Ухвала

від 13.07.2020 по справі 910/12278/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" липня 2020 р. Справа№ 910/12278/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Новий вимір - 2012 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/12278/19 (суддя Стасюк С.В., повний текст складено - 26.02.2020) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бізлайн до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , товариства з обмеженою відповідальністю Держзакупівлі.Онлайн , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізлайн звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста , товариства з обмеженою відповідальністю Держзакупівлі.Онлайн та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 21.02.2019, за результатами яких складено протокол UA-EA-2019-01-31-000076-b та визнання недійсним договору №0002/19/16 про відступлення права вимог від 04.04.2019, укладеного між публічним акціонерним товариством Банк Форум та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Веста , яке змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/12278/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю Бізлайн звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2020 у справі №910/12278/19 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Бізлайн у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №910/12278/19 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Бізлайн залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 - без змін.

Приватне підприємство Новий вимір - 2012 звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 та прийняти нове, яким позовні вимоги ТОВ Бізлайн задовольнити в повному обсязі.

Крім того, апелянтом у тексті апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даного спору є дві вимоги немайнового характеру:

1) про визнання недійсними результатів електронних торгів, проведених 21.02.2019, за результатами яких складено протокол UA-EA-2019-01-31-000076-b;

2) визнання недійсним договору №0002/19/16 про відступлення прав вимог від 21.02.2019, укладеного між ПАТ Банк Форум та ТОВ Фінансова компанія Веста .

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позову про визнання недійсними електронних торгів та визнання недійсним договору, обґрунтованим розміром судового збору було 3 842 грн. (по 1 921 грн. за кожну з двох вимог немайнового характеру).

Враховуючи оскарження апелянтом судового рішення від 13.02.2020 в повному обсязі, ним має бути сплачено до апеляційного суду - 5 763 грн. (150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за подання позову у даній справі).

В свою чергу, апелянтом доказів оплати судового збору до суду не надано.

При цьому, колегія суддів повідомляє скаржника, що судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України , від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України , зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України ).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Стосовно заявленого скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, судом 13.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. Отже, у такому випадку двадцятиденний строк на апеляційне оскарження вказаного рішення повинен обчислюватися з дати складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено судом - 26.02.2020, відповідно останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказане рішення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, є 17.03.2020.

Згідно зі штемпелем на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга, остання була подана апелянтом 25.06.2020, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 вже переглядалося за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Бізлайн , за наслідками перегляду якого апеляційним господарським судом було винесено постанову від 23.06.2020 про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення - без змін.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 13.02.2020, скаржник посилається на те, що про існування судового рішення дізнався 23.06.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень; на його адресу рішення суду не направлялось, оскільки ТОВ Новий вимір - 2012 не є стороною по справі. За доводами апелянта, оскаржуване рішення від 13.02.2020 стосується та впливає на права та інтереси ТОВ Новий вимір - 2012 як співвласника майна, що було предметом спірних електронних торгів.

Крім того, скаржник зазначає, що звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в задоволенні якого суд відмовив. При цьому, як вказує апелянт, про розгляд наведеного клопотання він не повідомлявся; про результат розгляду зазначено в судовому рішенні; ухвала з цього приводу судом не виносилась.

Викладені обставини, на думку скаржника, свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/12278/19.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі Мушта проти України від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року Пономарьов проти України Суд вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків .

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи Устименко проти України , дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Водночас, право на поновлення строку оскарження реалізується з урахуванням конкретних обставин, яким суд має надати правову оцінку і які скаржником не обґрунтовано.

Так, апелянтом не доведено обставин того, що він раніше аніж 23.06.2020 не міг дізнатися про наявність оскаржуваного рішення у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство Новий вимір - 2012 зверталося до суду першої інстанції з клопотанням про залучення його до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, мотивоване тим, що прийняте рішення може вплинути на його права та обов`язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 було відкладено розгляд справи №910/12278/19 на 13.02.2020.

Крім того, в наведеній ухвалі суд запропонував приватному підприємству Новий вимір - 2012 у строк до 12.02.2020 надати обґрунтовані пояснення щодо поновлення строку для подання клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи та додаткові обґрунтовані пояснення з приводу того, що про розгляд справи №910/12278/19 приватному підприємству Новий вимір - 2012 стало відомо лише 17.01.2020.

Розглянувши клопотання приватного підприємства Новий вимір - 2012 у судовому засіданні від 13.02.2020, місцевий суд дійшов висновку про залишення його без розгляду, з огляду на неповажність причин пропуску строку на звернення з відповідним клопотанням.

Апеляційним судом встановлено, що ухвала від 04.02.2020 направлялась на адресу приватного підприємства Новий вимір - 2012 та була вручена останньому - 12.02.2020, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 140).

Отже, приватне підприємство Новий вимір - 2012 було повідомлено про час і місце наступного засідання та необхідність подати витребувані судом пояснення щодо клопотання, чим спростовуються доводи апелянта про протилежне.

При цьому, незважаючи на його незалучення як третьої особи, приватне підприємство Новий вимір - 2012 не було позбавлене об`єктивної можливості дізнатися про рух даної справи, як в першій інстанції, так і в апеляції, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак таким правом не скористалось.

Суд зазначає, що незалучення особи до участі у справі не є поважною причиною для поновлення строку на оскарження судового рішення та відкриття провадження у справі, оскільки скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі.

Разом з тим, апелянтом не доведено обставин того, що він не міг знати про прийняте рішення, оскільки така обізнаність та відповідно подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Також, апелянтом не доведено обставин неможливості звернення зі скаргою під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020, за результатом чого прийнято постанову від 23.06.2020.

За таких обставин, наведені апелянтом доводи не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 13.02.2020.

Натомість, жодних інших причин стосовно того, що саме перешкоджало скаржнику подати апеляційну скаргу, у встановлений законом строк, ним не зазначено.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України та від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України , право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не наведено обґрунтованих причин пропуску ним процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням визнання причин, наведених скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, із зазначенням, при цьому, інших підстав для поновлення строку.

Керуючись статтями 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства Новий вимір - 2012 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/12278/19 залишити без руху.

2. Приватному підприємству Новий вимір - 2012 усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів оплати судового збору у розмірі 5 763 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали в частині надання доказів оплати судового збору у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

4. Роз`яснити приватному підприємству Новий вимір - 2012 про право на звернення до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали із заявою, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку.

5. Роз`яснити апелянту, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 13.07.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко