Ухвала

від 25.02.2020 по справі 476/519/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

25.02.20

22-ц/812/298/20

Провадження № 22-ц/812/298/20

У Х В А Л А

25 лютого 2020 року м. Миколаїв Справа № 476/519/17

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Бондаренко Т.З.,

із секретарем - Богуславською О.М.,

за участю: представника позивача - Павленко Н.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1 .В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Павленко Наталі Миколаївни про призначення судово-почеркознавчої експертизи по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2019 року, за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства Основа-2006 (далі - ФГ Основа-2006 ) про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди землі недійсними та застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ФГ Основа-2006 про визнання договору оренди землі недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.

Cвої вимоги позивач мотивувала тим, що 01 грудня 2011 року між нею та ФГ Основа-2006 укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки площею 7,24 га з кадастровим номером 4823055000:04:000:0014, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Єланецької селищної ради Єланецького району Миколаївської області за межами населеного пункту. Під час укладення цього договору сторони договору дійшли згоди, що строк дії договору становить 5 років та розмір орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Після підписання договору один із примірників договору відповідачем їй надано не було.

Навесні 2017 року, отримавши примірник договору, вона виявила, що у п.п. 8, 9 договору визначено, що строк його дії становить 15 років, а розмір орендної плати у грошовому виразі складає 4 000 грн. Однак, оглянувши наданий примірник договору, вона встановила, що перша сторінка договору, де вказано строк його дії та розмір орендної плати, відрізняється від інших кольором, розміром, стилем шрифту. Цифри строку дії договору та дата укладення договору здійснено кульковою ручкою з одним стержнем, а її підпис та підпис орендаря на останній сторінці здійснено кульковою ручкою з іншим стержнем. Також на першій сторінці договору її прізвище вказано як ОСОБА_3 , а на останній - ОСОБА_4 .

Вважає, що вказане свідчить про заміну першого аркушу договору оренди, а тому просила визнати вищевказаний договір оренди землі від 01 грудня 2011 року недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України та застосувати наслідки недійсності правочину, оскільки на такі умови договору вона своєї згоди не давала.

20 грудня 2017 року ОСОБА_2 , підтримуючи ці позовні вимоги, збільшила їх, та просила ще визнати недійсною додаткову угоду до зазначеного договору оренди землі, зареєстровану 16 травня 2017 року, та застосувати наслідки недійсності правочину, посилаючись на те, що не підписувала вказану додаткову угоду.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при розгляді справи суд не надав належної оцінки висновку судової технічної експертизи в сукупності з поясненнями сторін, зокрема, представника відповідача ОСОБА_5 , яка в своїх поясненнях підтвердила, що підготовкою текстів договорів та їх реєстрацією займалася тільки вона, отже заміну аркушів міг здійснити тільки відповідач.

В суді апеляційної інстанції представник позивача заявила клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи на предмет дослідження підпису представника орендаря ОСОБА_6 на договорі оренди від 01 грудня 2011 року та додатковій угоді до цього договору, зареєстрованою 16 травня 2017 року.

Заслухавши думки учасників процесу з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов:

1)для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити необхідні обставини неможливо.

2)сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому предметом дослідження експертів є дослідження обставин справи, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

В заявленому клопотанні на вирішення експерта пропонуються питання, пов`язані з дослідженням підпису представника орендаря - ФГ Основа-2006 ОСОБА_6 на договорі оренди від 01 грудня 2011 року та додатковій угоді до цього договору, зареєстрованою 16 травня 2017 року. При цьому представник обґрунтовуючи своє клопотання посилається на те, що підписи ОСОБА_6 відрізняються від його ж підпису виконаного на довіреності, виданої на ім`я ОСОБА_5 .

Враховуючи, що визначені представником позивача питання для проведення почеркознавчої експертизи не входять до предмету доказування по цій справі в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 103, 104 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Павленко Наталі Миколаївни про призначення судово-почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Т.М. Базовкіна

Т.З. Бондаренко

Повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2020 року.