Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/7854/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 910/7854/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.08.2019

у справі № 910/7854/19 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод"

про стягнення 82 137, 60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" (далі - третя особа) про стягнення 82 137, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем збільшено розмір плати за користування власних вагонів у зв`язку із застосуванням нормативної кількості кілометрів за одну добу не як для маршрутної, а як для групової (вагонної) відправки та в односторонньому порядку стягнуто з позивача плату в розмірі 82 137, 60 грн., що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" про стягнення 82 137, 60 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає при цьому, що розглядаючи п. 2.5 у взаємозв`язку з п 2.2 Правил планування перевезення вантажів, відправник не пізніше 12 днів до початку наступного місяця разом із місячним замовленням за формою ГУ-12 або ГУ-12К через АС МЕСПЛАН має подати план перевезень вантажів маршрутами за формою ГУ-114, але документ за формою ГУ-114 не передбачений АС МЕСПЛАН.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19.

Відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19.

Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

21.11.2019 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/7854/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2019 для розгляду справи № 910/7854/19 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19. прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєва М.Л., Шаптали Є.Ю. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/7854/19 є вимоги про стягнення 82137,00 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, колегія суддів вирішила розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 16.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник) був укладений договір № 11028/ЦТЛ-2018 про надання послуг предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт/імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 2.2.1. даного договору передбачено, що замовник має право укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором.

Так, 11.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" (далі - виконавець) був укладений договір № 161117/001-е на транспортно-експедиційне обслуговування, згідно якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу відповідно до умов цього договору та заявки замовника, а замовник, в свою чергу, зобов`язаний оплатити виконавцю надані послуги.

Відповідно до п. 2.4. даного договору виконавець виконує обов`язки вантажовідправника по залізниці.

Згідно п. 8.2. договору, всі ризики при транспортуванні, а також суперечки з залізницею, що стосуються можливих збитків на шляху слідування, виконавець вирішує без участі замовника.

15.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" укладено договір про надання послуг № 10185/ПЗ-2018 предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експерт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Як про це вказує позивач, з метою здійснення перевезення вантажу замовник згідно п.п. 2.1.1. договору № 11028/ЦТЛ-2018 та п. 1.4. Правил планування перевезень вантажів зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення через автоматизовану систему "Месплан".

Таким чином, позивач зазначає, що на виконання зазначених вимог та з метою здійснення перевезення вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" 24.09.2018 через АС "Месплан" подано додаткове замовлення (план перевезення) форми ГУ-12 на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. (маршрутна відправка) згідно плану перевезень № 368957. Дані замовлення: станція відправлення - Кролевец (327805), станція призначення - Ксениєво (424507), тип вагонів - зерновози (ЗРВ), найменування вантажу - Зерно кукурудзи, кількість вантажу - 3510 тонн.

На вказаний план перевезення накладено ЕЦП директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" Скиби В.А.

Також подано електронну заявку на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. відповідно до плану перевезень на 04.10.2018.

Відтак, на думку позивача, відповідачем 24.09.2018 погоджено вищевказану електронну заявку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" згідно плану перевезень № 368957 на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. (маршрутна відправка). Вказане підтверджується витягом з Архіву списку узгодження по плану перевезень № 368957 з ПАК "АЕДО".

Разом з тим, на виконання вищевказаної електронної заявки відповідачем було надано вантажні вагони всього у кількості 48 шт., що підтверджується витягами з АС "Клієнт УЗ" - Пам`ятки за формою ГУ-45 № 435 від 03.10.2018, № 437-440 від 04.10.2018.

Так, після навантаження наданих вагонів у кількості 48 шт., здійснено відправку до станції призначення відповідно до електронної накладної № 33766296 від 04.10.2018. Даній маршрутній відправці присвоєно № 1001, тип маршруту - прямий.

Означене підтверджується витягом з реєстру перевізних документів по відправці № 33766296.

Отже, позивач зазначає, що відповідачем з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" згідно переліку № 20181004 від 04.10.2018 списано плату за перевезення вантажу у розмірі 1 248 630 грн. (гр. 34 накладної), котра складається з:

- плати за перевезення навантажених вагонів перевізника - 743 838,00 грн. (гр. 31 накладної та графа "Тариф" зазначеного переліку);

- компенсація витрат на перевезення у порожньому стані вагонів перевізника - 162 552,00 грн. (гр. 37 Накладної та графа "Дод. збори та послуги" зазначеного переліку без врахування значення п. 36 накладної);

- плата за використання вагонів перевізника - 342 240,00 грн. (гр. 36 накладної та графа "Дод. збори та послуги" зазначеного переліку без врахування значення гр. 37 накладної).

Всього з ПДВ: 1 498 356 грн.

Разом з цим, відповідачем згідно переліку № 20181211 від 11.12.2018 здійснено коригування сум нарахованих платежів за минулі періоди та додатково в односторонньому порядку стягнуто з позивача плату у розмірі 82 137, 60 грн. з ПДВ.

Із вказаного переліку вбачається, що відповідачем збільшено розмір плати за використання власних вагонів перевізника у зв`язку із застосуванням нормативної кількості кілометрів за одну добу (Vдост ) не як для маршрутної, а як для групової (вагонної) відправки.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем безпідставно здійснено коригування сум нарахованих платежів за минулі періоди та додатково стягнуто в односторонньому порядку із Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" плату у розмірі 82 137, 60 грн. з ПДВ.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що твердження позивача щодо замовлення та погодження Акціонерним товариством "Українська залізниця" перевезень вантажовідправника в системі АС "Месплан" та "АРК", як маршрутних відправлень є хибними. У випадку наміру замовника послуг здійснити відправлення вантажу маршрутом, останній, відповідно до п. 2.5 Правил планування, разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів за наявності достатньої кількості вантажу надає управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами за встановленою формою ГУ-114. Саме у документ форми ГУ-114 вантажовідправник вносить інформацію, зокрема щодо кількості маршрутів та вагонів у маршрутах із зазначенням станції та дати відвантаження. Виключно на підставі інформації, яка міститься у документі форми ГУ-114 вбачається необхідність Замовника в одержанні вагонів однією партією в кількості, необхідній для формування маршруту. Враховуючи порушення позивачем при оформленні замовлення з перевезення пунктів 2, 2.1, 2.5 Правил планування, пункту 6.1 Правил оформлення перевізних документів, стягнення грошових коштів у розмірі 82 137,60 грн. з сум внесеної попередньої оплати на підставі пунктів 2.1.6.1, 4.10 договору, на переконання відповідача, ним здійснено правомірно.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що перевезення не відповідають критеріям маршрутних відправлень, оскільки надання вагонів у кількості замовленій замовником для формування маршрутів, відбувається на підставі інформації, зазначеної у документах форми ГУ-114, а не на підставі планів та заявок в АС "МЕСПЛАН". Враховуючи відсутність у справі вказаного документа, як доказу погодження із залізницею саме маршрутних відправлень, за висновком суду першої інстанції, донарахування провізної плати та наступне її стягнення відповідачем з рахунку позивача, на підставі п. 4.10 договору, є правомірним, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів визначається Правилами планування перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 року № 873.

Так, з метою здійснення перевезення вантажу замовник згідно п. 2.1.1. договору № 11028/ЦТЛ-2018 та п. 1.4. Правил планування перевезень вантажів зобов`язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення через автоматизовану систему "Месплан".

Відповідно до п. 2.2. Правил планування перевезень вантажів замовник згідно з № 11028/ЦТЛ-2018 не пізніше 12 днів до початку наступного місяця надає залізниці місячне замовлення на перевезення вантажів (план перевезень) за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К через автоматизовану систему "Месплан" або на електронному носії у формі, сумісній з автоматизованою системою "Месплан", із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тонах.

Згідно п. 2.1.2. договору № 11028/ЦТЛ-2018 замовник зобов`язаний за три доби до дати навантаження вагонів проставляти або організовувати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень.

