Постанова

від 20.02.2020 по справі 904/9896/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/9896/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Іванова О.Г., Широбокова Л.П.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Дробот А.В., ордер АЕ №1013948 від 23.01.2020 р., адвокат;

від позивача: Міщанин Є.В., довіреність №21-1/95700 від 28.12.2019 р., адвокат;

від Дніпропетровського НДІСЕ: Захарченко В.В., посвідчення №112 від 09.07.2019 р., судовий експерт;

від Дніпропетровського НДІСЕ: Харченко В.В., посвідчення №93 від 11.02.2019 р., завідувач лабораторії;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 (суддя Петрова В.І.) у справі № 904/9896/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Михайлівка, Царичанського району, Дніпропетровської області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "УКРСИББАНК" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т", із позовом про погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т" перед Публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" за генеральним договором про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р., зокрема для погашення грошових зобов`язань, що витікають з:

- додаткової угоди №1 (в системі обліку банку № НОМЕР_1 ) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 1 848 466,65грн.;

- додаткової угоди №2 (в системі обліку банку № НОМЕР_2 ) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 1 242 325,87грн.;

- додаткової угоди №3 (в системі обліку банку № НОМЕР_3 ) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 338 741,53 доларів США;

- додаткової угоди №4 (в системі обліку банку №11368327000) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 225 475,85 доларів США, а всього на загальну суму за основним боргом та процентами у розмірі 564 217,38 доларів США, 3 090 792,52грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 181 776,83грн.,

звернути стягнення на майно - будівлю підприємства торгівлі, 2Т-3 (друга черга), трьохповерхову, з підвалом літ. ПД з надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2Т3-1, літ2Т1-4, ганками літ.2т, літ2т1, літ.2т2, літ.2т3, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Марії Лисиченко, буд.21 та належить на праві власності відповідачу. Складові частини об`єкта: магазин, Т-1, загальною площею 110,9 кв.м, опис: 1,2,3,4- торгівельні зали; магазин Т`-1, загальною площею 139,0 кв.м, опис 1,3, 4,5 -торгівельні зали; 2-туалет; споруда, В; замощення, І, будівля є предметом іпотеки за договором іпотеки №11257557000/1, що укладений 04.12.2007р. між позивачем та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3190;

- встановити спосіб реалізації вищевказаного нерухомого майна - в межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку" з визначенням початкової вартості за рішенням суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 року у справі № 904/9896/17 позовні вимоги задоволено.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т" (49082, м. Дніпро, вул. Мохова, 134, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30508427) перед Публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.2/12, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 09807750) за генеральним договором про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р., зокрема для погашення грошових зобов`язань, що витікають з:

- додаткової угоди №1 (в системі обліку банку №11259545000) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 1 848 466,65грн.;

- додаткової угоди №2 (в системі обліку банку №11286510000) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 1 242 325,87грн.;

- додаткової угоди №3 (в системі обліку банку №11346113000) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 338 741,53 доларів США;

- додаткової угоди №4 (в системі обліку банку №11368327000) до генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. за основним боргом та процентами у розмірі 225 475,85 доларів США,

а всього на загальну суму за основним боргом та процентами у розмірі 564 217,38 доларів США, 3 090 792,52грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 181 776,83грн.,

звернуто стягнення на майно - будівлю підприємства торгівлі, 2Т-3 (друга черга), трьохповерхову, з підвалом літ. ПД з надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2Т3-1, літ2Т1-4, ганками літ.2т, літ2т1, літ.2т2, літ.2т3, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Марії Лисиченко, буд.21 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Є&Т". Складові частини об`єкта: магазин, Т-1, загальною площею 110,9 кв.м, опис: 1,2,3,4- торгівельні зали; магазин Т`-1, загальною площею 139,0 кв.м, опис 1,3, 4,5 -торгівельні зали; 2-туалет; споруда, В; замощення, І, будівля є предметом іпотеки за договором іпотеки №11257557000/1, що укладений 04.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Є&Т", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А. та зареєстрований в реєстрі за №3190.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у відповідності до Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною у розмірі 6 741 750,00грн.

Не погодившись з даним рішенням, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та не застосування норм матеріального права, які необхідно застосовувати до спірних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції порушує майнові права третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , який є власником 1/2 частини нерухомого майна, а саме будівель підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 Громадянської війни ( ОСОБА_3 ), 21 (РНОНМ НОМЕР_4 ), які складаються з: літ. 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ.2ТЗ-1, літ.2Т1-4, ганками літ.2т, літ.2т1, літ.2т2, літ.2тЗ, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД 2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м; поз. І - замощення; будівля магазину літ. Т-1, загальною площею 110,9 кв.м; будівля магазину літ. Т1-1, загальною площею 139,0 кв.м; споруда літ. В.

Право власності на зазначені будівлі підприємства торгівлі у третіх осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло на підставі договору купівлі-продажу 19.10.2016 року, укладеного між останніми та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1045.

Також апелянт посилається на помилковість висновків суду про те, що згідно даних Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав відповідачем проведено реконструкцію предмету іпотеки, оскільки відповідно до пункту 4 «Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження щодо одного об`єкта нерухомого майна, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень щодо такого об`єкта нерухомого майна.

Враховуючи викладене, інформаційна довідка, на яку посилається суд в своєму рішенні, підтверджує лише відомості про зареєстроване за третіми особами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на будівлі підприємства торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 війни АДРЕСА_2 (РНОНМ НОМЕР_4 ), а не інформацію про проведення реконструкції предмету іпотеки.

Таким чином, інформаційна довідка не є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України, яка б підтверджувала чи спростовувала проведення відповідачем ТОВ Є&Т реконструкції об`єкту нерухомості, яке було передане в іпотеку позивачеві.

Судом не надана оцінка договору купівлі-продажу від 19.10.2016 року, технічному паспорту від 21.12.2015 року, деталізованої інформації за інформаційною довідкою № 116217634 від 05.03.2018 року, рішенню господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року по справі № 39/349-07, постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 39/349-07 від18.12.2014року в сукупності з доказами, наданими позивачем у вигляді іпотечного договору № 11257557000/1 від 04.12.2007 року, технічного паспорту від 19.11.2007 року, витягу з Державного реєстру іпотек від 17.08.2009 року, інформаційної довідки № 102456002 від 02.11.2017 року.

Таким чином, враховуючи зазначені норми права, які діяли на час здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ «Є&Т» від 27.02.2014 року на спірне майно, апелянт зазначає, що нерухоме майно, яке знаходиться у власності третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - є іншим новоствореним нерухомим майном, а не тим майном, яке передавалось відповідачем в іпотеку і було предметом іпотечного договору № 11257557000/1 від 04.12.2007 року, а тому звернення стягнення на зазначений об`єкт нерухомості є неможливим, що в свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції щодо нікчемності договору купівлі-продажу від 19.10.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрований в реєстрі за № 1045.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 року у справі № 904/9896/17 та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2020 року справу №904/9896/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Іванов О.Г., поновлено провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 (суддя Петрова В.І., повне рішення складено 05.04.2018) у справі № 904/9896/17, призначено справу до розгляду на 29.01.2020 на 10 годин.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача ТОВ "Є&Т", м. Дніпро та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Позивачем - Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( третя особа), в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи третьої особи, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу а.с.182, т.2).

29.01.2020 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 20.02.2020року.

20.02.2020 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Є&Т" (позичальник) укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №11257557000 (кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних у договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 990 099,01 доларів США, а позичальник зобов`язався повернути наданий кредит згідно термінів, передбачених Індивідуальними угодами, але не пізніше 03.12.2018р.

Згідно п.1.3. кредитного договору за надання кредитних послуг позичальник сплачує банку плату за кредитні послуги, розмір такої плати визначається у відповідних Індивідуальних угодах, що є невід`ємною частиною кредитного договору. Погашення нарахованих процентів згідно п.1.3.4. кредитного договору відбувається з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти.

