Постанова

від 19.02.2020 по справі 761/38846/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2020 року м. Київ

Справа №761/38846/19

Резолютивна частина постанови оголошена 19 лютого 2020 року

Повний текст постанови складено 20 лютого 2020 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Довгополої А.В.

учасники справи: позивач позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Укрбудстрой Компані

відповідач ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Кучериною Богданом Васильовичем на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року, постановлену у складі судді Піхур О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрбудстрой Компані до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором генерального підряду, -

В С Т А Н О В И В:

Справа № 761/38846/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3916/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Піхур О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. У жовтні 2019 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором генерального підряду.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву, в якій він просивсуд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачеві на праві власності.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 4 195 271,34грн., вважає, що такий вид забезпечення позову є абсолютно співмірним з позовними вимогам та виключає можливість відчуження майна до вирішення спору по суті, а тим самим забезпечує належне виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Вказані обставини у їх сукупності свідчать, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки на даний час відповідач жодним чином не обмежений можливістю здійснити подальше відчуження нерухомого майна, а іншого майна на території України не має та проживає в іншій країні.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року заяву ТОВ Укрбудстрой Компані про забезпечення позову, задоволено частково.

Вжито заходів для забезпечення позову ТОВ Укрбудстрой Компані до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором генерального підряду.

Накладено арешт на:

1) - нежиле приміщення №1 (в літері Б ), загальною площею 123,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.02.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою І.І. (ринкова вартість 3 792 800,00грн.);

2) - нежитлове приміщення (літ. Б ), загальною площею 21,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.02.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою І.І. (ринкова вартість 126 800,00грн.).

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Кучерина Б.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема зазначає про те, що оскаржувана ухвала вимогам законності не відповідає, постановлена з порушенням норм процесуального права, висновки суду обставинам справи не відповідають, ґрунтуються на неправильно встановлених обставинах й бездоказових припущеннях, не є належно вмотивованими та не ґрунтуються на повно й всебічно з'ясованих обставинах справи. Вийшовши за межі доводів заяви позивача та надаючи йому необґрунтовану перевагу, суд без наявності правових та фактичних підстав обмежив майнові права відповідача, що є порушенням ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Арештоване майно придбане відповідачем за рахунок коштів інвестицій й держава Україна має понести відповідальність за неналежне відношенні добросовісних іноземних інвесторів.

Наявність самого по собі позову та посилання позову на можливо існуючі обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви забезпечення позову та покладання на відповідача додаткових обмежень й обов`язків.

У справі відсутні будь-які докази того, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити виконання можливого судового рішення зокрема немає жодної інформації, яка б свідчила про намір позивача щодо відчуження належного йому нерухомого майна. Крім того, сама сума позову є не співмірною з загальним розміром інвестицій відповідача в українську нерухомість.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ТОВ Укрбудстрой Компані просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кучерина Б.В.. підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.

Представник позивача ТОВ Укрбудстрой Компані - Кравченко Р.М. проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У жовтні 2019 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором генерального підряду.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву, в якій він просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать відповідачеві на праві власності:

1) - нежиле приміщення, загальною площею 57,3кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1686178780000, за адресою:

АДРЕСА_2 ) - нежилі приміщення, загальною площею 52,50кв.м., що складає 8/100 (вісім сотих) часток від нежитлових приміщень у будинку в літері Б площею 650,6кв.м., у тому числі: №5, 6 (групи приміщень №7), площею 28,6кв.м., та місця спільного користування площею 23,9кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1629164180000, за адресою: АДРЕСА_1 ;

3 ) - нежилі приміщення, загальною площею 35,30 кв.м., що складає 5/100 (п`ять сотих) часток від нежитлових приміщень у будинку в літері Б площею 650,6кв.м., у тому числі: №8,9 (групи приміщень №7), площею 20,60кв.м., та місця спільного користування площею 14,70кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1629164180000, за адресою: АДРЕСА_1 ;