Відповідно до п. 8.1. та 8.2. договору № 11028/ЦТЛ-2018 сторони домовились про використання електронного документообігу, для організації якого використовуються інформаційні системи, такі як: АС "Клієнт УЗ", АС "Месплан", ПАК "АЕДО" (програмно-апаратний комплекс "Архів електронного документообігу залізничного транспорту").

Перелік документів, що оформлюються з накладенням електронного цифрового підпису передбачений п. 8.2.1. договору № 11028/ЦТЛ-2018.

Відтак, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, на виконання вказаних вимог та з метою здійснення перевезення вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" 24.09.2018 через АС "Месплан" подано додаткове замовлення (план перевезення) форми ГУ-12 на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. (маршрутна відправка) згідно плану перевезень № 368957. Дані замовлення: станція відправлення - Кролевец (327805), станція призначення - Ксениєво (424507), тип вагонів - зерновози (ЗРВ), найменування вантажу - Зерно кукурудзи, кількість вантажу - 3510 тонн.

На вказаний план перевезення накладено ЕЦП директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" Скиби В.А.

Також подано електронну заявку на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. відповідно до плану перевезень на 04.10.2018.

Разом з тим, згідно договору п. 2.3. договору № 11028/ЦТЛ-2018 перевізник поміж іншого зобов`язаний:

- розглядати замовлення замовника на перевезення вантажів та узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника (п. 2.3.1.);

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього договору (п. 2.3.2.);

- надавати вагони в технічно справному стані для виконання вантажних операцій (п. 2.3.7.).

При цьому, відповідно до п. 2.4.2. договору № 11028/ЦТЛ-2018 перевізник має право відмовити в погодженні планів перевезення вантажів у разі відсутності у перевізника технічної або технологічної можливості здійснити таке перевезення. Така відмова здійснюється через систему АС "Месплан".

Відтак, з огляду на викладені положення, судовою колегією встановлено, що відповідачем 24.09.2018 погоджено вищевказану електронну заявку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" згідно плану перевезень № 368957 на подачу вантажних вагонів у кількості 54 шт. Вказане підтверджується витягом з Архіву списку узгодження по плану перевезень № 368957 з ПАК "АЕДО".

Так, на виконання вищевказаної електронної заявки відповідачем було надано вантажні вагони всього у кількості 48 шт., що підтверджується витягами з АС "Клієнт УЗ" - Пам`ятки за формою ГУ-45 № 435 від 03.10.2018, № 437-440 від 04.10.2018.

Після навантаження наданих вагонів у кількості 48 шт., здійснено відправку до станції призначення відповідно до електронної накладної № 33766296 від 04.10.2018. Даній маршрутній відправці присвоєно № 1001, тип маршруту - прямий.

Означене підтверджується витягом з реєстру перевізних документів по відправці № 33766296.

Пунктом 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що перевезення вантажів здійснюються вагонними, дрібними, контейнерними, груповими або маршрутними відправками.

Групова відправка - партія вантажу за однією накладною, для перевезення якої надається не менше двох вагонів, але менше маршруту.

Маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту).

Разом з цим, пунктом 1.2. Правил планування перевезень вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, перевезення вантажів залізницями здійснюються на підставі договорів про організацію перевезень за місячними планами, за пред`явленням, за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій).

Пунктом 2.1. Правил планування встановлено, що місячне планування перевезень вантажів у межах України, на експорт у треті країни та країни СНД, у Латвійську Республіку, Литовську Республіку та Естонську Республіку (далі - країни Балтії) здійснюється на підставі замовлень відправників у порядку, встановленому цими Правилами.

Відповідно до пункту 7.1.1. Правил планування, планування перевезення вантажів у межах України здійснюється з використанням автоматизованої системи документообігу (далі - АС "Месплан") відповідно до Правил та цього Порядку.

З урахуванням пункту 7.1.7. Правил планування, основними реквізитами замовлення є: вид плану, дата надання замовлення, станція відправлення, відправник, станція призначення, код вантажу, вантажоодержувач, кількість вагонів, кількість тон.

Проставляння такого реквізиту як "вид відправлення (вагонна відправка, групова або маршрут)" не передбачено Правилами планування перевезень вантажів, відповідно, відсутній в АС "Месплан".

