Постанова

від 27.02.2020 по справі 822/2455/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №822/2455/17

адміністративне провадження №К/9901/5942/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року (суддя Ватаманюк Р.В.) у справі № 822/2455/17 за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю Обзор про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд з адміністративним позовом, в якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5023 від 15.10.2009, який виданий ТОВ "Обзор".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

На зазначене рішення позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу позивача повернуто без розгляду у зв`язку з порушенням порядку її подання.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційна скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст. 297 КАС України, яким в даному випадку являється Вінницький апеляційний адміністративний суд. Також позивач посилався на те, що повернувши його апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції обмежив його право на судовий захист передбачений Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до Вінницького апеляційного адміністративного суду, разом з тим, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15.12.2017, тобто через суд першої інстанції.

Колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах Каньєте де Хоньї проти Іспанії , Гору проти Греції , Михолапа проти Латвії ).

У справах Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine), заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010р. та Серков проти України (Serkov v. Ukraine), заява №39766/05, рішення від 07.07.2011р. ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

В контексті наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII "Перехідні положення" КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Аналогічних висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2018р. (справа №640/20036/17) та від 26.09.2018р. (справа № 826/8873/16).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року скасувати.

Справу № 822/2455/17 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук