Рішення

від 13.02.2020 по справі 520/13117/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. № 520/13117/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - Мірошника Р.С.,

представника відповідача - Гончар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВИЙ ЦЕНТР "АБЕТКА" (ТОВ "НЦ АБЕТКА") (61001, м.Харків, вул. Молочна, 38, код ЄДРПОУ 37874748) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м.Харків, вул. Короленка, 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАУКОВИЙ ЦЕНТР "АБЕТКА" (ТОВ "НЦ АБЕТКА"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС від 16.08.2019 р. № UA807000/2019/002791/2 про коригування митної вартості товару;

- стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««НАУКОВИЙ ЦЕНТР «АБЕТКА» понесені ним та підтверджені документально судові витрати.

Протокольною ухвалою суду від 30.01.2020 замінено первісного відповідача на його правонаступника Слобожанську митницю Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Харківської митниці ДФС від 16.08.2019 р. № UA807000/2019/002791/2 про коригування митної вартості товару є незаконним та необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, підстави для коригування митної вартості товарів відсутні, а тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні та у письмовому відзиві представник відповідача з позовними вимогами не погодився, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що документи подані до Харківської митниці ДФС містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, з огляду на що спірне рішення прийняте на законних підставах.

Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

02.05.2019 року між позивачем у якості покупця та ТОВ Імпортно-експортна компанія "Ваньхунь" у якості продавця укладено контракт №UA/СН-01/02.05, відповідно до якого продавець зобов`язаний продати, а покупець -придбати товар, найменування, кількість, ціна та умови поставки якого вказуються у специфікаціях (п. 1.1., 1.2 Контракту).

Відповідно до специфікації від 20.05.2019 року № 1 сторонами узгоджено поставку товару на загальну суму у розмірі 19 675,00 доларів США, ціни на товар підтверджуються також прайс-листами продавця, калькуляціями, які посвідчені промисловою палатою Китаю.

Відправлення товару підтверджується комерційним інвойсом від 20.06.2019 року № TT19WH163 , пакувальним листом коносаментом від 20.06.2019 року № LSSZEC190603805 , міжнародною товарно-транспортною накладною від 11.08.2019 року № 114144, посвідченими Торгово-промисловою палатою Китаю, митною декларацією країни-виробника, а оплата - платіжними дорученнями про переказ SWIFT від 13.05.2019 та 30.05.2019 року.

16.08.2019 року до митного поста "Харків-центральний" Харківської митниці ДФС особою, уповноваженою на декларування ФОП ОСОБА_1 подано до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UA807170/2019/044136 на товар "частини стільців з деревини: спинки та сидіння з гнутоклеєної фанери" , виробник: Corporation "SHENGLIMUYE", торгівельна марка SHENGLIMUYE, країна виробництва: CN, який надійшов на адресу ТОВ "НАУКОВИЙ ЦЕНТР "АБЕТКА".

На виконання вимог щодо митного оформлення товару позивачем сформовано та подано контролюючому органу митну декларацію до якої додано контракт №UA/СН-01/02.05 від 02.05.2019 року , специфікацію від 20.05.2019 року № 1, комерційний інвойс від 20.06.2019 року № ТТ19WH163, довідку ТОВ "ТВОЯ ЛОГІСТИКА" від 08.08.2019 року № 114144 про транспортні витрати за доставку та не страхування товару безпосередньо позивачем, сертифікат аналізу товару, лист про склад корпорації продавця, сертифікати про справжність інвойсу та прайс-листу та інші документи, які у їх сукупності повністю підтверджують факт наявності договірних відносин та їх конкретних умов, в тому числі вартість товару, факт поставки, оплати за товар.

Позивачем фактично сплачено вартість товару, що згідно специфікації від 20.05.2019 року № 1 становить 19 675,00 доларів США.

16.08.2019 року Харківська митниця ДФС направила позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

16.08.2019 року листом уповноваженою особою на декларування повідомлено про відсутність будь-яких інших документів, представник просив митний орган прийняти рішення про визначення митної вартості товару.

16.08.2019 року Харківською митницею ДФС складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2019/044138 та прийнято рішення про коригування митної вартості UA807000/2019/002791/2.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Митниця не довела, що подані довіреною особою ТОВ "НАУКОВИЙ ЦЕНТР "АБЕТКА" документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Харківської митниці ДФС від 16.08.2019 р. № UA807000/2019/002791/2 про коригування митної вартості товару є необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС від 16.08.2019 р. № UA807000/2019/002791/2 про коригування митної вартості товару.

Стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м.Харків, вул. Короленка, 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВИЙ ЦЕНТР "АБЕТКА" (ТОВ "НЦ АБЕТКА") (61001, м.Харків, вул. Молочна, 38, код ЄДРПОУ 37874748) у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 26.02.2020 року.

Суддя Рубан В.В.