Рішення

від 13.02.2020 по справі 910/12278/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2020Справа № 910/12278/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Цубери Ю.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн"

до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн"

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним договору

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Яцько Р.М. (дов. б/н від 14.01.2020);

Мошенець Д.В. (дов. б/н від 09.08.2019);

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Линник Я.В. (дов. № 27-11276/19 від 03.07.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізлайн" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн" (далі - відповідач-2) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-3) про визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 21.02.2019, за результатами яких складено протокол UA-EA-2019-01-31-000076-b та визнання недійсним Договору № 0002/19/16 про відступлення права вимог, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач- 1 намагається привласнити майно (об`єкт нерухомості), що належить позивачу, а саме: 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 18в.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 10.10.2019 року.

25.09.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач-1 заперечував проти заявлених позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не наведено правових підстав, які на його думку порушено відповідачами при проведенні торгів та укладенні оспорюваного договору відступлення прав вимог.

30.09.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без участі представника. У поданому відзиві відповідач-2 зазначив, що позивач у позовній заяві не навів жодного підтвердження вини відповідача-2 під час проведення спірних торгів, тому вимоги позивача до відповідача-2 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

30.09.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач-3 зазначив, що процедура реалізації активів на спірних торгах була проведена у повній відповідності до норм чинного законодавства України.

10.10.2019 підготовче засідання по справі відкладено на 05.11.2019.

28.10.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.

04.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи та письмові пояснення на відзив.

04.11.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-3 надійшли письмові пояснення.

Розглянувши подане клопотання про призначення у справі судової експертизи, судом відмовлено у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд підготовчого засідання на 05.12.2019.

25.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

29.11.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

04.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача-2.

У судовому засіданні 05.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.01.2020.

16.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

16.01.2020 судове засідання по справі відкладено на 04.02.2020.

23.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Новий вимір - 2012" надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

03.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання Приватного підприємства "Новий вимір - 2012" про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 04.02.2020 представник позивача просив суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Новий вимір - 2012".

Представники відповідача - 1 та відповідача - 3 у судовому засіданні заперечили проти клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Новий вимір - 2012", оскільки розгляд справи розпочато по суті.

Судом відкладено розгляд поданого клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Новий вимір - 2012" до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 04.02.2020 розгляд справи відкладено на 13.02.2020.

11.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 13.02.2020 не з`явився. При цьому, 11.02.2020 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, оскільки представник позивача буде присутнім у іншому судовому засіданні.

Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що у відповідних випадках неможливості явки в судове засідання представника учасника справи (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні тощо) такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно ст. 56, 60, 61 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах

Отже, позивач не позбавлений можливості залучити іншого представника у судове засідання 13.02.2020, а доказів неможливості розгляду спору без участі представника позивача матеріали справи не містять.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 року у справі № 927/1091/17.

Крім того, судом також врахований висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі № 915/593/17, згідно з яким, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Новий вимір - 2012", суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки судом не визнано поважними причинами пропуску подання Приватним підприємством "Новий вимір - 2012" клопотання про вступ у справу після закінчення підготовчого провадження, клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Новий вимір - 2012" залишається судом без розгляду.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 у судовому засіданні 13.02.2020 проти позову заперечили.

У судове засідання 13.02.2020 представник відповідача-2 не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (Банк) і Закритим акціонерним товариством "Інвестиції та нерухомість" (Позичальник) 27.02.2007 був укладений кредитний договір №0010/07/07-КLІ (в подальшому до якого були прийняті додаткові угоди). За умовами договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для рефінансування кредитної заборгованості з ЗОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ведення господарської діяльності за максимальним лімітом заборгованості в сумі 7380000,00 грн. зі сплатою 22% річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення до 25.02.2009.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28.02.2007 між Акціонерним комерційним банком Форум (далі - іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством Інвестиції та нерухомість (далі - іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, посвідчений 28.02.2007 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №962, відповідно до п.1.2 якого, іпотекодавцем було передано в іпотеку нерухоме майно, зокрема, адміністративну будівлю інв. № 2500, що знаходиться в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20а, яка належить на праві власності Закритому акціонерному товариству Інвестиції та нерухомість на підставі мирової угоди, затвердженої 08.08.2003 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, зареєстрованою 29.08.3003 в ОП Запорізьке міжміське БТІ в книзі 5, номер запису 897, зареєстрованою в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 490172.

Предмет іпотеки включає в себе: адміністративну будівлю інв. №2500 літ.А-2, А'-2 загальною площею 2134,5кв.м, яка знаходиться на земельній ділянці площею 28479,15кв.м, частина якої у розмірі 0,1390 га знаходиться у іпотекодавця в оренді на підставі договору оренди землі від 19.09.2006, укладеного з Запорізькою міською радою для розташування адміністративної будівлі, термін оренди 20 років, договір зареєстрований Запорізькою регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру 18.10.2006.

З матеріалів справи вбачається, що вказане нерухоме майно неодноразово відчужувалось третім особам. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №174802765 від 23.07.2019 власниками спірного нерухомого майна є Приватне підприємство "Новий Вимір-2012" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізлайн".

Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2014 №135 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" було віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Форум".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 року №355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.2014 року №49 про початок здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства 'Банк Форум".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 176 від 28.01.2019 Про затвердження умов продажу активів Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", визначено активи "Банк Форум", що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю.

21.02.2019 відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № F35GL40580 до якого включені у тому числі права вимоги боргу за кредитним договором № 0010/07/07-КLI від 27.02.2007. За результатами проведених відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №UA-EA-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019, переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

За результатами торгів, між Публічним акціонерним товариством "Банк "Форум" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (новий кредитор) був укладений Договір №0002/19/16 про відступлення прав вимог від 04.04.2019 (далі - Договір про відступлення), за яким останній набув право вимоги у тому числі за кредитним договором № 0010/07/07-КLI від 27.02.2007 і набув право вимоги за Іпотечним договором укладеним між Банком та Закритим акціонерним товариством "Інвестиція та нерухомість".

Згідно п. 1 Договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку №1, додатку №2, додатку №3, додатку №4 та акті №1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно додатку №1, додатку №2, додатку № 3, додатку № 4 та акту №1 приймання-передачі документації до цього договору, надалі за текстом - Основні договори , надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню. Право вимоги по договорах іпотеки переходить незалежно від того, чи відбулося стягнення за цими договорами. Якщо таке стягнення відбулося, новий кредитор має право на переведення прав стягувача.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги, сторони погодили, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи (але не обмежуючись): право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів вказаних у додатку № 1 до цього договору та сплати штрафних санкцій у розмірах розрахованих відповідно до вимог чинного законодавства України, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір заборгованості станом на 04.04.2019 за Правами вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, в тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та передане стягувачу в погашення боргу, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.

Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор, до моменту укладання цього договору, сплачує банку грошові кошти у сумі 13 439 205,72 грн., надалі за текстом ціна відступлення, на підставі протоколу електронних торгів №UА-ЕА-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 року, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону) загальна сума протоколу 125 073 805,27 грн., переможцем яких став новий кредитор (п. 4 Договору про відступлення прав вимоги).

За умовами п. 5 Договору про відступлення прав вимоги, наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а також реєстр прав вимог у електронному вигляді передаються банком новому кредитору не пізніше 3 (трьох днів) в день укладення цього договору.

На підтвердження набуття права вимоги сторони підписали Додаток №1 реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами; Додаток № 4 реєстр до Договору про відступлення прав за Договорами іпотеки від 04.04.2019.

У п. 64 Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги визначено, що новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста ) набув право вимоги за кредитним договором № 0010/07/07-КLI від 27.02.2007, а у п. 1 Додатку № 4 до Договору про відступлення прав вимоги визначено, що новий кредитор набув право вимоги за Іпотечним договором № 962 від 28.02.2007, укладеним між Банком та Закритим акціонерним товариством "Інвестиції та нерухомість", в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 0010/07/07-КLI від 27.02.2007.

Також в матеріалах справи наявні платіжні доручення №121 від 01.03.2019 року, №144 від 20.03.2019 року, №145 від 20.03.2019 року на суму 125 073 805,27 грн. на підтвердження здійснення оплати коштів згідно протоколу №UА-ЕА-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 року.

Позивач вважає незаконними дії під час відкритих електронних торгів щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № F35GL40580, до якого включені права вимоги боргу за кредитним договором №0010/07/07-КLI від 27.02.2007.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що проведеними торгами спотворено інформацію про лот, що призвело до опублікування в оголошенні про даний лот недостовірної інформації і як наслідок введення в оману покупців, крім того актив за кредитним договором та договором іпотеки не міг бути виставлений на продаж, оскільки він погашений. Вказані дії на думку позивача призводять до незаконного привласнення майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №330/1852/16-ц викладено правову позицію про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц, провадження № 6-231цс17, також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Отже, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результати торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована (зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом відхиляються доводи позивача, викладені у позовній заяві, з огляду на таке.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 у справі № 908/2652/13 встановлено, що адміністративна будівля літ.А-2, А'-2, зареєстрована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 18в та адміністративна будівля інв. № 2500, що знаходиться в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20а є одним і тим же об`єктом нерухомого майна та визнано за Публічним акціонерним товариством Банк Форум право на іпотеку, згідно іпотечного договору № 962 від 28.02.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та Закритим акціонерним товариством Інвестиції і нерухомість , на: адміністративну будівлю літ.А-2, А'-2, розташовану в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.18в, реєстраційний номер 26709068, загальною площею 2189,4 кв.м.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд дійшов висновку, що на адміністративну будівлю літ.А-2, А'-2, розташовану в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд.18в, загальною площею 2189,4 кв.м, поширюється право іпотеки по Іпотечному договору № 962 від 28.02.2007, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Форум та Закритим акціонерним товариством Інвестиції та нерухомість .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України Про іпотеку , у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Суд вважає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності тих обставин, про які зазначає позивач у позовній заяві, та які є підставами для визнання недійсними результатів оспорюваних торгів та визнання недійсним укладеного на підставі оспорюваних торгів договору .

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним договору задоволенню не підлягають.

Судовий збір за розгляд справи покладається на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізлайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним договору - відмовити повністю.

2.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842,00 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізлайн" (69037, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок 18 В, ідентифікаційний код 41826585).

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м.Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, ідентифікаційний код 41264766).

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн" (04071, м. Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 56, поверх 4, ідентифікаційний код 39008321).

Відповідач-3: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17, ідентифікаційний код 21708016).

Повний текст рішення складено 26.02.2020

Суддя С. В. Стасюк