення виявлених порушень; у термін до 29.05.2019 р. усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а також відносно власника - ПП ПП "Фірма - АІС", складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019 р. № б/н із фіксуванням суті правопорушення та повідомленням про розгляд справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності об 11-00 год. 09.04.2019 р. у приміщенні Департаменту.

09.04.2019 р. на підставі вказаних документів Відповідачем-1 на підприємство ПП "Фірма - АІС" винесено постанову № 58/19/10/26-13/0904/02/5 якою накладено штраф на суму 1 728 900 грн., та постанову № 59/19/10/26-14/0904/02/5 якою накладено штраф на суму 1 728 900 грн.

Незгода позивача із вказаними приписами та діями посадових осіб при проведнені перевірки зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-ХIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка позивача здійснена на підставі звернення колективного звернення мешканців будинку 15/3 вул. Олеся Гончара, у якому заявники просять провести перевірку можливих порушень вимог протипожежних, шумовіброзахисних вимог і санітарних норм та встановити факт наявності проекту перепланування приміщень.

Надалі, на адресу ПП "Фірма - АІС" та ТОВ "Чорноморка на Гончара", було надано направлення на перевірку № б/н від 26.02.2019, відповідно до якого Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюк Л.Л. буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства у нежилих приміщеннях, розташованих на об'єкті "Нежитлові приміщення ресторану "Черноморка" на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва". Строк дії вказаного направлення з 04.03.2019 до 18.03.2019 року.

Між тим, судом встановлено, що в зазначений період позапланова перевірка проведена не була, про перенесення термінів позивач не був повідомлений.

Водночас, з пояснень позивача та матеріалів справи встановлено, що при проведенні перевірки безпосередньо 29.03.2019 року Головним інспектором Близнюком Л.Л. було надано інше направлення, яким продовжено дію попереднього направлення.

Дослідивши дане направлення № б/н від 28.03.2019, судом встановлено, що останнє видане на підставі того ж самого звернення мешканців будинку 15/3 по вул. Олеся Гончара та наказу Департаменту ДАБУ у місті Києві від 28.03.2019 № 142, тобто після спливу майже 10 і днів з моменту винесення першого направлення на проведення позапланового заходу.

При цьому, матеріали справи не містять письмового рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження проведення позапланової перевірки, а лише наявні зазначенні вище направлення на проведення перевірки.

Тобто, в даному випадку має місце факт переривання проведення позапланової перевірки та в подальшому проведення її за відсутності правових підстав, а саме - рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника про продовження проведення позапланової перевірки.

На думку суду, направлення № б/н від 28.03.2019не може вважатись таким рішенням, оскільки направлення є лише підставою для виходу на здійснення перевірки, а безпосередньо правовою підставою для її проведення - наказ відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення (продовження) перевірки.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону №3038-VI та підпункту 3 пункту 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

При цьому, пунктом 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що позапланова перевірка призначається на підставі відповідного наказу та направлень, які невідкладно направляються або вручаються суб'єкту містобудівної діяльності; за результатом позапланового заходу складається акт перевірки; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Перевірка (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; в разі відмови від підписання акту, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування", дія цього Закону поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.1 ст. 2 зазначеного Закону передбачена відповідальність, у вигляді штрафу, для суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва і т. д., а відповідно до ч.2 ст.2 вказаного Закону відповідальність несуть суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Судом встановлено, що головним інспектором ДАБІ у м. Києві складено два протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019 р. на ГІГІ "Фірма -АІС", як щодо суб'єкта містобудування, який є замовником, або підрядником, проте, жодних підтверджень того, що ПП "Фірма - АІС" є замовником або підрядником вказаних дій ДАБІ у м. Києві не надано.

Щодо суті виявлених в ході проведення перевірки порушень, суд виходить з наступного.

Вимогами статті 1 Закону України Про охорону культурної спадщини від 08 червня 2000 року №1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ, в редакції станом на момент спірних правовідносин) охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; предмет охорони об'єкта культурної спадщини - характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.

Пунктом 13 частини 1 статті 6 Закону №1805-ІІІ передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Аналіз наведеної норми свідчить, що дозволи на проведення робіт необхідно отримувати у разі проведення таких робіт на пам'ятках місцевого значення.

10 червня 2017 р. вступив у дію Закон України, від 17.01.2017 р. № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

Відповідно до зазначеного Закону було внесено зміни до Закону України від 17.02.2011 р. № 3038 "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в новій редакції, встановлено, що усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1, середні наслідки - СС2, значні наслідки - ССЗ.

Отже, відповідно до ст. 32 "Про регулювання містобудівної діяльності" клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, що належать до складу комплексу (будови).

Судом встановлено, що момент проведення ремонтних робіт по вул. Олеся Гончара, 15/3, такого терміну як клас наслідків (відповідальності) - ССЗ в законодавстві України взагалі не існувало, оскільки на законодавчому рівні воно з'явилося тільки з прийняттям Закону України, від № 17.01.2011 № 1817-УІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності".

Разом, з тим в результаті перевірки інспектором встановлено наступне: "що відповідно до наказу Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 02.04.1998 р. № 15, житловий будинок на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва є пам'яткою архітектури, будинок прибутковий і відповідно до ч.5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пам'ятники культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини " належить до об'єктів із значними наслідками ( ССЗ)"

Дійсно, відповідно до п. 5 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності), зокрема, -ССЗ - значні наслідки відповідальності.

Відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до класу об'єктів значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об'єкти:

- пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

- об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.

На підставі рішень Шевченківської Ради народних депутатів від 23.05.1995 р. № 500 та від 22.08.1995 р. 856 "Про передачу в орендне користування нежитлових приміщень" Мале приватне виробничо-впроваджувальне торговельно-комерційне підприємство "Фірма АІС", в подальшому перереєстроване в ПП "Фірма АІС", отримала в орендне користування приміщення площею 130, кв. м (ордер від 06.06. 1995 р. № 1277) та 35,0 кв.м. (ордер від 01.09.1995р. № 1351) за адресою вул. Чкалова, 15/3 ( в подальшому перейменована у вул. Олеся Гончара).

Судом встановлено, що ПП "Фірма АІС" у 1995 р. проводила будівельні роботи по переплануванню нежитлових приміщень будинку на вул. Олеся Гончара, 15/3.

Після проведення будівельних робіт по переплануванню в орендованому приміщенні на підставі розпорядження Шевченківської Ради народних депутатів від, 01.02.1996 р. № 99 відкрито ресторан "На Стрітенській".

Факт проведення робіт по переплануванні у 1995 рр. підтверджується також довідкою Державної санітарно - епідеміологічної служби Шевченківського району м. Києві від 03.12. 1996 р. № 195, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже наданих сторонами документів, судом встановлено, що на час проведення будівельних робіт по переплануванню приміщення, будинок по вул. Олеся Гончара, 15/3 не був пам'ятником культурної спадщини, так як до пам'ятників культурної спадщини будинок був включений наказом Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища лише 02 квітня 1998 р.

Так, відповідно до припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначено, що у приміщенні за адресою вул. Олеся Гончара, 15/3 виявлені самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень, а саме:

- демонтовані внутрішні перегородки приміщення №№ 1,2,3 ( групи приміщень № 80) ( літера А) між приміщеннями №№ 1,2,3;

- до нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 80) (літера А) прибудовано санвузол та додаткове приміщення;

- відсутні перегородки між приміщеннями № 16 та №№ 10, 17;

- демонтовано перегородки нежитлових приміщень першого поверху .

У відповідності до Закону України від 12.02.2015 р. № 191 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" були прийняті у новій редакції ст. ст. 100, 152 Житлового кодексу України.

Так ст. 100 ЖКУ передбачено, що виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

П. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. N 572 визначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 ЖК Української РСР.

Відповідно до ст. 152 ЖК Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Також, умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, та Державними будівельними нормами України В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".

Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального І господарства від 17.05.2005 №76, перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Водночас, в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 (що діяла на момент здійснення робіт по переплануванню приміщення) зазначено, що для громадських та виробничих будівель (приміщень) до самочинного будівництва не належать, зокрема: перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; - зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; - влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Відтак, виконані позивачем роботи щодо знесення/демонтажу перегородок та збільшення за рахунок цього підвального приміщення та його перепланування, а тому не потребує подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також, пунктом 8.3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 ' "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" передбачено, що реконструкція житлових будинків може здійснюватися:

- зі збереженням існуючої кількості і типів квартир на поверхах. При цьому можливе збільшення площі кухонь і житлових кімнат за рахунок внутрішніх перепланувань і прибудов у вигляді еркерів;

- зі збільшенням загальної площі будинків за рахунок використання горищних об'ємів, надбудови мансард, одного або декількох поверхів, різних прибудов;

- із міжквартирною трансформацією за рахунок об'єднання квартир, розташованих як на одному поверсі, так і на суміжних поверхах (по горизонталі і вертикалі);

- зі зміною кількості та розмірів площ квартир на поверхах у результаті часткового перепланування суміжних квартир і різних прибудов.

Відповідно до п.8.5 зазначених ДБН передбачено, що при об'єднанні квартир по горизонталі і вертикалі допускається улаштовувати додаткові прорізи і отвори в несучих стінах, перекриттях (надпідвальних, міжповерхових, горищних) і залізобетонних діафрагмах тільки за результатами розрахунків міцності і деформацій і, як правило, з підсиленням.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідності до чинного законодавства дозволяється при проведенні перепланування жилих будинків збільшувати площі кухонь і житлових кімнат за рахунок внутрішніх перепланувань, а збільшення площ квартир неможливе без проведення будівельних робіт по демонтажу внутрішніх перегородок приміщення.

Відтак, суд приходить до висновку, що ПП Фірна-Аіс не допущено порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини та будівельних норм.

Крім того, листом - підтвердженням від 24.06.2019 р. № 062/14-970 (И-2019) виданого КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" встановлено, що за даними матеріалів інвентаризаційної справи по вул. Олеся Гончара, буд.15/3, первинну технічну інвентаризацію групи нежитлових приміщень № 80, розташованих в межах арки будівлі літ. "А" Бюро провело в 1998 році, дверний проріз в капітальній стіні на той час існував.

Відтак, Головним інспектором ДАБІ у м. Києві на підставі недостовірних даних, встановлено неіснуюче порушення у сфері містобудівної діяльності - дверний проріз в капітальній стіні та зафіксовано неіснуюче порушення в Акті перевірки від 29.03.2019 р., а на підставі акта перевірки протиправно складено Протокол про правопорушення у сфері містобудування від 29.03.2019 р., який став підставою для застосування штрафних санкцій.

Законом України, від 17.01.2017, № 1817-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" було внесено зміни, в цілий ряд нормативних документів, направлених на зменшення адміністративно-бюрократичного тиску на діяльність у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів від 07.06. 2017 р. N 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" та було затверджено відповідний перелік

Пунктом 1 зазначеного Переліку встановлено, що роботи і переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1). з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, судом встановлено, що в акті перевірки від 29.03.2019 р., протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 29.03.2019 р. та приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних, норм, стандартів і правил від 29.03.2019 р. зафіксовано цілий ряд правопорушень: а саме: "... ПП " Фірма-АІС " виконано будівельні роботи із реконструкції нежитлового приміщення №№ 1,2,3 ( групи приміщень № 80 ( літера А поверх 1 шляхом демонтажу внутрішніх перегородок між приміщеннями № 1,2.3 не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи; також не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи, демонтаж перегородки нежитлових приміщень першого поверху, літ. А, між приміщеннями №№ 1.2.3.4.5.6.7. VII; також відсутні перегородки між приміщеннями № 16та№№ 10,17".

При цьому, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 07.06. 2017 р. N 406 згідно з яким роботи з переобладнання та перепланування будинку і житлового приміщення в них, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачі, як суб'єкт владних повноважень, покладений на них обов'язок доказування не виконали.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Фірма-АІС (04054, м. Київ, вулю Олеся Гончара, 15/3 код ЄДРПОУ 19129274) задовольнити повністю.

2.. Визнати протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л. щодо складання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29. 03.2019 р. та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29. 03.2019 р.

3. Визнати протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л. щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 р. № 58/19/10/26-13/0904/02/5.

4. Скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 р. № 58/19/10/26-13/0904/02/5.

5. Визнати протиправними дії Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 р. № 599/19/10/26-13/0904/02/5.

6. Скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 р. № 599/19/10/26-13/0904/02/5.

7. Стягнути на користь Приватного підприємства Фірма-АІС (04054, м. Київ, вулю Олеся Гончара, 15/3 код ЄДРПОУ 19129274) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763,00 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції (бульвар. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133 код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.А. Качур