Зазначені обставини підтверджуються і даними, що містяться у плані перевезень Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" по станції "Кролевец" за жовтень 2018 року, а також у візуальних відображеннях електронних заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" на подачу порожніх вагонів по станції "Кролевец" за жовтень 2018 року по вказаному плану.

При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у випадку наміру замовника здійснити відправлення вантажу маршрутом, останній відповідно до п. 2.5. Правил планування, разом з проектом місячного плану на перевезення вантажів за наявності достатньої кількості вантажу надає управлінням залізниць відправлення плани перевезень вантажів маршрутами за встановленою формою (додаток 4, форма ГУ-114).

Саме у документ форми ГУ-114 вантажовідправник вносить інформацію, зокрема, щодо кількості маршрутів та вагонів у маршрутах із зазначенням станції та дати відвантаження.

Виключно на підставі інформації, яка міститься у документі форми ГУ-114 вбачається необхідність замовника в одержанні вагонів однією партією в кількості, необхідній для формування маршруту.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод" (вантажовідправник) за вказаний період документ за формою ГУ-114 залізниці відправлення не надавався, докази надання вказаних документів в матеріалах справи відсутні.

Твердження скаржника стосовно того, що замовлення на перевезення за формою ГУ-114 з моменту запровадження електронного документообігу не використовується, АС "Месплан" не передбачено подання замовлення за формою ГУ-114 та накладення на нього ЕЦП, що є обов`язковим під час використання електронного документообігу, судовою колегією залишаються поза увагою з огляду на наступне.

Положеннями п. 8.2. договору № 11028/ЦТЛ-2018, електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення передбаченого у п. 8.2.1. переліку документів з накладанням електронного цифрового підпису.

Так, п. 8.2.1 містить перелік документів, які за згодою сторін оформлюються в електронному вигляді, однак, відсутність документу форми ГУ-114 у зазначеному переліку не свідчить про відсутність обов`язку замовника послуг здійснювати оформлення останнього у паперовій формі на виконання Правил планування перевезень вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873.

Згідно пункту 2 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, маршрутом відправника вважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.1996 року № 411, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Маршрути можуть бути:

- прямі - з вагонів, завантажених призначенням на одну станцію на адресу одного або декількох одержувачів, а також на адресу розподільного пункту (коли вантаж призначено для залізничних підприємств);

- з розпиленням - з вагонів, завантажених на різні станції призначення або розподільчі пункти, які розташовані на одному напрямку перевезення (за умови скорочення кількості переробок маршруту на попутних технічних станціях).

Як підтверджується матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кролевецький комбікормовий завод", здійснюючи господарську діяльність на власний розсуд, 04.10.2018 оформлено накладну № 33766296 на перевезення вантажу у вагонах, наданих Акціонерним товариством "Українська залізниця" на станцію відправлення.

У графі 3 перевізного документу "Код платника 7-значний" ТОВ "Кролевецький комбікормовий завод" зазначено код платника, наданий ТОВ "Сан-Агро-Транс" за договором з АТ "Укрзалізниця" від 15.02.2018 № 10185/П3-2018.

З накладної № 33766296 вбачається, що кількість вагонів, які зазначені у графі 19 накладної (48 вагонів), не відповідає кількості вагонів, встановленій для формування маршруту, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезення вантажів маршрутами відправника, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, перевезення вантажів маршрутами відправника здійснюється згідно з планами перевезень, якими передбачається максимальна концентрація вантажопотоків з метою раціонального використання технічних засобів відправників, одержувачів та залізниць.

Маршрутом відправника уважається поїзд установленої маси або довжини, сформований відправником відповідно до Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтрансу України від 20.12.96 № 411, та плану формування поїздів на залізничній під`їзній колії підприємства або за договором із залізницею - на коліях залізничної станції призначенням на одну станцію або з розпиленням на кількох станціях з обов`язковим зменшенням кількості його переробок на попутних технічних станціях.

