Рішення

від 16.07.2007 по справі 14/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2007 р.                     Справа № 14/170.

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „Центр-Буковини”

проСтягнення заборгованості –13375,97 грн..

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачане з'явився  

Від відповідачадиректор з розвитку Докаш М.І.  

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13375,97 грн..

Позивач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву вх. № 4949 від 04.07.2007 року.

Нез'явлення представника позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

29 квітня 2004 року між позивачем –ТзОВ „Аптека Біокон” (Продавець) та відповідачем –ТзОВ „Фармацевтична фірма „Центр-Буковини” (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 0088, згідно до якого Продавець продає, а Покупець купує лікарські засоби (надалі-товар), згідно накладних. Відповідно до п.3.1. договору, - платежі за поставлений по даному договору товар проводяться, на умові відсторочки платежу строком 30 днів з моменту отримання товару (момент отримання у власність товару, вважається дата отримання покупцем по товарній накладній).

Продавець свої зобов'язання згідно даного договору виконав, передавши Покупцю за накладними: № 1967596 від 26.02.2007 року, № 1969046 від 28.02.2007 року, № 1969047 від 28.02.2007 року, № 1971799 від 01.03.2007 року, № 1971807 від 01.03.2007 року, № 1976933 від 05.03.2007 року, № 1979520 від 07.03.2007 року, № 1979521 від 07.03.2007 року, № 198030 від 13.03.2007 року товар на загальну суму 10775,57 грн., пороте Покупець-відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за отриманий товар в сумі 162,46 грн., що спричинило виникненню основного боргу в сумі 10613,11 грн..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Станом на день розгляду справи у суді основний борг відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 10613,11 грн. –відсутній (підтверджується 2-х стороннім актом звірки станом на 05.07.2007 року), оскільки сплата основного боргу мала місце в період з 14.05.2007 року по 17.05.2007 року (платіжні доручення №№ 823, 843, 853, 861), тобто після звернення позивача до суду із позовною заявою 11.05.2007 року (штемпель пошти на конверті), тому в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10613,11 грн. слід припинити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару встановлена п. 6. Договору купівлі-продажу № 0088 від 29.04.2004 року, згідно до якого: покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,7% від заборгованої суми за кожний день прострочення платежу (п.6.3.) та у випадку прострочки платежу, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару (п.6.2.), тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ в межах строку передбаченого п.6 ст. 232 ГК України за несвоєчасну оплату отриманого товару в сумі 171,34 грн. та штраф в сумі 1061,31 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми в сумі 30,21 грн..

Стосовно заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 1500 грн. понесених ним у зв'язку з наданням юридичних послуг в даній справі, наданих ПП „Юридичною фірмою „Евіденс” на підставі Договору про надання юридичних послуг №1/3 від 01.03.2007 року укладеного між ТзОВ „Аптека Біокон” та ПП „Юридичною фірмою „Евіденс”, слід відмовити з наступних підстав (враховуючи практику ВГСУ Постанова № 274/3-2004 від 16.05.2005 року):

Договір про надання юридичних послуг №1/3 укладено 01 березня 2007 року, в той час коли зобов'язання щодо сплати отриманого товару за накладними мало бути виконано ТзОВ „ФФ”Центр Буковини” за узгодженим терміном в період з 28.03.2007 року –по 12.04.2007 року (п.3.1. Договору купівлі-продажу № 0088 від 29.04.2004 року), тобто на момент укладення договору про надання юридичних послуг обов'язку сплати ТзОВ „ФФ”Центр Буковини” товару отриманого за накладними зазначеними у позовній заяві - не виникало, а тому право ТзОВ „Аптека Біокон” на отримання коштів станом на 01 березня 2007 року - не було порушено.

Виходячи з вищевикладеного витрати позивача на юридичні послуги не мають обов'язкового характеру та не знаходяться у причинному зв'язку із збитками за основним позовом.

Крім того, згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Отже, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 1500 грн., витрачена ним у зв'язку з отриманням юридичних послуг від іншої особи безпосередньо, не може розглядатись як завдані йому (позивачу) відповідачем збитки, оскільки такі витрати не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

Крім того, склад судових витрат визначено статтею 44 ГПК України. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними документами.

Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України „Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам.

В даному випадку сума витрат на консультації та юридичні послуги не може бути віднесена до складу судових витрат у розумінні статті 44 ГПК України.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ст. 49 ГПК України - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи практику ВГСУ (Постанова № 274/3-2004 від 16.05.2005 року), на підставі ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, ст. 526, ст. 623, Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 1, 12, 28, 33, 44, 48, 49, п.1№ ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю „Фармацевтична фірма „Центр-Буковини” (м. Чернівці, вул. Московської Олімпіади, 6 б); Р/р 260045545 в ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 356464, код 31887463

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” (м. Київ, вул. Березняківська, 29); Р/р 260040234800 у АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 300249, код 30263519

·          пеню в сумі 171,34 грн.;

·          штраф в сумі 1061,31 грн.;

·          3% річних в сумі 30,21 грн.;

·          відшкодування державного мита в сумі 118,97 грн.;

·          відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 104,76 грн..

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 10613,11 грн. - припинити провадження у справі.

4. В частині стягнення збитків в сумі 1500 грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

                               Суддя                                                            .