Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/23189/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/23189/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП ДоГоловного управління ДПС у м. Києві прозобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП (далі-позивач/ТОВ КДК ГРУПП ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2019 р. № 00000174302 та від 07.11.2019 р. № 00000654302; зобов`язання відповідача внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) податку за серпень 2019 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.12.2019 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 28.01.2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.01.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на самостійне виправлення позивачем встановлених контролюючим органом помилок, шляхом подання уточнюючої декларації до моменту винесення спірного рішення та помилковість проведення відповідачем камеральної перевірки шляхом дослідження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, в той час коли такий предмет перевірки може бути здійснений під час проведення виключно документальних перевірок.

Відповідач в письмовому відзиві на позов підтримав висновки актів перевірки та вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства, зазначивши про відсутність правових підстав для повернення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

За клопотанням позивача, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ КДК ГРУПП у декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року від 15.07.2019 р. заявлено до бюджетного відшкодування суму від`ємного значення у розмірі 2 313 079,00 грн.

До вказаної декларації позивачем додано: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, якою встановлено порушення ТОВ КДК ГРУПП п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 5 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, у зв`язку з чим ТОВ КДК ГРУПП не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 313 079,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 р. № 3510/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 р. № 00000174302, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2019 року (податкова декларація реєстр. № 9153186922 від 15.07.2019 р.) у розмірі 2 313 079,00 грн. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період червень 2019 року на рахунок платника у банку.

Як зазначено позивачем, підставою для таких висновків податкового органу стала технічна помилка допущена позивачем в декларації, у зв`язку із чим, останнім 23.08.2019 р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який від кореговано р. 19.1 декларації в бік зменшення.

Так, 19.09.2019 р. позивачем подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, додатками до якої долучено: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

16.10.2019 р. відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, якою встановлено порушення ТОВ КДК ГРУПП п. 50.1 ст. 50, п. 86.7 ст. 86, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, у зв`язку з чим ТОВ КДК ГРУПП не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 313 079,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 16.10.2019 р. № 888/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 р. № 00000654302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 2 313 079,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 578 269,75 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

У відповідності до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами б і в цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Як вже зазначалось, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2019 року, за результатами перевірки складено акт від 13.08.2019 р. № 3510/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 р. № 00000174302, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2019 року (податкова декларація реєстр. № 9153186922 від 15.07.2019 р.) у розмірі 2 313 079,00 грн. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період червень 2019 року на рахунок платника у банку.

Як зазначено позивачем, підставою для таких висновків податкового органу стала технічна помилка допущена позивачем в декларації, у зв`язку із чим, останнім 23.08.2019 р. подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, який від кореговано р. 19.1 декларації в бік зменшення.

Так, суд звертає увагу, що приписами податкового кодексу встановлено обмеження тільки на те, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Суду не надано доказів проведення документальної перевірки спірної податкової звітності.

Відповідно до п.п.75.1.1 та п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, з аналізу статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що камеральна перевірка не відноситься до документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Так, у даній правовій ситуації позивач скористався наданим йому правом та подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що відбулось до винесення спірного рішення.

Отже, та обставина, що уточнюючий розрахунок до показників податкової декларації подано позивачем після проведення камеральної перевірки не являється порушенням податкового законодавства, адже приписами пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлені лише обмеження на подання уточнюючих розрахунків до поданих раніше податкових декларацій під час проведення документальних планових та позапланових перевірок.

Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2019 року поданий позивачем з дотриманням вимог, встановлених Податковим кодексом України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що положеннями п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, в тому числі, шляхом проведення камеральної перевірки, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків.

Отже, станом на час складання оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 24.09.2019 р. № 00000174302 позивачем було усунуто встановлені податковим органом порушення, а документальна перевірка, у вою черге, не проводилась, що свідчить про протиправність такого рішення від 24.09.2019 р. № 00000174302 та наявності правових підстав для його скасування.

В частині податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 р. № 00000654302, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 19.09.2019 р. позивачем подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, додатками до якої долучено: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3); заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) та роз шифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

16.10.2019 р. відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ КДК ГРУПП з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, за результатами перевірки складено акт від 16.10.2019 р. № 888/26-15-43-02-42969710 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 р. № 00000654302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 2 313 079,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 578 269,75 грн.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно зі ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом і постанові від 10.04.2018 у межах справи № 826/13195/16.

Відтак, враховуючи, що проведена контролюючим органом перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року не відноситься до видів камеральної перевірки, а є предметом документальної перевірки, рішення винесене за наслідками проведеної неправомірної перевірки є протиправним, та як наслідок підлягає скасуванню.

Разом з цим, враховуючи встановлені обставини справи, суд зазначає про наявність підстав для зобов`язання відповідача внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) податку за серпень 2019 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх рішень, у зв`язку із чим адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП (03039, м. Київ, просп. В. Лобановського, 119, оф. 107, код ЄДРПОУ 42969710) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.09.2019 р. № 00000174302 та від 07.11.2019 р. № 00000654302.

Зобов`язати Головного управління ДПС у м. Києві внести заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізувався, в обрахунку реєстрації суми правонаступника (Д4) податку за серпень 2019 року до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КДК ГРУПП (03039, м. Київ, просп. В. Лобановського, 119, оф. 107, код ЄДРПОУ 42969710) судові витрати в сумі 19 210,, грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко