Ухвала

від 21.02.2020 по справі 343/2082/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 343/2082/16-ц

провадження № 61-2813ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2017 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовами заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано?Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства Івано?Франківськоблагроліс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року заступник керівника Калуської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) у сумі 42 892,50 грн.

У березні 2017 року заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства Івано-Франківськоблагроліс (далі - Долинський САЛГ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) у сумі 11 297,25 грн.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2017 року зазначені позови заступника керівника Калуської місцевої прокуратури об`єднано в одне провадження.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2017 року позовні вимоги заступника керівника Калуської місцевої прокуратури задоволено.

Стягнуто в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Долинського САЛГ матеріальну шкоду в розмірі 54 189,75 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення місцевого суду скасовано. Позовні заяви залишено без розгляду.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року касаційні скарги першого заступника прокурора Івано-Франківської області та Долинського САЛГ задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2017 року залишено без змін.

11 лютого 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2017 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та залишити без розгляду позовні заяви заступника керівника Калуської місцевої прокуратури.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 54 189,75 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн * 100 = 210 200 грн), а тому зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Заявник стверджує, що правильне вирішення справи в подальшому може вплинути на єдність правозастосовчої практики, оскільки у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у вказаній справі зроблено невірний висновок щодо питання наявності повноважень прокурора на представництво інтересів держави в особі комунальних підприємств.

З огляду на те, що заявник не довів факт існування суперечності висновків судів відносно судової практики Верховного Суду з цього питання та обґрунтовує необхідність відступити від висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі, рішення в якій оскаржуються ним в касаційному порядку, вказане свідчить про незгоду заявника з оскаржуваними рішеннями, але не вказує, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, статтями 175, 176, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2017 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовами заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства Івано-Франківськоблагроліс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Білоконь