Ухвала

від 27.02.2020 по справі 640/4254/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4254/19

УХВАЛА

27 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ганечко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аніко АЙ-ПІ" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа: Державна фіскальна служба України

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою відповідно до змісту якої просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року в частині задоволених позовних вимог.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог ст. 295 КАС України було пропущено строк на апеляційне оскарження та в порушення вимог ст. 296 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Колегією суддів встановлено, що вказану копію ухвали від 14 лютого 2020 року було отримано апелянтом 19 лютого2020 року, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи супровідного листа зі штампом про вручення відправлення.

Апелянтом було подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яка зареєстрована 25 лютого 2020 року за вх. № 7035.

Так заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги обґрунтоване необхідністю у додатковому часі на сплату судового збору.

В той же час, продовження процесуального строку регламентується частиною 2 статті 121 КАС України, відповідно до якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, максимальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги встановлений ч. 2 ст. 169 КАС України, тобто законом, з огляду на що суд апеляційної інстанції в розумінні КАС України не має повноважень щодо його продовження. Відтак, заява апелянта не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву Головного управління ДФС у м. Києві в частині поновлення строку на апеляційне оскарження судом встановлено, що в обґрунтування доводів вказаної заяви апелянт посилається на те, що у зв`язку відсутністю видатків на оплату судового збору попередньо подану (в межах встановленого законодавством строку) апеляційну скаргу було повернуто судом скаржнику.

За наведених обставин, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає про таке:

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається зі змісту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.

Проте, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявм апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДФС у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку на усунення недоліків залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач А.Б. Парінов Суддя О.О. Беспалов Суддя О.М. Ганечко