Додатковими угодами до кредитного договору сторони змінювали кінцевий термін повернення кредиту та розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, однак всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснював платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів у строки, встановлені кредитним договором, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2017р. у справі №904/4453/15 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором позов Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т" на користь Публічного акціонерного товариства "УКРСИББАНК" заборгованість за:

- Індивідуальною угодою -1 (11259545000 від 04.12.2007р.) у розмірі 1 348 487,39грн.,

- Індивідуальною угодою -2 (11286510000 від 22.01.2008р.) у розмірі 906 169,48грн.,

- Індивідуальною угодою -3 (11346113000 від 15.05.2008р.) у розмірі 251 907,01грн.,

- Індивідуальною угодою -4 (11368327000 від 04.07.2008р.) у розмірі 166 154,59грн. та судові витрати в розмірі 36 540,00грн.

Згідно ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним договором 04.12.2007р. між банком (іпотекодержатель) та позичальником (іпотекодавець) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Є&Т" укладено договір іпотеки №11257557000/1, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Руденко В.А. і зареєстрований в реєстрі за №3190.

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки в іпотеку було передано нерухоме майно (далі - предмет іпотеки):

будівлі та споруди, загальною площею 1 152,1 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Громадянської війни (змінена назва вулиці - Марії Лисиченко), буд.21

У зв`язку зі змінами, що вносились до кредитного договору, 03.02.2011р. між банком та позичальником укладено договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки №11257557000/1 від 04.12.2007р., відповідно до якого договір іпотеки доповнено пунктом 1.7. такого змісту: "Предмет іпотеки забезпечує в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за Кредитним договором".

Звертаючись до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т" із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач - публічне акціонерне товариство Укрсиббанк посилався на неналежне виконання відповідачем умов Генерального договору про надання кредитних послуг №11257557000 від 04.12.2007р. в частині повного та своєчасного погашення кредиту, сплати процентів та пені, у зв"язку з чим у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки згідно договору іпотеки №11257557000/1 від 04.12.2007р.

Заборгованість відповідача за грошовими вимогами, що забезпечені іпотекою (за Індивідуальною угодою-1, Індивідуальною угодою-2, Індивідуальною угодою-3, Індивідуальною угодою-4) станом на 16.11.2017р. складає:

- за Індивідуальною угодою-1 (№11259545000) від 04.12.2007р. - 1 848 466,65грн., у тому числі: за кредитом 1 146 757,53грн., за відсотками 701 709,12грн.;

- за Індивідуальною угодою-2 (11286510000) від 22.01.2008р. - 1 242 325,87грн., у тому числі: за кредитом 770 625,36грн., за відсотками 471 700,51грн.

- за Індивідуальною угодою-3 (11346113000) від 15.05.2008р. - 338 741,53 доларів США, у тому числі: за кредитом 213 504,54 доларів США (у грн. еквів. 5 654 074,41грн.), за відсотками 125 236,99 доларів США (у грн. еквів. 3 316 553,65грн.);

- за Індивідуальною угодою-4 (11368327000) від 04.07.2008р. - 225 475,85 доларів США, у тому числі: за кредитом 139 912,11 доларів США (у грн. еквів. 3 705 183,42грн.), за відсотками 85 563,74 доларів США (у грн. еквів. 2 265 917,87грн.).

Задовольняючи позовні вимоги та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов"язання за кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків та пені, а тому у позивача виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Оскільки відповідач без згоди на це іпотекодержателя (позивача), відчужив предмет іпотеки, здійснив реконструкцію предмета іпотеки, що суперечить укладеному сторонами договору іпотеки та новий об`єкт не є новоствореним майном з тих підстав, що утворений з прив`язкою до вже існуючої забудови, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п`ятою статті 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 12 цього Закону в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань за кредитним договором, 04.12.2007 року між банком ( іпотекодержателем) та відповідачем ( іпотекодавцем) укладено договір іпотеки, який зареєстровано в реєстрі за № 3190 з подальшими змінами .

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за номером №16793274 від 26.11.2007 року, реєстраційний номер: 20053836, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська АДРЕСА_1 вул. Героїв Громадянської АДРЕСА_3 буд. 21 (двадцять один) належить Іпотекодавцю - ТОВ "Є&Т" на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року по справі №39/349-07.

Предмет іпотеки складається за даними технічного паспорту з наступних будівель та споруд:

- літ. Р-2 - Універмаг промтоварний

- літ. над Р-2 - Надбудова

- літ. р - Ганок

- літ. рі - Ганок

- літ. р2 - Ганок

- літ. рЗ - Ганок з пандусом

- літ. В - Навіс

- літ. С - Кіоск (тимчасовий)

- літ Т - Кіоск (тимчасовий)

- літ У - Торгівельний павільйон (тимчасовий)

- літ Ф - Кіоск (тимчасовий)

- літ X - Навіс

- літ Ц - Навіс

- літ Ч - Кіоск (тимчасовий)

- літ Ш - Навіс

- літ Я - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2А - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Б - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2В - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Г - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Д - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Е - Тр-р (тимчасові)

- літ 2Ж - Кафе (тимчасове)

- літ 23 - Туалет

- літ 21 - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Л - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2М - Кіоск (тимчасовий)

- літ 2Н - Кіоск (тимчасовий)

- літ 20 - Кіоск (тимчасовий)

№1,2- підпірна стінка

літ І - мостіння

Заперечуючи проти позову, треті особи по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що належне їм на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухоме майно не є тим майном, яке було передано позивачу в іпотеку, а є новоствореним майном, на яке не поширюється дія іпотечного договору, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи та наданими доказами.

Так, 19.10.2016 року між ОСОБА_4 ( Продавець), та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ( Покупці) був укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрований в реєстрі за № 1045 , за умовами якого Продавець передає у власність Покупцям, а Покупці в рівних частках приймають у власність від Продавця будівлі та споруди, підприємства торгівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Марії АДРЕСА_4 ( Героїв Громадянської АДРЕСА_2 ( а.с. 74 т.2)

Нерухоме майно, що відчужується за цим договором, має наступний опис: будівля підприємства торгівлі літ. 2Т-3 (друга черга) трьохповерхова з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ2т1, літ.2т2, літ. 2тЗ, літ.2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД літ.2т6, загальною площею 2223,5кв.м., поз. І - замощення; будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м., яка складається з: приміщення І-торгівельна зала площею 21,7кв.м.; приміщення 2-торгівельна зала площею 22,3кв.м.; приміщення 3-торгівельна зала площею 29,5кв.м.; приміщення 4- торгівельна зала площею 37,4кв.м.; будівля магазину Т'-l загальною площею 139,0 кв.м., яка складається з: приміщення 1-торгівельна зала площею 45,3кв.м; приміщення 2-туалет площею 1,9кв.м.; приміщення 3-торгівельна зала площею 30,8кй.м;приміїйення 4- торгівельна зала площею 13,5кв.м.; приміщення 5- торгівельна зала площею 47,5 кв.м.; споруда літ.В.

Задовольняючи позовні вимоги та звернувши стягнення на майно - будівлю підприємства торгівлі, 2Т-3 (друга черга), трьохповерхову, з підвалом літ. ПД з надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2Т3-1, літ2Т1-4, ганками літ.2т, літ2т1, літ.2т2, літ.2т3, літ.2т4, літ.2т7, приямок літ.2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2 223,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , складові частини об`єкта: магазин, Т-1, загальною площею 110,9 кв.м, опис: 1,2,3,4- торгівельні зали; магазин Т`-1, загальною площею 139,0 кв.м, опис 1,3, 4,5 -торгівельні зали; 2-туалет; споруда, В; замощення, І, право власності на яке зареєстровано за третіми особами- ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме це майно було предметом іпотеки за договором іпотеки №11257557000/1, що укладений 04.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством "УКРСИББАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Є&Т", а тому правочин щодо відчуження цього майна без згоди позивача- іпотекодержателя, є нікчемним правочином і не свідчить про набуття третіми особами права власності на нього.

Крім того, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-1213цс16, суд зазначив, що дане майно, право власності на яке зареєстровано за третіми особами, не є новоствореним об`єктом, оскільки він утворений з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, шляхом використання існуючих приміщень, що перебувають в іпотеці банку, а тому виступає предметом іпотеки навіть у випадку зміни його власника.

Колегія суддів вважає такі висновки такими, що не відповідають обставинам справи та зробленими не на підставі всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно правової позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 липня 2016 року у справі № 6-1213цс16, і на яку послався суд першої інстанції в своєму рішенні, особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Спірна квартира не є новоствореним об`єктом нерухомого майна, оскільки створена з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, тому висновок судів про те, що спірна квартира не є іпотечним майном, а іншим об`єктом нерухомості, передчасний .

З огляду на дану правову позицію, у межах справи № 904/9896/17 встановленню підлягали обставини, чи є майно, на яке позивач просив звернути стягнення, новоствореним об`єктом нерухомого майна та чи утворене воно з прив`язкою до вже існуючої нерухомості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року у справі № 39/349/07 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Є & Т» право власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна першої черги -універмаг „Промтоварний» , що складає з: літ. Р-2 -універмаг „Промтоварний» (перша черга) торгівельного комплексу загальною площею 1152,1 кв.м. , в тому числі перший поверх площею 514,9 кв.м., другий поверх площею 590,5 кв.м.; літ. над Р-2 -надбудова (котельна) площею 46,7 кв.м.; літ. р -ганок площею 10,0 кв.м.; літ. р1 -ганок площею 9,6 кв.м.; літ. р2 -ганок площею 3,4 кв.м.; літ. р3 -ганок площею 27,2 кв.м., розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадянської війни, 21, без додаткового введення в експлуатацію.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007року по справі № 39/349-07 скасовано. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Є&Т" про визнання права власності - відмовлено.

Скасовуючи судове рішення, колегія суддів виходила з того, що статтею 331 ЦК України не передбачена можливість визнання права власності на новостворене нерухоме майно в судовому порядку.

Крім того, у даній справі колегія зазначила, що визнаючи за товариством з обмеженою відповідальністю "Є & Т" право власності лише на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №180/23 від 24.12.2004 року про надання в оренду земельної ділянки позивачеві та на підставі технічного висновку про оцінку стану будівельних конструкцій комплексу будівель та споруд підприємства торгівлі (І черги) по вул. Героїв Громадянської війни, 21 у м. Дніпропетровську, судом порушено право особи, яка згідно договору сумісного будівництва нежитлового приміщення №1 від 01.01.2005 року також має підстави для визнання права власності на частину спірного новоствореного майна, оскільки підприємцем ОСОБА_2 , діючої на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 24.09.2001 року з однієї сторони, "Забудовником": Товариством з обмеженою відповідальністю "Є & Т", діючого на підставі статуту з іншої сторони та "Виконавця": Товариства з обмеженою відповідальністю "АНОД", діючого на підставі статуту з третьої сторони, був укладений трьохсторонній договір сумісного будівництва нежитлового приміщення №1 від 01.01.2005 року, а саме: універмагу "Промтоварний", розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ вул.Героїв Громадянської війни, 21.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19.09.2016 року визнано за ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 Громадянської війни) на земельній ділянці площею 0,2295 га, кадастровий номер 1210100000:01:593:0114, а саме:

-будівлю магазину літ. Т-1 загальною площею 110,9 кв.м, яка складається з:приміщення 1 торгівельна зала площею 21,7 кв.м; приміщення 2 торгівельна зала площею 22,3 кв.м; приміщення 3 торгівельна зала площею 29,5 кв.м; приміщення 4 торгівельна зала площею 37,4 кв.м;

- будівлю магазину літ. Т1-1 загальною площею 139,0 кв.м, яка складається з: приміщення 1 торгівельна зала площею 45,3 кв.м; приміщення 2 туалет площею 1,9 кв.м; приміщення 3 торгівельна зала площею 30,8 кв.м; приміщення 4 торгівельна зала площею 13,5 кв.м; приміщення 5 торгівельна зала площею 47,5 кв.м;

-споруду літ. В .

Відповідно висновку судової комплексної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 1436/1437-19 , складеного 19.12.2019 року, будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 (РНОНМ 3094477112101), яке складається з: 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова, з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ2т1, літ.2т2, літ. 2тЗ, літ.2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2223,5 кв.м., поз.І - замощення, будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т'-І загальною площею 139,0 кв.м., споруда літ. В згідно технічного паспорту від 21.12.2015 на будівлі підприємства торгівлі за даною адресою, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1045 - відноситься до нового будівництва .

Ринкова вартість об`єкту нерухомого майна, а саме будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 (РНОНМ 309477112101), яке складається з: 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова, з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ.2т1, літ. 2т2, літ. 2тЗ, літ. 2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2223,5 кв.м., поз. І - замощення, будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9 кв.м., будівля магазину Т'-l загальною площею 139,0 кв.м., споруда літ.В на момент складання експертизи складає: 57 401 155,00 грн. (п`ятдесят сім мільйонів чотириста одна тисяча сто п`ятдесят п`ять гривень).

При цьому, як вбачається з описової частини висновку експерта, при співставленні конструктивних елементів і архітектурних рішень будівлі підприємства торгівлі літ. 2Т-3 , магазину літ. Т-1 , магазину літ. ТМ , які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 та будівлі промтоварного універмагу літ. Р-2 , який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд 21 літ. Р- 2 , експертом встановлено, що конструктивні елементи, використані матеріали і архітектурні рішення які були застосовані та використані при будівництві будівлі підприємства торгівлі літ. 2Т-3 , магазину літ. Т-1 , магазину літ. Т' -l та будівлі промтоварного універмагу літ. Р-2 є різними .

За поверховістю, розмірами, габаритами, площею, об`ємом, плануванням внутрішніх приміщень - будівля підприємства торгівлі літ. 2Т-3 , магазин літ. Т-1 , магазин літ. Т' -l , які розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 відрізняється від будівлі промтоварного універмагу літ. Р-2 , яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд 21 літ. Р-2 .

Підсумовуючі вище наведене та співставляючі надані матеріали експертом встановлено, що будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 (РНОНМ 3094477112101), яке складається з: 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова, з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ2т1, літ.2т2, літ. 2тЗ, літ.2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2223,5 кв.м., поз.І - замощення, будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т'-l загальною площею 139,0 кв.м., споруда літ. В, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1045 і будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадянської війни, 21 (РПВН 20053836), які складаються з: будівлі та споруди Р-2, над Р-2, р, рі, р2, рЗ - універмаг промтоварний з надбудовою, ганки, ганок з пандусом загальною площею 1 152 кв.м., В, X, Ц, Щ - навіси, С, Т, Ф, Ч, Я, 2А, 2Б, 2В, 2Г, 2Д, 21, 2К, 2 НОМЕР_5 , 2М, 2Н, 20, 2Р, 2С - кіоски тимч., 23 - туалет тимч., 1, 2,1 - підпірна стінка, мостіння, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю Є&Т на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 по справі №39/149-07 відрізняються між собою за конструктивними елементами, архітектурними рішеннями, плануванням, геометричними розмірами, використаними і застосованими будівельними матеріалами ташляхом реконструкції будівель та споруд, що знаходяться за адресою : м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Громадянської війни, 21 (РПВН 20053836), які складаються з: будівлі та споруди Р-2, над Р-2, р, рі, р2, рЗ - універмаг промтоварний з надбудовою, ганки, ганок з пандусом загальною площею 1 152 кв.м., В, X, Ц, ІЦ - навіси, С, Т, Ф, Ч, Я, 2А, 2Б, 2В, 2Г, 2Д, 21, 2К, 2 НОМЕР_6 , 2М, 2Н, 20, 2Р, 2С - кіоски тимч., 23 - туалет тимч., 1, 2,1 - підпірна стінка, мостіння згідно технічного паспорту від 19.11.2007 комплексу будівель та споруд підприємства торгівлі за даною адресою, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю Є&Т на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 по справі №39/149-07 не можливо створити будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 (РНОНМ 3094477112101), яке складається з: 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова, з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ2т1, літ.2т2, літ. 2тЗ, літ.2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2223,5 кв.м., поз. І - замощення, будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т'-1 загальною площею 139,0 кв.м., споруда літ. В, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1045.

Таким чином, будівлі підприємства торгівлі, на які суд звернув стягнення, є новим будівництвом та є новоствореним майном, і не є реконструкцією переданого в іпотеку майна.

На а.с. 18 висновку експерт зазначив про неможливість встановити, чи утворений даний об`єкт з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості у зв`язку з тим, що експертам надали доступ лише до будівлі підприємства торгівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, буд. 21 (РНОНМ 3094477112101), яке складається з: 2Т-3 (друга черга), трьохповерхова, з підвалом літ. ПД, надбудовами літ. 2Т2-1, літ. 2ТЗ-1, літ. 2Т1-4, ганками літ. 2т, літ2т1, літ.2т2, літ. 2тЗ, літ.2т4, літ. 2т7, приямок літ. 2т5, входом в ПД2т6, загальною площею 2223,5 кв.м., поз. І - замощення, будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т'-1 загальною площею 139,0 кв.м., споруда літ. В.

Проте, колегія суддів зазначає, що з огляду на здійснений експертом візуальний огляд об`єкту дослідження, його конструкцій, їх фотографування, співставлення з наданою технічною та правовстановлюючою документацією, експерт дійшов висновку про те, що майно, передане в іпотеку та майно, на яке суд звернув стягнення відрізняються між собою за конструктивними елементами, архітектурними рішеннями, плануванням, геометричними розмірами, використаними і застосованими матеріалами, та є новоствореним майном.

В судовому засіданні 20.02.2020 року, судовий експерт ОСОБА_5 , викликаний за клопотанням позивача, пояснив, що досліджений ним об`єкт нерухомості, на яке суд звернув стягнення є іншим об`єктом ніж той, який був переданий в іпотеку за усіма параметрами і внаслідок проведення реконструкції майна, переданого в іпотеку, неможливо було створити майно, на яке суд звернув стягнення.

Крім того, експерт пояснив, що при виготовленні висновку була допущена технічна помилка у написанні назви вулиці розташування спірного майна ( на а.с. АДРЕСА_5 висновку) - АДРЕСА_6 Лисаченко 21, в той час як фактично вулиця Марії ОСОБА_6 , про що зазначено на інших сторінках висновку.

Будівля магазину Т-1, загальною площею 110,9кв.м.; будівля магазину Т'-l загальною площею 139,0 кв.м., та споруда літ. В , які є складовою частиною об`єкта нерухомості, на яке було звернуто стягнуто, взагалі не існували та не входили до складу майна, яке передавалось в іпотеку, та право власності на це майно було зареєстровано за ОСОБА_7 О ОСОБА_8 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, і право власності за іпотекодавцем на яке у подальшому було скасовано, за своїми технічними характеристиками є відмінним від майна, на яке суд звернув стягнення оскаржуваним рішенням.

Висновки суду першої інстанції про те, що об`єкт нерухомості загальною площею 2223,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , не є новоствореним об`єктом, оскільки він утворений з прив`язкою до вже існуючої заставленої нерухомості загальною площею 1152,1 кв.м., шляхом використання існуючих приміщень, що перебувають в іпотеці банку, спростовуються висновками експертизи, яка виключила можливість утворення нового об`єкта внаслідок реконструкції об`єкта, який був переданий в іпотеку.

В судовому засіданні 20.02.2020 представником позивача було надано клопотання про призначення по справі повторної експертизи, яке було обґрунтовано сумнівами у правильності висновку, оскільки експертом не були досліджені правовстановлюючі документи та технічна документація на земельну ділянку, дозволи відповідних служб на проведення будівництва або реконструкції, акти вводу в експлуатацію об`єктів нерухомості, акти виконаних робіт, виконавчу документацію.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку апелянта, який заперечував проти його задоволення, дослідивши матеріали справи щодо предмету спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 107 ГПК України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта ( необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Як вбачається з матеріалів справи, була проведена комплексна експертиза, на підставі наданої експерту технічної документації, у тому числі яка була надана позивачем.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач був обізнаний з обсягом документів, які були надані експерту, та не заперечував проти цього під час призначення експертизи.

Позивачем у клопотанні не зазначено, у чому полягає необґрунтованість висновку, або суперечливість з іншими матеріалами справи.

Більш того, документація, на яку посилається у клопотанні позивача, не може бути витребувана для проведення повторної експертизи у зв`язку з тим, що вона фактично відсутня, і саме це було підставою для погодження сторонами проведення експертизи у об`ємі наданої експертам документації.

Означене також підтверджується тим, що колегією суддів були досліджені судові рішення, які знаходяться у відкритому доступі Єдиного державного реєстру судових рішень:

1. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року у справі № 39/349-07, на підставі якого за іпотекодавцем- ТОВ "Є&Т" було зареєстровано право власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна першої черги -універмаг „Промтоварний» , що складає з: літ. Р-2 -універмаг „Промтоварний» (перша черга) торгівельного комплексу загальною площею 1152,1 кв.м.

За змістом даного рішення суд задовольнив позовні вимоги ТОВ „Є & Т» шляхом визнання за ним права власності на спірне майно без додаткового введення об`єкта в експлуатацію .

2. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.09.2016 року у справі № 199/5888/16-ц, яким визнано право власності за ОСОБА_4 , на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_6 Громадянської війни) на земельній ділянці площею 0,2295 га, кадастровий номер 1210100000:01:593:0114, а саме:

-будівлю магазину літ. Т-1 загальною площею 110,9 кв.м, яка складається з: приміщення 1 торгівельна зала площею 21,7 кв.м; приміщення 2 торгівельна зала площею 22,3 кв.м; приміщення 3 торгівельна зала площею 29,5 кв.м; приміщення 4 торгівельна зала площею 37,4 кв.м;

-будівлю магазину літ. Т1-1 загальною площею 139,0 кв.м, яка складається з: приміщення 1 торгівельна зала площею 45,3 кв.м; приміщення 2 туалет площею 1,9 кв.м; приміщення 3 торгівельна зала площею 30,8 кв.м; приміщення 4 торгівельна зала площею 13,5 кв.м; приміщення 5 торгівельна зала площею 47,5 кв.м; -споруду літ. В .

За змістом даного рішення, на підставі звіту про проведення технічного обстеження приватним підприємством ДАН від 08 квітня 2016 року (ліцензія серія АД № 031724 від 29 лютого 2012 року дійсна до 28 лютого 2017 року) збудоване нерухоме майно закінчено будівництвом, відповідає нормам та його експлуатація можлива у подальшому.

З огляду на вищезазначене, відсутні правові підстави для проведення повторної експертизи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясував обставини справи, не в повному обсязі дослідив докази, не з`ясував питання відповідності та ідентичності майна, яке було передано в іпотеку майну, на яке суд звернув стягнення.

Зважаючи на приписи ст.ст.9, 12 Закону України "Про іпотеку", відчуження предмета іпотеки можливе виключно за наявності попередньої згоди іпотекодержателя, і без такої згоди правочин щодо відчуження предмета іпотеки є нікчемним (недійсним в силу вимог закону).

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Разом з цим, звернувши стягнення на майно, власниками якого є треті особи на підставі договору купівлі-продажу від 19.10.2016 року, укладеного між останніми та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 1045, суд не врахував, що саме вони повинні бути належними відповідачами по справі, проте, вимог до них позивач не заявляв, і визначив їх правовий статус у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року у справі № 39/349-07 скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року, яким за відповідачем- ТОВ "Є&Т" було визнано право власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна першої черги -універмаг „Промтоварний» , що складає з: літ. Р-2 -універмаг „Промтоварний» (перша черга) торгівельного комплексу загальною площею 1152,1 кв.м., і яке було передано в іпотеку банку.

Таким чином, на час ухвалення рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач не був власником зазначеного майна.

Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

Проте, в даному випадку окрім неповного з`ясування обставин справи щодо спірного майна, суд не надав оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом відповідача, яка складає 18 032 521, 87 грн. та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 181 776,83грн., та вартості майна, на яке звернуто стягнення у розмірі 57 401 155 грн., що не відповідає принципу справедливості та розумності.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області не дослідив всі обставини справи, нез`ясував обставини, що мають значення для справи; дав їм неналежну правову оцінку, що у відповідності до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та за проведення судової будівельно-технічної експертизи покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018 у справі № 904/9896/17- скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства УКРСИББАНК ( код ЄДРПОУ 09807750, м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12, 04070) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 151689,38 грн., за проведення судової будівельно-технічної експертизи у сумі 37680грн.00коп.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2020року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя Л.П.Широбокова