Постанова

від 19.02.2020 по справі 520/9866/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 р.Справа № 520/9866/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 07.11.19 року по справі № 520/9866/18

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін"

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, зупинення видаткових операцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН", в якому просить суд: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.08.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговую Товариство з обмеженою відповідальністю "САДІН", в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 прийнято справу до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "САДІН" позивач зазначив, що дії контролюючого органу щодо призначення та виходу на фактичну перевірку на підставі наказу №7923 від 23.10.2018 визнані судом законними та обґрунтованими. Відповідно вимог до ст. 81 Податкового кодексу України ТОВ Садін були відсутні законні підстави для відмови в допуску до перевірки, оскільки наказ ГУ ДФС у Харківській області №7923 від 23.10.2018 визнано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 по справі №520/9337/18 законним та обґрунтованим. Враховуючи той факт, що посадовими особами ГУ ДФС у Харківській області був зафіксований факт відмови в допуску до проведення перевірки (що підтверджується Актом №8565/20-40-40-01-10/41675529, Актом 8566/20-40-40-01-10/41675529, Актом 8567/20-40-40-01-10/41675529), то контролюючий орган звернувся обґрунтовано з позовною заявою з підстав, передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

05 листопада 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН" про зупинення видаткових операцій - задоволено.

Зупинено видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "САДІН".

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Стверджує, що обраний позивачем спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують Відповідача, не охоплюється підставами, визначеними у статтях 89 та 91 ПК України, зокрема відмовою платника податку в проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Вважає, що суд першої інстанції не надав оцінки аргументам щодо реалізації позивачем своїх повноважень, оскільки податкова служба 7 місяців не реалізувала своє право на проведення перевірки, з огляду на те, що наказ на проведення фактичної перевірки №7923 від 23.10.2018р. був визнаний судом правомірним у справі 520/9337/18 та рішення суду набрало законної сили 02.04.2019р. Вважає, що хоча наказ №7923 від 23.10.2018р. і визнаний судом законним, але на цей час відповідач вже не може здійснити ані фактичну перевірку на підставі цього наказу, ані застосувати примусові заходи до позивача у вигляді зупинення видаткових операцій через 7 місяців після невиконання зазначеного наказу. Отже, посилаючись на ви кладені доводи, вважає, що відсутні підстави для зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують ТОВ "САДІН".

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу стверджує, що доводи апелянта не знаходять свого доказового та законодавчого обґрунтування, оскільки не відповідають вимогам ст. ст. 20, 94 Податкового кодексу України та висновкам Верховного Суду у постанові від 27.08.2019 по справі №520/9866/18. Отже, з викладених підстав, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС Харківській області від 23.10.2018 №7923 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід за адресою провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН".

З метою вручення наказу та ознайомлення з направленнями на проведення фактичної перевірки контролюючим органом пред`явлені:

- направлення №1793, №1794 від 24.10.2018 представнику відповідача, який вказав, що не допускає перевіряючих осіб до проведення фактичної перевірки, про складено акт від 25.10.2018 №8567/20-40-40-01-10/41675529 про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН";

- направлення №1797, №1798 від 24.10.2018 представнику відповідача, який вказав, що не допускає перевіряючих осіб до проведення фактичної перевірки, про складено акт від 25.10.2018 №8565/20-40-40-01-10/41675529 про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН";

- направлення №1795, №1796 від 24.10.2018 представнику відповідача, який вказав, що не допускає перевіряючих осіб до проведення фактичної перевірки, про складено акт від 25.10.2018 №8566/20-40-40-01-10/41675529 про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН".

Наказ №7923 від 23.10.2018 Про проведення фактичних перевірок ТОВ Садін (податковий номер 41675529) , на підставі якого був здійснений вихід на перевірку, був предметом судового оскарження.

ТОВ Садін зверталося з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просило суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області №7923 від 23.10.2018 Про проведення фактичних перевірок ТОВ Садін (податковий номер 41675529) .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 по справі №520/9337/18 у задоволенні адміністративного позову ТОВ Садін відмовлено, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 по справі №520/9337/18 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, рішення набрало законної сили.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 27.08.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговую Товариство з обмеженою відповідальністю "САДІН", в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було дотримано вимог податкового законодавства при виході для проведення фактичної перевірки, однак відповідач відмовив у допуску до перевірки за наявності у контролюючого органу підстав для її проведення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог Верховний Суд у постанові від 27.08.2019 вказав, що ж до співвідношення понять "арешт коштів на рахунках" (підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК) та "зупинення видаткових операцій на рахунках" (підпункт 20.1.31 пункту 20.1 статті 20, пункт 89.4 статті 89, пункт 91.4 статті 91 ПК), то відповідно до норм ПК вони мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

Згідно з пунктом 9.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976 (з наступними змінами), виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід примусу можливе у разі коли відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки не була обумовлена відсутністю законних підстав для проведення перевірки та/або обставинами, передбаченими абзацом п`ятим пункту 81.1 статті 81 ПК України.

Відповідно до п.80.2, 80.5 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України 81.1. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у контролюючого органу були наявні правові підстави для проведення фактичної перевірки, зокрема, правомірність наказу №7923 від 23.10.2018 Про проведення фактичних перевірок ТОВ Садін підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

При виході на перевірки фахівцями контролюючого органу пред`явлені направлення на перевірку та службові посвідчення, актами від 25.10.2018 №8565/20-40-40-01-10/41675529, №8566/20-40-40-01-10/41675529, №8567/20-40-40-01-10/41675529 про відмову у допуску до проведення перевірки підтверджено, до перевірки посадових осіб не допущено "у зв`язку з ненаданням підстав проведення перевірки".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 по справі №520/9337/18 встановлена правомірність наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 7923 від 23.10.2018 року «Про проведення фактичних перевірок господарських об`єктів ТОВ «САДІН» , у зв`язку з правомірними діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.

З наведеного вбачається, що позивачем дотримано вищенаведених приписів податкового законодавства при виході для проведення перевірки та встановлена наявність у контролюючого органу законних підстав для її проведення, однак відповідач відмовив у допуску до перевірки та пред`явлення усіх необхідних документів.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при проведенні перевірки, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з отриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владним повноважень, надав належні докази наявності підстав для проведення перевірки та необхідності зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід примусу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки не була обумовлена відсутністю законних підстав для проведення перевірки та/або обставинами, передбаченими абзацом п`ятим пункту 81.1 статті 81 ПК України, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід примусу.

Доводи апелянта про те, що позивач не може реалізувати своїх повноваження, оскільки податкова служба 7 місяців не реалізувала своє право на проведення перевірки, тому на цей час відповідач вже не може здійснити ані фактичну перевірку на підставі цього наказу, ані застосувати примусові заходи до позивача у вигляді зупинення видаткових операцій через 7 місяців після невиконання зазначеного наказу, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.08.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено частково.

В зазначеному рішенні суду касаційної інстанції роз`яснено, що арешт коштів на рахунках (п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та ст. 94 Податкового кодексу України) та зупинення видаткових операцій на рахунках (п. п. 20.1.31 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України) відповідно до норм Податкового кодексу України мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу.

Згідно висновків зазначеної постанови Верховного Суду, зупинення видаткових операцій на банківських рахунках платника податків як захід податкового примусу можливе лише в разі, коли відмова платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки була обумовлена відсутністю законних підстав для проведення перевірки та/або обставин, передбаченими абз. 5 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Таким чином, вказані висновки та доводи апеляційної скарги не відповідають правовій позиції Верховного Суду, визначеній у постанові від 27.08.2019 року по даній справі.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, звернення контролюючого органу з позовними вимогами з підстав, передбачених ст. 94 Податкового кодексу України, повністю обумовлене висновками суду касаційної інстанції та матеріалами адміністративної справи 520/9866/18.

Крім того, згідно з позицією Верховного Суду у постановах по справах №820/2455/18 від 12.02.2019, №820/2564/17 від 12.04.2019, №813/1910/17 від 14.05.2019, №813/854/18 від 23.05.2019, №813/3943/17 від 28.05.2019, арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків відповідно до норм Податкового кодексу України мають однакове значення з точки зору їх застосування як примусового заходу та можуть застосовуватися з підстав, передбачених ст. 94 Податкового кодексу України, що в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що від ТОВ Садін надходили будь-які пропозиції щодо умов примирення або допуску до проведення перевірки до ГУ ДПС у Харківській області, що прямо передбачене ст. 190 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "САДІН" про зупинення видаткових операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Садін" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року по справі № 520/9866/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 26.02.2020 року