4) - квартиру НОМЕР_1 , загальна площа 61,8 кв.м., житлова площа 37,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1491499280000, за адресою : АДРЕСА_5 ;

5) - квартиру НОМЕР_2 , загальною площею 56,1 кв.м., житловою площею 36 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1436403280000, за адресою: АДРЕСА_3 ;

6) - земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:82:016:0017, площею 0,042 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400220280000, за адресою:

АДРЕСА_1 літера А; 7 ) - нежилий будинок, загальною площею 468,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1400200980000, за адресою:

АДРЕСА_1. літера А; 8 ) - нежиле приміщення №1 (в літ.Б), загальною площею 123,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1395257080000, за адресою:

АДРЕСА_1 ) - нежитлові приміщення, №1-3 групи приміщень №10 в літ. Б , загальною площею 32,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1309314980000, за адресою:

АДРЕСА_1 ; 10 ) - нежитлове приміщення (літ. Б ), загальною площею 21,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1304156980000, за адресою:

АДРЕСА_1 ; 11 ) - нежитлове приміщення, група приміщень № 18 та №20 (літ. № Б ), загальною площею 70,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 796657180000, за адресою:

АДРЕСА_1 ; 12 ) - нежилі приміщення, в тому числі: з №1 по №17 (групи приміщень №8) площею 229,30 кв.м., №19 площею 13,80 кв.м., місця спільного користування площею 5,40 кв.м., (літера Б ), загальна площа 248,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 192573580000, за адресою: АДРЕСА_1 ;

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року заяву ТОВ Укрбудстрой Компані про забезпечення позову, задоволено частково.

Вжито заходів для забезпечення позову ТОВ Укрбудстрой Компані до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором генерального підряду.

Накладено арешт на:

1) - нежиле приміщення №1 (в літері Б ), загальною площею 123,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.02.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою І.І. (ринкова вартість 3 792 800,00грн.);

2) - нежитлове приміщення (літ. Б ), загальною площею 21,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.02.2018р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою І.І. (ринкова вартість 126 800,00грн.).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, та задовольняючи заяву про забезпечення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача є аргументованою і обґрунтованою щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на певні об`єкти нерухомого майна, які належать позивачеві з урахуванням їх ринкової вартості, вказаної в договорах, та в межах ціни позову, оскільки, невжиття таких заходів забезпечення позову, у разі задоволення позову, може зробити неможливим виконання рішення суду.

З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, щорозглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів,наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,втому,що між сторонами дійсно виник спіртаіснуєреальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову,суд має братии до уваги нтересинетільки позивача, а й інших осіб,права яких можуть бути порушені узв 'язку іззастосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб 'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як убачається з виділених матеріалів справи, позивач ТОВ Укрбудстрой Компані звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 4 195 271, 34 грн.

Оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості за генеральною угодою в сумі 4 195 271, 34 грн.,відповідач ОСОБА_1 , є громадянином Федеративної Республіки Німеччина та проживає/зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , а отже постійного місця проживання в Україні не має, не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про необхідність забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд першої інстанції не обґрунтував причини застосування заходів забезпечення позову, не вказав обставин, які свідчать про те, що не прийняття зазначеного заходу можу утруднути чи зробити неможливим виконання рішення суду, не заслуговують на увагу, оскільки суд в своїх ухвалі обгрунтував своє рішення, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що наявність самого по собі позову та посилання позову на можливо існуючі обставини не можуть бути підставою для задоволення заяви забезпечення позову та покладання на відповідача додаткових обмежень й обов'язків, не заслуговують на увагу та відхиляються судом як безпідставні, оскільки застосування запобіжного заходу у вигляді накладання арешту на майно, що належить відповідачу, не залежить від того чи стосується такий спір саме такого, адже у даному випадку застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешт на майно, є гарантією виокання можливого рішення суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, висновки суду є законними та обґрунтованими, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвали - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Кучериною Богданом Васильовичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна