Рішення

від 14.02.2020 по справі 587/823/19

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/823/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А, за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі свого представника звернувся до суду з позовом, мотивуючи його тим, що 05 червня 2014 року він уклав договір купівлі - продажу майнових прав з ТОВ Номак - Інвест , відповідно до умов якого придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , термін здачі в експлуатацію якого був призначений на 3 квартал 2015 року. На виконання умов договору на рахунки відповідача ним було внесено 126 979 грн. 06 коп.. На сьогоднішній день квартира в будинку не отримана, а будинок не добудований, так як забудовник не веде діяльності. Просив стягнути з відповідача суму основного боргу 126 979 грн. 06 коп., пені 1 394 230 грн. 08 коп. та інфляційних збитків - 46 652 грн. 88 коп., а всього 1 567 862 грн. 02 коп..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві позов підтримав повністю, просив слухати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, від нього надійшов відзив, в якому він зазначив, що ніякого грошового зобов`язання у ТОВ Номак-Інвест перед позивачем за договором не було . Позивач сплатив відповідачу лише частково суму за майнові права на об`єкт нерухомості, він не набув майнові права на об`єкт за спірним договором, тому не має права вимагати стягнення як суми основного боргу, так і штрафних санкцій. Згідно п. 2.3 вказаного договору купівлі-продажу позивач мав право відмовитись від остаточної сплати вартості предмету цього договору шляхом розірвання цього договору та отримати кошти, що були сплачені, зі сплатою неустойки на користь Продавця у розмірі 5% від внесеної суми, але позивач не звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо повернення позивачу сплаченої ним фактично суми за договором. Просив та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши правові позиції сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до наступного висновку.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 05 червня 2014 року між ТОВ Номак-Інвест в особі в.о. директора Солярова Г.М. та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого останній придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (арк.с.7-10).

Відповідно до п. 6.1 Договору, запланований термін вводу будинку в експлуатацію - 3 квартал 2015 року .

На рахунки забудовника було внесено 126 979 грн. 06 грн., що підтверджується квитанціями про перерахування коштів (а.с.12,13).

Згідно довідки № 59 від 18 травня 2015 року, виданої в.о. директора Солярова Г.М., за ОСОБА_1 на виконання договору купівлі-продажу майнових прав від 05.06.2014 року станом на 18.05.2015 року сплачено 126 979 грн. 06 коп. (а.с.11).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28 березня 2017 року порушено провадження у справі № 920/1141/16 про банкрутство ТОВ Номак-Інвест , розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Солдаткіна І.В.

Позивачем ОСОБА_1 подана заява про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26 травня 2017 року по справі № 920/1141/16 призначено до розгляду справу, в т.ч. заяву б/н від 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника.

18 січня 2018 року Господарський суд Сумської області по справі № 920/1141/16 закрив провадження щодо розгляду заявлених кредиторських вимог ОСОБА_1 в зв`язку з відмовою ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ Номак-Інвест .

На сьогоднішній день квартира в будинку не отримана, а будинок не добудований, так як забудовник не веде діяльності.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання належним чином в строки та на умовах, визначених договором купівлі продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , грошові кошти добровільно не повернув, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 126 979 грн. 06 коп..

08 лютого 2017 року Верховний суд України розглядаючи справу № 3-1217гс16 дослідив питання правозастосування інституту позовної давності при стягненні неустойки (пені, штрафу) у господарських відносинах та вказав на початок відліку та строку позовної давності в межах якого можливе стягнення неустойки.

Перед усім необхідно вказати, що закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку (21.12.2016 р. Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у справі № 3-123гс14 (№ в ЄДРСРУ 63939964).

Відносно строку, в межах якого можливе стягнення неустойки (пені, штрафу) Верховний суд України висловлювався ще 18.05.2016 р. у справі № 6-474цс16 : Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою .

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-3006цс15 та від 25 травня 2016 року у справі № 6-1138цс15.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Звертаючись до Господарського суду Сумської області з грошовими вимогами про визнання кредиторських вимог позивач перервав перебіг строку позовної давності. Перебіг нового строку позовної давності розпочався 18.01.2018 року, після постановлення ухвали Господарським судом про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно абз. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи.

Відтак, за невиконання умов договору позивачем розраховано пеню за період з 27.03.2016 року по 27.03.2017 року, а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 126979.06 03.04.2018 - 03.04.2019 366 3 % 1394230.08

Таким чином, загальна сума пені за договором від 05.06.2014 року складає 1 394 230 грн. 08 коп..

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача розмір збитків від інфляції за період з 01 жовтня 2015 року по 01 жовтня 2018 року.

На підтвердження розміру інфляційних збитків позивачем суду надано розрахунок суми заборгованості.

Відповідно до наданого розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.10.2015 - 01.10.2018 126979.06 1.367 46652.88 173631.94

Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 173 631 грн. 94 коп..

?Сукупний індекс інфляції за період розраховується за формулою: ІІ ср. = ІІ1 х ІІ2 ...х ІІХ/100^n, де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць заборгованості; ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць заборгованості; ІІХ - індекс інфляції за останній місяць заборгованості; n - кількість місяців заборгованості

?Інфляційне збільшення суми боргу розраховується за формулою: С. інфл. = С х ІІср., де С - сума боргу; ІІср.- сукупний індекс інфляції

?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції розраховується за формулою: С заг. = С + С інфл., де С - сума боргу; С інфл. - інфляційне збільшення суми боргу.

Отже, інфляційні збитки складають 46 652 грн. 88 коп..

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи що договори громадян із організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), проте предмет договору й умови у них практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII Про захист прав споживачів . Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 21 листопада 2012 року у справі N 6-101цс12 висловила правову позицію про те, що участь фізичної особи в будівництві багатоквартирного будинку з метою набуття права власності на квартиру в ньому не є інвестицією в розумінні Закону України Про інвестиційну діяльність і у разі виникнення спору щодо виконання зобов`язань за договором про таку участь у будівництві зазначений Закон не підлягає застосуванню.

Враховуючи зазначене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача у придбанні ним об`єкта нерухомості, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 В було порушене з боку відповідача ТОВ Номак-Інвест , тобто останній не передав на неї майнові права, оскільки вказане нерухоме майно було об`єктом продажу за укладеним між сторонами договором про купівлі-продажу майнових прав від 05 червня 2014 року (арк.с.7-10), підлягає захисту та з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму боргу, пеню та інфляційні збитки.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625, 629, ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Номак-Інвест (м. Суми, вул. Троїцька, 21, код 14007891) на користь ОСОБА_1 )мешканця АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) боргу - 126 979 грн. 06 коп., пені - 1 394 230 грн. 08 коп. та інфляційних збитків - 46 652 грн. 88 коп., а всього 1 567 862 (один мільйон п`ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 02 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко