Ухвала

від 26.02.2020 по справі 16/64-пд-10

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 16/64-ПД-10 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Мишкіної М.А.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Енергія та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2010, прийняте суддею Немченко Л.М., повний текст якого складено 14.04.2010 в м. Херсоні

та на додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2010, прийняте суддею Немченко Л.М. в м. Херсоні

у справі №16/64-ПД-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргет -Фіш"

до відповідача: Дочірнього підприємства Пансіонат Строітель Відкритого акціонерного товариства Трест Генічеськагробуд

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.04.2010 у справі №16/64-пд-10 визнано за товариством з обмеженою відповідальністю Таргет-Фіш право власності на нерухоме майно:

- будівля котеджу, інвентарний № 0003, літ. Д по плану БТІ, загальною площею приміщень 132,8 кв. м., у тому числі:

1 поверх: приміщення площею 66,5 кв.м. в тому числі: приміщення № 1 площею 2,8 кв. м., приміщення №2 площею 10,2 кв. м., приміщення №3 площею 5,8 кв. м., приміщення №4 площею 11,0 кв. м., приміщення №5 площею 15,4 кв. м., приміщення №6 площею 12.8 кв. м., приміщення №7 площею 2.3 кв. м., приміщення №8 площею 2.2 кв. м., лоджія площею 2.8 кв. м., лоджія площею 1.2. кв. м;

2 поверх: приміщення площею 66,3 кв. м., у тому числі :приміщення №1 площею 2,7 кв. м., приміщення №2 площею 10,3 кв. м., приміщення №3 площею 5,7 кв. м., приміщення №4 площею 11,1 кв. м., приміщення №5 площею 15,2 кв. м., приміщення №6 площею 12,9 кв. м., приміщення №7 площею 2,4 кв. м., приміщення № 8 площею 2,0 кв. м., лоджія площею 2,8 кв. м., лоджія площею 1,2. кв. м;

- 1/2 будівлі котеджу інвентарний № 0004, літ. Б по плану БТІ, загальною площею приміщень 405,6 кв. м., у т.ч.:

1 поверх площа приміщень 271,4 кв. м. тому числі: приміщення №1 площею 25,6 кв. м., приміщення №2 площею 4,7 кв. м., приміщення №3 площею 20,8 кв. м., приміщення № 4 площею 2,9 кв. м., приміщення №5 площею 1,9 кв. м., приміщення №6 площею 3,1 кв. м., приміщення №7 площею 17,6 кв. м., приміщення №8 площею 12,7 кв. м., приміщення №9 площею 1,8 кв. м., приміщення №10 площею 1,9 кв. м., приміщення №11 площею 3,1 кв. м., приміщення №12 площею 13,5 кв. м., приміщення №13 площею 2,1 кв. м., приміщення №14 площею 3,0 кв. м., приміщення №15 площею 17,8 кв. м., приміщення №16 площею 9,9 кв. м., приміщення № 17 площею 2,5 кв. м., приміщення №18 площею 2,7 кв. м., приміщення №19 площею 2,7 кв. м., приміщення №20 площею 9,9 кв. м., приміщення № 21 площею 2,5 кв. м., приміщення № 22 площею 2,2 кв. м., приміщення №23 площею 2,9 кв. м., приміщення №24 площею 17,6 кв. м., приміщення № 25 площею 3,1 кв. м., приміщення №26 площею 14,8 кв. м., приміщення №27 площею 2,2 кв. м., приміщення №28 площею 1,8 кв. м., приміщення №29 площею 13,6 кв. приміщення №30 площею 3,1 кв. приміщення №31 площею 2,2 кв. м., приміщення №32 площею 2,9 кв. м., приміщення № 33 площею 17,6 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 1,8 м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., 4 шт. лоджії площею 10,4 кв. м., лоджія площею 3,5 кв.;

2- поверх площа приміщень 134,2кв.м, у тому числі :приміщення №1 площею 6,9 кв. м., приміщення №2 площею 2,9 кв. м., приміщення №3 площею 1,9 кв. м., приміщення №4 площею 3,1 кв. м., приміщення №5 площею 17,6 кв. м., приміщення №6 площею 13,3 кв. м., приміщення №7 площею 1,8 кв. м., приміщення №8 площею 1,9 кв. м., приміщення №9 площею 14,1 кв. м., приміщення №10 площею 3,4 кв. м., приміщення №11 площею 2,1 кв. м., приміщення №12 площею 3,0 кв. м., приміщення №13 площею 17,8 кв. м., приміщення № 30 площею 32,1 кв. м., лоджія площею 3,5 кв. м., лоджія площею 2,6 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 1,8 кв. м., лоджія площею 2,6 кв. м.

Додатковим рішенням господарського суду Херсонської області від 26.04.2010 визнано дійсним укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Таргет-Фіш" та дочірнім підприємством - пансіонат " Строитель" ВАТ "Тресту Генічеськагробуд" договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості в процедурі санації від 01.03.10р.

Не погодившись з вказаними рішеннями, 07.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю фірми Енергія та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Херсонській області звернулися до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Одночасно в прохальній частині апеляційної скарги скаржники просять визнати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження вищезазначених рішень посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваних рішень були порушені їх права та інтереси як кредиторів власника майна, а про існування оскаржуваних рішень їм стало відомо лише після ознайомлення з відзивом на позовну заяву про визнання незаконним та скасування рішення про при пинення права користування земельною ділянкою, який було подано представником Щасливцевської сіль ської Ради в межах справи № 6/88-Б-05 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Трест Генічеськагробуд , в якій скаржники є кредиторами.

Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення суду першої інстанції від 08.04.2010 було складено та підписано 14.04.2010, а повний текст додаткового рішення - 26.04.2010, проте з апеляційною скаргою скаржники звернулися до Південно-західного апеляційного господарського суду лише 07.02.2020 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження майже на 10 років. Проте, доказів отримання оскаржуваних рішень суду першої інстанції до апеляційної скарги не додано.

При цьому, скаржники в обґрунтування свого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження лише посилаються на те, що про порушення своїх прав вони дізналися після ознайомлення з відзивом на позовну заяву, який було подано в межах справи № 6/88-Б-05 про банкрутство ВАТ Трест Генічеськагробуд , проте коли саме вони ознайомилися з відзивом на позовну заяву та змістом оскаржуваних рішень взагалі не зазначають. Тобто, з якої саме дати слід обчислювати пропущений строк на апеляційне оскарження скаржниками не зазначено.

Окрім того, з доданої до апеляційної скарги копії відзиву Щасливцевської сіль ської Ради у справі № 6/88-Б-05 вбачається, що його було складено ще 30.09.2019, тобто ще у вересні 2019 року скаржникам було відомо про існування оскаржуваних рішень. Проте, причин, які б заважали скаржникам звернутися до суду апеляційної інстанції в межах визначеного ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку з моменту, коли їм стало відомо про оскаржувані рішення, скаржниками не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що скаржникам необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення, тобто треба уточнити, з якої саме дати їм стало відомо про існування оскаржуваних рішень суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтами в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішень господарського суду Херсонської області від 08.04.2010 та від 26.04.2010, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення (уточнення) інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Окрім того, статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Підпунктами а , б п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", чинного на момент подання позовної заяви до суду першої інстанції, було передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову , але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було розглянуто одну вимогу майнового характеру - визнання права власності на нерухоме майно та одну вимогу немайнового характеру - визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви складав 7 176,88 грн. (7091,88+85).

Відповідно п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання та розгляд апеляційної скарги скаржники повинні були сплатити судовий збір в сумі 10 765,32грн. (150% від 7176,88 грн.), оскільки вони оскаржують рішення суду першої інстанції повністю.

Разом з тим, до апеляційної скарги додана квитанція від 03.02.2030р. про сплату судового збору лише на суму 2550 грн., яку судом не може бути розцінено як належний доказ сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому скаржники повинні доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 8215,32 грн.

Таким чином, скаржниками не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 ГПК України.

За змістом ч.1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Встановивши, що апеляційна скарга подана без доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, колегія суддів залишає вказану апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 259 260 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Енергія та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 08.04.2010 та додаткове рішення господарського суду Херсонської області від 26.04.2010 у справі № 16/64-ПД-10 залишити без руху.

2. Встановити скаржникам строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням в ній інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів доплати судового збору у розмірі 8 215,32 грн.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

судді Богатир К.В.

Мишкіна М.А.