Ознаки маршрутної відправки визначені і у п. 2 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до якої маршрутна відправка - партія вантажу за однією накладною в кількості, яка відповідає ваговій нормі, встановленій для маршруту ("ядра" маршруту).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4 Правил перевезень вантажів маршрутними відправками, маса та довжина маршрутів установлюються в залежності від їх призначення відповідно до плану формування поїздів. Залізниця повідомляє відправників про встановлені норми маси та довжини маршрутів.

План формування поїздів на 2017-2018 опубліковано на офіційному сайті Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Пунктом 2.4.8. Порядку направлення вагонопотоків і організації їх у вантажні поїзди на 2017-2018 (План формування поїздів), затверджених наказом ПАТ "Укрзалізниця" від 08.12.2017 № 757, встановлено, що відправницьким маршрутом не визнається маршрут у складі якого менше 50 вагонів. Вказана обставина скаржником не спростована.

Твердження скаржника, що відповідачем навмисно подається кількість вагонів менша, ніж передбачена для маршрутної відправки, судовою колегією відхиляються з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Згідно пункту 1.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084, накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В п. 3.2.1. договору про надання послуг від 16.02.2018 № 11028/ЦТЛ-2018 сторонами визначено порядок нарахування вартості перевезення.

Розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах визначається з урахуванням нормативної кількості кілометрів за одну добу, км. відповідно до п. 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 863/5084.

Відповідно до п. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, Залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням у такі терміни: у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками 1 доба на кожні повні та неповні 320 км.

Умовою формування ціни як за маршрутну відправку (із застосуванням терміну доставки 320 км/доба) є дотримання саме вантажовідправником критеріїв, встановлених Правилами перевезень вантажів маршрутними відправками та Планом формування поїздів - не менше 50 вагонів за одним перевізним документом.

Таким чином, з врахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що без дотримання вантажовідправником умов Правил оформлення перевізних документів, Правил перевезень вантажів маршрутними відправками, зокрема, щодо маси та довжини маршруту підстави для встановлення ціни договору з застосуванням швидкості доставки 320 км/доба як для маршрутної відправки в Акціонерного товариства "Українська залізниця" відсутні.

Відповідно до Керівництва користувача АРМ "Вантажовідправник" "Заяви та відмітки відправника", графи тип маршруту (зазначається тип маршруту відправника) та номер маршруту (зазначається Nо маршруту відправника) у накладній заповнюється та визначається самостійно відправником при створенні перевізного документу.

Внесення в даному випадку відмітки про наявність маршрутної відправки у графу 29 накладної № 33766296 є маніпуляцією зі сторони вантажовідправника та зловживанням правами по заповненню первинного документу. Проставлення відміток у графах 29, 63, 64 не впливає на формування ціни накладної як такі.

Викладене вище, спростовує твердження скаржника, що присвоєння номеру та типу маршруту свідчить про погодження залізницею перевезення маршрутного відправлення.

Твердження скаржника щодо неправомірності здійсненого залізницею донарахування плати за перевезення, спростовуються наведеним нижче.

Положеннями пункту 4.2. договору передбачено, що опала послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у пункті 14.2. розділу 14 договору.

Згідно пункту 2.1.6.1. договору, замовник зобов`язаний самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.

Пунктом 4.10. договору передбачено право перевізника у разі виявлення неправильного нарахування платежів здійснити перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми перераховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються недоотримані грошові кошти.

З врахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла до переконання, що, укладаючи в межах законодавства договір, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" добровільно погоджується на встановлення особливого порядку здійснення розрахунків, беручи при цьому на себе відповідні зобов`язання.

Отже, виходячи із викладеного вище та враховуючи наведені правові норми, судова колегія дійшла до переконання, що позивачем при оформленні замовлення з перевезення було порушено пункти 2, 2.1., 2.5. Правил планування, пункту 6.1. Правил оформлення перевізних документів, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягнення грошових коштів у розмірі 82 137, 60 грн. з сум внесеної попередньої оплати на підставі пунктів 2.1. 6.1. та 4.10. договору Акціонерним товариством "Українська залізниця" було здійснено правомірно.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Агро-Транс" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 у справі №910/7854/19 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/7854/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала